Постанова № 67373954, 20.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 р. Справа № 818/568/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2016р. по справі № 818/568/16

за позовом Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі по тексту - позивач, Шосткинська ОДПІ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просить, з урахуванням уточнення позовних вимог, стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 8760,33 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року по справі № 818/568/16 адміністративний позов Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 5 754,88 грн. (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири гривні 88 коп.), які підлягають перерахуванню за наступними реквізитами: одержувач - УК/с. Полошки, банк одержувача - ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013, код одержувача - 37437431, код бюджетної класифікації 180109000, рахунок № 33213815700123.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року по справі № 818/568/16 скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_1 має узгоджений податковий борг, який виник в результаті несплати відповідачем самостійно задекларованої суми орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 8760,33 грн., та не сплачений відповідачем в добровільному порядку.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.08.2005 року між Глухівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі водного фонду (далі по тексту - Договір) загальною площею 15.3037 га (нормативно-грошовою оцінкою 107820,33 грн.) для товарного сільськогосподарського виробництва (риборозведення) строком на 10 років (договір зареєстровано 23.08.2005 року за № 040561701910) (а.с. 33-35).

В зв'язку із зазначеним, ОСОБА_1 було подано наступні податкові декларації з плати за землю за 2015 рік (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- від 20.02.2015 року № 1500000764 (звітна) на загальну суму 0,00 грн. (а.с. 88-90);

- від 05.03.2015 року № 1500001008 (уточнююча) на загальну суму 9 016,57 грн. (а.с. 91-93);

- від 07.08.2015 року № 9166194719 (уточнююча) на загальну суму 9 016,57 грн., в якій платником самостійно нараховано суму штрафної санкції в розмірі 135,25 грн. та суму пені - 36,54 грн. (а.с. 94-96, 101-103, 106-108);

- від 16.10.2016 року № 1600002566 (уточнююча) на загальну суму 6101,28 грн., в якій платником самостійно нараховано суму штрафної санкції в розмірі 90,16 грн. (а.с. 117- 118).

У зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань Глухівською ОДПІ було виставлено податкову вимогу від 04.02.2016 року № 33-25 (а.с. 16), за якою загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 8760,33 грн.

Дана вимога отримана відповідачем особисто, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 16), проте сума боргу залишилася несплаченою.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідачем 22.09.2015 року припинено підприємницьку діяльність (а.с. 21) та згідно з довідкою Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 23.07.2015 року № 30/1277, ОСОБА_1 з 21.07.2015 року було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації (а.с. 32).

З огляду на несплату ОСОБА_1 суми в боргу в добровільному порядку Глухівська об'єднана ДПІ, правонаступником якої є позивач по справі Шосткинська об'єднана ДПІ, звернулась до суду з даним позовом про стягнення боргу в примусовому порядку.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у відповідача обов'язку сплатити орендну плату за земельну ділянку по серпень 2015 року, а тому позовні вимоги Шосткинської ОДПІ про стягнення з ОСОБА_1 суми в розмірі 5754,88 грн., в тому числі: основний платіж - 5583,09 грн., штрафні санкції - 135,25 грн., пеня - 36,54 грн. - підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з вересня по січень 2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився 23.08.2015 року, доказів щодо продовження строку дії даного договору, суду надано не було, а отже, термін дії договору закінчився 23.08.2015 року, а отже, з 24.08.2015 року у відповідача відсутня підстава для нарахування орендної плати за земельну ділянку загальною площею 15.3037 га, оскільки дана земельна ділянка не перебуває у ОСОБА_1 в оренді, а отже, відсутній об'єкт оподаткування.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 16.1.4 Податкового кодексу України до обов'язків платників податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

За приписами ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктами оподаткування, відповідно до ст. 270 ПК України, є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

У відповідності до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Як встановлено пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг у відповідача виник з 01.01.2015 року по 30.01.2016 року внаслідок подання ОСОБА_1 податкової декларації з плати за землю за 2015 рік та як наслідок самостійного узгодження податкового зобов'язання з орендної плати за землю за вказаний період.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає.

Отже, грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації , не підлягає оскарженню, вважається узгодженим з моменту подання платником податків такої декларації та має бути самостійно сплачено протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання вказаної податкової декларації.

Пунктом 129.1.1. ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Крім того, за приписами п. 126.1. ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, набуває статусу податкового боргу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у 2015 році було подано наступні податкові декларації з плати за землю : від 20.02.2015 року № 1500000764 (звітна) (з нульовими показниками), від 05.03.2015 року № 1500001008 (уточнююча) на загальну суму 9016,57 грн. із щомісячною сумою декларування : з січня 2015 року по листопад 2015 року - в розмірі 751,39 грн., за грудень 2015 року - 751,28 грн.; від 07.08.2015 року № 9166194719 (уточнююча), в якій зазначено загальну суму, що підлягає сплаті - 9016,57 грн., із щомісячною сумою декларування : з січня по листопад 2015 року - в розмірі 751,39 грн., за грудень 2015 року - 751,28 грн., в якій платником самостійно нараховано суму штрафної санкції в розмірі 135,25 грн. та пені - 36,54 грн. (а.с.88-96, 101-104).

Станом на 01.01.2015 року згідно інтегрованої картки платника за відповідачем обліковувалася сума недоїмки в розмірі 876,73 грн., у січні 2015 року нараховано 601,54 грн. за грудень 2014 року (а.с.82).

Колегія суддів зазначає, що згідно з інтегрованою карткою платника податків, відповідачем відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 року № 0000121500 було збільшено грошове зобов'язання відповідача на суму 588,44 грн.

З урахуванням самостійно узгоджених відповідачем грошових зобов'язань з орендної плати за землю, зазначених у вищевказаних податкових деклараціях, часткової сплати відповідачем грошових коштів : 02.02.2015 року (600,00 грн.), 13.03.2015 року (600,00 грн.), 29.04.2015 року (1000,00 грн.), 15.06.2015 року (600,00 грн.), самостійно нарахованих штрафних санкцій в розмірі 135,25 грн. та пені в сумі 36,54 грн., а також штрафних санкцій та пені, нарахованих контролюючим органом у зв'язку з несвоєчасним погашенням відповідачем грошових зобов'язань, станом на 30.12.2015 року недоїмка відповідача склала 7972,51 грн.

30.01.2016 року згідно з декларацією від 07.08.2015 року № 9166194719 відповідачу було донараховано 751,39 грн., станом на 30.01.2016 року недоїмка склала 8723,79 грн. Також за відповідачем обліковувався залишок несплаченої пені в сумі 36,54 грн.

Таким чином, станом на 30.01.2016 року податковий борг відповідача становить 8760,33 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач по справі самостійно задекларував (узгодив) грошове зобов'язання за 2015 рік в загальному розмірі 9016,57 грн., штраф в сумі 135,25 грн. та пені в сумі 36,54 грн., і не оскаржував ані податкове повідомлення-рішення від 22.01.2015 року № 0000121500, ані вимогу від 04.02.2016 року № 33-25 про сплату боргу у розмірі 8760,33 грн., ані дії позивача щодо автоматичного нарахування в інтегрованій картці платника податків сум грошових зобов'язань, штрафних санкцій та пені.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для несплати грошових зобов'язань, самостійно узгоджених платником податків ОСОБА_1, а також штрафних санкцій та пені, нарахованих контролюючим органом за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань.

Так обставина, що відповідач вважав припиненою дію договору оренди землі водного фонду від 23.08.2005 року між Глухівською РДА та приватним підприємцем ОСОБА_1 з 24.08.2015 року, не спростовує факту подачі відповідачем 07.08.2015 року податкової декларації з плати за землю за 2015 року і таким чином, самостійного узгодження суми зазначеного у ній грошового зобов'язання.

В силу приписів п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що 04.02.2016 року позивачем було сформовано податкову вимогу № 33-25, за якою загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 8760,33 грн. Вказана вимога була отримано відповідачем поштою 12.02.2016 року, однак, це не призвело до сплати суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що сума податкового боргу в розмірі 8760,33 грн. підлягає стягненню з відповідача по справі.

У відповідності до п.п.1, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року по справі № 818/568/16 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2016р. по справі № 818/568/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 8760 (вісім тисяч сімсот шістдесят) грн. 33 коп., які підлягають перерахуванню за наступними реквізитами: одержувач - УК/с. Полошки, банк одержувача - ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013, код одержувача - 37437431, код бюджетної класифікації 18010900, рахунок № 33213815700123.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.06.2017 р.