Постанова № 67364672, 20.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Справа № 910/2543/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 рокуу справі Господарського суду№ 910/2543/16 міста Києваза заявоюліквідатора ТОВ "Інвестор-3" Яновського С.С.про визнання банкрутом ТОВ "Інвестор-3"ліквідаторЯновський С.С.за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 року за заявою ліквідатора ТОВ "Інвестор-3" Яновського С.С. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інвестор-3" (далі - боржника) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 215 - 217). Зазначена ухвала в апеляційному (та касаційному) порядку не оскаржувалася і набрала законної сили.

Постановою Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 року (суддя Чеберяк П.П.) боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Яновського С.С.; постановлено оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, текст якого додається; постановлено завершити господарську діяльність банкрута; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) постановлено вважати таким, що настав з 25.04.2016 року; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута з 25.04.2016 року; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 25.04.2016 року; зобов'язано ліквідатора відкрити спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута; зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та подати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута (том 1, а.с. 224 - 228).

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017 року, апеляційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на постанову місцевого господарського суду від 25.04.2016 року у даній справі повернено скаржнику з підстав її подання з пропуском процесуального строку, встановленого на апеляційне оскарження більш як на 7 місяців, без клопотання про поновлення цього строку (том 3, а.с. 135 - 136, 156 - 158).

29.03.2017 року конкурсний кредитор ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" (далі - скаржник) повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою від 28.03.2017 року, в якій просив відновити йому строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Сотнікова С.В.) відхилено клопотання ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 року у справі №910/2543/16; апеляційну скаргу скаржника повернено без розгляду по суті; матеріали справи повернено до місцевого господарського суду (том 3, а.с. 211 - 215).

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 10.04.2017 року про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги та її повернення скаржнику, справу направити до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на постанову місцевого господарського суду від 25.04.2016 року про визнання боржника банкрутом. Касаційна скарга обґрунтована доводами про відповідність апеляційної скарги скаржника вимогам статті 93 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали з порушенням положень статей 33, 43, 97 цього Кодексу.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.06.2017 року прийнято касаційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 20.06.2017 року о 10 год. 30 хв., зобов'язано скаржника до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції оригінал апеляційної скарги від 28.03.2017 року з додатками на постанову Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 року у даній справі.

Однак, скаржник витребуваних документів суду касаційної інстанції не надав.

З огляду на наявність в матеріалах справи копії витребуваної апеляційної скарги з додатками на постанову суду першої інстанції від 25.04.2016 року, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за можливе розглянути по суті касаційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на ухвалу апеляційного суду від 10.04.2017 року у справі №910/2543/16 (том 3, а.с. 216).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України").

Згідно з частиною 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, положення якого застосовуються до процедури банкрутства ТОВ "Інвестор-3", в апеляційному порядку може бути оскаржена постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 13.07.2016 року у справі №Б29/162-10.

Отже, відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у Постанові від 17.01.2006 у справі №39/62-12/140.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, оскаржувану в апеляційному порядку постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом прийнято 25.04.2016 року та 04.05.2016 року її копії надіслано учасникам провадження у справі в п'ятьох примірниках. Апеляційну скаргу на зазначене судове рішення повторно подано скаржником через місцевий господарський суд 29.03.2017 року, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду від 25.04.2016 року більш як на 10 місяців, що не заперечується скаржником (том 1, а.с. 224 - 228, том 3, а.с. 216).

Апеляційний суд встановив, що скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 25.04.2016 року, обґрунтоване тим, що вперше подану скаржником 08.12.2016 року апеляційну скаргу на постанову про визнання боржника банкрутом повернено ухвалою апеляційного суду від 22.12.2016 року з підстав пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення більш як на 7 місяців без заявлення клопотання про поновлення цього строку; при цьому, повторно звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, скаржник усунув недоліки вперше поданої апеляційної скарги та клопотав про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови про визнання боржника банкрутом від 25.04.2016 року. Зазначені обставини заявник апеляційної скарги вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду від 25.04.2016 року у даній справі.

Розглянувши клопотання ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" про відновлення строку на апеляційне оскарження, що викладене в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведення скаржником належними та достатніми доказами поважності причин пропуску зазначеного процесуального строку, зазначивши про таке.

Матеріалами справи підтверджуються обставини прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури 25.04.2016 року, повідомлення про що опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 27.04.2016 року (том 1, а.с. 224-229).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, 27.05.2016 року шляхом направлення поштового відправлення на адресу місцевого господарського суду ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" звернулося з кредиторськими вимогами до ТОВ "Інвестор-3" на суму 9 700 000 грн., які розглянуто судом першої інстанції та визнано в повному обсязі відповідно до ухвали від 01.08.2016 року (том 2, а.с. 102 - 121, 202 - 205).

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку, що про прийняття постанови місцевого господарського суду від 25.04.2016 року, якою боржника визнано банкрутом, ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" було відомо у травні 2016 року, тоді як з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення скаржник вперше звернувся 08.12.2016 року, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження більш як на 7 місяців, без заявлення клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку із наведенням поважності причин його пропуску, що стало підставою для повернення первісної апеляційної скарги ухвалою апеляційного суду від 22.12.2016 року (том 3, а.с. 135 - 136).

При цьому, апеляційний суд зазначив, що після повернення вперше поданої ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" апеляційної скарги скаржник не реалізував своє право на повторне звернення із апеляційною скаргою у максимально стислі строки, а оскаржив в касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції від 22.12.2016 року про повернення первісної апеляційної скарги.

З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи скаржника за змістом повторно поданої апеляційної скарги про поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови про визнання боржника банкрутом є необґрунтованими та випливають із суб'єктивної оцінки скаржником обставин справи, а отже, не можуть вважатися об'єктивними причинами пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду від 25.04.2016 року більш як на 10 місяців.

Зазначене стало підставою для відмови ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" у поновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції від 25.04.2016 року у даній справі та її повернення скаржнику на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України, про що прийнято ухвалу від 10.04.2017 року, яка є предметом касаційного оскарження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного суду про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду від 25.04.2016 року за повторно поданою апеляційною скаргою, який пропущено скаржником більш як на 10 місяців, зроблені за умов повної оцінки обставини справи та прийняті з дотриманням положень статей 43, 93, 97 ГПК України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду України, з наведенням мотивів такої оцінки доказів (неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження), а також підстав, за яких подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

При цьому, колегія суддів касаційного суду зазначає, що з моменту офіційного оприлюднення 27.04.2016 року повідомлення про визнання ТОВ "Інвестор-3" банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури за особливостями провадження згідно статті 95 Закону про банкрутство, інформація про прийняття оскаржуваної постанови місцевого господарського суду від 25.04.2016 року стала загальновідомою (том 1, а.с. 229). З огляду на таке та зважаючи на обставини звернення скаржника з конкурсними вимогами до боржника на суму 9 700 000 грн., які визнано місцевим господарським судом в повному обсязі відповідно до ухвали від 01.08.2016 року, скаржник був обізнаний про визнання банкрутом боржника, який ліквідується власником, що надавало йому можливість подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 25.04.2016 року в максимально стислі строки з моменту її прийняття, задля дотримання принципу юридичної визначеності судового рішення (том 2, а.с. 102 - 121, 202 - 205).

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей 1115, 1117 ГПК України, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 року у даній справі, а доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду за змістом оскаржуваної ухвали про відсутність поважних причин для відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом, пропущеного скаржником більш як на 10 місяців.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 року у справі №910/2543/16 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Я. Погребняк

Н.Г. Ткаченко