Постанова № 67373514, 20.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4088/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2017 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2016 року №0002461405 та рішення про застосування фінансових санкцій від 08.08.2016 року №000024/10-08-21-00/НОМЕР_1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 21.05.2014 року та як платник податків перебуває на податковому обліку в Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

У липні 2016 року працівниками ГУ ДФС у Херсонській області на підставі наказу від 01.07.2016 року №292 та направлень на фактичну перевірку від 15.07.2016 року №828, №829 проведено фактичну перевірку об'єкту, що належить Позивачу - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1

За результатами вказаної перевірки складено акт від 16.07.2016 року №229/21/22/РРО/НОМЕР_1, який був зареєстрований в органі ДФС за місцем державної реєстрації платника податків 27.07.2016 року за №0159/1008/21/НОМЕР_1 та встановлено такі порушення:

неоприбуткування готівкових коштів в Книзі обліку розрахункових операцій за період з 13.06.2016 по 15.07.2016 (Z-звіти з №223 по Z-звіт №253) на загальну суму 15857,00 грн., що виразилось у невнесенні до розділу 2 Книги обліку розрахункових операцій інформації про суму готівки, чим порушено вимоги пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637;

на літньому майданчику біля кафе на пляжі з метою реалізації зберігається алкогольний напій: «Чача», грузинський міцний виноградний напій 45 % об., ємністю 10 літрів, дата розливу 01.11.2014 року, в наявності 9 літрів за ціною 380,00 грн за літр, без марки акцизного податку, чим порушено вимоги статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення від 08.08.2016 року №0002461405, згідно з яким до Позивача на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) і абз.3 ст.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 79285,00 грн;

рішення про застосування фінансових санкцій від 08.08.2016 року №000024/10-08-21-00/НОМЕР_1, згідно з яким до Позивача на підставі абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.

За приписами ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі - Положення №637), затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення №637 визначено. що касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

У пункті 2.6 Положення №637 визначено, що уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95, в редакції Указу Президента України від 11.05.1999 року №491/99, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З наведених правових норм випливає, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій і веденням книги обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: роздрукування фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій та своєчасне відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Отже, процедура оприбуткування готівки в касі полягає не лише в роздрукуванні фіскального чеку, а і в своєчасному здійсненні запису в книзі обліку розрахункових операцій на підставі відповідного Z-звіту; відповідно невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац 3 статті 1 Указу №436/95).

Як вже зазначалось, перевіркою встановлено факт несвоєчасного оприбуткування Позивачем готівкових коштів за період з 13.06.2016 року по 15.07.2016 року згідно фіскальних чеків Z-звіти №№ 223-253 у загальній сумі 15857,00 грн, внаслідок несвоєчасного внесення до книги обліку розрахункових операцій запису про оприбуткування цих готівкових коштів.

Факт порушення Позивачем не спростований, оскільки з акта перевірки вбачається, що у розділі 4 «Прикінцеві положення» уповноваженою особою Позивача ОСОБА_3 зазначено «книга ОРО загублена, записи зобов'язуються зробити після відновлення».

Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року №547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року за №920/29050 визначено, що у разі порушення цілісності засобу контролю на розрахунковій книжці, виявлення факту опломбування розрахункової книжки підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у реєстраційній заяві, така розрахункова книжка підлягає розпломбуванню, після чого керівник контролюючого органу приймає рішення про скасування її реєстрації.

У разі втрати розрахункової книжки суб'єкт господарювання зобов'язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем не надано доказів того, що останній повідомив контролюючий орган за місцем реєстрації книги ОРО про її втрату.

З огляду на викладене, правові підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2016 року №0002461405 відсутні.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про задоволення позову у цій частині.

Щодо правомірності винесення податковим органом рішення про застосування фінансових санкцій від 08.08.2016 року №000024/10-08-21-00/НОМЕР_1, колегія суддів зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР).

За приписами абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Положеннями статті 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Згідно з пп.14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Кодексу марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до пп.14.1.109 п.14.1 ст.14 Кодексу маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

За приписами п.226.1 ст.226 Кодексу передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку має передбачати розривання марки під час відкупорювання (розкривання) товару.

Отже, під час відкупорювання (розкривання) товару марка акцизного податку автоматично псується.

В силу п.226.9 ст.226 Кодексу вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Таким чином, зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на не відкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

Закон не покладає на платників податку обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже природно, що в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Як вже зазначалось, в акті перевірки від 16.07.2016 року №229/21/22/РРО/НОМЕР_1 контролюючого органу було встановлено, що на літньому майданчику біля кафе на пляжі з метою реалізації зберігається алкогольний напій «Чача» грузинський міцний виноградний напій 45 % об., ємністю 10 літрів, дата розливу 01.11.2014 року, в наявності 9 літрів за ціною 380,00 грн за літр, без марки акцизного податку.

З матеріалів справи вбачається, що реалізація алкогольного напою «Чача» грузинський міцний виноградний напій 45 % об., ємністю 10 літрів, здійснюється на розлив, оскільки ще до проведення перевірки було здійснено продаж одного літру вказаного напою на розлив, у зв'язку з чим марка акцизного податку була пошкоджена під час відкриття пляшки з об'єктивних причин.

Щодо висновку податкового органу відносно того, що Позивач зберігав алкогольний напій без марки акцизного податку, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки це стосується напою, який був відкупореним (розкритим) і знаходився в реалізації на розлив.

При цьому встановлено, що Позивач має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Однак, жодних доказів на підтвердження факту зберігання Позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку податковим органом не надано.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що посилання контролюючого органу про порушення Позивачем вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є безпідставними, а тому рішення про застосування фінансових санкцій від 08.08.2016 №000024/10-08-21-00/НОМЕР_1 підлягає скасуванню.

Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Частиною 1 статті 198 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

За приписами п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та постановити нове про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2016 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2016 року №0002461405 скасувати та прийняти в цій частині нову постанову наступного змісту.

Адміністративний позов задовольнити частково.

У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 08.08.2016 року №0002461405 - відмовити.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 26 червня 2017 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.