Постанова № 67401785, 25.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 р.Справа № 2-а-1298/10/1470

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Кравця О.О. та Осіпова Ю.В.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу представника Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка»до Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області (за участю прокурора Миколаївської області) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2010 року ТОВ «Ареал-Снігурівка» звернулось до суду з позовом до Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000302301/3 від 05 листопада 2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2182913 грн..

В обґрунтування позову зазначалося, що з 02 по 10 лютого 2009 року посадовими особами Снігурівської МДПІ у Миколаївській області проведено перевірку ТОВ «Ареал-Снігурівка»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з червня 2008 року по жовтень 2008 року. За результатами перевірки складено акт за № 127/23/31427847 від 13 лютого 2009 року, яким встановлено порушення позивачем п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 11.21, п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, а також п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та мясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805, у звязку з чим ТОВ «Ареал-Снігурівка»завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в листопаді 2008 року на суму 4697067 грн., завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 1667 грн. (рядок 21 Декларації за листопад 2008 року), завищено зарахування відємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1667 грн. (рядок 22.2 Декларації за листопад 2008 року). На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2009 року № 0000302301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 4697067 грн.. За результатами адміністративного оскарження ДПА України первинне податкове повідомлення-рішення скасовано та прийнято нове від 05 листопада 2009 року за № 0000302301/3, згідно якого ТОВ «Ареал-Снігурівка»зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 2182913 грн.. На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення ТОВ «Ареал-Снігурівка»вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року позовні вимоги ТОВ «Ареал-Снігурівка»задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Снігурівської МДПІ у Миколаївській області за № 0000302301/3 від 05 листопада 2009 року.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Снігурівської МДПІ у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. На думку апелянта, судом порушено положення п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 11.21, п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, а також п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та мясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805. Крім того, судом першої інстанції не враховано наявність постанови Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера підприємства позивача за порушення порядку ведення податкового обліку, яка згідно ч. 4 ст. 72 КАС України є обовязковою для адміністративного суду. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом встановлено, що з 02 по 10 лютого 2009 року посадовими особами Снігурівської МДПІ у Миколаївській області проведено перевірку ТОВ «Ареал-Снігурівка»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з червня 2008 року по жовтень 2008 року.

За результатами перевірки складено акт за № 127/23/31427847 від 13 лютого 2009 року, яким встановлено порушення позивачем п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.1 та п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 11.21, п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, а також п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та мясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805, у звязку з чим ТОВ «Ареал-Снігурівка»завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в листопаді 2008 року на суму 4697067 грн., завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 1667 грн. (ряд 21 Декларації за листопад 2008 року), завищено зарахування відємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1667 грн. (ряд. 22.2 Декларації за листопад 2008 року).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2009 року № 0000302301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 4697067 грн..

За результатами адміністративного оскарження ДПА України первинне податкове повідомлення-рішення скасовано та прийнято нове від 05 листопада 2009 року за № 0000302301/3, згідно якого ТОВ «Ареал-Снігурівка»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2182913 грн..

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Ареал-Снігурівка», суд першої інстанції виходив з того, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) сільськогосподарськими товаровиробниками під час придбання ними основних фондів, навіть і призначених для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, відображається в загальній податковій декларації з податку на додану вартість. Відповідно такі суми можуть включатися до сум бюджетного відшкодування сільськогосподарських товаровиробників на загальних підставах.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, абз. 2 п. 11.21 ст. 11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та мясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Пунктом 11.29 цієї ж статті Закону до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та мяса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1.2 розділу 1 «Загальні положення»Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами..

Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі - Порядок акумуляції та використання коштів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємством молока та мяса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подає її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобовязань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету в безспірному порядку. Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто відємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобовязань наступних звітних періодів.

Із наведеного випливає, що при визначенні обєкта оподаткування платник ПДВ, який підпадає під дію пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», і податкове зобовязання, і податковий кредит декларує за спеціальною (скороченою) податковою декларацією. Оскільки позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобовязання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, то й податковий кредит із ПДВ, сформований за операціями із придбання товарно-матеріальних цінностей і послуг, має включатися до тієї самої декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається в його розпорядженні.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості включення ТОВ «Ареал-Снігурівка»сум ПДВ у складі вартості придбаних основних фондів до загальної декларації із цього податку є безпідставним.

Відповідна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2009 року № 09/81.

Оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Снігурівської міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Ареал-Снігурівка»у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03 травня 2012 року.

Головуючий:

Судді: