Постанова № 67421508, 01.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 р. Справа № 804/159/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБукіна Л.Є.

за участю:

секретаря судового засіданняЧервяченкоД.В.

представника відповідачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004122205 від 04 грудня 2015 року Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно розпорядження Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 1207д від 13 травня 2017 року «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ» матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення передано судді Букіній Л.Є. 13 травня 2017 року.

Ухвалою суду від 15 травня 2017 року справу прийнято до провадження суддею Букіной Л.Є.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект», за результатами якої складено акт від 07.10.2015 року № 734/04-61-22-2/38433134. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0004122205 від 04.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 166657 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 41664,25 грн., на загальну суму 208 321,25 грн. Позивач вважає, що висновки податкового органу в акті перевірки є безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила залишити позов без задоволення, надала суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 04.12.2015 року діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» зареєстроване як юридична особа 08.11.2012 року та перебуває на податковому обліку у ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 09.11.2012 року за №8434. Місцезнаходженням ТОВ «Дніпромашкомплект» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є: м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, буд. 218.

Судом встановлено, що у період з 10.09.2015 року по 30.09.2015 року ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.11.2012 року по 31.12.2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.11.2012 року по 31.12.2014 року №734/04-61-22-2/38433134 від 07.10.2015 року.

Так, у висновку акту зафіксовані наступні порушення:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 166 657,00 грн., в т.ч. у червні 2013 року на суму 23 484,00 грн., у липні 2013 року на суму 95 225,00 грн., у вересні 2013 року на суму 19 984,00 грн., у жовтні 2013 року на суму 6 540,00 грн., у лютому 2014 року на суму 21 424,00 грн.;

- пп. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у загальній сумі на 174 897,00 грн.: за 2013 рік у сумі 145 893,00 грн., за 2014 рік у сумі 29 004,00 грн.;

- документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період 01.01.2013 року по 31.12.2013 року в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України на загальну суму ПДВ 1 448 492,00 грн., в т.ч. в січні 2014 року на суму 26 475,00 грн., в лютому 2014 року на суму 55 120,00 грн., в березні 2014 року на суму 1 366 897,00 грн.;

- п. 51.1 ст. 51, п.п. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14, абз. 1,2 п. 119.2 ст. 199, абз. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України в частині ненадання додаткового розрахунку за формою 1 ДФ про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за IV кв. 2012 року, а також невірного відображення в податкових розрахунках за формою 1 ДФ у І-ІІ кв. 2013 року виплати доходу фізичній особі працівнику за сумісництвом ОСОБА_2, та у період з І-ІІ кв. 2013 року було допущення арифметичної помилки у податковому номері фізичної особи ОСОБА_3

Відповідно до акта №734/04-61-22-2/38433134 від 07.10.2015 року упродовж 2013-2014рр. позивач купував товари (роботи, послуги) у контрагентів-постачальників, а саме:

- металоконструкції 1029-КМД у ТОВ «ОСОБА_2 опт» згідно договору №02/07-13 від 02.07.2013р. на суму 392 129,00 грн. без ПДВ;

- металоконструкції та ємність у ТОВ «Будресурс-К» згідно договору №ДМ 01/06-13 від 01.06.2013 р. на суму 116087,00 грн.;

- рукавні фільтри у ТД «Білецьких» згідно договору №02/07-13 від 02.07.2013 р. на суму 142 221,00 грн. без ПДВ;

- металоконструкції у ТОВ «Ланкорн» згідно договору №030613/ЛК від 03.06.2013р. на суму 79 166,66 грн. без ПДВ;

- у ТОВ «Імперксбуд» згідно договору №061321 від 13.06.2013р. на суму 45 896,00 грн. без ПДВ;

- контури та відводи панелі у ТОВ «Бізнескомпані» згідно договору №08/01/14-01 від 08.01.2014р. в сумі 161 131,00 грн. без ПДВ та проектні роботи на суму 407 972,87 грн. без ПДВ;

- трубопроводи, оснастку та деталі бункера у ТОВ «Корола» згідно договору №01/03/14-02 від 01.03.2014р. на суму 2 027 060,17 грн. без ПДВ;

- трубопроводи у ТОВ «Контер» згідно договору №01/03/14-01 від 01.03.2014р. на суму 4 849 757,63 грн. без ПДВ.

На підставі зазначених висновків податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0004132205 від 04.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 218 621,25 грн., в т.ч. за основним платежем 174 897,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 43 724,25 грн.;

- №0004122205 від 04.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 208 321,25 грн., в т.ч. за основним платежем 166 657,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 41 664,25 грн.

Предметом оскарження у цій справі є податкове повідомлення-рішення №0004122205 від 04.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 208 321,25 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0004132205 від 04.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 218 621,25 грн. Було предметом дослідження Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №804/16452/15.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

У вказаній постанові надано оцінку взаємовідносинам позивача з такими контрагентами, як ТОВ «ОСОБА_2 опт», ТОВ «Будресурс-К», ТД «Білецьких», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Бізнескомпані», ТОВ «Корола», ТОВ «Фірма ДАР», ТОВ «Контер».

Зокрема, зазначено, що:

- з аналізу податкових накладних, виписаних ТОВ «Дніпромашкомплект» вбачається, що всі накладні на суми ПДВ до 10,0 тис.грн., що може свідчити про умисне уникнення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- по виписаних але не зареєстрованих податкових накладних неможливо відслідкувати постачання зазначеного в видаткових накладних товару, тобто вищевказаний товар ТОВ «Дніпромашкомплект» було використано у діяльності, що не повязана з господарською;

- таким чином, проведення вказаних фінансово-господарських операцій в податковому обліку відбувається виключно для формування податкової вигоди таким контрагентам;

- наведені обставини та встановлені факти підтверджують відсутність можливості контрагентів ТОВ «Дніпромашкомплект» зі свого боку виконувати умови укладених договорів, що свідчить про реальну відсутність господарських операції між ТОВ «Дніпромашкомплект» та вище наведеними контрагентами, натомість договори укладені з метою отримання податкової вигоди;

- виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку, що ТОВ «Дніпромашкомплект» фактично фінансово-господарські операції з ТОВ «ОСОБА_2 опт», ТОВ «Будресурс-К», ТД «Білецьких», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Бізнескомпані», ТОВ «Корола», ТОВ «Фірма ДАР», ТОВ «Контер» за вказані періоди не здійснювало. Отже, наслідком діяльності в ланцюзі з ТОВ «Дніпромашкомплект» виключно чи переважно є формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності;

- позивачем фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ТОВ «Дніпромашкомплект» до контрагентів під час розгляду справи у суді підтверджено не було.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Дніпромашкомплект» залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі №804/16452/15 залишено без змін.

Із вказаної ухвали вбачається, що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інтанцїї, що ТОВ «Дніпромашкомплект» господарські операції з ТОВ «ОСОБА_2 опт», ТОВ «Будресурс-К», ТД «Білецьких», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Бізнескомпані», ТОВ «Корола», ТОВ «Фірма ДАР», ТОВ «Контер» у 2013-2014 рр. фактично не здійснювало, а операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, позивачем не доведено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Отже, надані позивачем до перевірки первинні документи (договори, податкові та видаткові накладні, акти здачі-приймання) не відображають фактичні господарські операції між позивачем та контрагентами-постачальниками, тому позивачем неправомірно включено до складу витрат витрати на придбання товарів та послуг по вказаним договорам, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток приватних підприємств на 174 897,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

На підставі ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, станом на час розгляду справи та надання оцінки податковому повідомленню-рішенню №0004122205 від 04 грудня 2015 року набрала законної сили постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року №804/16452/15, якою досліджено підстави формування податку на додану вартість позивача з контрагентами: ТОВ «ОСОБА_2 опт», ТОВ «Будресурс-К», ТД «Білецьких», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Бізнескомпані», ТОВ «Корола», ТОВ «Фірма ДАР», ТОВ «Контер», - та складання первинної документації, на підставі яких позивачем задекларовані суми ПДВ, а відповідачем здійснено оспорюване нарахування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить із того, що обєктом оподаткування є певні операції між конкретними субєктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для встановлення порушення платником податків правил оподаткування.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Оскільки в судовим рішенням, що набрало законної сили встановлено, що господарські операції ТОВ «Дніпромашкомплект» з ТОВ «ОСОБА_2 опт», ТОВ «Будресурс-К», ТД «Білецьких», ТОВ «Ланкорн», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Бізнескомпані», ТОВ «Корола», ТОВ «Фірма ДАР», ТОВ «Контер» у 2013-2014 рр. фактично не здійснювались, а операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, а позивачем не доведено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів, то суд доходить висновку, що надані позивачем до перевірки первинні документи (договори, податкові та видаткові накладні, акти здачі-приймання) не відображають фактичні господарські операції між позивачем та контрагентами-постачальниками, тому позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту, спрямовані на придбання товарів та послуг по вказаним договорам, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на 166 657,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, позичамем не доведено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів, що свідчить про здійснення ТОВ «Дніпромашкомплект» діяльності спрямованої на вчинення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Враховуючи викладені обставини та керуючись зазначеними нормами, висновок ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська про нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Дніпромашкомплект», знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, у зв'язку з чим, суд вважає, що податковим органом було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2015 р. № НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем правомірність своїх дій доведено.

Отже, суд не може вважати, що рішення відповідача є таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 06.06.2017 року

Суддя ОСОБА_4