Ухвала суду № 67386537, 27.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/16816/14-ц Головуючий у І інстанції Шовкопляс О. П.Провадження № 22-ц/780/3751/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 27.06.2017

УХВАЛА

27 червня 2017 року суддя Апеляційного суду Київської області Приходько К.П. розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2подала апеляційну скаргу, яка всупереч вимог Закону України «Про судовий збір», не оплачена судовим збором.

Разом з цим, апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання вказаної апеляційної скарги, посилаючись на те, що вона є медичним працівником і отримує мінімальну заробітну плату, яка за своїм розміром фактично прирівнюється до розміру судового збору.

Також зазначає, що заробітну плату ОСОБА_2 отримує лише після 20-х чисел місяця, вважає, що майновий стан останньої є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зіст. 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Виходячи із вищевикладеного, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Разом із тим, якщо стороною спору заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно дост. 82ЦПК, то наслідки, передбаченіст. 121ЦПК, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами, судовий збір справляється у розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором в розмірі 2433 грн. 58 коп.

Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач: ГУДКСУ у К/о.(ОСОБА_1 обл./м. Київ) 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача ГУ ДКCУ у Київській області; код банку отримувача (МФО) 821018; рахунок отримувача 31217206780001; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу: судовий збір за позовом( ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд Київської області.

Документи, що підтверджують сплату суми судового збору подаються до апеляційного суду Київської області в оригіналі.

Крім того, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, який встановлений ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Одночасно апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що 10.04.2017 року після ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_2 дізналася про заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2015 року.

Апелянт 20.04.2017 року звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного рішення.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2017 року перегляд оскаржуваного рішення залишено без задоволення, відповідно, останній день десятиденного строку для подачі апеляційної скарги припадає на 10.06.2017 року, який є вихідним.

Вважає, що строк подачі апеляційної скарги не пропущений.

Перевіривши матеріали справи та доводи про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, вважаю, що підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, вказані ОСОБА_2 є неповажними, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до ч.1 ст.73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи, у разі його пропущення з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2015 року є не заочним (а.с.102-103 т.1).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а.с.178-179 т.1).

Таким чином, у звязку з тим, що оскаржуване рішення не являється заочним, то відповідач повинен його оскаржувати в загальному порядку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 отримала оскаржуване рішення 04 червня 2015 року (а.с. 110 т.1).

Апеляційну скаргу апелянт подала 12 червня 2017 року (а.с.199 т. 1).

Останнім днем подачі апеляційної скарги є 15 червня 2015 року

Отже, можна дійти висновку, що апелянт без поважних на те причин пропустив строк на апеляційне оскарження, а тому апелянту необхідно вказати поважні підстави для поновлення зазначеного строку.

Відповідно до ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір та вказати поважні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. 297 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2015 рокузалишити без руху та встановити строк тридцять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, в іншому випадку апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області ОСОБА_1