Рішення № 67394533, 07.06.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 335/5731/16-ц Головуючий у 1-й інстанції: Бойко О.Ю.

Провадження № 22-ц/778/1974/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.,

Суддів: Крилової О.В.,

ОСОБА_2,

За участю секретаря: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що 16.03.2013 року ОСОБА_3став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно якої отримав кредитну картку Унверсальна.

30.01.2014 року відповідачу було переоформлено кредитну картку на престижну кредитну картку Унверсальна Gold, відповідно до Тарифів якої відповідач отримав кредит у розмірі 13 700 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

ОСОБА_3в порушення вимог ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1054 ЦК України та пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 21.04.2016 року має заборгованість у розмірі37 479,29 грн., яка складається з наступного: 13 940 грн. заборгованість за кредитом; 19 978,37 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 300 грн. заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:500 грн. - штраф (фіксована частина),1 760,92 грн. штраф (процентна складова).

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від16.03.2013 року в розмірі 37 479,29 грн. та судовий збір у сумі 1 378 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.01.2014 року у розмірі 13 940 грн., судовий збір у розмірі 509,86 грн., а всього - 14 449,86 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

За положеннями п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

За нормами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов частково, суд виходив із того, що позивачем не надано памятку клієнта та тарифи, які є складовими частинами укладеного між сторонами договору, що позбавило суд можливості з'ясувати розмір відсотків, комісії, неустойки, тощо, які не визначені іншими документами, що складають у своїй сукупності укладений договір та були надані суду. При цьому, відповідач не підтвердив, що договір між ним та банком укладався саме на умовах, визначених у доданих до позовної заяви Умовах та правилах надання банківських послуг, а позивачем, у свою чергу, підтвердження того, що на час укладення договору між сторонами Умови та правила діяли саме у такій редакції, не надано, як не надано і доказів на підтвердження того, що відповідач при укладенні договору ознайомився саме з цими Умовами та Правилами. Суд вважав, що за умови ненадання позивачем усіх документів, які виключно у своїй сукупності складають договір про надання банківських послуг, укладений з ОСОБА_3, а також сумнівності розрахунку заборгованості, законних підстав для задоволення заявлених вимог немає, тож позов слід задовольнити в тій частині, в якій його визнав відповідач.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам Закону.

Так, згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись у строк, що встановлений у договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядок, встановлені договором.

Зазмістомст. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2013 року ОСОБА_3став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно якої отримав кредитну картку Унверсальна (а.с. 5). 30.01.2014 року відповідачу було переоформлено кредитну картку на престижну кредитну картку Унверсальна Gold, відповідно до Тарифів якої відповідач отримав кредит у розмірі 13 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що визнається сторонами.

Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг, укладений договір складався із письмової заяви позичальника, ОСОБА_4 про умови кредитування, Умов і правил надання банківських послуг та Тарифів (а.с. 8 - 31).

Факт ознайомлення із Умовами і Тарифами кредитування, отримання відповідачемОСОБА_4 про умови кредитування, Умов і правил надання банківських послуг та Тарифів банку за вищевказаним кредитним договором і згода відповідача на отримання банківських послуг, а відтак, і укладення кредитного договору, підтверджується особистим підписом відповідача (а.с. 5 зв.).

За п.п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6, 2.1.1.7.5, 2.1.1.7.6 вищевказаних Умов і правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною укладеного сторонами кредитного договору, відповідач мав погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії та штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

За п. 2.1.1.12.9 вищеназваних Умов боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку, а саме, з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобовязань.

Позивачем надані належно завірені копії вищевказаних документів.

Відповідач не виконав зобов'язань за кредитним договором, станом на 21.04.2016 року має заборгованість у розмірі37 479,29 грн., яка складається з наступного: 13 940 грн. заборгованість за кредитом; 19 978,37 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 300 грн. заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:500 грн. - штраф (фіксована частина),1 760,92 грн. штраф (процентна складова).

Обґрунтовуючи позов Банк зазначав, що відповідач періодично сплачує заборгованість за кредитним договором. Так, ОСОБА_3 з часу укладення договору вчинялися дії щодо виконання зобовязань - проводилося погашення заборгованості за наданим кредитом, останній платіж, які вніс відповідач за вказаним договором, був здійснений 06.03.2015 року і становить 524,50 грн. (а.с. 3-4).

Розрахунок заборгованості за кредитом, по процентам за користування кредитом, за пенею та комісією, що наданий позивачем, обґрунтований наявними у справі доказами, оформлений належним чином у відповідності до законодавства, здійснений згідно умов кредитного договору в межах заявлених позовних вимог, Банком враховано період порушення відповідачем умов договору.

Тому, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом, за пенею та комісією не відповідають обставинам справи.

Далі, за змістомст. 611 ЦК Українив разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1ст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2ст. 549 ЦК України)

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3ст. 549 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннямист. 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України, виклавши правову позицію із цього питання, зокрема у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

За змістом п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, в разі виникнення простроченого зобов'язання на суму від 100 грн., ураховуючи прострочення зобов'язань, передбачених п.п. 2.1.1.12.6.2, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил, клієнт сплачує банку пеню, яка розраховується як базова процентна ставка за договором/30 (нараховується за кожен день прострочення кредиту).

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії.

Враховуючи вищевикладене, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача грошових коштів за договором кредиту підлягають задоволенню частково, підлягає стягненню заборгованість, яка складається з наступного: 13 940 грн. заборгованість за кредитом; 19 978,37 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 300 грн. заборгованість за пенею та комісією, а всього - 35 218,37 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду на підставі ст.ст. 307, 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Встановлено, щоПАТ КБ «ПриватБанк» сплачено судовий збір при поданні позову в сумі 1378 грн. (а.с. 37) та апеляційної скарги в сумі 1515 грн. 80 коп. (а.с. 118).

Апеляційним судом позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольняється частково, що становить 93,97 відсотки.

За таких обставинвідповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі2 719,30 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 35 218 (тридцять п'ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 37 коп. та судовий збір в сумі 2 719 (дві тисячі сімсот девятнадцять) грн. 30 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: