Постанова № 67401127, 26.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Справа: № 704/87/17 Головуючий у 1-й інстанції: Фролов О.Л.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря: Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (далі - відповідач) про:

- визнання неправомірними та незаконними дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивача, згідно з постановою суду, шляхом незаконного застосування максимального розміру пенсії позивача, що спричинило зменшення її суми до виплати з 01.01.2016 р.;

- зобов'язання відповідача провести позивачу виплату перерахованої пенсії.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 травня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, зазначена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши в межах апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - зміні з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 26.09.2016 р,, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 р., було задоволено позов ОСОБА_2 до УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області: визнано протиправними дії УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону України від 08.07.2011 р.№ 3668-VI, на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 15.04.2016 р. № 18/70 про заробітну плату з розрахунку 80 % із середнього заробітку та зобовязано УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області провести позивачу перерахунок пенсії згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 08.07.2011 р. № 3668-VI, яка діяла на час призначення пенсії, на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 15.04.2016 р. № 18/70 про заробітну плату з розрахунку 80% від суми заробітку за відповідною посадою з 01.01.2016 р. та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

На підставі та на виконання вказаного судового рішення відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача з розрахунку 80 % суми заробітної плати за відповідною посадою, згідно з довідкою про заробітну плату від 15.04.2016 р. № 16, з 01.01.2016 р.

Після перерахунку пенсії позивача до періоду, за який його було проведено, та до наступних періодів відповідачем було застосовано максимальний розмір пенсійних виплат 10 740,00 грн.

У зв'язку з цим 09.01.2017 р. позивач звернувся до відповідача щодо підстав обмеження його пенсії максимальним розміром.

Листом від 13.01.2017 р. № 271/03 відповідач повідомив позивача про те, що його пенсія обмежена максимальним розміром 10 740,00 грн. на підставі Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VІІІ та від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок його пенсії без обмеження максимальним розміром.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VIII (далі - Закон № 911-VIII), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774- VІІІ (далі - Закон № 1774- VІІІ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У п. 29 Закону № 911-VIII передбачено, що в частині п'ятнадцятій статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12, № 22, ст. 145): абзаци перший і другий викласти в такій редакції: «15. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються»; в абзаці четвертому цифри «2016» замінити цифрами «2017»; абзац шостий доповнити реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 911-VIII визначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.

Законом № 1774-VІІІ внесено зміни до ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» та регламентовано тимчасове обмеження максимального розміру пенсії 10740 грн. у період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р.

Отже, законодавством регламентовано тимчасові обмеження максимального розміру пенсії, зокрема яка призначена і виплачується на підставі Закону України «Про прокуратуру», на періоди з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. та з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р.

Разом з тим, слід враховувати, що механізми призначення пенсії та її перерахунку є різними і вищевказані обмеження у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року, що чітко регламентовано пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 911-VIII, тобто безпосередньо законодавчим актом, яким таке обмеження й введено.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача при здійсненні перерахунку пенсії позивача за 2016 рік з обмеженням її максимальним розміром та наявності правових підстав для зобов'язання його здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача за вказаний період без застосування показника максимального розміру.

Доводи апелянта про те, що законодавством передбачено обмеження пенсій у 2016 році максимальним розміром 10740,00 грн., апеляційний суд вважає не обґрунтованими з підстав, зазначених вище.

Водночас, апеляційний суд встановив, що в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції неправильно визначив обсяг позовних вимог, що підлягають задоволенню.

Так, враховуючи зміст та обсяг позовних вимог, заявлених позивачем, адміністративний позов судом першої інстанції фактично було задоволено частково, однак, в абзаці першому резолютивної частини оскаржуваного судового рішення, зазначено «Адміністративний позов задовольнити».

Крім того, судом першої інстанції було одночасно визнано дії відповідача протиправними і незаконними, що не відповідає вимогам ст. 162 КАС України, і вказує на неправильність та нечіткість обраного способу захисту порушеного права позивача.

При цьому, слід зазначити, що в даному випадку діями відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром при здійсненні її перерахунку було порушено його право на отримання пенсії у розмірі, визначеному законодавством, а отже такі дії є протиправними.

Також, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції в абзаці другому резолютивної частини не було конкретизовано, які ж саме дії ним визнаються протиправними.

Судова колегія звертає увагу й на те, що в абзаці третьому резолютивної частини рішення суд першої інстанції також нечітко визначив спосіб відновлення порушеного права позивача і не вказав, за який же саме період відповідач зобов'язаний був нараховувати йому пенсію без обмеження її максимальним розміром.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що як було встановлено вище, відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 911-VIII, таке обмеження не застосовується у 2016 році до пенсії позивача як особи, якій пенсія призначена до 01.01.2016 р., однак Закон № 1774-VІІІ, яким регламентовано максимальний розмір пенсії у 2017 році жодних виключень не містить і передбачає поширення такого обмеження на всі пенсії, незалежно від дати їх призначення. При цьому, Закон № 1774-VІІІ неконституційним не визнавався і підлягає застосуванню органами Пенсійного фонду України, а тому колегія суддів приймає до уваги та враховує доводи апеляційної скарги в цій частині.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в цілому було правильно вирішено справу по суті, однак з помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 201 КАС України, вона підлягає зміні в її резолютивній частині шляхом викладення абзаців першого, другого і третього в наступній редакції:

«Адміністративний позов ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити. Частково.

Визнати протиправними дії Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо перерахунку і виплати у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. пенсії ОСОБА_2 з обмеженням її максимальним розміром.

Зобов'язати Звенигородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. без обмеженням її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити».

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області підлягає задоволенню частково, постанова Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 травня 2017 року - зміні в резолютивній частині рішення, а в іншій частині - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - задовольнити частково.

Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 травня 2017 року - змінити, виклавши абзаци перший, другий і третій її резолютивної частини в наступній редакції:

«Адміністративний позов ОСОБА_2 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо перерахунку і виплати у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. пенсії ОСОБА_2 з обмеженням її максимальним розміром.

Зобов'язати Звенигородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. без обмеженням її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити».

В іншій частині постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 18 травня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 26 червня 2017 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.