Постанова № 67364632, 21.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року Справа № 910/14091/16 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Студенця В.І., Бондар С.В., Селіваненка В.П.за участю представників сторін:позивача - Примачук О.В., відповідача - Дейнека О.В., третьої особи-1 - не з"явився, третьої особи-2 - не з"явився, третьої особи-3 - Храмов Я.М.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд"на постанову від Київського апеляційного господарського суду 08.02.2017у справі№ 910/14091/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство "Транспортно-експедиційна компанія "Скорпіон", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сингента", Приватне акціонерне товариство "АСК "ІНГО Україна"простягнення 129 716,78 грн,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транслойд" (далі - ТОВ "Транслойд") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (далі - ПАТ "СК "Перша") про стягнення 129 716,78 грн страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2016 порушено провадження у справі №910/14091/16 за позовом ТОВ "Транслойд" до ПАТ "СК "Перша" про стягнення 129 716,78 грн страхового відшкодування та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне підприємство "Транспортно-експедиційна компанія "Скорпіон" та товариство з обмеженою відповідальністю "Сингента" (далі - ТОВ "Сингента").

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 залучено до участі у справі 910/14091/16 приватне акціонерне товариство "АСК "ІНГО Україна" (далі - ПАТ "АСК "ІНГО Україна"), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Пукшин Л.Г.) від 26.10.2016 позов задоволено повністю; стягнуто з ПАТ "СК "Перша" на користь ТОВ "Транслойд" 129 716,78 грн страхового відшкодування та 1945,75 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Тищенко О.В. - головуючий суддя, судді Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.) від 08.02.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2016 скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017, ТОВ "Транслойд" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2016 залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст.ст. 8, 26 Закону України "Про страхування" та норми процесуального права - ст.ст. 32-34 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.04.2017 касаційну скаргу ТОВ "Транслойд" прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 24.05.2017 №08.03-04/1895 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/14091/16 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_8 згідно рішення Вищої ради правосуддя від 23.05.2017 з посади судді Вищого господарського суду України.

Відповідно до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів для розгляду справи №910/14091/16 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя Студенець В.І., судді Бондар С.В., Селіваненко В.П.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.03.2015 між ТОВ "Транслойд" (страхувальник) та ПАТ "СК "Перша" (страховик) укладено договір № 12-15.00.15.00003 добровільного страхування відповідальності транспортного експедитора, який здійснює експедирування вантажів автомобільним транспортом.

Предметом договору страхування є майнові інтереси, пов'язані з виникненням обов'язку страхувальника відшкодувати шкоду, що виникла по застрахованих ризиках внаслідок події визнаної страховим випадком. Визнання події страховим випадком здійснюється з урахуванням умов договору (п.1 основної частини договору).

Згідно з п.1.1 стандартних умов договору страхування страховими випадками визнаються наступні події відповідно до додаткових умов 1: дорожньо-транспортна пригода з вини будь-якої особи (в тому числі невстановленої), пожежа, дії атмосферних опадів на вантаж, псування рефрижераторних вантажів під час експедирування, крадіжка вантажу протягом періоду експедирування.

Відповідно до п.2.1 стандартних умов страхування не визнаються страховим випадком, зокрема: подія не може вважатися такою, що відбулась, якщо транспортний засіб (контейнер) та його спеціальне обладнання прибули до місця призначення технічно справними, без наявності механічних ушкоджень, при цілісному кузові (цистерні, платформі), без слідів ушкодження, проникнення та справними пломбами відправника (п.2.1.9); дорожньо-транспортна пригода, пожежа крадіжка не може вважатися такою, що відбулась, за відсутності підтвердження факту події офіційними установами країни події (п.2.1.10).

В п.8.8 договору страхування зазначено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є зокрема факт того, що подія не є страховим випадком відповідно до вимог розділів 1 та 2 стандартних умов договору страхування.

Згідно з п. 6.1 договору страхування строк дії цього договору встановлено з 00 годин 18.03.2015 року до 24 години 17.03.2016 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.01.2016 року між ТОВ "Транслойд" (виконавець) та ТОВ "Сингента" (замовник) було укладено договір № ТЛ120116 про перевезення вантажів автомобільним транспортом (договір перевезення вантажів), відповідно до умов якого виконавець на підставі завдань замовника, узгоджених і затверджених сторонами, зобов'язується надати послуги перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з п.1.2 договору перевезення вантажів для надання послуг, виконавець має право залучати третіх осіб, при цьому він залишається відповідальним перед замовником за порушення договору вказаними третіми особами в повному обсязі. Тобто виконавець має право виконувати взяті на себе зобов'язання з перевезення вантажів, як самостійно (як безпосередній перевізник), так і з залученням третіх осіб (як експедитор).

ТОВ "Транслойд" 01.02.2016 отримало замовлення від ТОВ "Сингента" на транспортування вантажу за маршрутом Дніпропетровська область, Царичанський район, м. Могилів - Черкаська область, Корсун-Шенченківський район вантажу - насіння в кількості 20 тон, загальною вартістю 6 323 660,48 грн.

Для виконання вказаного замовлення ТОВ "Сингента" на перевезення вантажу, ТОВ "Транслойд" залучило перевізника ПАТ "Транспортно-експедиційна компанія "Скорпіон", з яким уклало відповідний договір перевезення вантажу № 01022016/907 від 01.02.2016, за умовами якого ТОВ "Транслойд" доручив перевезення вантажу, а ПАТ "Транспортно-експедиційна компанія "Скорпіон" зобов'язалася доставити вантаж до пункту призначення в обумовлений сторонами строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу.

На підставі заявки на перевезення № 01022016 від 01.02.2016 року за товарно-транспортною накладною № SE455163 від 02.02.2016 року, вантаж (насіння соняшника) було прийнято для перевезення залученим ТОВ "Транслойд" перевізником ПАТ "Транспортно-експедиційна компанія "Скорпіон", водій ОСОБА_9, автомобіль НОМЕР_1 з н/причепом-рефрижератором марки LAMBERET, р/н НОМЕР_3, маршрут м. Могилів - м. Корсунь - Шевченківський.

Відповідно до товарно-транспортної накладної серії № SE455163 від 02.02.2016 року у розділі відомості про вантаж, вказано, що до перевезення прийнято соняшник#НК#Неома укр 150К ціною за одиницю без ПДВ 4 215,78 грн., 420,000 уп., на загальну вартість з ПДВ 2 124 753,76 грн. та соняшник#НК#Неома укр 150К, ціною за одиницю без ПДВ 4 215,77 грн. 1080,000 уп, на загальну вартість з ПДВ 2 124 753,76 грн., вид пакування - палета.

ТОВ "Транслойд" зазначає, що під час перевезення вантажу ПАТ "Транспортно-експедиційна компанія "Скорпіон", вантаж було частково втрачено, даний факт було виявлено під час розвантаження автомобіля НОМЕР_1 з н/причепом-рефрижератором марки LAMBERET, р/н НОМЕР_3 03.02.2016 року, про що було складено акт недостачі посівного матеріалу від 03.02.2016 року та здійснено відповідні записи недостачі у товарно-транспортну накладну № SE455163 від 02.02.2016 року та видаткову накладну № 0082099379. У зазначеному акті та накладних зафіксовано факт недостачі товару у кількості 106 уп. гібріду НК Неома.

Згідно із звітом №822 "Про проведення інспекційних робіт" ФОП ОСОБА_10, товарно-транспортної накладної №SE455163 від 02.02.2016р. та видаткової накладної №0082099379 вартість втраченого вантажу становить 536 245,94 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.10.2015 між ПАТ "АСК "ІНГО Україна" та ТОВ "Сингента" було укладено договір страхування №300211789.15, відповідно до умов якого втрачений вантаж було застраховано ПАТ "АСК "ІНГО Україна".

ПАТ "АСК "ІНГО Україна" визнало часткову втрату вантажу, яке мало місце 03.02.2016 на суму 536245,94 грн. страховим випадком та виплатило ТОВ "Сингента" за мінусом франшизи, яке становить 129 715,50 грн, страхове відшкодування у розмірі 406 530,44 грн.

ТОВ "Транслойд" про факт нестачі товару дізнався від водія ОСОБА_11 та відповідно до п. 5.1.1 договору страхування повідомив 03.02.2016 року страховика - ПАТ "СК"Перша" про настання страхового випадку.

ПАТ "СК"Перша" листом від 23.03.2016 вих №273/1 відмовило ТОВ "Транслойд" у виплаті страхового відшкодування за випадком нестачі вантажу, який трапився 03.02.2016, у зв'язку з тим, що вказана подія відповідно до п.2.1.9 договору не є страховим випадком посилаючись на те, що пломба №8157012, якою опломбовано напівпричеп з вантажем була знята водієм ОСОБА_12 з дозволу працівника вантажоотримувача ТОВ "Агрось", з чого страховиком зроблено висновок, що автомобіль прибув до місця призначення з непошкодженою пломбою відправника вантажу. У своїй відмові у виплаті страхового відшкодування страховик також зазначає, що представником ПАТ "СК "Перша", який прибув на місце пригоди, не було виявлено ушкоджень та порушення цілісності його кузова та тенту, а також слідів проникнення всередину напівпричепа.

Не виплата страхового відшкодування стала підставою для подання даного позову предметом якого є матеріально-правова вимога ТОВ "Транслойд" до ПАТ "СК "Перша" про стягнення 129 716,78 грн. страхового відшкодування, яка обгрунтована тим, що часткова втрата вантажу відбулась під час перевезення і позивач несе відповідальність за збереження вантажу, а оскільки цивільно-правова відповідальність його як експедитора була застрахована ПАТ "СК"Перша" за договором добровільного страхування відповідальності транспортного експедитора, який здійснює експедирування вантажів автомобільним транспортом №12-15.00.15.00003, тому відповідач у зв'язку з настанням вказаної події має виплатити страхове відшкодування у заявленому розмірі.

Задовольняючи повністю заявлені ТОВ "Транслойд" позовні вимоги у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем належним чином доведено факт втрати вантажу у кількості 106 уп. на загальну суму 536 245,94 грн., що підтверджується, зокрема: актом недостачі посівного матеріалу від 03.02.2016 року, складеного при прийнятті товару; звітом №822 "Про проведення інспекційних робіт" ФОП ОСОБА_10 від 03.02.2016 року та витягом з кримінального провадження №12016250190000049 за ч. 3 ст. 185 КК України (крадіжка). Заперечення відповідача щодо непошкодженості пломби спростовуються звітом №822 та протоколом огляду предмету від 03.02.2016. На підставі вказаних доказів, суд першої інстанцій дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обгрунтовані, а тому вони підлягають задоволенню.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення страхового відшкодування, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем передчасно заявлено позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування, оскільки страховим випадком за договором добровільного страхування, укладеного між ними є крадіжка вантажу протягом періоду експедирування. За фактом недостачі вантажу порушено кримінальне провадження, однак на час розгляду даної справи, винних у вчиненні ймовірної крадіжки осіб не встановлено, кримінальне провадження не завершене та розслідування триває. Правоохоронними органами не проведено експертизи з дослідження пломби №8157012 на предмет її цілісності. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що в акті нестачі товару не зазначено про пошкодження пломби при прибутті товару.

Проте з висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів не може погодитись виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема: договори та інші правочини.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В ст.8 Закону України "Про страхування" зазначено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.

Статтею 26 Закону України "Про страхування" визначені підстави відмови у страхових виплатах та страховому відшкодуванні. Також у ч.2 цієї статті зазначено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

З системного аналізу вказаних норм права, можна дійти висновку, що обов'язок страховика за договором добровільного страхування виплатити страхове відшкодування страхувальнику виникає у разі настання страхового випадку та за відсутності підстав визначених законом або договором для відмови у такої виплаті.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до умов укладеного між ТОВ "Транслойд" та ПАТ "СК "Перша" договору добровільного страхування, страховим ризиком за цим договором є відповідальність за вантаж - відповідальність за збитки, заподіяні власникові вантажу в результаті повної або часткової втрати, псування або нестачі вантажу, а страховим випадком є крадіжка вантажу протягом періоду експедирування.

Відповідно до приписів ст.ст. 32-34 ЦК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з розділом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила №363) товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В п.9.2 Правил зазначено, що про опломбування вантажу в товарно-транспортній накладній робиться відмітка із зазначенням змісту відтиску пломби.

Вантажі, які прибули у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць (п.13.3 Правил).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в товарно-транспортній накладній №SE455163 від 02.02.2016 на перевезення вантажу ТОВ "Сингента", зазначено про опломбування переданого для перевезення вантажу пломбою № 8157012. В цій накладній міститься відмітка про складання акту 03.02.2016 про нестачу 106 уп. гібріду НК Ніома.

За фактом втрати вантажу під час вказаного перевезення порушено кримінальне провадження №12016250190000049 за ч.3 ст. 185 КК України (крадіжка).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "АСК "ІНГО Україна" на підставі звіту №822 "Про проведення інспекційних робіт" від 05.02.2015 визнало факт втрати вантажу страховою подією та виплатило страхове відшкодування ТОВ "Сингента" у розмірі 406 560,44 грн (франшиза 129 715,50 грн) на підставі договору страхування №300211789.15 від 30.10.2015.

Заперечення відповідача, що вказана подія не є страховим випадком з огляду на те, що пломба не була пошкоджена, як на підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування, судом першої інстанції спростовано наявними в матеріалах справи доказами, зокрема звітом №822 "Про проведення інспекційних робіт", в якому зазначено, що при візуальному огляді пластикової пломби вантажного напівпричепа №8157012 встановлено, що пластиковий трос даної пломби відрізаний на більш ніж половину своєї довжини та частина відсутня, а також спростовано протоколом огляду предмету від 03.02.2016.

При цьому висновок суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд помилково прийняв до уваги звіт №822 "Про проведення інспекційних робіт" у якості належного доказу, колегія суддів вважає таким, що не відповідає вимогам ст.ст. 32-34 ГПК України, оскільки він стосується предмету доказування у даній справі.

Місцевий господарський суд, встановивши відповідно до ст. 43 ГПК України факт втрату вантажу під час перевезення у кількості 106 уп. на загальну суму 536 245,94 грн. та пошкодження пломби, якою було опломбовано цей вантаж, дійшов обгрунтованого висновку про доведеність позивачем настання страхового випадку за договором страхування №12-15.00.15.00003, а відповідно і про наявність правових підстав для виплати відповідачем за вказаною подією позивачу страхового відшкодування.

З огляду на те, що відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування, враховуючи фактичні обставини справи та положення ст.ст. 8, 25 Закону України "Про страхування", колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вмотивованого висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з відповідача страхового відшкодування наведених вище норм матеріального та процесуального права не врахував, у зв'язку з чим дійшов до необгрунтованого висновку по суті заявленого позову.

Колегія суддів також не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про передчасність заявленого позову, адже обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування страхувальнику пов'язується з настанням страхового випадку, а не з завершенням кримінального провадження по факту крадіжки та винесенням у цій кримінальній справі вироку.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва, як таке, що ухвалене в результаті встановлення всіх фактичних обставин справи на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду є такими, що відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підлягає залишенню в силі, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу країни, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі №910/14091/16 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2016 залишити в силі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (код ЄДРПОУ 31681672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд" (код ЄДРПОУ 37238384) 2334,90 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Бондар С.В.

Селіваненко В.П.