ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
08 червня 2017 рокусправа № 804/4413/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д.В.,
представників сторін:
позивача :- ОСОБА_2, дов. від 3.01.17, ОСОБА_3, дов. від 3.01.17 р.
відповідача:- ОСОБА_4, дов. від 23.03.17 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 р. у справі № 804/4413/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМТЕК СЕРВІС"
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
14.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтек Сервіс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.07.2016 № НОМЕР_1 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області , яким нараховане грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 559 118,25 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням 495 858 грн., за штрафними санкціями 63260,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Комтек Сервіс» та правомірність формування валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів, складених під час здійснення таких господарських операцій. Крім того, відповідач не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки Товариства з питання не підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками і не довів правомірності прийнятого податкового-повідомлення рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 р. у справі № 804/4413/16 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Постанову суду мотивовано необґрунтованістю висновків відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, і, відповідно, про безпідставність визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток, оскільки факт реальних господарських операцій позивача з ТОВ «СхідЛімітед», ТОВ «Діналекс», ТОВ «Торінг ОСОБА_5», ТОВ «Дакар Констракшн», ТОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_7», ТОВ «Адерра Компані» та ТОВ «Монеторг» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій.
Щодо наявної у відповідача податкової інформації відносно контрагентів позивача, на якій ґрунтується позиція контролюючого органу, то суд зазначив, що позивач як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї, при цьому доказів отримання Товариством неправомірної податкової вигоди відповідачем суду не надано.
Не погодившись з постановою суду, ГУ ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 р. у справі № 804/4413/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Скаржник наполягає на відсутності підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «СхідЛімітед», ТОВ «Діналекс», ТОВ «Торінг ОСОБА_5», ТОВ «Дакар Констракшн», ТОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_7», ТОВ «Адерра Компані» та ТОВ «Монеторг» з огляду на наявну податкову інформацію, яка свідчить, що відповідно до бази даних ЄРПН вказаними контрагентами за перевірений період зареєстровано податкові накладні на реалізацію товарів з номенклатурою, яка не зазначена в отриманих податкових накладних від постачальників, в той час як залишки поставлених позивачу товарів у цих контрагентів відсутні, а також відсутні матеріальні та трудові ресурси.
ТОВ «Комтек Сервіс» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що обставини ведення фінансово-господарської діяльності контрагентами позивача не можуть впливати на податковий облік Товариства, порушення ведення якого, як і порушення введення бухгалтерського обліку, формування первинних документів з боку позивача відсутні.
Представниками сторін в судовому засіданні правові позиції сторін, визначені по суті спору, підтримано, надано пояснення та заперечення по доводам апеляційної скарги.
Обставини, повязані з проведенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Комтек Сервіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016 (акт від 10.06.2016 № 266/04-36-14-03/37065063, т.1, а. с.13-78), встановлені під час цієї перевірки порушення, зміст цих порушень та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення відображені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 р. і відповідають матеріалам даної справи.
Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування Товариством валових витрат за рахунок вартості, сплаченої в ціні придбання товарів за господарськими операціями з контрагентами - ТОВ «СхідЛімітед», ТОВ «Діналекс», ТОВ «Торінг ОСОБА_5», ТОВ «Дакар Констракшн», ТОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_7», ТОВ «Адерра Компані» та ТОВ «Монеторг», реальність яких не підтверджена належним чином, і про заниження в звязку з цим податку на додану вартість та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню з таких підстав:
За висновками акту перевірки позивача від 10.06.2016 виявлені порушення п.44.1 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, що призвело до заниження Товариством податку на прибуток за період з 01.01.2013. по 31.12.2014 на суму 253041 грн., в тому числі: за 2013 рік - 253041 грн. та за період з 01.01.2015 по 31.03.2016 на суму 242817 грн., в тому числі: за 2015 рік - 242817 грн.
Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Комтек Сервіс» по взаємовідносинах з ТОВ «СхідЛімітед», ТОВ «Діналекс», ТОВ «Торінг ОСОБА_5», ТОВ «Дакар Констракшн», ТОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_7», ТОВ «Адерра Компані» та ТОВ «Монеторг», з огляду на ненадання Товариством до перевірки товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування товару, а також на те, що згідно до наявної інформації контрагенти позивача фактично не мали змоги поставити товар через відсутність придбання таких товарів у платників-постачальників за перевірний період та відсутність необхідної матеріально-технічної бази та відповідних ресурсів, ознак фіктивності у ТОВ «Діналекс».
Стосовно реальності господарських операцій позивача з колегія суддів звертає увагу, що господарською операцією, згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
У п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції у період, який перевірявся) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
При цьому у ОСОБА_3 ВАСУ від 02.06.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, у перевіреному періоді ТОВ «Комтек Сервіс» в якості покупця мав господарські відносини за наступними договорами:
- за договором поставки від 03.10.2012 № 0110, укладеного з ТОВ «СхідЛімітед» (продавець), за яким продавець зобов'язується поставити на адресу покупця запасні частини та фільтри до двигунів компанії «Камминз» (товар) в асортименті, кількості та за ціною, що визначені у додатках до договору;
- за договором постачання № 2/11 від 30.11.2015, укладеного з ТОВ «Торінг ОСОБА_5» (постачальник), за яким постачальник зобов'язується поставити на адресу покупця ТМЦ;
- за договором постачання № 1/9 від 30.09.2015, укладеного з ТОВ «Діналекс» (продавець), за яким продавець зобов'язується поставити покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що визначені у накладних (модуль керування дизельним двигуном, плунжерна пара, пасок, актуатор уприскування палива);
- за договором купівлі-продажу від 28.08.2015 № 2/8, укладеного з ТОВ «ОСОБА_6 груп» (продавець), за яким продавець зобов'язується поставити покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що визначені у накладних (плунжерна пара форсунки, стартер повітряний, набір прокладок, вінт, ущільнення, гайка, діафрагма клепана тощо);
- за договором купівлі-продажу від 15.06.2015 № 152, укладеного з ТОВ «Монеторг» (продавець), за яким продавець зобов'язується поставити покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що визначені у накладних (стартер повітряний, повітряний компресор, генератор);
- за договором купівлі-продажу від 30.10.2015 № 5, укладеного з ТОВ «Дакар Констракшн» (продавець), за яким продавець зобов'язується поставити покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що визначені у накладних (повітряний компресор);
- за договором купівлі-продажу від 30.10.2015 № 5, укладеного з ТОВ «Адерра Компані» (продавець), за яким продавець зобов'язується поставити покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, що визначені у накладних (плунжерна пара, корпус паливного насоса).
За приписами п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті (в редакції станом на 2013 рік).
Згідно з абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
При цьому за положеннями п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України (в редакції станом на 2013 рік)не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції станом на 2015 рік) об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Положеннями статті 135 ПК України(в редакції станом на 2015 рік) визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Разом з цим, за положеннями ч.2 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Докази відсутності у контрагентів позивача - ТОВ «СхідЛімітед», ТОВ «Діналекс», ТОВ «Торінг ОСОБА_5», ТОВ «Дакар Констракшн», ТОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_7», ТОВ «Адерра Компані» та ТОВ «Монеторг», статусу юридичних осіб, статусу платників ПДВ на момент реалізації господарських операцій, відповідачем суду не надані, що, в свою чергу, свідчить про наявність спеціальної податкової правосубєктності у вказаного контрагента позивача під час реалізації вищевказаних господарських договорів.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У доказ того, що на виконання вищевказаних договорів поставки, постачання та купівлі-продажу ТОВ «Комтек Сервіс» надано податківцям та суду наступні первинні документи: специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, які свідчать про оплату позивачем вказаного товару, а також договір про переведення боргу № 103/БТ від 07.12.2015, укладений між ТОВ «Торінг ОСОБА_5» (кредитор), ТОВ «Базіл Торг» (новий боржник) та ТОВ «Комтек Сервіс» (первісний боржник), договір про переведення боргу № 31 УЛП від 28.12.2015, укладений між ТОВ «Торінг ОСОБА_5» (кредитор), ТОВ «ОСОБА_8 Пром» (новий боржник) та ТОВ «Комтек Сервіс» (первісний боржник), договір про переведення боргу № 88/БТ-1, укладений між ТОВ «Діналекс» (кредитор), ТОВ «Базіл Торг» (новий боржник) та ТОВ «Комтек Сервіс» (первісний боржник); договір про переведення боргу № 37-БТ, укладений між ТОВ «ОСОБА_6 груп» (кредитор), ТОВ «Базіл Торг» (новий боржник) та ТОВ «Комтек Сервіс» (первісний боржник); договір про переведення боргу № С-13, укладений між ТОВ «Монеторг» (кредитор), ТОВ «Софт Інвест» (новий боржник) та ТОВ «Комтек Сервіс» (первісний боржник); договір про переведення боргу № 88/БТ-3 від 20.11.2015, укладений між ТОВ «Дакар Констракшн» (кредитор), ТОВ «Базіл Торг» (новий боржник) та ТОВ «Комтек Сервіс» (первісний боржник); договір про переведення боргу № 88/БТ від 20.11.2015, укладений між ТОВ «Адерра Компані» (кредитор), ТОВ «Базіл Торг» (новий боржник) та ТОВ «Комтек Сервіс» (первісний боржник).
При цьому оформлення вказаних первинних документів у відповідності до вимог чинного законодавства відповідачем не заперечується. Також відповідачем не заперечується відсутність порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку Товариства.
Щодо ненадання Товариством до перевірки товарно-транспортних накладних, які, на думку відповідача, є підтвердженням переміщення товарів від постачальників позивачу, то судом першої інстанції зазначено, що за поясненнями представника позивача відсутність товарно-транспортних накладних обумовлена тим, що транспортування здійснювалось постачальниками, а товари було прийнято представником ТОВ «Комтек Сервіс» - комірником на складі ТОВ «Комтек Сервіс», і після приймання товарів дані про отриманий товар фіксувались у картках складського обліку та у товарних звітах, що скаржником не спростовано, а відтак вказані обставини щодо оприбуткування товару на складі є достатніми для висновку суду про фактичне отримання товарів позивачем.
Крім того, скаржником не спростовуються обставини щодо використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності шляхом реалізації іншим споживачам, підтверджені наданими договорами поставки, видатковими накладними на реалізований товар (пасок, масляний фільтр, паливний фільтр, водяний фільтр, термостат, вкладиш, картридж фільтра, ущільнювач, сальник тощо) на адресу ПАТ «Північний ГЗК», ТОВ «ТД «Комтек», ТОВ з ІІ «Новофарм», ПАТ «Інгулецький ГЗК», ТОВ «Техніка-Агросервіс», ТОВ «ТД «АС-ТЕРРА» ТОВ «ВП «Агро-Союз», податковими накладними.
Отже, вищезазначені документи підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.
Щодо доводів скаржника про отримання податкової інформації стосовно контрагентів позивача по ланцюгу постачання товару, згідно з якою при аналізі ЄРПН в ланцюгу постачання ТОВ «СхідЛімітед», ТОВ «Діналекс», ТОВ «Торінг ОСОБА_5», ТОВ «Дакар Констракшн», ТОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_7», ТОВ «Адерра Компані» та ТОВ «Монеторг», встановлено відсутність придбання вказаними постачальниками позивача того товару, за рахунок вартості якого в подальшому позивач безпідставно сформував валові витрати, і водночас за даними звітності за певний рік залишки такого поставленого позивачу товару у цих контрагентів відсутні, то колегія суддів зазначає, що ця інформація не може нести для суду доказового значення щодо нереальності вказаної господарської операції, оскільки аналіз податкових накладних постачальників позивача проведено лише за періоди, які перевірялись, в той час як товар міг бути придбаний даним субєктом господарювання і раніше, і за відсутності дослідження первинних документів та звітності вказаних контрагентів висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані такими доводами, є передчасними. При цьому чинним законодавством не передбачений обовязок перевірки платником податків походження товару перед реалізацією господарської операції з його придбання.
Крім того, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.
Щодо відсутності трудових ресурсів, складських приміщень тощо у контрагентів позивача ТОВ «СхідЛімітед», ТОВ «Діналекс», ТОВ «Торінг ОСОБА_5», ТОВ «Дакар Констракшн», ТОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_7», ТОВ «Адерра Компані» та ТОВ «Монеторг», то ці обставини самі по собі не свідчать про нереальність (фіктивність) господарських операцій, адже, як вірно зазначено судом першої інстанції, підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов'язково має бути виробником послуги (робіт) і за відсутності дослідження первинних документів підприємства-контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутність трудових та матеріальних ресурсів такого підприємства також є передчасними.
Посилання скаржника на дані, задекларовані контрагентами позивача, як наприклад, на те, що при декларуванні ТОВ «Торінг ОСОБА_5» валового доходу задекларовано у розмірі 64,3 млн. грн., отримано прибутку лише 572 грн. та сплачено до бюджету 103 грн., що, на думку податківців, свідчить про відсутність наміру отримання доходу, а здійснення лише документального оформлення господарських операцій, які не здійснювались, колегія суддів вважає надуманими через не зазначення відповідачем норми чинного законодавства, яка б була порушена контрагентами позивач при подібному декларуванні.
Крім того, відповідач посилається на дані інформаційних баз даних ДФС України та отриманої інформації від ОУ СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ ДФС (відповідь від 09.06.2016 №3417/7/28-09-07-20 на запити ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.06.2016 №6108/7/04-36-14-03-16 та від 09.06.2016 № 6352/7/04-36-14-03-16), згідно з якими ТОВ «Діналекс» має ознаки фіктивності, а саме: зареєстровано та здійснено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників; оперативним управлінням СДПІ ОВП у ОСОБА_9 МГУ ДФС опитано громадянку ОСОБА_10, яка повідомила, що ТОВ «Діналекс» зареєстроване на її імя без її відома, відношення до фінансово-господарської діяльності даного підприємства вона не має.
Стосовно наведених доводів колегія суддів зазначає, що вказані обставини можуть містити ознаки злочинів (ст.205 КК України «Фіктивне підприємництво», ст.212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)», а за приписами частини 4 статті 72 КАС України підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.
При цьому обов'язковими такий вирок суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Тобто за відсутності вироків суду по кримінальних справах щодо посадових осіб контрагента позивача (ТОВ «Діналекс»), у т. ч. по ланцюгу постачання, які б стосувались обставин даної справи, висновок про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Діналекс» з поставки товарів є недоведеним належними доказами.
Крім зазначеного, колегія суддів зауважує, що стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Тобто відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.
Фіктивні правочини також не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність також визнається тільки судом.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано судових рішень, які б визнавали недійсними вказані вище правочини (господарські договори).
Також податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними товариствами було одержання позивачем податкової вигоди.
Таким чином, відповідачем не надано суду беззаперечних доказів порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, які б свідчили про відсутність фактичної поставки товарів за договорами позивача з ТОВ «СхідЛімітед», ТОВ «Діналекс», ТОВ «Торінг ОСОБА_5», ТОВ «Дакар Констракшн», ТОВ «ОСОБА_9 ОСОБА_7», ТОВ «Адерра Компані» та ТОВ «Монеторг», що означає безпідставність винесення ГУ ДФС у Дніпропетровській області спірного податкового повідомлення-рішення від 05.07.2016 № НОМЕР_1, яким Товариству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 559 118,25 грн., з яких за податковим зобов'язанням 495 858 грн., за штрафними санкціями 63260,25 грн. (т.1, а. с.93).
Наведене свідчить про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ «Комтек Сервіс» щодо визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, а відтак не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 р. у справі № 804/4413/16 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 р. у справі № 804/4413/16 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий:Н.А. Бишевська
Суддя:І.Ю. Добродняк
Суддя:Я.В. Семененко
Судове рішення № 67423081, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.06.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/4413/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: