Ухвала суду № 67380109, 14.06.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14484/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., за участю слідчого Сміяна П.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Мельника Д.І. про здійснення приводу свідка ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100040000053 від 15.09.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Мельника Д.І. про здійснення приводу свідка ОСОБА_3, враховуючи, її умисне ухилення від явки на протязі тривалого часу без поважних причин до слідчого та беручи до уваги той факт, що допит свідка необхідний для з'ясування обставин кримінального правопорушення регламентованих ст. 91 КПК України.

У судовому засіданні слідчий заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.

Тож, слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, заслухавши думку слідчого, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 139 КПК України, якщо свідок, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у відповідному розмірі та порядку, визначеному в ч. 1 вказаної статті.

Крім того, згідно положень ч. 2 та ч. 3 ст.139 КПК України, у випадку встановленому частиною першою цієї статті, до свідка може бути здійснено привід. За злісне ухилення від явки свідок несе відповідальність, встановлену законом.

Як встановлено вимогами ч. 1 ст. 140 КК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою яка виконує ухвалу про здійснення приводу до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Разом з тим, порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні регламентований положеннями ст. 135 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 8 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Згідно ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

Однак, у даному випадку, стороною обвинувачення не надано слідчому судді належних та допустимих доказів про виклик свідка та про отримання останньою вказаних викликів згідно ст. 136 КПК України, що свідчить про не відповідність самого клопотання п. 5 ч. 1 ст. 141 КПК України

До долучених не належної якості копій трьох корінців про повістку слідчий суддя ставиться критично, оскільки останні не завірено належним чином, а саме згідно ч. 3, 4, 5 ст. 99 КПК України.

Саме ж клопотання не відповідає вимогам п. п. 2, 6 ч. 1 ст. 141 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи, та інші) свідчать про те, що слідчим у судовому засіданні не надано ґрунтовні докази, які дають змогу прийти до висновку, що неявка належним чином повідомленого свідка за викликом викликана неповажними причинами - умисним ухиленням від явки, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 133-136, 139-143 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Мельника Д.І. про здійснення приводу свідка ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100040000053 від 15.09.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: О.В. Бірса