Рішення № 67425642, 20.06.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2017р. Справа № 914/772/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З.

при секретарі судового засідання Прокопів І.І.

розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця, м. Київ в особі регіональної філії Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства Тювик, м. Сколе, Львівська область

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 101 252,00 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність від 05.10.2016р.; ОСОБА_2- представник, довіреність від 25.10.2016р.

від відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність від 04.01.2017р., ОСОБА_4 представник, довіреність від 04.01.2017р.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічним акціонерним товариством Укрзалізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства Укрзалізниця до Приватного підприємства Тювик про стягнення штрафних санкцій в розмірі 101 252,00 грн.

Ухвалою суду від 20.04.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.05.2017 р.

В судових засіданнях 10.05.2017р. та 08.06.2017р. оголошувалась перерва для надання можливості сторонам подати додаткові пояснення та докази у справі.

12.06.2017р. представником відповідача через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації Господарського суду Львівської області подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів в обґрунтування своїх заперечень (вх.№20635/17).

19.06.2017р. через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації Господарського суду Львівської області представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів в обґрунтування своїх вимог (вх.№21476/17 та вх.№21560/17).

Представники позивача в судовому засіданні 20.06.2017р. подали додаткові письмові пояснення № 3 (вх.№21765/17), підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, письмових поясненнях та пояснень, наданих в судовому засіданні.

У судовому засіданні 20.06.2017р. представники відповідача заперечили щодо заявлених позовних вимог частково з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№15903/17). Зокрема зазначили, що розрахунок штрафних санкцій має бути здійснений із суми 20 827,68 грн. вартості фактично виконаних робіт.

У відповідності до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Оскільки за час розгляду справи сторонами не було подано клопотання про продовження строку його вирішення, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами двохмісячного строку, встановленого для вирішення спору.

В судовому засіданні 20.06.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

07.12.2016 р. між Публічним акціонерним товариство «Українська залізниця» регіональна філія «Львівська залізниця» (Замовник) та Приватним підприємством «Тювик» (Підрядник) укладено договір підряду № Л/Е-161487/НЮ (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався на власний ризик виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи об'єкту «Реконструкція тягової підстанції Турка (заміна трансформаторів струму)», а Замовник зобов'язаний, після затвердження Акту здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи й оплатити відповідачу їх вартість відповідно до умов цього договору.

Сума договору становить 744 500,00 грн. у тому числі ПДВ-124 083,33 грн. Сума визначається Договірною ціною та Кошторисними розрахунками, які є додатками до цього Договору (п.п.3.1 Договору). Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.п.3.2 договору).

У Додатку №1 до Договору від 07.12.2016р. № Л/Е-161487/НЮ договірна ціна складається з вартості будівельних робіт в розмірі 45 344,41 грн., в т.ч. 7 557,40 грн. ПДВ, та вартості устаткування в розмірі 699 155,59 грн., в т.ч. 116 525,93 грн.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 календарних днів після підписання актів здачі-приймання робіт (п.п.4.2 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що роботи виконуються з матеріалів Підрядника.

Згідно із п. 6.5.2. Замовник має право зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору незалежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

У пункті 5.1. Договору сторони узгодили, що термін виконання робіт з моменту підписання сторонами договору і до 31.12.2016р.

Відповідно до п. 7.1 Договору, виконані роботи приймаються замовником з обовязковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт (КБ-2, КБ-3), який підписується уповноваженими представниками замовника та підрядника.

Згідно з п. 11.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016р., а в частині розрахунків до повного виконання.

На виконання умов Договору відповідач придбав та передав позивачу відповідно до видаткової накладної №92 від 30.12.2016р електричні лічильники в кількості 4 штуки на загальну суму 33 276,01 грн., в т.ч. ПДВ 5 546,00 грн.

Придбані електричні лічильники позивач передав відповідачу для монтажу 30 грудня 2016 року, що підтверджується актом приймання-передачі.

Позивач оплатив отримані електричні лічильники платіжним дорученням №117 від 28.02.2017р.

На виконання умов договору відповідач придбав та передав позивачу відповідно до видаткової накладної №4 від 02.02.2017р. трансформатори струму опорні в кількості 6 штук на загальну суму 665 879,58 грн., в т.ч. ПДВ-110 979,93 грн.

Придбані трансформатори струму позивач передав відповідачу для монтажу 02 лютого 2017 року, що підтверджується актом приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2017 року між сторонами підписані акт приймання виконаних будівельних робіт №5 за лютий 2017 року (форма №КБ-2в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017 року (форма КБ-3), відповідно до яких вартість виконаних будівельних робіт становить 20 827,68 грн. та вартість змонтованого устаткування становить 699 155,59 грн., в т.ч. ПДВ 116 525,93 грн., всього - 719 983,27 грн. в т.ч. ПДВ-119 997,21 грн. Також сторонами підписано акт здачі обладнання з монтажу, а саме: трансформаторів струму та електричних лічильників. Як стверджує відповідач, за взаємною згодою сторін, у відповідності до положень договору була зменшена ціна договору на 24 516,73 грн. (45 344,41 20 827,88) в частині вартості виконаних робіт.

Відповідно до п. 8.3. договору, за несвоєчасне виконання робіт згідно з умовами цього договору Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% договірної базової ціни робіт за кожну прострочену добу затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

У п. 8.4 договору сторони узгодили, що за невиконання обсягів виконаних робіт відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 2% вартості невиконаних робіт.

Як зазначив позивач, станом на 15.02.2017р. ПП Тювик не виконало в строк взяті на себе зобов'язання за спірним договором, а саме, порушило вимоги п.п.1.1 та 5.1 Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору не дотримався терміну виконання договору, що стало підставою для звернення з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання договірних зобовязань.

Відповідач не погодився із позовними вимогами та зазначив наступне.

За правовою природою договір №Л/Е-161487/НЮ є змішаним та містить елементи договору купівлі-продажу та договору підряду. За твердженням відповідача, виходячи із умов п. 8.3 спірного договору, до підрядника може бути застосована господарсько-правова відповідальність у вигляді штрафних санкцій лише за несвоєчасне виконання робіт вартістю 20 827,68 грн. по заміні трансформаторів струму в розмірі 2 416,01 грн., яка складається з 958,07 грн. пені (0,1% договірної бази ціни робіт) та 1 457,94грн. штрафу (7% договірної бази ціни робіт).

Позивач не погодився із твердженням відповідача про визначення договірної бази ціни робіт, зазначивши, що відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі, яка є однією з істотних умов Договору, встановлюється за домовленістю сторін і відповідно до п.3.1 Договору становить 744 500,00 грн. з ПДВ. Сума визначається Договірною ціною та Кошторисними розрахунками.

Відтак, позивач вважає, що договірною базовою ціною спірного договору є сума в розмірі 744 500,00 грн. з ПДВ, а вказаний правочин є договором підряду.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача 101 252,00 грн. штрафних санкцій, з яких: 34 247,00 грн. пеня; 52 115,00 грн. 7% штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 днів; 14 890,00 грн. 2 % штрафу за невиконання обсягів виконаних робіт.

Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2016 р. між Публічним акціонерним товариство «Українська залізниця» регіональна філія «Львівська залізниця» (Замовник) та Приватним підприємством «Тювик» (Підрядник) укладено договір підряду № Л/Е-161487/НЮ (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався на власний ризик виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи об'єкту «Реконструкція тягової підстанції Турка (заміна трансформаторів струму)», а Замовник зобов'язаний, після затвердження Акту здачі-приймання робіт, прийняти надані роботи й оплатити відповідачу їх вартість відповідно до умов цього договору.

Сума договору становить 744 500,00 грн. у тому числі ПДВ-124 083,33 грн. Сума визначається Договірною ціною та Кошторисними розрахунками, які є додатками до цього Договору (п.п.3.1 Договору). Ціна нього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. (п.п.3.2 договору).

У Додатку №1 до Договору від 07.12.2016р. № Л/Е-161487/НЮ договірна ціна складається з вартості будівельних робіт в розмірі 45 344,41 грн., в т.ч. 7 557,40 грн. ПДВ, та вартості устаткування в розмірі 699 155,59 грн., в т.ч. 116 525,93 грн.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 календарних днів після підписання актів здачі-приймання робіт (п.п.4.2 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що роботи виконуються з матеріалів Підрядника.

Згідно із п. 6.5.2. Замовник має право зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору незалежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

У пункті 5.1. Договору сторони узгодили, що термін виконання робіт з моменту підписання сторонами договору і до 31.12.2016р.

Відповідно до п. 7.1 Договору, виконані роботи приймаються замовником з обовязковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт (КБ-2, КБ-3), який підписується уповноваженими представниками замовника та підрядника.

Згідно з п. 11.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016р., а в частині розрахунків до повного виконання.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору відповідач передав позивачу необхідне обладнання для проведення будівельно-монтажних робіт, що підтверджується видатковими накладними №92 від 30.12.2016р. та №4 від 02.02.2017р.

Згідно із ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Факт виконання відповідачем своїх зобовязань підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем. Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони позивача в акті приймання виконаних будівельних робіт №5 за лютий 2017 року (форма №КБ-2в) не зазначено. Відтак, позивач підписуючи вказані акти, та скріплюючи їх печаткою погодився з обємом та вартістю робіт виконаних позивачем. Крім того, позивачем не спростовано факт виконання вказаних робіт відповідачем.

Однак, за умовами договору (п.5.1) термін виконання робіт визначений до 31.12.2016р. При цьому, у звязку із порушенням термінів виконання будівельно-монтажних робіт повне виконання договору відповідачем відбулося 16.02.2017р.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 8.3 договору, за несвоєчасне виконання робіт згідно з умовами цього договору Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% договірної базової ціни робіт за кожну прострочену добу затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

У п. 8.4 договору сторони узгодили, що за невиконання обсягів виконаних робіт відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 2% вартості невиконаних робіт.

В матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази пролонгації спірного договору.

У статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання робіт, їх окремих етапів встановлюються в договорі підряду.

Підписавши договір відповідач прийняв на себе обов'язок виконати роботи у визначений термін. Відповідач прострочив термін виконання робіт, на підставі чого позивачем нарахована договірна санкція.

Відповідач не заперечує щодо порушення термінів виконання робіт, проте не погодився із визначеною позивачем сумою штрафних санкцій. За твердженням відповідача, в розрахунку суми штрафу та пені необхідно враховувати суму договірної вартості виконаних робіт в розмірі 20 827,68 грн., яка була зменшена за взаємною згодою сторін з 45 344,41 грн. на 24 516,73 грн.

Водночас, позивач проводив нарахування, виходячи з п. 3.1 договору, із суми договору, яка становить 744 500,00грн.

Пояснення сторін про визначення договірної базової ціни робіт судом відхиляються, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом, у Додатку №1 до Договору від 07.12.2016р. № Л/Е-161487/НЮ договірна ціна складається з вартості будівельних робіт в розмірі 45 344,41 грн., в т.ч. 7 557,40 грн. ПДВ, та вартості устаткування в розмірі 699 155,59 грн., в т.ч. 116 525,93 грн.

Тобто, додатком №1 до Договору сторони погодили та розмежували вартість робіт та вартість товару, які є базовими.

За вказаних обставин, виходячи із змісту п.п. 8.3, 8.4 договору, в якості договірної базової ціни робіт для визначення штрафних санкцій має застосовуватися величина обумовлена в додатку №1 до договору від 07.12.2016р. № Л/Е-161487/НЮ, а саме, 45 344,41 грн. вартості робіт.

Таким чином, саме із суми 45 344,41 грн. вартості робіт має визначатися розмір пені та штрафу, визначені п.п. 8.3, 8.4. Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України).

Судом самостійно здійснено перерахунок суми 7% штрафу та суми 0,1% пені, виходячи із суми 45 344,41 грн. вартості робіт. За розрахунком суду з відповідача слід стягнути на користь позивача 3 174,00 грн. 7% штрафу та 2085,84 грн. 0,1% пені за період з 01.01.2017р. по 15.02.2017р.

Щодо стягнення 14 890,00 грн. 2% штрафу, який передбачено п. 8.4. договору, суд зазначає наступне.

Згідно умов п. 8.4. договору, підставою для застосування штрафу у розмірі 2% вартості невиконаних робіт, є невиконання Підрядником передбаченого обсягу робіт, тобто, повна або часткова відмова від виконання робіт. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, наданих Позивачем листів, Відповідач фактично виконав передбачені умовами договору роботи із запізненням від запланованого графіку, що є підставою для покладення на нього відповідальності, передбаченої п. 8.3. Договору, та відповідно виключає підстави для застосування санкцій, визначених п. 8.4 договору.

Враховуючи викладене, суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача санкцій, передбачених п. 8.3. договору, тобто стягнення 3 174,11 грн. 7% штрафу та 2085,84 грн. 0,1% пені, в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас, слід зазначити, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 950,00грн., який перевищує 1,5% від заявленої ціни позову. Тобто, подаючи позов, необхідно позивачу було сплатити 1600,00 грн. судового збору. Оскільки, позивач не подавав клопотання до суду про повернення зайво сплаченого судового збору, у суду відсутні підстави для повернення позивачу 350,00 грн. зайво сплаченого судового збору з державного бюджету.

Керуючись статтями 3, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Тювик (82600, Львівська область, м. Сколе, вул. Стрийська, 35А, ідентифікаційний код 22406381) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, в особі регіональної філії Львівська залізниця (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 40081195) 3 174,11 грн. 7% штрафу, 2085,84 грн. 0,1% пені та 83,12 грн. судового збору.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Наказ видати у відповідності до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.06.2017р.

Суддя Галамай О. З.