Постанова № 67373680, 19.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/2977/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Носа С.П., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року по справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Будівельні матеріали» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, третя особа - ОСОБА_4 скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

товариство з додатковою відповідальністю «Будівельні матеріали» (далі ТДВ) звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування:

- рішення № НОМЕР_1 Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів (Тернопільський р-н.) від 09.10.2014 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 09.10.2014 форми «Р» Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів (Тернопільський р-н.);

- податкове повідомлення рішення № НОМЕР_3 від 22.12.2014 форми «Р» Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів (Тернопільський р-н.);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів (Тернопільський р-н.) № Ю-0064951702 від 09.10.2014.

Покликання маються на те, що відповідно до вимог чинного законодавства обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських документів та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується внесок.

ТДВ «Будівельні матеріали» були надані для перевірки первинні бухгалтерські документи, а саме: відомості нарахування зарплати, платіжні відомості, оборотно - сальдові відомості, накази на найманих працівників за ІІІ - ІV квартал 2012 року, 2013 року та за І - ІІ квартал 2014 року, однак порушень у наданих документах перевіркою не було встановлено.

Крім того, пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є безумовними доказами, як наслідок належними і допустимими, на підставі яких Тернопільською ОДПІ могли бути зафіксовані відповідні обставини чи правопорушення саме з боку підприємства.

Також зазначено, що в січні 2014 року за скаргою ОСОБА_4 було відкрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_6, який на час перевірки перебував генеральним директором ТДВ «Будівельні матеріали» та внесено до ЄРДР за № 42014210180000001 від 11.01.2014, де потерпілими виступали ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Однак в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.09.2016 по справі № 607/803/16-к відсутнє будь-яке підтвердження щодо отримання ОСОБА_5 коштів «у конвертах».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року позов задоволено. Суд виходив з того, що в акті перевірки фігурують прізвища ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (арк. справи 11, 16-17), яким за їхніми поясненнями попередній генеральний директор ТДВ «Будівельні матеріали» ОСОБА_6 давав кошти у вигляді заробітної плати у «конвертах».

Однак, судом встановлено, що в січні 2014 року відкрито кримінальне провадження щодо директора ТДВ «Будівельні матеріали» ОСОБА_6 та внесено до ЄРДР за № 42014210180000001 від 11.01.2014 року, де потерпілими виступали ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Станом на 23.12.2016 у зазначеному кримінальному проваджені проводиться досудове розслідування та кінцеве рішення ще не прийнято.

Відповідач зобовязаний був відповідно до пункту 58.4. ст. 58 ПК України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин та винесення оспорюваних податкових повідомлень - рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки) лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, виносити оспорені податкові повідомлення рішення.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на те, що Тернопільським міськрайонним судом прийнято ухвалу від 05.09.2016 року про обвинувачення ОСОБА_6 передбаченого ч. 1 ст. 172 ККУ. Останній визнав повністю вину щодо порушення ним законодавства про працю, зокрема, щодо виплат заробітної плати в конвертах в період з 20.07.2012 року по 31.12.2012 року.

Помилковою є позиція суду першої інстанції, що оспорені рішення відповідач мав би виносити після вироку, оскільки правовідносини дані не підпадають під регулювання ст. 58 ПК України, оскільки перевірка не проводилась за постановою слідчого, а тому її результати та притягнення до фінансової відповідальності платника податків жодним чином не обумовлюється та не залежить від будь яких суміжних судових процесів, в тому числі і кримінальних проваджень.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставина справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом першої інстанції встановлено, що з акта перевірки від 30.09.2014 року № 7384/19-18-17-02/00291606, на підставі якого відповідачем були винесенні оскаржувані податкові повідомлення - рішення та вимогу про сплату боргу (недоїмки), що у період, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово господарську діяльність серед інших був і генеральний директор ТДВ «Будівельні матеріали» ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4). Наказ про переведення на посаду генерального директора № 124 від 20.07.2012, наказ про звільнення з роботи № 25/1 від 12.07.2013.

Також як слідує з вказаного акта перевірки, що під час проведення даної перевірки відповідачем отримано пояснення громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до яких директором ТДВ «Будівельні матеріали» ОСОБА_6 впродовж ІІ - го півріччя 2012 та І - го півріччя 2013 років їм виплачувалась заробітна плата у «конвертах», без утримання та перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб і єдиного соціального внеску, чим було порушено вказані у акті перевірки відповідні порушення.

Таким чином, в акті перевірки фігурують прізвища ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (арк. справи 11, 16-17), яким за їхніми поясненнями попередній генеральний директор ТДВ «Будівельні матеріали» ОСОБА_6 давав кошти у вигляді заробітної плати у «конвертах».

Згідно ч. 2 ст. 259 Кодексу законів про працю України органи доходів і зборів мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

За змістом ст. 75 та ст. 78 Податкового кодексу України одним із видів перевірок, які проводяться контролюючими органами, є документальна позапланова перевірка, що здійснюється, в тому числі у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Статтею 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку (в тому числі фізична особа-підприємець), зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Згідно ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Здійснивши аналіз вищенаведених норм, колегія суддів приходить до висновку, що позивач є податковим агентом стосовно громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, а отже був зобовязаний у відповідності до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходу фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з доходу, що ним був виплачений вищевказаним громадянам у вигляді заробітної плати.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Тернопільським міськрайонним судом прийнято ухвалу від 05.09.2016 року про обвинувачення ОСОБА_6 передбаченого ч. 1 ст. 172 ККУ. Останній визнав повністю вину щодо порушення ним законодавства про працю, зокрема, щодо виплат заробітної плати в конвертах в період з 20.07.2012 року по 31.12.2012 року. Дане судове рішення набрало законної сили 13.09.2016 року. Відтак, ним підтверджуються висновки на підставі яких, прийняті оспорені податкові - повідомлення рішення.

Щодо спростування позиції позивача, що відповідач зобовязаний був відповідно до пункту 58.4. ст. 58 ПК України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин та винесення оспорюваних податкових повідомлень - рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки) такі виносити лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, то колегія суддів зазначає правову позицію Верховного Суду України (постанова від 27.01.2015 року), яка з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обовязковою для врахування судами при розгляді справ у подібних спорах, де суд дійшов висновку, що матеріали документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. В даному випадку перевірки не проведена на підставі постанови слідчого, відтак рішення податкового органу є правомірним.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області задоволити.

Скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року по справі № 819/3562/14-а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог товариства з додатковою відповідальністю «Будівельні матеріали» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, третя особа - ОСОБА_4 про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_8 судді ОСОБА_9 ОСОБА_10 Повний текст судового рішення виготовлено 26.06.2017 року