Рішення № 67416516, 26.06.2017, Березанський районний суд Миколаївської області

26.06.2017 Справа № 469/1496/16-ц

2/469/231/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 року Березанський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючої - судді - Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання - Потриваєвої М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Березанка цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог Державне підприємство Очаківське лісомисливське господарство та ОСОБА_2, про визнання незаконними та скасування рішень (в частині), визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Перший заступник прокурора Миколаївської області 01 грудня 2016 року звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначав, що рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №10 від 26 грудня 2012 року затверджено проект землеустрою та надано безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,595 га з кадастровим номером 4820982200:12:046:0252 у с.Коблеве для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯК №789565 від 29.12.2012 року на право власності на вказану земельну ділянку.

У подальшому рішенням Коблівської сільської ради №14 від 19 лютого 2014 року цільове призначення земельної ділянки змінено на будівництво та обслуговування обєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Прокурор вважає, що вказані вище рішення Коблівської сільської ради прийнято з порушенням вимог законодавства, так як надана відповідачу ОСОБА_1 земельна ділянка належала до земель державної власності (державного лісового фонду), перебувала у постійному користуванні ДП Очаківське ЛМГ (раніше Очаківське державне лісомисливське господарство), а тому Коблівською сільською радою надано земельну ділянку у власність відповідача ОСОБА_1 незаконно, без вилучення у землекористувача, поза волею належного власника - держави в особі Березанської райдержадміністрації, до повноважень якої ч.5 ст.149 ЗК України віднесено вилучення земельних ділянок державної власності.

Усупереч вимогам ч.3 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки лісогосподарського призначення не погоджено з органом лісового господарства.

Крім того, спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря на відстані 220-230 метрів від урізу води, а тому, відповідно до ст.ст.85, 88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 ЗК України, може перебувати виключно у державній та комунальній власності і надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей, до яких не відноситься ведення особистого селянського господарства.

При цьому ведення особистого селянського господарства і зміна її цільового призначення в межах прибережної захисної смуги Чорного моря та в зоні рекреації, де знаходиться спірна земельна ділянка, забороняється існуючими будівельними нормами та містобудівною документацією.

Крім того, прокурор вважає, що ОСОБА_1 фактично не мав наміру використовувати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, оскільки цільове призначення наданої йому у власність земельної ділянки було невдовзі змінене на комерційне призначення для будівництва та обслуговування обєктів туристичної інфраструктури і закладів громадського харчування, а тому ОСОБА_1 отримав земельну ділянку, уникнувши процедури публічних торгів, яка встановлена ст.ст.124, 134 ЗК України для отримання громадянами у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування обєктів рекреаційного призначення.

Тому прокурор вважає, що оскаржувані рішення Коблівської сільської ради суперечать законодавству та порушують інтереси держави, що, згідно із ст.ст.16, 21 ЦК України, ст.152 ЗК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є підставою для визнання їх недійсними і скасуванню у судовому порядку.

У звязку з незаконністю оскаржуваних рішень Коблівської сільської ради на підставі ч.1 ст.21, ст.393 ЦК України прокурор просив визнати недійсним та скасувати виданий на їх підставі на імя ОСОБА_1 державний акт серії ЯК №789565 від 29.12.2012 року на право власності на земельну ділянку площею 0,595 га з кадастровим номером 4820982200:12:046:0252.

Оскільки вибуття земельної ділянки відбулось без волі власника - держави в особі Березанської районної державної адміністрації, прокурор на підставі ч.3 ст.388 ЦК України просив витребувати земельну ділянку від нинішнього власника ОСОБА_1 на користь належного власника.

Прокурор направив до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

ПредставникиБерезанської районної державної адміністрації, Коблівської сільської ради, ДП Очаківське лісомисливське господарство, відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 у судові засідання двічі не зявилися, поважних причин відсутності суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представник Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області надав заяву засобами електронного звязку про відкладення розгляду справи у звязку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі, однак доказів на підтвердження вказаних обстави суду не надав.

Зі згоди прокурора суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №10 від 26 грудня 2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» надано у власність ОСОБА_1 із земель, не наданих у власність та постійне користування, земельну ділянку площею 0,5950 га (пасовища) для ведення особистого селянського господарства в с.Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.13).

На підставі вказаного рішення 29 грудня 2012 року ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯК №789565 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:046:0252, що підтверджено копією поземельної книги (а.с.19-21) та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.35-36).

Рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №14 від 19 лютого 2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки» затверджено проект із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту села Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області площею 0,5950 га (забудовані землі, під проїздами та площадками), на комерційне призначення для будівництва і обслуговування обєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (а.с.14, 19-21).

Спірна земельна ділянка перебуває у заставі на підставі договору іпотеки №2181 від 25.04.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який є третьою особою у даній справі.

На час прийняття оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка належала до земель державної власності, перебувала у постійному користуванні ДП Очаківське ЛМГ (раніше Очаківське державне лісомисливське господарство), та відносилась до земель лісового фонду Березанського лісництва квартал 39, виділ 15, про що свідчить Інформація ВО «Укрдержліспроект» від 11.10.2016 року (а.с.22) та Інформація ДП «Очаківське ЛМГ» Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 12.10.2016 року (а.с.23).

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для веденняфермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб; районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства , будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті , індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до норм ч.5 ст.116 ЗК України ( в редакції, що була чинною на момент прийняття розпоряджень), земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Всупереч зазначеним вимогам документів про вилучення вказаної земельної ділянки із постійного користування ДП "Очаківське ЛМГ" до вказаного підприємства та до Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства не надходило, заяви про відмову від права постійного користування чи згоду на вилучення земельної ділянки не надавалися (а.с.23, 24).

На підставі ст.149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом; вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч.5 ст.149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною девятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимогстатті 150цього Кодексу (ч.3 ст.149 ЗК України).

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка на момент прийняття рішення Коблівської сільської ради Березанського району № 10 від 26 грудня 2012 року перебувала у державній власності та знаходилась у межах с.Коблеве, на підставі ч.5 ст.149 ЗК України повноваження щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою належали Березанській районній державній адміністрації, а тому Коблівською сільською радою надано земельну ділянку у приватну власність відповідача ОСОБА_1 поза волею належного власника.

Крім того, за положеннями ст.60ЗК Українитаст.88 ВК України(у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин)вздовж річок,морів і навколо озер,водосховищ таінших водойм з метою охорони поверхневих водних обєктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захиснасмугашириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Відповідно до ст.ст.85,88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 Земельного кодексу України, землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей.

Отже, надання земель прибережної захисної смуги уздовж моря у приватну власність законодавством не передбачено.

Як вбачається з повідомлення відділу Держгеокадастру у Березанському районі Миколаївської області (а.с.25-26), згідно з даними НКС спірна земельна ділянка знаходиться на відстані від урізу води Чорного моря до південної межі 220-230 метрів, до північної 320-330 метрів, тобто, відповідно до зазначених норм законодавства, надана ОСОБА_1 у власність земельна ділянка знаходиться у межах прибережної захисної смуги Чорного моря та не може передаватися у приватну власність.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, зокрема, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення погоджується з органом лісового господарства (ч.3 ст.186-1 ЗК України).

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_1 управлінням лісового та мисливського господарства не погоджувався (а.с.24).

Відповідно до проекту планування та забудови Березанського району Миколаївської області, затвердженого постановою Державного комітету УРСР у справах будівництва від 23.10.1985 року № 112 (а.с.29-31), надана відповідачеві ОСОБА_1 у власність земельна ділянка розташована у зоні рекреації, у якій не передбачено розміщення земельних ділянок для сільськогосподарського призначення та земель громадської забудови, що вбачається з Інформації Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації від 12.10.2016 року (а.с.28).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №10 від 26 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,595 га (пасовища) у селі Коблеве для ведення особистого селянського господарства в селі Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, не відповідає зазначеним вимогам законодавства і підлягає скасуванню на підставі ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Частиною третьою статті 62 ЗК України, ч.3 ст.90 ВК України у межах пляжної зони прибережних захисних смуг заборонено будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Відповідно до ст.17 Закону України Про основи містобудування основою для вирішення питань про вилучення (викуп), передачу (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб є містобудівна документація.

Абзацом 2 ст.48 Закону України Про охорону земель передбачено, що розміщення і будівництво обєктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих обєктів.

Містобудівною документацією, що діяла на момент прийняття рішення Коблівської сільської ради № 14 від 19 лютого 2014 року, є Проект планування та забудови Березанського району Миколаївської області, затверджений постановою Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 23.10.1985 року №112, відповідно до якого в зоні рекреації, у якій розташована спірна земельна ділянка, планувалось розміщення баз відпочинку, пансіонатів та будинків відпочинку, кемпінгів, піонертаборів, таборів праці та відпочинку, пляжів, памяток археології та заказників памяток культури (а.с.29-31).

Пунктом 10.17 ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, затверджених наказом Держкоммістобудування №44 від 17.04.1992 р., заборонено будівництво будівель, споруд і комунікацій у приморських прибережних смугах завширшки менше 100 м. від урізу води, а в приморських курортних зонах за наявності пляжу менше 100 м. від його суходільної межі.

Отже, будівництво обєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування на спірній земельній ділянці суперечить земельному і водному законодавству, містобудівній документації та діючим будівельним нормам, державним стандартам і правилам, а тому рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №14 від 19 лютого 2014 року в частині затвердження проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, що перебувала у власності ОСОБА_1, з ведення особистого селянського господарства на комерційне призначення для будівництва обєктів інфраструктури та закладів громадського харчування, не є законним і підлягає скасуванню на підставі ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №10 від 26 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, суд вважає, що у звязку з цим підлягає визнанню недійсним виданий на його підставі Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №789565 від 29 грудня 2012 року на ім"я ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,595 га, кадастровий номер 4820982200:12:046:0252, який є похідним документом та посвідчує виникнення права власності.

Згідно з ч.3 ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Про наявність правових підстав для витребування в добросовісного набувача в порядку ст.388 ЦК України спірної земельної ділянки, що належить до земель лісового фонду та яка на час прийняття незаконного рішення про її відчуження перебувала в державній власності і вибула з володіння власника держави поза його волею, зазначено в правовій позиції Верховного Суду України від 17.12.2014 року у справі №6-99цс14.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги прокурора щодо витребування у відповідача ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, яка вибула з володіння держави незаконно і поза волею належного власника, та повернення земельної ділянки на користь держави в особі Березанської районної державної адміністрації підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача сплачені ним судові витрати в рівних частках з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №10 від 26 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,5950 га (пасовища) для ведення особистого селянського господарства із земель, не наданих у власність та постійне користування, в межах території населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №14 від 19 лютого 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення відведеної у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,5950 га з кадастровим номером 4820982200:12:046:0252 в межах населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування обєктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Визнати недійсним державний акт серії ЯК №789565 на право власності на земельну ділянку площею 0,5950 га з кадастровим номером 4820982200:12:046:0252 в с.Коблеве в межах Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, виданий 29 грудня 2012 року на імя ОСОБА_1.

Витребувати від ОСОБА_1 у власність держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області земельну ділянку площею 0,595 га з кадастровим номером 4820982200:12:046:0252 в с.Коблеве у межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Стягнути з Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172) судовий збір в сумі по 21696,20 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в десятиденний строк з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 червня 2017 року.

Суддя: