Постанова № 67414406, 16.06.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2017 Справа №607/6746/16-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Дзюбича В.Л.,

суддів Братасюка В.М., Сташків Н.М.

за участю секретаря Зубко О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Тернопільського обласного військового комісаріату про скасування рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/468 від 02 вересня 2015 року про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги та скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов»язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги інваліду війни від 20 травня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Міністерства оборони України, Тернопільського обласного військового комісаріату про визнання протиправним рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, викладеного листом № 248/3/6/2015 від 02.09.2015 року про відмову у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», зобов»язавши відповідача провести виплату зазначеної допомоги.

В ході судового розгляду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог у відповідності до якої просить скасувати рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/468 від 02.09.2015 року про відмову у виплаті йому одноразової грошової допомоги у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року та рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов»язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги інваліду війни оформлене протоколом №36 від 20.05.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що під час проходження військової служби він приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан, де отримав поранення. Після демобілізації йому було встановлено третю групу інвалідності загального захворювання та висновком Центральної військово-лікарської комісії МО України №501 від 16.02.2015 року, висновком судово-медичної експертизи №205/Ж від 07.02.2015 року підтверджено, що мали місце множинні вогнепальні осколкові поранення голови, обох рук, тулуба, отримане ним під час виконання обов»язків військової служби при перебуванні на території країн, де велись бойові дії. Відтак у відповідності до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обовязків військової служби в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року. У 2015 році він звернувся до Тернопільського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак Департамент фінансів Міністерства оборони України, не будучи уповноваженою особою на прийняття відповідних рішень, листом від 02.09.2015 року № 248/3/6/2015 відмовив йому у виплаті вказаної допомоги, посилаючись на те, що інвалідність отримана ним первинно 09.09.2004 року, а тому на нього не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року. 12.02.2016 року він повторно звернувся у Тернопільський обласний військовий комісаріат із заявою про виплату одноразової допомоги, яка була скерована за належністю на розгляд комісії з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі(смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, яка рішенням, що викладене у протоколі №36 від 20.05.2016 року повернула подані ним документи на доопрацювання з причин відсутності документів, що свідчать про причину та обставини поранення, незважаючи на те, що ним було подано всі необхідні документи. Які засвідчують факт отримання поранення вході бойових дій. Вважає, вказані рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України та комісії з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі(смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби протиправними та просить їх скасувати із підстав, наведених вище.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що вирішення питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року не відноситься до компетенції Департаменту фінансів Міністерства оборони України, а рішення комісії з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі(смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби є упередженим та безпідставним, оскільки позивачем надано документи, які засвідчують обставини за яких ним було отримано осколкові поранення голови, обох рук та тулуба.

Представник Міністерства оборони України у судовому засіданні відносно позовних вимог заперечив та просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, посилаючись на те, що комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі(смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не розглядались, у зв»язку із відсутністю необхідних підтверджуючих довідок, рішення про відмову у виплаті допомоги не приймалось, Міністр оборони України як головний розпорядник коштів рішення про призначення та виплату коштів позивачу не приймав, а тому з боку відповідача відсутнє порушення прав позивача. Вказав, що позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Представник Тернопільського обласного військового комісаріату у судовому засіданні відносно позову заперечив та просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 22.03.1983 року по 01.07.1985 року проходив військову службу в лавах ОСОБА_2 та з 22.06.1983 року по 01.07.1985 року знаходився у складі діючої армії на території Республіки Афганістан в період бойових дій, що підтверджується відповідними записами у військовому квитку серії НК №4579226, виданому Гусятинським районним військовим комісаріатом Тернопільської області та довідкою Теребовлянського районного військового комісаріату Тернопільської області №195 від 04.12.2015 року.

У відповідності до витягу із протоколу №501 засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 16.02.2015 року про встановлення причинного зв»язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 під час виконання обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, обох рук, тулуба(контузія головного мозку-1984), наслідком яких стали шкіряні рубці у зазначених анатомічних областях, що в подальшому призвело до розвитку:«Наслідків ЗЧМТ у вигляді розсіяної вогнищевої симптоматики, стійким цефалічним синдромом, антено-невротичним синдромом. ЦАС. Дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст. ГХ ІІ ст., кризового перебігу. ІХС. Дифузного кардіосклерозу СН ІІ А».

Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії АВ №0503120 від 02.06.2015 року позивачу встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності- поранення(контузія), отримане при виконанні обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи №205/Ж від 07.02.2015 року встановлено, наявні у позивача ОСОБА_1 рубці на спинці носа в середній третині в підборідковій ділянці справа, на червоній каймі нижньої губи справа, в лобній ділянці справа, на долонній поверхні правої кисті в проекції першої п»ясної кістки, на тильній її поверхні в проекції першої п»ясної кістки, на правій боковій поверхні грудної клітки в проекції сьомого ребра є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду; вищезазначені рубці могли бути спричинені у 1984 році.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII(надалі-Закон № 2011-XII).

Так, відповідно до п. 2 ч. 1ст. 3 Закону України № 2011-XII дія цього Законупоширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Положеннями ч. 1 ст.9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктом 5 ч.2 ст.16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Аналогічні норми закріплені у п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (надалі-Порядок).

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся у Тернопільський обласний військовий комісаріат із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року.

06.07.2015 року за вих.№10/2/5788 Тернопільський обласний військовий комісаріат направив подані позивачем документи для виплати одноразової грошової допомоги до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Листом № 248/3/6/2015 від 02.09.2016 року Департаменту фінансів Міністерства оборони України за підписом начальника управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, посилаючись на те, що інвалідність ОСОБА_1 встановлено первинно у 09.09.2004 року, тобто до набрання чинності нової редакції ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», відповідно до якої прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, а отже він не має права на призначення одноразової грошової допомоги. З приводу призначення одноразової грошової допомоги відповідно до редакції Закону, яка діяла на час призначення інвалідності та постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 року, зазначено, що вказана допомога призначається особам, звільненим із строкової військової служби у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, а оскільки ОСОБА_1 встановлено інвалідність понад зазначений термін, підстави для призначення допомоги відсутні.

У відповідності до п. 12 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобовязаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобовязаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.

Військовослужбовець, військовозобовязаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: 1)заяву про виплату одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; 2)довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного звязку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не повязане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, імя та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою)- п.11 Порядку.

Відповідно до п.13 Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку .

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Розгляд документів щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби здійснюється постійно діючою комісією з розгляду питань, повязаних, із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, утвореною у відповідності до наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 року № 168 «Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби».

Відповідно до п.2 Наказу Міністра оборони України №168 від 12.04.2007 року голова комісії забезпечує, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір.

За результатами розгляду відповідних пропозицій Міністр оборони України як головний розпорядник коштів приймає рішення про призначення та виплату допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.02.2016 року позивач повторно звернувся у Тернопільський обласний військовий комісаріат із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року. До заяви додані: копії виписок із актів огляду МСЕК, копія витягу з протоколу засідання ВЛК, копія висновку судово-медичної експертизи, довідка про проходження військової служби, копія військового квитка, копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

12.02.2016 року за вих. №10/2/1157 Тернопільським обласним військовим комісаріатом направлено подані позивачем документи до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

У відповідності до витягу із протоколом №36 засідання комісії з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі(смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 року, де під номером 537 вказано ОСОБА_1, розглянувши подані документи комісія прийшла до висновку про необхідність їх повернення на доопрацювання, оскільки відсутній документ, що свідчить про причину та обставини поранення(контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов»язане із вчинення особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп»яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

01.06.2016 року за вих.№10/2/4815 Тернопільський обласний військовий комісаріат повідомив ОСОБА_1 про те, що подані ним документи для призначення одноразової грошової допомоги повернуто на доопрацювання.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, в даному випадку подані у липні 2015 року заява та документи ОСОБА_1 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги не були в установленому порядку передані до комісії з розгляду питань, повязаних, із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, та відповідного рішення за результатами їх розгляду комісією не приймалось, відтак суд вважає, що рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України про відмову у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги прийняте всупереч законодавчо встановленого порядку розгляду та вирішення питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, є протиправним та підлягає скасуванню. Водночас суд зазначає, що за результатами повторно поданої позивачем 12.02.2016 року заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги уповноваженим органом відповідне рішення про виплату чи відмову у виплаті допомоги у законодавчо встановлений місячний строк прийняте не було.

Верховний Суд України в постановах від 18.03.2014 року(справа №21-11а14) та від 22.04.2014 року (справа №21-484а13) сформулював правову позицію у подібних правовідносинах, згідно з якою підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб»єкта владних повноважень прийняте з цього питання. Якщо звернення про виплату одноразової грошової допомоги відповідачем не розглянуто та відповідного рішення не прийнято, то суд повинен зобов»язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Нормами чинного законодавства України не передбачено право комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі(смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби повертати подані документи на призначення одноразової грошової допомоги на доопрацювання, оскільки комісія зобов»язана розглянути подані документи та прийняти рішення про призначення або відмову у призначенні допомоги.

За таких обставин, аналізуючи досліджені докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підставними та підлягають до часткового задоволення, шляхом скасування рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, викладеного у листі № 248/3/6/2015 від 02.09.2015 року про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі(смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби оформленого протоколом №36 від 20.05.2016 року про направлення документів ОСОБА_1 на доопрацювання, поновивши позивачу строк для звернення до адміністративного суду, пропущений із поважних причин у зв»язку із тривалим перебуванням на лікуванні.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату слід відмовити, оскільки такі заявлені до неналежного відповідача.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України задоволено, право компенсування судових витрат, понесених стороною на користь якої ухвалено рішення, визначене ст. 94 КАС України, тому суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 551,20 грн. слід компенсувати останньому за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 18, 69 71, 94, 159 163, 254 КАС України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, викладене у листі № 248/3/6/2015 від 02.09.2015 року про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі(смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби оформлене протоколом №36 від 20.05.2016 року про направлення документів ОСОБА_1 на доопрацювання.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату-відмовити.

Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 551,20 грн. відшкодувати ОСОБА_1 ( 48100, м. Теребовля, вул. Застіноцька, 20А/1, Тернопільська область, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнуваньМіністерства оборони України, (м. Київ, Повітрофлотський проспект, код ЄДРПОУ 00034022).

Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонним суд з дня проголошення постанови. Якщо постанову було ухвалено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, а також у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяОСОБА_3