Ухвала суду № 67373986, 21.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 р.Справа № 820/6580/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2017р. по справі № 820/6580/16

за позовом Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

до Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт"

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт", в якому просив надати дозвіл на погашення суми податкового боргу, а саме 4022686,72 грн. (код. ЄДРПОУ 00167606), за рахунок майна, описаного в акті №658 від 24.11.2016 р., що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має несплачене узгоджене податкове зобов'язання в загальній сумі 4022686,72 грн. Не виконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податку в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, слугувало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2017 року в задоволенні адміністративного позову Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 7, 11, КАС України, п. 88.1 ст. 88, пп. 89.1.1., пп. 89.1.2 п. 89.1, п. 89.3 ст. 89, п. 95.1, п. 95.3 ст. 95 ПК України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДП "Південдіпрошахт" зареєстроване як юридична особа, знаходиться на податковому обліку в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Станом на 28.11.2016 року відповідач має податковий борг в загальному розмірі 4022686,72 грн., а саме: 1346643,79 грн. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати; 76779,74 грн. по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності; 2418675,69 грн. по податку на додану вартість; 159710,39 грн. по земельному податку з юридичних осіб; 6873,52 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 14003,59 грн. у зв'язку із несплатою частини чистого прибутку підприємства.

24.11.2016 р. податковим керуючим, на підставі рішення заст. начальника Київської ОДПІ м. Харкова від 24.11.2016 р. №762 складено акт опису майна в податкову заставу № 658 (а.с.10, 11).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не надано документів, які б достеменно свідчили про неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів. Позивач, окрім того, не обґрунтовує вимоги наявністю рішення суду про стягнення податкового боргу за рахунок коштів та неможливістю його виконання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з приписами ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

У свою чергу, порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу).

Вищенаведене узгоджується з приписами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, за якими у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Проте, позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів направлення відповідачу податкової вимоги у зв'язку з непогашенням відповідачем суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати.

У відповідності до п.59.5. Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 95 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу за рахунок майна здійснюється лише в разі недостатності коштів.

Тобто, вирішуючи питання щодо надання дозволу на реалізацію майна, необхідно встановити недостатність коштів, а відповідно неможливість стягнення таких коштів.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки а Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не додається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підстав зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7-95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Тобто, Податковим кодексом України чітко визначено послідовність дій податкового органу щодо стягнення податкового боргу, і надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника.

При цьому, рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано документів, які б достеменно свідчили про неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів. Позивач окрім того не обґрунтовує вимоги наявністю рішення суду про стягнення податкового боргу за рахунок коштів та неможливістю його виконання.

Таким чином, обов'язкова підстава для надання дозволу на погашення податкового боргу шляхом реалізації майна, позивачем в ході судового розгляду справи, суду не доведена.

Статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Відповідно до ст. 2 згаданого Закону для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, засновником ДП "Південдіпрошахт" є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, а частка держави у статутному фонді складає 100%. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про надання дозволу на погашення суми податкового боргу ДП "Південдіпрошахт" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2017 року по справі № 820/6580/16 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2017р. по справі № 820/6580/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 26.06.2017 р.