Постанова № 67374212, 20.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 р. Справа № 820/964/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представників позивача - Шульжук Т.Р., Корольова В.Є.

представника відповідача - Озацька О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківводоканал" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 по справі № 820/964/17

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"

до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання незаконними та протиправними дій і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - позивач, КП "Харківводоканал") звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, ХУ Офісу великих платників податків), в якому просило суд визнати незаконними та протиправними дії ХУ ОВП щодо проведення камеральної перевірки від 19.12.2016 і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2016 № 0000914800 про зобов'язання сплатити штраф затримку на 184 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 71107,31 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 залишено без задоволення адміністративний позов КП "Харківводоканал".

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що згідно з положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України) до предмету камеральної перевірки не входить перевірка своєчасності сплати податкових зобов'язань, яка, в свою чергу, проводиться в межах документальної перевірки. Крім того, використані під час камеральної перевірки позивача акти перевірок від 29.07.2016 № 473/28-09-48-13/03361715 та від 27.09.2016 № 624/28-09-48-13/03361715, які відповідно до норм ПК України не можуть бути предметом камеральної перевірки.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ХУ Офісу великих платників податків було проведено камеральну перевірку КП "Харківводоканал" щодо дотримання ним вимог п.57.1 ст. 57 ПК України щодо своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 28.09.2016 по 12.12.2016.

За результатами вищезазначеної перевірки було складено Акт перевірки від 19.12.2016 № 26/28-10-50-12-13/03361715 (далі - Акт).

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2016 № 0000914800 про зобов'язання сплатити штраф за затримку на 184 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 71 107,31 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було застосовано процедуру адміністративного оскарження, за наслідками якої, рішенням Державної фіскальної служби України від 23.02.2017 № 3741/6/99-99-11-03-01-25 (вх.№ 2311 від 27.02.2017) податкове повідомлення-рішення - залишено без змін.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України ( тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За правилами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК. Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова. (абз.2, 3 п. 76.1 ст. 76 ПК України)

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, пунктом 86.2 якої передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21) до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Зазначені законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених п. 75.1 ст. 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Згідно Акту перевірки від 19.12.2016 № 26/28-10-50-12-13/03361715, при перевірці були використані окрім наданій в електронній формі позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року (вх. № 9081964204 від 20.05.2016), також акти перевірок від 29.07.2016 № 473/28-09-48-13/03361715 та від 27.09.2016 № 624/28-09-48-13/03361715, використання яких не передбачено ПК України при проведенні камеральної перевірки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.12.2016 № 0000914800, винесеного на підставі Акта перевірки від 19.12.2016 № 26/28-10-50-12-13/03361715, оскільки, як вбачається з останнього, при проведенні камеральної перевірки позивача було порушено вимоги податкового законодавства, якими не передбачено використання при проведенні камеральної перевірки актів перевірок, тобто ця перевірка проводиться за наявними у органу податкової служби документами (податковою звітністю), суцільним порядком, тому її предметом не можуть бути інші акти перевірки.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки на відповідність критеріям вищезазначеної правової норми, колегія суддів вважає їх такими, що вчинені не у спосіб, передбачений податковим законодавством, а саме з використанням даних, які не передбачені ст. 75, 76 ПК України. Як наслідок, такі дія відповідача є протиправними.

Посилання податкового органу на те, що акти перевірок від 29.07.2016 № 473/28-09-48-13/03361715 та від 27.09.2016 № 624/28-09-48-13/03361715 не використовувались при проведенні перевірок колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначене спростовується вказаними в акті перевірки від 19.12.2016 відомостями.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року по справі № 820/964/17 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Комунального підприємства "Харківводоканал" задовольнити.

Визнати протиправними дії Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо проведення камеральної перевірки від 19 грудня 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2016 року № 0000914800 про зобов'язання сплатити штраф затримку на 184 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.І. СіренкоПовний текст постанови виготовлений 26.06.2017