Ухвала суду № 67382272, 23.06.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

23 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Гриціва М.І., Кривенди О.В.,-

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року у справі за його позовом до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА), Апеляційного суду Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення вихідної допомоги,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України постановою від 23 травня 2017 року скасував постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2016 року про задоволення позову та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 звернувся із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування наведених у заяві доводів додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року (справа № 800/416/16), яка, на думку позивача, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: статті 136 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції станом на день подання позивачем заяви про відставку; далі - Закон № 2453-VІ).

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Так, у справі, рішення в якій просить переглянути заявник, він позивається до ДСА та Апеляційного суду Полтавської області щодо відмови у виплаті вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою, відповідно до частини першої статті 136 Закону № 2453-VІ.

Натомість у наданій для порівняння постанові Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року, позов стосувався визнання протиправною бездіяльності Верховної Ради України щодо несвоєчасного розгляду подання Вищої ради юстиції про звільнення позивача з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку, що призвело до втрати права на отримання вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що Вищий адміністративний суд України ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, правильність встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Отже, постанова Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року не містить іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норми матеріального права, про яку йдеться у заяві.

Крім того, постанови Верховного Суду України від 16 та 30 вересня, 13 жовтня 2015 року, 6 липня та 1 листопада 2016 року, на які заявник також посилається як на підставу для перегляду постанови касаційного суду від 23 травня 2017 року, не можна вважати такими, що дають підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки постанови Верховного Суду України не є рішенням, прийнятим як судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення вихідної допомоги; за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: М.І. Гриців О.В. Кривенда