Ухвала суду № 67403247, 20.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2017 року м. Київ К/800/18992/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2016 року у справі № 646/14191/15-а за позовом ОСОБА_4 до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови , -

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №355/80700/15.

Постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 5 травня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

В подальшому позивач звернувся з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного адміністративного суду на постанову Червонозаводського районного суду міста Харкова від 5 травня 2016 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення зазначених недоліків.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу позивача, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності факту сплати апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на законність оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14.07.2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору. Проте, заявник просив звільнити його від сплати судового збору посилаючись на те, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір.

Статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав для звільнення від сплати судових витрат, законодавством не визначено.

Заявником апеляційної скарги надані копії довідок про доходи №09/3-16 від 09.03.2016 року та копії штатного розпису, які вводяться в дію з 01.12.2015 року та з 01.01.2016 року, які не є належним доказом відсутності можливості сплатити судовий збір, оскільки підтверджують лише факт нарахування позивачу заробітної плати на ПП «СПЕЦІМПЕКС» за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року включно. Доказів, що підтверджували незадовільний майновий стан заявником надано не було.

Інших доказів, щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору або поважних причин, які б позбавляли можливості сплатити судовий збір заявником апеляційної скарги не надано.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Як вбачається з ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2016 року, судом апеляційної інстанції надано оцінку доказам, на які позивач посилався як на підставу для звільнення від сплати судового збору.

З огляду на зазначене, посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» та «Бендерський проти України» не спростовує відсутність обґрунтування та мотивування судового рішення, що оскаржується.

Отже, у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені заявником підстави для звільнення від сплати судового збору є неповажними.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягає застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовує.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що за подання касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, що становить 1378 грн.

З позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.), сплату якого було відстрочено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2016 року.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; паспорт НОМЕР_2, виданий Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 27.08.1996 року, адреса проживання: АДРЕСА_1) судовий збір у сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: