Рішення № 67371277, 21.06.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/454/17

Справа №760/10622/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 рокe Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Хілюк І.О.

представника позивача- Давидюк І.А.

відповідача- Скрипника В.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідачів солідарно 124 503, 48 доларів США заборгованості за умовами Кредитного договору, що еквівалентно 2 926 582, 92 гр.

Посилається в позові на те, що 03 жовтня 2008 року між банком та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 028/740536-КN.

За умовами договору банк зобов'язався надати відповідачці у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності і цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту в сумі 96 000, 00 доларів США з погашенням кредиту на умовах та в порядку, передбачених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 01 жовтня 2018 року.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов»язань за умовами Кредитного договору 02 жовтня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 028/740542-РО, яким відповідач зобов'язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі, в порядку та у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідачка ОСОБА_3 свої зобов»язання за умовами договору не виконує, в зв»язку з чим станом на 08 квітня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 124 503,48 дол. США, що еквівалентно 2 926 582,92 грн., з яких:

54 999,92 дол. США (1 292 829,93 грн.) - заборгованість за кредитом;

52 554,23 дол. США (1 235 341,37 грн.) - заборгованість за процентами;

4 748,84 дол. США (111 626,48 грн.) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

12 200,49 дол. США (286 785,14 грн.) - пеня за несвоєчасне повернення процентів.

Виходячи з того, що добровільно погасити суму боргу відповідачі відмовляються, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідачка ОСОБА_1 просить розглядати справу в її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував.

Посилався на те, що саме банк не виконав умови договору, надавши лише частину кредиту в розмірі 55 000, 00 доларів США, а не 96 000, 00 доларів США, як було визначено умовами договору.

Його неодноразові звернення до банку з цього приводу результатів не дали.

Виходячи з цього, вважає, що має місце відмова позивача від виконання своїх зобов'язань.

Зазначив також, що банк в порушення закону нарахував йому пеню в доларах США.

Виходячи з цього, вважає, що банк не має правових підстав на дострокове стягнення кредиту, а тому просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов"язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 028/740536-КN.

За умовами договору позивач зобов'язався надати відповідачці ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності і цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту в сумі 96 000 дол. США, з погашенням кредиту на умовах та в порядку, передбачених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 01 жовтня 2018 року під 15% річних.

Згідно з п.1.1.1 договору надання кредиту здійснюється окремими траншами зі сплатою 15 % річних та комісій у розмірі та порядку, визначеному Додатком №1, який є невід»ємною частиною договору.

В цей же день між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укаледний Договір поруки, за умовами якого останній зобов»язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за виконання позичальником зобов»язань, визначених кредитним договором.

На підставі заяви на видачу готівки № ав/2587557 від 02 жовтня 2008 року відповідачці було перераховано 10 000, 00 доларів США, заяви на видачу готівки № ав/2722188 від 03 жовтня 2008 року - 10 000, 00 доларів США та заяви № ав/3022526 від 08 жовтня 2008 року - 35 000, 00 доларів США.

В цей же день між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір поруки, за умовами якого останній зобов»язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за виконання позичальником зобов»язань, визнаечних кредитним договором.

Відповідно до умов договору відповідачка зобов»язалася погашати кредит з нарахованими процентами за фактичний час його використання в порядку, визначеному Договором.

Відповідно до п.2.4 договору позичальник зобов»язалася сплачувати відсотки за користування кредитом не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, в якому нараховані проценти.

З п. 1.1.1.2 договору вбачається, що сторони при його укладенні узгодили порядок погашення траншів кредиту починаючи з листопада 2008 року щомісяця рівними частинами.

/ а.с. 8 - 13; 20 - 22 /

Встановлено, що умови договору позичальником не виконуються, кредит та відсотки за користування коштами не сплачуються, в зв»язку з чим станом на 08 квітня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 107 554, 15 дол. США, що еквівалентно 2 528 171, 30 грн., з яких:

54 999,92 дол. США (1 292 829,93 грн.) - заборгованість за кредитом;

52 554,23 дол. США (1 235 341,37 грн.) - заборгованість за процентами;

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Свої зобов'язання за договором позивач виконав, надавши відповідачці ОСОБА_1 кредит в межах ліміту, встановленого кредитним договором, у сумі 55 000 дол. США.

В свою чергу умови договору відповідачкою не виконуються, кредит не погашається і проценти за користування кредитом не сплачуються.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Відповідно до ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, п.1.1.1.2 Кредитного договору сторони домовилися, що погашення кредиту мало здійснюватися до 20 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2008 року у розмірі 800,00 дол. США.

Умови договору відповідачка ОСОБА_1 не виконує.

Суд також встановлено та не спростовується відповідачем, відповідачка ОСОБА_1, як позичальник, з моменту укладення кредитного договору та отримання коштів здійснила лише два платежі: 25 листопада 2008 року в сумі 573,00 дол. США та 31 жовтня 2013 року другий платіж у сумі 1 300,00 дол. США.

Відповідно до пункту 2.9 кредитного договору кредитор припиняє надання траншів кредиту, зокрема, у разі наявності простроченої заборгованості за нарахованими процентами та невиконання або неналежне виконання умов договору.

Таким чином, в зв»язку з невиконанням позичальником умов договору, позивач припинив видачу чергових траншів за договором.

Відповідно до п.29 постанови №5 від 30 березня 2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов»язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи ці обстаивни, відповідачі мають нести відповідальність перед позивачем за невиконання умов договору позичальником, як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 533 ЦК грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Відповідно до п. 12 вище приведеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Виходячи з викладеного вище, невиконання відповідачами умов укладеного з позивачем кредитного договору та договору поруки, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитом та відсотками .

Звертаючись до суду, позивач просить стягнути з відповідачів, окрім заборгованості за кредитом та відсотками, і пеню за неналежне виконання умов договору, а саме:

4 748,84 дол. США (111 626,48 грн.) - за несвоєчасне повернення кредиту;

12 200,49 дол. США (286 785,14 грн.) - за несвоєчасне повернення процентів.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст.3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, чинним законодавством не передбачено встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

При зверненні до суду розрахунок заборгованості за умовами договору позивачем був виконаний у валюті кредиту - доларах США з переведенням у гривню, в тому числі в частині пені.

Саме ці обставини привели до скасування ухвалених судових рішень у касаційному порядку.

Відповідно до ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення в касаційному порядку, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

На викоананя даної норми закону та ч.4 ст.10 ЦПК України представник позивача був зобов»язаний судом провести розрахунок пені в порядку, визначеному діючим законодавством України.

На виконання вимоги суду представником позивача був наданий новий розрахунок, проведений у тому ж порядку, тобто доларах США, переведений у гривню.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що інакше провести розрахунок банк не може.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, що бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

В п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз»яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ»я сторін та враховуючи обов»язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

З врахуванням цих обставини, відсутність розрахунку пені, проведеного у встновленому законом порядку, та враховуючи один із основних принципів цивільного судочинства- принцип змагальності сторін, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача у частині стягнення пені.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.9 Кредитного договору кредитор припиняє надання траншів кредиту, у тому числі, у разі наявності простроченої заборгованості за нарахованими процентами та невиконання або неналежне виконання умов цього договору.

За змістом п.1.1.1.2 договору погашення траншів мало відбуватися позичальником, починаючи з листопада 2008 року.

Перше погашення позичальником було здійснено 24 листопада 2008 року частково, а саме в сумі 573,00 долари США.

Даних обставин відповідач у судовому засіданні не заперечував, посилаючись при цьому на відсутність такого обов»язку в зв»язку з ненаданням повної суми кредиту позивачем.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.

Свобода договору проявляється у можливості, наданій сторонам, визначити умови такого договору.

Виходячи з даного правового обгрунтування, волевиявлення сторін при укладенні договору та визначенні його умов, право позивача, як кредитодавця, на припинення надання траншів при неналежному виконанні умов договору позичальником, згода обох сторін на укладення договору на таких умовах, суд вважає посилання відповідача в судовому засіданні безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з цього, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 3 654, 00 гр. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст.15,16,526, 533, ч.ч.1,2 ст.553, 554, 610,611,626, 627, ч.2 ст.1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209,212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ідентифікаційний код 00039019, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) 107554, 15 доларів США заборгованості, що складає 2 528 171, 30 гр.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 3 654, 00 гр. судового збуору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя