Ухвала суду № 67401054, 22.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6154/17 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2017 року у справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітім Груп» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,-

В С Т А Н О В И Л А :

11 травня 2017 року Головне управління ДФС у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітім Груп», в якому просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2017 року подання Головного управління ДФС у місті Києві залишено без розгляду.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у місті Києві видано наказ від 14.04.2017 №2836 про проведення планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітім Груп».

04 травня 2017 року контролюючим органом здійснено виїзд на місцезнаходженням відповідача, однак представник ТОВ «Юнітім Груп» відмовився допускати співробітників Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до проведення документальної планової виїзної перевірки.

У зв'язку з відмовою представника ТОВ «Юнітім Груп» від проведення документальної планової виїзної перевірки, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято рішення від 05.05.2017 №11469 про застосування адміністративного арешту майна.

На підставі викладеного, позивач 11.05.2017 звернувся до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітім Груп», в якому просив підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна.

Залишаючи подання без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податковий орган звернувся з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду та враховуючи те, що суд на підставі поданого ним подання та доданих до нього матеріалів не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з поданням поважними, тому подання податкового органу слід залишити без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби є підставою для арешту майна платника.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів регулюються статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, аналіз якої вказує на те, що провадження у справах цієї категорії є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

Частиною першою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів державної податкової служби.

У відповідності до частини третьої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Згідно із пунктом 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З матеріалів справи вбачається, що у поданні податковим органом зазначено про те, що рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Юнітім груп» прийнято 05.05.2017 о 16 год. 45 хв., тому строк на звернення до суду з врахуванням вихідних та святкових днів закінчується 10.05.2017 о 16 год. 45 хв.

Таким чином, судом встановлено та податковим органом безпосередньо зазначено у поданні, що строк на звернення до суду закінчується 10.05.2017.

При цьому, вказане подання зареєстровано у канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва 11 травня 2017 року за вх. №826/6154/17 о 15 год. 50 хв. (а.с. 3).

Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Стаття 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає спеціальних наслідків пропущення строків звернення до суду, визначених цією нормою.

Тому недотримання заявником строків звернення до суду, визначених статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, тягне за собою застосування приписів статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Однак, суд першої інстанції, звернув уваги на наступні обставини.

Вказане подання від 11.05.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві подано повторно у межах 48 годин згідно частини четвертої статті 183-3 КАС України, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №826/6084/17 подання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітім Груп» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна було повернуто позивачу.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №826/6084/17 за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітім Груп» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна - залишено подання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві без руху. Встановлено Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення недоліків подання до 10 год. 00 хв. 11 травня 2017 року.

У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №826/6084/17 подання позивача - повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків, встановлених ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2017.

Відповідно до частини четвертої статті 183-3 КАС України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів. Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Таким чином, оскільки позивач 11.05.2017 о 15 год. 50 хв. здійснював повторне звернення до суду з поданням про обгрунтованість адміністративного арешту у межах 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду (до 11 травня 2017 року до 16 год. 45 хв.), тому строк звернення до суду з поданням позивачем порушено не було.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 199, п. 4 частини першої ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2017 року й направленні справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 199, 204, 206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2017 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та не підлягає оскарженню як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.