Ухвала суду № 67367287, 20.06.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/3630/17 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М.

Категорія 27 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Гансецької І.А., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про визнання недійсними кредитних договорів та договорів іпотеки ,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила визнати недійсними кредитні договори № 06/2006/МКК-ТТ4 від 21 квітня 2006 року, № 11214678000 від 13 вересня 2007 року, № 11266876000 від 12 грудня 2007 року, укладені між нею та ПАТ "УкрСиббанк". Окрім того, просила визнати недійсним договори іпотеки від 21 квітня 2006 року, 13 вересня 2007 року та 12 грудня 2007 року, укладені між ними.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 21 квітня 2006 року між нею та АКІБ "УкрСиббанк", пізніше перейменованим у ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», укладено кредитний договір № 06/2006/МКК-ТТ4.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору банк надав їй кредит у сумі 112000 доларів США на придбання вбудованого приміщення (кафе), строком до 21 квітня 2016 року включно, із сплатою 12,5 відсотків річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором цього ж дня між ними укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сетаком В.Я., згідно з яким вона передала в іпотеку банку вбудоване приміщення (кафе), літ.А., цегляне, загальною площею 127, 2 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1

13 вересня 2007 року між нею та ПАТ "УкрСиббанк" укладено кредитний договір № 11214678000, відповідно до якого банк надав їй кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі 25000 доларів США на споживчі потреби, строком до 13 вересня 2017 року включно із сплатою 12,4 відсотків річних.

13 вересня 2007 року вона уклала з відповідачем договір іпотеки вказаного нежитлового приміщення. Дана угода посвідчена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сетаком В.Я.

Окрім того ОСОБА_1 також зазначає, що 12 грудня 2007 року між ними укладений кредитний договір № 11266876000, за умовами якого банк надав їй кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі 75750 доларів США на споживчі потреби, строком до 12 грудня 2017 року включно, із сплатою 13,90 відсотків річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором вона передала в іпотеку банку вбудоване приміщення (кафе), літ.А., цегляне, загальною площею 127, 2 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 вважає, що при укладенні вказаних кредитних договорів банком не дотримані у повному обсязі вимоги чинного законодавства щодо надання їй необхідної, достовірної та достатньої інформації щодо умов кредитування.

На даний час згідно з договором факторингу від 28 листопада 2016 року, кредитором та іпотекодержателем за спірними угодами є ТОВ «Фінансова компанія «Позика».

З огляду на вищезазначене, просила задовольнити її позовні вимоги.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити суб'єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районний у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії, в тому числі посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно нежитлового приміщення - вбудованого приміщення (кафе), загальною площею 127, 2 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2017 року заяву задоволено.

Заборонено суб'єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районний у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії, в тому числі посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності , обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно нежитлового приміщення літ.А., загальною площею 127, 2 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ТОВ "Фінансова компанія "Позика", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову,- про відмову у задоволенні заяви позивача.

Зокрема, зазначає, що судом жодним чином не досліджувалася відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1, позовним вимогам.

Окрім того, вказує, що суд не дослідив та не обґрунтував необхідність застосування заходів забезпечення позову у даній справі та не зазначив, чим саме обумовлена ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Вважає, що оскаржувана ухвала перешкоджає господарській діяльності ТОВ "Фінансова компанія "Позика" та містить лише припущення щодо можливих дій відповідача стосовно вказаного нерухомого майна.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

При вирішенні даного питання суд першої інстанції виходив з того, що застосування такого виду забезпечення позову, як заборона суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно вказаного нежитлового приміщення та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав, є співмірним позовним вимогам і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком.

Відповідно до положень ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У п.2 ч.1 ст.152 цього Кодексу передбачено, що одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України " Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року,

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Обгрунтовуючи необхідність застосування такого виду забезпечення позову, як заборона суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно переданого в іпотеку нежитлового приміщення та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав, ОСОБА_1 посилалась на наявність небезпеки спричинення їй істотної шкоди, оскільки іпотекодержатель має намір звернути стягнення на дане майно в позасудовому порядку.

При цьому, до матеріалів справи долучені заяви ТОВ «ФК «Позика» від 20 березня 2017 року, адресовані приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу, з проханням передати ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу за спірними кредитними договорами.

Зазначені обставини свідчать про те, що ТОВ «ФК «Позика» реалізовує у встановленому законом порядку надані йому права кредитора та іпотекодержателя.

Вирішуючи дане питання, суд першої інстанції не обгрунтував своїх висновків про те, що невжиття зазначеного виду забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення у разі задоволення позову про визнання правочинів недійсними, що не узгоджується з вимогами ч.3 ст.151 ЦПК України.

З огляду на вищезазначене, ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової, - про відмову у задоволенні заяви щодо забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2017 року скасувати та постановити нову,- про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуюча Судді: