Ухвала суду № 67386355, 22.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/1167/17 Головуючий у І інстанції Кравченко М.В.Провадження № 11-сс/780/341/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 22.06.2017

УХВАЛА

Іменем України

22 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

головуючого судді: Капічон О.М.,

суддів: Ященко І.Ю., Рудніченко О.М.,

секретаря : Загорулько О.В.,

за участю прокурора: Кочетова С.С.,

підозрюваного: ОСОБА_2,

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження №42016111200000878 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 09 червня 2017 року, якою застосовано до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 серпня 2017 року включно та визначено заставу в розмірі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 205; ч. 3 ст. 358 КК України, тобто, у пособництві заволодінню чужим майном в особливо великих розмірах, скоєному шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, а саме у сприянні вчиненню вказаного злочину іншими співучасниками наданням засобів, усуненням перешкод та заздалегідь обіцяним переховуванням слідів злочину і грошових коштів, здобутих злочинним шляхом; незаконному придбанні (створені) субєкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності та у підробленні документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає право та звільняє від обовязків, з метою використання його підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань матеріали досудового розслідування за № 42016111200000878 були внесені 24 листопада 2016 року.

07 червня 2017 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08 червня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст.358 КК України.

09 червня 2017 року до Обухівського районного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а у разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування застави визначити її розмір у межах 27129 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8420000 грн.

Своє рішення суд мотивував тим, що підозра стосовно ОСОБА_2 є обґрунтованою та в ході судового розгляду було доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні різної тяжкості злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не повязаного з триманням під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання; може незаконно вплинути на свідків, які дають показання щодо його причетності до вказаних кримінальних правопорушень, і, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може здійснювати вплив на осіб, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також працівників органу місцевого самоврядування, показання яких також мають значення у вказаному кримінальному провадженні. Обрання більш мякого запобіжного заходу може сприяти вчиненню інших кримінальних правопорушень, спрямованих на уникнення покарання. Судом також враховано дані про особу підозрюваного, а саме що він раніше не судимий, його майновий стан, репутацію, стан здоров»я.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 09 червня 2017 року повністю та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати підозрюваному ОСОБА_2 інший менш суворий запобіжний захід, не повязаний із взяттям під варту, зокрема, особисте зобовязання чи мінімальний розмір застави, визначений ст. 182 КПК України. Вимоги обґрунтовує тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права. Зокрема, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_2 найсуворіший захід забезпечення тримання під вартою, суд першої інстанції, на думку захисника, допустив цілий ряд порушень норм чинного законодавства України, зокрема, застосував найсуворіший запобіжний без наявності обґрунтованої підозри, оскільки, відповідно до позиції захисту, судом першої інстанції повністю проігноровано, що більшість договорів, про які йдеться в клопотанні, виконані, на підтвердження чого стороною захисту залучені відповідно докази, а деякі роботи ще тривають, тому укладення субєктами господарювання із органами місцевого самоврядування договорів підряду не є обєктивною стороною злочину, передбаченого ст. 191 КК України, і, на думку апелянта, в діях підозрюваного відсутня як обєктивна, так і субєктивна сторона злочину, передбаченого ст. 191 КК України, що не дає можливості стверджувати про наявність обґрунтованої підозри. На думку захисника, заявлена в клопотанні сума матеріальної шкоди є непідтвердженою, оскільки судом першої інстанції не було надано належної оцінки тому факту, що сплачені кошти за фактично виконані підрядні роботи не можуть становити майнову шкоду, завдану державі, окрім того, жодної експертизи з цього приводу не проводилось. На думку апелянта, у суду першої інстанції були наявні всі підстави відмовити у застосуванні запобіжного заходу, про який просив слідчий і до підозрюваного мав бути застосований найбільш мякий запобіжний захід особисте зобовязання. Апелянт просить врахувати позитивну характеристику ОСОБА_2, міцність його соціальних звязків, зокрема, що він є єдиним утримувачем своєї матері-пенсіонерки.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_3, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5 та підозрюваного в підтримку поданої апеляційної скарги; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника; перевіривши матеріали клопотання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних звязків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Щодо посилання захисника на те, що предявлена ОСОБА_2 підозра є необґрунтованою, то слід зазначити наступне.

Оскільки КПК України не містить визначення обґрунтованої підозри, за розясненням вказаного поняття слід звернутися до практики ЄСПЛ. За загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series А, №182, термін «обґрунтована підозра» у вчиненні правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які обєктивно звязують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У справі «Ердагоз проти Туреччини» висловлено позицію, що факти, які викликали підозру, не обовязково мають бути одного рівня з тим, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а предявити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

Так, судом першої інстанції під час вирішення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 безпосередньо досліджувалися письмові докази, додані до клопотання, зокрема, протоколи допитів свідків, протоколи огляду, фототаблиці, витяги з ЄДРЮОФОПГФ, протоколи обшуків, протоколи огляду документів, паспортів, висновки експертів, договори, протокол затримання, проаналізувавши які суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри, оскільки підозрюваний дійсно приймав участь в укладенні договорів та отриманні коштів за рахунок бюджетного фінансування, за його місцем проживання та місцем роботи було виявлено під час обушку ряд печаток і документів, належних іншим особам, в тому числі померлій та тяжко хворій особі, які не могли здійснювати підприємницьку діяльність в період виконання робіт за виявленими слідством договорами; у чужому паспорті було виявлено його фотографію; саме на нього вказав інший підозрюваний як на особу, яка могла бути причетною до скоєння злочину; під час обшуку у нього було виявлено і вилучено речові докази. При цьому підозрюваний не навів переконливих відомостей щодо причин перебування чужого майна печаток, документів за місцем свого проживання та роботи.

В своїй сукупності, наявність вказаних обставин дає можливість переконати обєктивного спостерігала в ймовірності вчинення ОСОБА_2 злочину.

Окрім того, на підтвердження обґрунтованості підозри, наявні фактичні обставини кримінального провадження дають можливість обєктивно повязати підозрюваного ОСОБА_2 із вчиненням кримінального правопорушення (Рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

У звязку із вказаним, аргументи захисників про те, що стосовно ОСОБА_2 відсутня обґрунтовано підозра, не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки встановлення обґрунтованості підозри було предметом розгляду у суді першої інстанції, що належним чином викладено в ухвалі.

Що стосується недоведеності, на думку захисників, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити наступне.

Під час розгляду клопотання, прокурором було доведено наявність передбачених ризиків, а саме: наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні різної тяжкості злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, при застосуванні запобіжного заходу не повязаного з триманням під вартою, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання; наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме, можливість незаконно вплинути на свідків, які дають показання щодо його причетності до вказаних кримінальних правопорушень, також, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може здійснювати вплив на осіб, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, а також працівників органу місцевого самоврядування, показання яких також мають значення у вказаному кримінальному провадженні; крім того, обрання більш мякого запобіжного заходу може сприяти вчиненню інших кримінальних правопорушень, спрямованих на уникнення покарання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурором в судовому засіданні було зазначено, що під час проведення обшуку у ОСОБА_2 та під час перебування його в слідчому управлінні, останній намагався втекти, в звязку з чим виникала необхідність у виклику поліції.

Посилання захисників на відсутність в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України не може бути предметом розгляду на даній стадії кримінального провадження.

Проаналізувавши клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, колегія суддів приходить до висновку про доведеність наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказівка захисників на те, що в кримінальному провадженні не було встановлено точного розміру шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, не може розцінюватися як порушення вимог КПК України, які вплинули на правильність прийняття судом першої інстанції рішення, оскільки досудове слідство триває.

Так, надані стороною захисту характеризуючі підозрюваного ОСОБА_2 дані були досліджені колегією суддів, однак, позитивні характеристики в даному випадку не зменшують наявність встановлених ст. 177 КПК України ризиків.

Під час обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом першої інстанції було враховано особу підозрюваного, міцність його соціальних звязків та репутацію.

Вказані обставини обґрунтовані в клопотанні та оцінені слідчим суддею під час його розгляду. Окрім того, слідчим зазначено обставини, які виключають можливість застосування більш мяких запобіжних заходів щодо підозрюваного.

Також судом першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України.

При визначенні розміру застави ОСОБА_2 враховані обставини кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється та визначено заставу у розмірі 8420000 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 09 червня 2017 року, якою застосовано до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 серпня 2017 року включно та визначено заставу в розмірі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб залишити без зміни.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

____ ___ ___

О.М. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Рудніченко