Постанова № 67401813, 17.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 р.Справа № 2-а-83/10/2170

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Коваля М.П. та Єщенка О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представників:

прокуратури - ОСОБА_1

Чаплинської МДПІ у Херсонської області - ОСОБА_2;ОСОБА_3

позивача- Павліша П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонської області та прокуратури Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року по адміністративній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно чисте сільське господарство Махаріші" до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2007 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонській області та Головного управління Державного казначейства у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення Чаплинської МДПІ від 16.06.07 № 0000301550/0 та стягнення з Державного бюджету відшкодування по податку на додану вартість в сумі 2180000 грн.

В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає про те, що мав право на відшкодування цієї суми ПДВ на підставі декларації з ПДВ за вересень 2006 року з урахуванням уточнюючого розрахунку, поданого у червні 2007 року, яким виправлено помилки в декларуванні за вересень 2006 року. Позивач не змінював напрямок відшкодування ПДВ, а виправив помилку, вказавши в вересні 2006 року свою волю на відшкодування ПДВ та напрямок такого відшкодування. У СТОВ "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші" в результаті отриманої прямої іноземної інвестиції виникло право на бюджетне відшкодування, оскільки при її розмитненні до Державного бюджету було фактично сплачено податок на додану вартість в сумі 2180000 грн., що відповідає вимогам підпункту 1.8 ст. 1 та пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області від 16.06.07р. №0000301550/0, стягнуто з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші" бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2 180 000 гривень.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Чаплинська міжрайонна державна податкова інспекція у Херсонської області та прокуратура Херсонської області в апеляційних скаргах зазначають про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянти вважають, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційних скаргах ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову .

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для їх задоволення.

Так, судом першої інстанції встановлено, що СТОВ "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство "Махаріші" є юридичною особою, зареєстровано в липні 2003 року, СТОВ "СГ "Махаріші" має в користуванні земельну ділянку площею 50 га для ведення сільськогосподарського виробництва, є платником податків, в тому числі платником ПДВ з 22 березня 2004 року, здає до податкової інспекції загальну та спеціальну декларації. В 2005-2006 роках позивач був платником фіксованого сільськогосподарського податку.

СТОВ "СГ Махаріші" в серпні 2006 року отримало від іноземного засновника МАНАRIHI VEDIC ORGANIC AGRICULTURE LIMITED на поповнення статутного фонду підприємства сільськогосподарську техніку для використання у власній виробничій діяльності: трактор гусеничний "Челенжер" моделі МТ 865В - 4 шт. за ціною 1617368,55грн., трактор гусеничний "Челенжер" моделі МТ 865В - 2 шт. за ціною 1706379,85 грн., посівний сільськогосподарський агрегат неточного висівання - культиватор-сівалка в комплекті з бункером 6450 н розібраному стані - 3 шт. за ціною 1026160.00 грн., посівний сільськогосподарський агрегат неточного висівання - культиватор-сівалка моделі 8810-54 в комплекті з бункером 6450 в розібраному стані - 1 шт. за ціною 1061005 грн., посівний сільськогосподарський агрегат неточного висівання - культиватор-сівалка моделі 8810-54 в комплекті з бункером 6450 в розібраному стані - 2 шт. за ціною 954404 грн. Загальна вартість техніки 10900400, позивачем на митниці було сплачено ПДВ в сумі 2180080 грн. як підприємством, до статутного фонду якого нерезидент вносить обладнання. В загальній декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року позивачем відображена сума податкового кредиту 2180080 грн., у рядку 21 (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) та 22.2 (зарахування від'ємного значення поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду).

На думку МДПІ та прокуратури,з якою не погодився суд першої інстанції, позивач повинен був відобразити податковий кредит у спеціальній сільгоспдекларації, за якою розрахунки з бюджетом не провадяться, тому що сільгосптехніка була ввезена для використання у власному виробництві сільгосппродукції. Про це зазначено в акті виїзної документальної перевірки від 25.12.07 № 75/230/32472052, із змісту акту вбачається, що податкова інспекція не перевіряла яким чином використовувалась ввезена сільгосптехніка. За даним актом податковий орган не приймав будь-яких рішень про донарахування податкових зобов'язань або зменшень бюджетного відшкодування.

Згідно декларації по ПДВ вересня 2006 року позивач мав право на бюджетне відшкодування, але рядки 25, 25.1 або 25.2 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) не заповнив, а в р. 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) зазначено 2180000грн., тобто, взагалі не відобразив в декларації рішення про відшкодування суми ПДВ або на рахунок банку, або в рахунок наступних платежів, не додав до декларації ні заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4), ні розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3). Відповідач дійшов до висновку, що таке заповнення декларації є нічим іншим, як прийняттям рішення про зарахування належної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

За висновками виїзної позапланової перевірки СТОВ "СГ Махаріші" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2006 р. податкова інспекція встановила, що СТОВ "С/г Махаріші" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку па додану вартість за листопад місяць 2006 року на суму 3185906 грн. МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2007 року № 0000012351/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 3185906 грн. Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку, але постановою господарського суду Херсонської області від 21.05.07 по справі № 8/147-АП-07, яка набрала законної сили, податкове повідомлення-рішення залишено в силі. Господарський суд в якості підстави для відмови в позові послався на неправильне заповнення декларації листопада 2007 року, однак вказавши, що позивач мав право за декларацією вересня місяця 2006 р. заявити до відшкодування з Державного бюджету суму 2180000 грн., а також констатував наявність у позивача права виправлення виявлених помилок у показниках податкової декларації вересня 2006 року шляхом подання уточнюючого розрахунку.

В порядку виправлення помилки в декларації за вересень 2006 року позивач уточнюючим розрахунком, поданим 05.06.07 вх. № 4440, змінив дані декларації по ПДВ за вересень 2006 року, в тому числі в рядки 25 та 25.1 відніс суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 2180000 , в рядок 26 зазначено "0". Разом з уточнюючим розрахунком, позивачем було подано заяву про бюджетне відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000301550/0 від 16.06.2007 Чаплинська МДПІ зменшила на 2180000грн. суму бюджетного відшкодування ПДВ СТОВ "Ведичне екологічно - чисте сільське господарство Махараші". Рішення прийнято за висновками акту № 01/150-32472052 від 15.06.2007 документальної невиїзної (камеральної) перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2007 року, яким виправлялись помилки декларації за вересень 2006 року. Перевіркою уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість СТОВ "СГ Махараші", поданого за червень 2007р., податкова інспекція встановила, що розмір податку, зазначеного платником в уточнюючому розрахунку, є більшим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки. Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України про ПДВ визначено порядок відшкодування ПДВ, яким не передбачено можливості зміни напряму відшкодування.

Уточнюючим розрахунком СТОВ "СГ Махаріші", на думку МДПІ, не виправлялись ні податкові зобов'язання, ні податковий кредит, платник податку не має права на складання уточнюючих розрахунків, зміна напряму відшкодування не може розцінюватися як виправлення помилки. ДПІ зазначила, що платник податку має право виправити допущені та самостійно виявлені помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації до початку перевірки, документальна перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування СТОВ "С/г Махаріші" проводилася 18.01.2007 (акт перевірки № 01/230-32472052), тому платник податку не має права на подання уточнюючих розрахунків відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181 та п.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України 23.03.2001р. № 110. В акті перевірки зазначено про те, що позивачем безпідставно відображено в загальній декларації суму ПДВ з вартості отриманої на поповнення статутного фонду від іноземного засновника сільськогосподарської техніки для використання у власному виробництві, тоді як податкова інспекція вважає, що сума ПДВ має включатись до спецдекларації.

Таким чином, спірним та визначальним питанням у цій справі є в якій декларації підлягають відображенню суми податку на додану вартість з вартості техніки, ввезеної в якості поповнення статутного фонду від іноземного засновника.

Розглядом матеріалів справи встановлено, та сторонами не оспорюється, що СТОВ «СГ «Махаріші»протягом 2006 року використовувало спеціальний режим оподаткування згідно п. 1.29 ст.11 Закону України «Про ПДВ». Придбана техніка отримана як внесок до статутного фонду та призначена для використання у власному виробництві для виготовлення сільськогосподарської продукції.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до п. п. 7.7.1. вище вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до п. 7.7.2. зазначеного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п. 7.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Пунктом 11.21 статті 11 Прикінцевих положень Закону України від 03.04. 1997 року № 168/97 «Про податок на додану вартість»установлено, зокрема, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок і нарахування зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11.29 цієї ж статті до 1 січня 2006 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7 пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів ( робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємством молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно - правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний ( податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально - технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 пункту 1.2 Загальних положень Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого Міністерством юстиції України 9 липня 1997 року під № 250/2054, платники податків, в яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21. 11.29 Закону № 168/97-ВР) суми ПДВ повністю залишаються у розпорядженні цих платників податків для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ ( скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини ( далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку, сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів ( робіт, послуг) власного виробництва, включаючи ( крім підакцизних товарів). виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та м'яса живого вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітній період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ. сплаченою ними постачальникам, зараховується товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Зі змісту зазначеного випливає, що за спеціальною декларацією при визначені об'єкта оподаткування платник податку, який підпадає під дію пункту 11.29 статті 11 Закону № 168/97-ВР, декларує як податкове зобов'язання, так і податковий кредит.

Оскільки позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі наведеної вище норми цей податок до бюджету не сплачує, а декларує податкові зобов'язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку, то і податковий кредит з ПДВ, сформований за операціями з придбання сільськогосподарської техніки (основні засоби), має відноситися до тієї самої спеціальної декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника, тому на думку колегії судів твердження суду першої інстанції щодо включення ПДВ з вартості придбаної сільськогосподарської техніки до загальної декларації з цього податку є безпідставними. Зміст наведених правових норм свідчить на користь того, що при визначенні об'єкта оподаткування платник ПДВ, який підпадає під дію пункту 11.29 Закону України «Про ПДВ», і податкове зобов'язання, і податковий кредит декларує за спеціальною (скороченою) податковою декларацією. Оскільки позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобов'язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, то й податковий кредит із ПДВ сформований за операціями із придбання основних засобів і послуг призначених для використання у власному сільськогосподарському виробництві, має включатися до тієї самої декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається в його розпорядженні.

В спірний період позивач повинен був відображали суми податку на додану вартість з вартості техніки, ввезеної в якості поповнення до статутного фонду від іноземного засновника не в загальній, а в скороченій податкової декларації з податку на додану вартість.

Доказами подання СТОВ «Махаріші»до податкового органу в спірний період 2006- 2007 рр. спецдекларацій з ПДВ є копії відповідних податкових декларацій, які подавалися СТОВ «Махаріші»до податкового органу. Дані декларації містять вхідний номер та дату подання. СТОВ «Махаріші»не декларувало сум до сплати по спеціальній декларації з ПДВ в спірний період у зв'язку з цим спеціальний рахунок дане підприємство не відкривало.

СТОВ «Махаріші»у 2006 році було платником фіксованого сільськогосподарського податку, у зв'язку з цим підприємством подано до податкового органу податковий розрахунок. В 2007 році СТОВ «Махарішґ»не було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

В серпні 2006 року СТОВ «Махараші»отримало від іноземного засновника на поповнення статутного фонду підприємства сільськогосподарську техніку для використання у власній виробничій діяльності. Отримання даної техніки підтверджується актами прийманшг-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.08.2006 року, наявні в матеріалах справи.

У серпні 2006 року СТОВ «Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші»сплатило до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі 2 180 000 грн. при розмитнені сільськогосподарської техніки, яку отримало від нерезидента на поповнення статутного фонду.

В загальній декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року позивачем відображена сума податкового кредиту наступного податкового періоду 2 180 080 грн. у рядку 22.2 та рядку 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду).

Оскільки в наступному звітному податковому періоді, тобто вересні 2006 року різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, мала від'ємне значення, то позивач повинен був разом з податковою декларацією подати розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому позивач, який мав право на одержання бюджетного відшкодування, повинен був прийняти рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку та подати заяву про повернення суми бюджетного відшкодування ( додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість), згідно з п.п.7.7.1, 7.7.4 ст. 7 Закону 168/97 та п.5.11, 5.12 Порядку № 166.

Відповідно до п.7.7.2. ст. 7 Закону 168/97, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. При цьому значення рядка 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1. або в рядку 25.2 податкової декларації з ПДВ.

Фактично позивачем у загальній декларації з податку на додану вартість за вересень місяць 2006 року задекларовано від'ємне значення суми податку на додану вартість - 2 180 000 грв., але в рядку 25.1 сума, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника у банку, не вказана. Сума в даній декларації зазначена в рядку 26. яка не дає права на бюджетне відшкодування.

Дослідивши обставини справи судова колегія дійшла до висновків, що СТОВ «СГ «Махаріші»на протязі 2006 року використовувало спеціальний режим оподаткування згідно п. 11.29 ст.П Закону України «Про ПДВ». Придбана техніка отримана як внесок до статутного фонду та призначена для використання у власному виробництві для виготовлення сільськогосподарської продукції. Відповідно до цього пункту зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 Закону:

- «Пункт 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР - Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків;

- Пункт 10.1 ст. 10 Закону №168/97-ВР - Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є:

а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону;

б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону;

в) у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий вексель;

г) при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України;

д) платники податку, визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна.

Пунктом 10.2 ст. 10 Закону №168/97-ВР - платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту».

Розглядом справи встановлено, що в порушення п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, яким визначено, що залишок податковою кредиту, відповідно до складеної на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарського виробника декларації з ПДВ по реалізованій продукції власного виробництва, тобто від'ємне значення між сумою податку на додану вартість, одержане сільськогосподарським товаровиробником, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ним постачальникам, зараховується в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів в спеціальній декларації сільськогосподарського товаровиробника.

Платником порушено п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про ПДВ», оскільки СТОВ «СГ Махаріші»відображає суму ПДВ з вартості отриманої, на поповнення статутного фонду від іноземного засновника, сільськогосподарської техніки для використання у власному виробництві, в загальній декларації з податку на додану вартість, згідно до якої проводяться розрахунки з бюджетом.

Відповідно податок на додану вартість сплачений при отриманні сільськогосподарської техніки не може включатися до декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Крім того, згідно п.п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12. 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржено платником податків в адміністративному чи судовому порядку.

В даному випадку, позивач (платник податку) прийнявши самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування 2 180 000 грн. у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, не може подавати розрахунки та приймати рішення про відшкодування цієї суми з Державного бюджету в наступних податкових періодах на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань, поданого у червні 2007 року і в якому позивач не виправляє суму податкових зобов'язань, або суму податкового кредиту, а змінює напрямок відшкодування податкового кредиту за попередні податкові періоди, що не може розцінюватись, як виправлення помилки і є неправомірним.

Зміна платником напрямків відшкодування ПДВ передбачено п. 8 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА від 02.07.1997року № 209/72, яка проводиться на підставі заяви платника, а не уточнюючого розрахунку.

Оскільки позивач протягом 2006 року використовував спеціальний режим оподаткування ( мав сільськогосподарську пільгу), тому від'ємне значення між сумою податку на додану вартість, одержаного позивачем, та сумою податку, сплаченого позивачем постачальникам, зараховується в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів в спеціальній декларації сільськогосподарського виробника, відповідно податок на додану вартість, сплачений при отриманні позивачем сільськогосподарської техніки не може включатися до декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом і бюджетне відшкодування.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції у Херсонської області та прокуратури Херсонської області задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно чисте сільське господарство Махаріші" до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення Чаплинської МДПІ від 16.06.07 № 0000301550/0 та стягнення з Державного бюджету відшкодування по податку на додану вартість в сумі 2180000 грн. відмовити у повному обсязі.

Повний текст постанови складено та підписано 21 травня 2012 р.

Головуючий суддя Зуєва Л.Є.

суддя Коваль М.П.

суддя Єщенко О.В.