Постанова № 67369889, 23.06.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7896/17

Провадження №: 1-кс/752/4787/17

У Х В А Л А

23.06.2017 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П., при секретарі Миколенко Т.С., з участю цивільного позивача ОСОБА_1 та слідчого Сачук Г.І., у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, розглянувши клопотання цивільного позивача ОСОБА_1, про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

20.06.2017 року в провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання цивільного позивача ОСОБА_1, про накладення арешту на майно.

Було встановлено, що в провадженні СУ ГУ Національної поліції в місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12017100000000638 від 07.06.2017. В рамках даного провадження ОСОБА_1 є потерпілою особою та цивільним позивачем.

В обґрунтування клопотання цивільний позивач зазначив, що 23 березня 2017 року між ним та ОСОБА_2 був укладений Договір про відступлення права вимоги за Попереднім договором щодо укладення Договору купівлі-продажу цінних паперів. Того ж дня, між мною та ОСОБА_2 був укладений Договір про відступлення права вимоги за Договором застави, посвідченого 24 березня 2016 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 967. За умовами Попереднього договору, сторони: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зобов'язались укласти Договір купівлі-продажу цінних паперів, а саме акцій, які належать ОСОБА_4, що обліковуються на рахунку у цінних паперах НОМЕР_2, відкритому у депозитарній установі ТОВ «АРТ-КАПІТАЛ Кастоді», код за ЄДРПОУ 30784585; вид, тип, форма існування: прості іменні акції у бездокументарній формі; емітент: ПАТ «ДІВІ БАНК», код 37572263; Код цінних паперів: НОМЕР_3; кількість цінних паперів: 236 000 000 (двісті тридцять шість мільйонів) штук; номінальна вартість одного ЦП (грн.): 0,43 грн. (сорок три копійки); Загальна номінальна вартість (грн.): 101 480 000,00 грн. (сто один мільйон чотириста вісімдесят тисяч гривень); частка у статутному капіталі емітента (%): 40 в строк не пізніше ніж до 23 березня 2017 року.

Відповідно до умов Договору застави, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Попереднім договором, ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 в заставу вказані цінні папери.

За умовами Договору застави, ОСОБА_4 також взяв на себе зобов'язання не здійснювати жодних дій спрямованих на відчуження цінних паперів, передачу їх в наступну заставу третім, а також не вчиняти дій, які можуть призвести до припинення моїх прав (п. 3.1.1 Договору застави).

На момент укладення Договору застави акцій від 24 березня 2016 року, ОСОБА_4 надав гарантію, що цінні папери, які виступають предметом застави, не перебувають під арештом, не є предметом судового спору, щодо них відсутні будь-які претензії з боку третіх осіб, вони не є проданими, обміняними, не передані у власність третім особам, не передані в заставу, а також відсутні будь-які обмеження щодо їх передачі в заставу Заявнику (п. 2.4.4 Договору застави).

Як вбачається з Договорів відступлення, він, замість ОСОБА_2, набув права кредитора та заставодержателя за вищевказаними Договорами (Попереднім договором та Договором застави). Однак, після отримання прав вимоги за правочинами, йому стало відомо про незаконні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Незважаючи на наявність Договору застави цінних паперів, ОСОБА_4, без отримання погодження на наступну передачу цінних паперів в заставу, перебуваючи у змові зі своєю дружиною - ОСОБА_6 уклали Договір застави акцій, які вже виступали предметом забезпечення виконання зобов'язань за Попереднім договором.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 04.05.2017, Договір застави між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 був укладений 22 березня 2016 року, тобто двома днями раніше від дня коли між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено Договір застави цінних паперів.

Підтвердженням попередньої злочинної змови ОСОБА_4 та ОСОБА_6 щодо виведення з-під застави цінних паперів є той факт, що Договір заставим між останніми укладено 22 березня 2016 року, а відомості щодо наявності обтяжень даних цінних паперів були внесені аж через рік - 23 березня 2017 року.

Разом з тим, на момент наявності обтяжень за Договором застави, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не вносили відомості щодо наявності обтяжень саме за укладеним між ними Договором застави.

Доказом вчинення протиправних дій з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є також невиконання положень Попереднього договору та уникнення від підписання Договору купівлі-продажу цінних паперів.

Незважаючи на протиправні умисні дії вище вказаних осіб, він, як новий кредитор у зобов'язанні, свої зобов'язання за Попереднім договором виконав у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на депозитний рахунок нотаріуса, оскільки банківський рахунок вказаний у Попередньому договорі був закритий ОСОБА_4, що також може свідчити про свідомий намір останнього в ухиленні від виконання зобов'язань за Попереднім договором.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 йому було заподіяно матеріальну шкоду.

В рамках кримінального провадження № 12017100000000638 від 07.06.2017 останнім подано цивільний позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на суму 101 480 000,00 грн. (сто один мільйон чотириста вісімдесят гривень нуль копійок).

Вислухавши пояснення цивільного позивача, думку слідчого, яка підтримала клопотання у повному обсязі, дослідивши матеріали, приходжу до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

В ч.3 ст.171 КПК України зазначено, що цивільний позивач має право подати клопотання про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням з зазначенням додержанням певних вимог, а саме: в клопотанні повинно бути зазначено «розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог», «докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди».

Цивільним позивачем надано докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди, а також доведено необхідність арешту та наявність ризиків.

Також цивільним позивачем доведено наявність достатніх підстав вважати, що не застосування арешту майна, призведе до можливого його відчуження, що унеможливить відшкодування заявленого цивільного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, іншого власника майна, їх захисника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

На даному етапі провадження до завдань суду не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для втручання в права та інтереси відповідних осіб.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання цивільного позивача про накладення арешту, підлягає задоволенню з метою забезпечення цивільного позову.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

клопотання цивільного позивача ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017100000000638 від 07.06.2017 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

на акції, які належать ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), що обліковуються на рахунку у цінних паперах НОМЕР_2, відкритому у депозитарній установі ТОВ «АРТ-КАПІТАЛ Кастоді», код за ЄДРПОУ 30784585; Вид, тип, форма існування: Прості іменні акції у бездокументарній формі; Емітент: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДІВІ БАНК", код 37572263; Код цінних паперів: НОМЕР_3; Кількість цінних паперів: 236 000 000 (двісті тридцять шість мільйонів) штук; Номінальна вартість одного ЦП (грн.): 0,43 грн. (сорок три копійки); Загальна номінальна вартість (грн.): 101 480 000,00 грн. (сто один мільйон чотириста вісімдесят тисяч гривень); Частка у статутному капіталі емітента (%): 40, заборонивши їм і будь-кому іншому відчужувати та розпоряджатися ними.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: