Ухвала суду № 67400237, 20.06.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

20 червня 2017 року 17:37Справа № 808/465/17 Провадження №СН/808/15/17 м. ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Печерикіної А.О. та представників:

позивача:ОСОБА_1;

відповідача:не зявився;

третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні клопотання представника Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» про закриття провадження у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Запоріжспецсталь»

до Приватного нотаріуса ОСОБА_3 Дніпропетровського міського нотаріального округу

третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Восток»

про визнання протиправними та скасування рішення, та запису про реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Запоріжспецсталь» до Приватного нотаріуса ОСОБА_3 Дніпропетровського міського нотаріального округу, третя особа без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» про визнання протиправними та скасування рішення № 30205030 від 24.06.2016, запису про реєстрацію права власності.

Розгляд справи призначено на 20 червня 2017 року.

15 червня 2017 року від третьої особи до суду надійшло клопотання (вх.№17216) про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав заявлене клопотання, на його обґрунтування зазначив, що спірні правовідносини, які є предметом розгляду по даній справі, повязані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, а отже спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватись за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечив, вважає що в даному випадку відповідач діяв як субєкт владних повноважень та здійснював державну реєстрацію речового права від імені держави, а отже даний спір повинен вирішуватись за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач у судове засідання не зявився, заяв чи клопотань суду не надав, про причини неявки суду не повідомив. Про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення яке міститься в матеріалах справи.

В судовому засіданні, 20 червня 2017 року, судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Поняття «справа адміністративної юрисдикції» та «субєкт владних повноважень» визначені в статті 3 КАС України.

Згідно з вимогами п.1 та п.7 ч. 1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, наданих під час судового засідання, позивач по суті оспорює умови та трактовки пунктів Іпотечного договору №ДК2014-0101/И від 04.09.2014 (далі Договір). Позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що відповідач не мав права здійснювати реєстрацію права власності на Приміщення вказане в п.1.2 Договору за третьою особою, у зв'язку з тим, що третя особа не набула права власності, на думку позивача, на зазначене Приміщення.

Зазначене позивач, крім іншого, обґрунтовує наступними обставинами:

-третьою особою не направлено повідомлення боржникові за Договором та позивачу за 30-ть днів до дати звернення стягнення на Предмет іпотеки, як то передбачено Законом України «Про іпотеку». Це зазначено на 3 аркуші позову (а.с. 6);

-положення п.5.1.1.2, 5.1.2 Договору не є застереженням, у розумінні Закону України «Про іпотеку», а лише передбачають один із можливих способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладання договору про задоволення вимог іпотекодержателя;

-відповідач не склав договір про перехід права власності на Предмет іпотеки третій особі (договір про задоволення вимог іпотекодержателя), що не є владною, управлінською функцією відповідача. За таких обставин у відповідача, на думку позивача, були відсутні підстави для прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Це зазначено в абз.1 та абз.2 на 4 аркуші позову (а.с.7).

У зв'язку з цим, позивачем у позовних вимогах порушене питання законності набуття третьою особою права власності на Приміщення зазначене в п.1.2 Договору.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <...> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <...>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України)підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 статті 3 КАС України).

Згідно з п.1 ч.1 ст.12 ГПК України Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, позивач,з метою захисту своїх майнових прав та інтересів, просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію та запис про реєстрацію права власності, яке виникло на підставі Договору, тобто у цій справі присутній спір про право, а тому дослідженню підлягають не лише владні, управлінські рішення та дії відповідача (не лише дії відповідача з процедурних питань), то даний спір не є публічно-правовим, а стосується оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виникли з умов Договору, та підстав набуття права власності третьою особою, а отже вказаний спір має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у численних рішеннях, зокрема, у справах: №808/2298/15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/66237835), №21-3197а16 (http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/AB670CBE8BFAEAA4C225813000201853).

В силу приписів ст. 244-2 КАС України висновки Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладені у його постановах, мають враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм.

З урахуванням вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що клопотання третьої особи про закриття провадження у справі є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження у справі №808/465/17 (провадження №СН/808/15/17) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Запоріжспецсталь» до Приватного нотаріуса ОСОБА_3 Дніпропетровського міського нотаріального округу третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» про визнання протиправними та скасування рішення, та запису про реєстрацію права власності.

Розяснити позивачу, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства України, за правилами визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко