Рішення № 67365641, 21.06.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.2017 Справа № 920/290/17

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Аероплан", м. Москва, Російська Федерація,

до відповідачаОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів», м. Дніпро,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ромни-Кондитер, м. Дніпро,

про стягнення 192 000 грн. 00 коп.,

Суддя Резніченко О.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.03.2017,

від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 422 від 20.04.2017,

від 3-ї особи - ОСОБА_4, довіреність № 14 від 23.05.2017,

При секретарі судового засідання Сидорук А.І.,

У судовому засіданні 29.05.2017 судом оголошено перерву до 12.06.2017 об 11 год. 20 хв.; у судовому засіданні 12.06.2017 судом оголошено перерву до 21.06.2017 о 10 год. 30 хв.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 192 000 грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 419 від 14.04.2017, в якому вказує, що продукцію з зображенням персонажів анімаційного фільму «Фіксіки» ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів» не розповсюджувало, інформації в мережі Інтернет не розміщувало. Визначений позивачем розмір компенсації відповідач вважає завищеним.

Позивач подав письмові пояснення (вх. № 3827 від 24.04.2017), відповідно до яких вважає нотаріально посвідчені копії авторського договору № А0906 від 01.09.2009, акту прийому-передачі результатів робіт від 25.11.2009 по авторському договору № А0906 від 01.09.2009, додатку № 1 до акту прийому-передачі результатів робіт по авторському договору № А0906 від 01.09.2009, додаткової угоди від 21.01.2015 до авторського договору № А0906 від 01.09.2019 достатніми та належними доказами по справі, а також зазначає, що позивач є нерезидентом України та, будучи власником виключних майнових прав на твір, здійснює їх захист на території всього світу, що фізично унеможливлює надання оригіналів вказаних документів по кожній справі.

Позивач подав клопотання (вх. № 3826 від 24.04.2017), в якому просить суд долучити до матеріалів справи роздруківки з веб-сайту http://www.romny-konditer.com.ua/, на яких міститься інформація про рекламування цукерок «Фіксіленд» та їх пропонування споживачам, а також фотокопії коробок з продукцією цукерок «Фіксіленд».

Позивач подав письмові пояснення (вх. № 5079 від 29.05.2017), в яких вважає доведеним факт порушення відповідачем майнових авторських прав позивача та просить суд задовольнити позов повністю.

Відповідач подав письмові пояснення (вх. № 4810 від 29.05.2017), де зазначає, що в період з грудня 2015 року по липень 2016 року відповідно до замовлень ТОВ Роменський завод продовольчих товарів цукерки Фіксіленд виготовляло ТОВ Ромни-Кондитер. Вказані цукерки вироблялись як цукерки глазуровані зі збивним корпусом, виготовлені з використанням агару, останні не загорнуті розфасовувались в картонні коробки й упаковувались в термозсідальну плівку. Цукерки виготовлялись з сировини відповідача та їх власником з моменту виготовлення є відповідач.

Третя особа подала письмові пояснення по справі (вх. № 4811 від 29.05.2017), де повністю підтримує позицію відповідача по справі та зазначає, що при виробництві цукерок «Фіксіленд» зображення персонажів анімаційного фільму «Фіксіки» не використовувалось, на своєму сайті ТОВ «Ромни-кондитер» відповідних зображень також не розміщувало. ТОВ «Ромни-кондитер» є власником торгівельної марки «Ромни-кондитер», яка знана на ринку кондитерської продукції і часто використовується без дозволу іншими субєктами господарської діяльності.

Позивач подав письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог (вх. № 5196 від 12.06.2017) з урахуванням заперечень відповідача.

Відповідач подав пояснення по справі (вх. № 5200 від 12.06.2017) в обґрунтування своїх заперечень проти позову, а також копію договору № 112 від 31.03.2014 надання послуг по виготовленню готової продукції, укладеного між відповідачем та третьою особою, зі строком дії до 31.03.2019, копію договору № 408 від 11.11.2015 поставки товару, укладеного між відповідачем та ПП ОПТ ПЛЮС.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа просить суд відмовити у задоволенні позову.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Статтею 2 Закону України Про авторське право і суміжні права визначено, що законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, цього Закону, законів України "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про авторське право і суміжні права, іноземці та особи без громадянства, відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності, мають однакові з особами України права, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону, автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Згідно зі ст. 435 Цивільного кодексу України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України Про авторське право та суміжні права суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Статтею 31 Закону України Про авторське право та суміжні права визначено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 28 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності у розгляді господарським судом справи про захист авторських прав потрібно виходити з того, що, поки не доведено інше, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. Інші докази, пов'язані з авторством твору, досліджуються лише в разі якщо авторство даної особи на твір оспорюється або заперечується.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2009 між Закритим акціонерним товариством "Аероплан" (замовник) та громадянином ОСОБА_5 (виконавець) укладено Авторський договір №А0906, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи щодо розробки образів персонажів фільму, створенню ескізів та фонів для фільму, і передати результати робіт позивачу за актом приймання - передачі. Одночасно з переданням результатів роботи виконавець зобов'язується передати позивачу виключні права на них, у тому числі для створення фільму.

Пунктом 1.2 Авторського договору передбачено, що права (право) - це виключне право на відповідний результат робіт виконавця по цьому договору, що передається замовнику в межах виконання цього договору, як на результат інтелектуальної діяльності. Зміст виключного права в кожному випадку визначається у відповідності до норм Цивільного кодексу РФ, в тому числі статтями 1229 та 1270 цього кодексу.

У відповідності до пункту 2.1. Авторського договору, строк передачі виключних прав складає весь строк дії авторського права, починаючи з дати підписання ОСОБА_3 приймання-передачі результатів роботи.

Згідно з актом від 25 листопада 2009 року приймання-передачі результатів робіт за Авторським договором №А0906 від 01 вересня 2009 року, робота виконавця по розробці образів персонажів фільму, створенню ескізів та фонів для фільму виконана у повному обсязі та виключні майнові авторські права передані замовнику. Зображення та назви образів персонажів фільму містяться у Додатку №1 до ОСОБА_3.

Пунктом 8.10 авторського договору у редакції додаткової угоди від 21.01.2015 визначено, що сторони згодні та визнають, що передачею результатів робіт по цьому договору шляхом підписання передбаченого пунктом 2.2. договору ОСОБА_3 прийому-передачі результатів робіт, виконавець здійснює відчуження прав на користь замовника.

Згідно зі ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 2.2., п. 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала. У разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК.

Згідно з поясненнями позивача, оскільки останній є нерезидентом України та, будучи власником виключних майнових прав на твір, здійснює їх захист на території всього світу, це фізично унеможливлює надання оригіналів авторського договору № А0906 від 01.09.2009, акту приймання передачі робіт від 25.11.2009 по авторському договору № А0906 від 01.09.2009, додатку № 1 до акту приймання передачі робіт по авторському договору № А0906 від 01.09.2009, додаткової угоди від 21.01.2015 до авторського договору № А0906 від 01.09.2009 по кожній справі.

У судовому засіданні 24.04.2017 судом оглянуті нотаріально посвідчені копії авторського договору № А0906 від 01.09.2009, акту приймання передачі робіт від 25.11.2009 по авторському договору № А0906 від 01.09.2009, додатку № 1 до акту приймання передачі робіт по авторському договору № А0906 від 01.09.2009, додаткової угоди від 21.01.2015 до авторського договору № А0906 від 01.09.2009. Копії вказаних документів, які містяться в матеріалах справи є тотожними оглянутим нотаріально посвідченим копіям.

Відповідно до ст. 6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікованої постановою Верховної ради України 19 грудня 1992 року N 2889-XII, документи, видані або засвідчені закладом або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, приймаються на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, які на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядаються як офіційні документи, мають на території інших держав - учасниць Співдружності доказову силу офіційних документів.

З урахуванням викладеного, суд приймає наявні в матеріалах справи копії авторського договору № 0906 від 01.09.2009, акту прийому-передачі результатів робіт від 25.11.2009 по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додатку № 1 до акту прийому-передачі результатів робіт по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додаткової угоди від 21.01.2015 до авторського договору № 0906 від 01.09.2019 належними та допустимими доказами, що підтверджують факт набуття позивачем виключних прав на образи персонажів аудіовізуального твору Фіксіки.

Згідно зі ст. 8 Закону України Про авторське право і суміжні права, об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори.

Статтею 1 Закону України Про авторське право і суміжні права визначено, що аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Статтею 9 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Таким чином, назва твору, фрази, словосполучення та інші частини твору, які можуть використовуватися самостійно, підлягають охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вони є результатом творчої діяльності автора і є оригінальними.

Елементами літературного художнього твору, які охороняються авторським правом, є елементи його форми: внутрішньої (композиція твору, його структура, художні образи); зовнішньої (мова, словарний склад, стиль мовлення тощо).

Твір складається із багатьох елементів, як юридично байдужих (які не охороняються авторським правом), так і юридично значущих (на які поширюється авторсько-правова охорона).

Аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал Фіксіки є обєктом авторського права. Образи персонажів твору - анімаційного телесеріалу Фіксіки, а саме Папус, Мася, Сімка та Нолік є персонажами, можуть бути використані самостійно, є найбільш впізнаними елементами твору для широкої публіки, тому є юридично значущими, розглядаються судом як твір та отримують таку ж правову охорону.

Відповідні обставини також встановлені у рішенні господарського суду Сумської області від 09.02.2017 у справі № 920/1193/16 за позовом Закритого акціонерного товариства "Аероплан", м. Москва, Російська Федерація, до відповідача ОСОБА_6 підприємства "ОПТ ПЛЮС", м. Ромни, Сумська область, про стягнення 64 000 грн. 00 коп., яке набрало законної сили 10.05.2017 (а.с. 123-135).

Як вказує позивач, 22 лютого 2016 року у магазині за адресою: м. Ромни, бульвар Шевченка, буд. 29, 22 березня 2016 року та 25 квітня 2016 року у магазині «Делікат», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Університетська, буд. 25, 8 квітня 2016 року та 2 вересня 2016 року на оптовому складі, що знаходиться в місті Ромни Сумської області у постачальника ПП «ОПТ Плюс» та 02.09.2016 у магазині № 10 (ПП ОСОБА_7О.) за адресою м. Ромни, вул. Горького, буд. 194 було зафіксовано факт розповсюдження (реалізації, продажу) кондитерських виробів, цукерок Фіксіленд, на лицьовій стороні яких незаконно (без дозволу ЗАТ Аероплан) використано зображення чотирьох персонажів (Папус, Мася, Нолік та Сімка) з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу Фіксіки. У всіх виявлених фактах розповсюдження цукерок «Фіксіленд» їх виробником вказано ТОВ «Ромни-кондитер» замовником (власником) ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що неправомірними діями відповідача шляхом виробництва та подальшого розповсюдження контрафактної продукції з зображенням персонажів аудіовізуального твору - анімаційного телесеріалу Фіксіки: Папус, Мася, Нолік та Сімка було порушено виключні майнові права позивача на об'єкти інтелектуальної власності, на частини аудіовізуального твору, які можуть використовуватися самостійно. При цьому, розмір компенсації позивач обґрунтовує кількістю зафіксованих фактів продажу товару.

Відповідач заперечуючи проти позову вказує, що продукцію з зображенням персонажів анімаційного фільму «Фіксіки» ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів» не розповсюджувало, інформації в мережі Інтернет не розміщувало. В період з грудня 2015 року по липень 2016 року відповідно до замовлень ТОВ Роменський завод продовольчих товарів цукерки Фіксіленд виготовляло ТОВ Ромни-Кондитер. Вказані цукерки вироблялись як цукерки глазуровані зі збивним корпусом, виготовлені з використанням агару, останні не загорнуті розфасовувались в картонні коробки й упаковувались в термозсідальну плівку.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Згідно зі ст. 426 Цивільного кодексу України, способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно зі ст. 441 Цивільного кодексу України, використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Відповідно до ст. 443 Цивільного кодексу України, використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 15 Закону України Про авторське право і суміжні права визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) зокрема належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 27, п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності використання твору та/або об'єкта суміжних прав поза межами умов, визначених договором, визнається порушенням авторського права (суміжних прав), оскільки відповідні дії вчиняються поза межами повноважень, наданих суб'єктом майнових прав на відповідний об'єкт. Особа, що розповсюджує примірники, в яких відображено об'єкти авторського права та/або суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення законодавства про авторське право і суміжні права і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договором з третіми особами.

З огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати, що відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

Відповідач підтверджує, що в період з грудня 2015 року по липень 2016 року відповідно до замовлень ТОВ Роменський завод продовольчих товарів цукерки Фіксіленд виготовляло ТОВ Ромни-Кондитер. Цукерки виготовлялись з сировини відповідача та їх власником з моменту виготовлення є відповідач.

При цьому відповідач наполягає на тому, що вказані цукерки вироблялись як цукерки глазуровані зі збивним корпусом, виготовлені з використанням агару, та не загорнуті розфасовувались в картонні коробки й упаковувались в термозсідальну плівку.

Разом з цим, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає вказані доводи відповідача необґрунтованими та безпідставними.

Зокрема, у процесі розгляду даної справи, судом здійснено дослідження наданих письмових та речових доказів, в тому числі оглянуто надані позивачем для огляду цукерки з написом цукерки ОСОБА_8 з зображенням персонажів анімаційного телесеріалу Фіксіки, а саме Папус, Мася, Сімка та Нолік упаковані у коробки Цукерки глазуровані зі збивним корпусом Фіксіленд, на коробках та на етикетках вказано найменування замовника (власника) товару - ТОВ Роменський завод продовольчих товарів та виробника ТОВ «Ромни-кондитер». Фотокопії вказаних речових доказів долучені до матеріалів справи (а.с. 56-58). Роздруківка з веб-сайту http://www.romny-konditer.com.ua/ містить інформацію про рекламування цукерок «Фіксіленд» з зображенням персонажів анімаційного телесеріалу Фіксіки, а саме Папус, Мася, Сімка та Нолік на етикетці цукерки та на коробці.

Посилання відповідача на таблицю № 7 ДСТУ 4135-2014 не приймаються судом до уваги як доказ того, що цукерки не загорнуті розфасовувались в картонні коробки й упаковувались в термозсідальну плівку, оскільки у вказаній таблиці визначені строки придатності цукерок до споживання, а не спосіб їх упаковки.

При цьому, ДСТУ 4135-2014 у розділі 6 «Пакування» передбачає виготовлення цукерок загорнутих в етикетку та не загорнутих. Загорнуті цукерки випускають поштучними, ваговими чи розфасованими в художньо оформлені коробки.

Судом встановлено, що факт розповсюдження виготовленого відповідачем товару, а саме кондитерських виробів цукерки Фіксіленд з зображеннями образів персонажів твору - анімаційного телесеріалу Фіксіки, а саме Папус, Мася, Сімка та Нолік, виключні майнові права на які належать позивачу, підтверджується: видатковою накладною № ПП - 127288 від 08.04.2016 на загальну суму 287 грн. 99 коп., в якій вказані найменування постачальника ПП ОПТ Плюс, код ЄДРПОУ, печатка ПП ОПТ Плюс, назва цукерок, що реалізуються Фіксіленд Ромни-кондитер; видатковою накладною № ПП - 163038 від 02.09.2016 на загальну суму 200 грн. 96 коп., в якій вказані найменування постачальника ПП ОПТ Плюс, код ЄДРПОУ, печатка ПП ОПТ Плюс, назва цукерок, що реалізуються Фіксіленд Ромни-кондитер; рахунком - фактурою № ПП-000108 від 02.09.2016, в якому вказана назва цукерок, що реалізуються Фіксіленд Ромни-кондитер; свідоцтвом якості до ТТН № КФ3968 від 18.07.2016 з відбитком печатки ТОВ Роменський завод продовольчих товарів, в якому вказано постачальника - ТОВ Роменський завод продовольчих товарів, виробника ТОВ «Ромни-кондитер», найменування товару на який видано свідоцтво якості, в тому числі цукерки глазуровані Фіксіленд (п. 26); фотокопіями коробок з продукцією цукерки «Фіксіленд».

При цьому, матеріали справи свідчать, що 11 листопада 2015 року між відповідачем та ПП «ОПТ Плюс» було укладено договір поставки товару, а саме кондитерських виробів, за умовами п. 3.2. якого підтвердженням якості товару з боку постачальника ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів» є посвідчення якості. Факт розповсюдження ПП «ОПТ Плюс» товару, придбаного у ТОВ Роменський завод продовольчих товарів із використанням самостійних частин образів персонажів аудіовізуального твору анімаційного телесеріалу Фіксіки встановлено у рішенні господарського суду Сумської області від 09.02.2017 у справі № 920/1193/16 за позовом Закритого акціонерного товариства "Аероплан", м. Москва, Російська Федерація, до відповідача ОСОБА_6 підприємства "ОПТ ПЛЮС", м. Ромни, Сумська область, про стягнення 64 000 грн. 00 коп., яке набрало законної сили 10.05.2017.

Також про факт знаходження у продажу цукерок Фіксіленд свідчать наявні в матеріалах справи товарний чек від 22.02.2016 на суму 18 грн. 30 коп., в якому вказано найменування проданого товару «Фіксіленд», фіскальні чеки від 22.03.2016 № 0484, від 25.04.2016 № 0009, в яких зазначено найменування проданого товару «цукерки глазуровані ОСОБА_8», чек від 02.09.2016 № 00000137141, в якому зазначено найменування проданого товару «цукерки ОСОБА_8».

Посилання третьої особи на те, що ТОВ «Ромни-кондитер» є власником торгівельної марки «Ромни-кондитер», яка знана на ринку кондитерської продукції і часто використовується без дозволу іншими субєктами господарської діяльності, не приймаються судом до уваги, оскільки будь-яких доказів використання без дозволу ТОВ «Ромни-кондитер» торгівельної марки «Ромни-кондитер» іншими субєктами господарської діяльності, третьою особою не подані, матеріали справи таких доказів не містять.

Таким чином, на підставі наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, судом встановлено, що відповідачем фактично здійснювались виготовлення з метою розповсюдження (продажу) товару із зображенням самостійних частин образів персонажів аудіовізуального твору анімаційного телесеріалу Фіксіки, які отримують правову охорону нарівні з твором.

Факт відсутності у відповідача правової підстави на використання твору та його окремих частин, зокрема образів персонажів, останнім не спростовується, а тому вважається судом встановленим.

Підпунктом а ч. 1 ст. 50 Закону України Про авторське право та суміжні права визначено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права, за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст. 431 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права, при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом г ч. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом г ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Позивачем заявлено до стягнення суму компенсації в розмірі 192 000 грн. 00 коп.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. п. 51.2, 51.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації. Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Згідно з правовою позицією, викладеною у п. 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні.

Судом встановлено факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права.

Разом з цим, встановлені фактичні обставини справи свідчать про вчинення відповідачем триваючого порушення прав позивача на образи персонажів аудіовізуального твору анімаційного телесеріалу Фіксіки, які отримують правову охорону нарівні з твором (виготовлення з метою реалізації кондитерських виробів цукерок Фіксіленд з зображеннями образів персонажів твору - анімаційного телесеріалу Фіксіки, а саме Папус, Мася, Сімка та Нолік). При цьому, кількість фіксації позивачем факту порушення прав залежить виключно від волі самого позивача і не є свідченням наявності відповідної кількості порушень з боку відповідача, яке залишається єдиним триваючим порушенням для нього.

Докази виготовлення з метою реалізації відповідачем цукерок Фіксіленд з зображеннями образів персонажів твору - анімаційного телесеріалу Фіксіки, а саме Папус, Мася, Сімка та Нолік після звернення позивача до відповідача з претензією № 5 від 29.06.2016 матеріали не містять. Згідно з фотокопіями коробок цукерок Фіксіленд остання дата виготовлення - 13.06.2016.

Враховуючи загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність за встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за неправомірне використання самостійних частин твору образів персонажів аудіовізуальний твору анімаційного телесеріалу Фіксіки, які отримують правову охорону нарівні з твором.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200 грн.

Таким чином позовні вимоги задовольняються частково, шляхом стягнення з відповідача компенсації в розмірі 32000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Оскільки при розгляді даної справи підтвердився факт порушення відповідачем виключних майнових прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення на відповідача штрафу в сумі 3200 грн. 00 коп. (10% від суми компенсації, присудженої до стягнення), який підлягає стягненню в доход Державного бюджету України.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів» (вул. Валентина Ларіонова, буд. 145, м. Дніпро, 49052, код ЄДРПОУ 23824169) на користь Закритого акціонерного товариства "Аероплан" (АДРЕСА_1, Російська Федерація, 109147, ОДРН 1057746600559) 32000 грн. 00 коп. компенсації, 1600 грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

4.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продовольчих товарів» (вул. Валентина Ларіонова, буд. 145, м. Дніпро, 49052, код ЄДРПОУ 23824169) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) штраф у розмірі 3200 грн. 00 коп.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.06.2017

Суддя О.Ю. Резніченко