Постанова № 67364545, 20.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Справа № 910/16636/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПоляк О.І.(доповідач), Данилова М.В., Корсак В.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київенерго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі№ 910/16636/16 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1"доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаГромадська організація "Джерело" про стягнення 291 207,89 грн.у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Гайдаш О.В.;

від відповідача: Жовтун О.В.;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" (далі за текстом - ТОВ "Джерело 1") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі за текстом - ПАТ "Київенерго") про стягнення 291 207,89 грн. двократної вартості недовідпущеної електричної енергії на підставі п.4.1.2 договору №10173 від 23.09.2005 за період з 05.01.2015 до 05.08.2016. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Громадську організацію "Джерело" (далі за текстом - ГО "Джерело").

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі №910/16636/16 (суддя Спичак О.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 (головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Чорна Л.В., Разіна Т.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі №910/16636/16 скасовано з прийняттям у справі нового рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційним судом присуджено до стягнення з ПАТ "Київенерго" на користь ТОВ "Джерело 1" 291 207,89 грн. двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, 4 368,12 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 4 804,93 грн. судового збору за апеляційний перегляд справи.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, ПАТ "Київенерго" звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 залишити без змін. Скаржник вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано приписи статті 24 Закону України "Про електроенергетику", статті 611, 614 Цивільного кодексу України та порушено вимоги статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом достеменно не з'ясовано та не підтверджено належними доказами, наявність обставин, з якими стаття 24 Закону України "Про електроенергетику" передбачає накладення на енергопостачальну організацію відповідальності. Зауважує, що судом не встановлено факту переривання постачання електроенергії позивачу.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив ТОВ "Джерело 1", у якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняту у справі постанову апеляційного суду без змін.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 23.09.2005 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" (споживач) було укладено договір №10173 про постачання електричної енергії, відповідно до п.1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є невід'ємною його частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно цього договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності споживача.

За умовами п.2.3.3 договору №10173 від 23.09.2005 споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії".

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

25.11.2014 Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" з листом №34КД/521/576, в якому повідомляло, що у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" вимог п.3.26 ПКЕЕ, енергопостачальник розриває договір з 01.01.2015, внаслідок чого енергопостачання буде припинено починаючи з 05.01.2015.

Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/24046/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним одностороннього правочину щодо розірвання договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі №910/24046/15, залишеним без змін постановою від 09.06.2016 Київського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" задоволено повністю: визнано недійсним одностороннє розірвання Публічним акціонерним товариством "Київенерго" договору № 10173 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело-1" про постачання електричної енергії від 23.09.2005 (в редакції від 10.03.2010); стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір.

26.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (докази направлення: опис вкладення у цінний лист, скріплений печаткою відділення поштового зв'язку, та фіскальний чек №5439 від 26.07.2016р.) з листом, в якому позивач, посилаючись на рішення першої та апеляційної інстанції по справі №910/24046/15, просив енергопостачальника відновити постачання електричної енергії.

01.08.2016 (докази направлення: опис вкладення у цінний лист, скріплений печаткою відділення поштового зв'язку, та фіскальний чек №6239 від 01.08.2016, поштове повідомлення №0100141597218) позивач звернувся до відповідача з проханням направити представників для складання згідно ПКЕЕ акту-претензії щодо невиконання умов договору №10173 від 23.09.2005.

Листом №91/51/988 від 05.08.2016 відповідачем повідомлено заявника про недоцільність складання акту щодо невиконання умов договору №10173 від 23.09.2005.

05.08.2016 представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" (без участі представника Публічного акціонерного товариства "Київенерго") було складено акт про порушення, в якому зазначено, що в порушення умов договору №10173 від 23.09.2005 з 05.01.2015 по 05.08.2016 до споживача припинено електропостачання.

Вказаний акт було направлено на адресу відповідача супровідним листом від 08.08.2016 (поштове повідомлення №0208803175705, опис вкладення у цінний лист, скріплений печаткою відділення поштового зв'язку, та фіскальний чек №5303 від 09.08.2016).

Крім цього, позивач звернувся до відповідача із претензією, у якій вимагав сплатити двократну вартість недовідпущеної електричної енергії на підставі п.4.1.2 договору №10173 від 23.09.2005 за період з 05.01.2015 до 05.08.2016, тобто за період відключення ТОВ "Джерело 1" від електропостачання у розмірі 291 207,89 грн.

Відсутність відповіді на згадану претензію слугувало підставою для звернення ТОВ "Джерело 1" до суду із вимогою про стягнення 291 207,89 грн.

Місцевий господарський суд, розглядаючи спір керувався приписами статей 1,24 Закону України "Про електроенергетику", пунктами 1.1, 1.2, 6.46 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (далі за текстом - ПКЕЕ) та, з огляду на встановлені ним обставини, які свідчать про відсутність переривання постачання електроенергії на електроустановку позивача - КТП 7057(6215) за адресою м. Київ, пров. Інженерний, 27 - дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до ПАТ "Київенерго" відповідальності, передбаченої частиною 13 статті 24 Закону України "Про електроенергетику" у вигляді стягнення двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Натомість, апеляційний суд, повторно розглядаючи справу, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ПАТ "Київенерго" двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у розмірі 291 207,89 грн. з огляду на встановлені ним обставини постачання електричної енергії через КТП 7057(6215) за адресою м. Київ, пров. Інженерний, 27 іншому споживачу та за іншим договором, а саме: ГО "Джерело", що свідчить про відсутність постачання електроенергії позивачу у справі.

Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням регулюються Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28

Пунктом 1.3. ПКЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, такий договір було укладено між позивачем та відповідачем 23.09.2005. Строк дії договору неодноразово поновлювався, проте, листом від 25.11.2014 №34КД/521/576 ПАТ "Київенерго" розірвало згаданий договір з 01.01.2015 та повідомило про припинення енергопостачання.

Відповідно до пункту 7.1 ПКЕЕ електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення 291 207,89 грн. двократної вартості недовідпущеної електричної енергії на підставі п.4.1.2 договору №10173 від 23.09.2005 за період з 05.01.2015 до 05.08.2016, позивач вказував на положення статті 24 Закону України "Про електроенергетику" та на пункт 4.1.2 договору.

Частиною 11 статті 24 названого закону передбачено, що енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, несуть відповідальність за порушення умов та правил здійснення ліцензованої діяльності з урахуванням неналежного проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії, а також із суб'єктом господарської діяльності, що здійснює передачу або розподіл належної енергопостачальнику електричної енергії, у разі, коли електрична енергія поставляється мережами, які не є його власністю.

Як унормовано частиною 13 статті 24 Закону України "Про електроенергетику", енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на постачання електричної енергії).

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, умовами п.4.1.2 договору №10173 від 23.09.2005 сторони погодили, що у разі перерви в постачанні електричної енергії споживачу з вини постачальника понад встановлені для струмоприймачів відповідної категорії строки, постачальник несе відповідальність перед споживачем у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Пунктом 6.44 ПКЕЕ встановлено, що у разі не передбаченого умовами договору переривання постачання електричної енергії з вини електропередавальної організації або постачальника електричної енергії та/або відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, зазначених у договорі, споживач має право на повернення йому коштів у розмірі, визначеному відповідно до законодавства України.

У разі переривання електропостачання уповноваженими представниками споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) складається акт про застосування обмеження, у якому зазначаються час перерви та обсяг недовідпущеної споживачу електричної енергії, інші необхідні дані. Сторони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

Час переривання визначається спільно за документацією споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) з моменту припинення або обмеження постачання електричної енергії до відновлення електропостачання відповідно до диспетчерських оперативних документів електропередавальної організації.

Якщо переривання в електропостачанні викликане технологічними порушеннями в роботі мереж електропередавальної організації, то у разі визначення обсягу недовідпущеної електричної енергії час перерви зменшується на проміжок часу, який регламентується ПУЕ відповідно до категорії надійності електропостачання струмоприймачів.

Обсяг електричної енергії, що недовідпущена споживачу, визначається як різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у період обмеження відповідно до договору (визначається, виходячи із середньодобового обсягу споживання за попередній розрахунковий період та часу переривання), і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період.

Нарахована за актом величина відшкодування за перерву в електропостачанні враховується в наступних розрахункових періодах або за заявою споживача перераховується на його поточний рахунок. (пункт 6.46 ПКЕЕ).

Системний аналіз положень статті 24 Закону України "Про електроенергетику" та пунктів 6.44,6.46 ПКЕЕ дає підстави для висновку, що така міра відповідальності як стягнення з енергопостачальної організації двократної вартості недовідпущеної електричної енергії має місце за умови саме переривання, тобто обмеження постачання електроенергії у певний проміжок часу, і обов'язково, з вини енергопостачальної організації. При цьому, обставини переривання мають бути підтверджені відповідним актом, складеним відповідно до пункту 6.46 ПКЕЕ з прикріпленою до нього документацією та диспетчерськими оперативними документами електропередавальної організації, які свідчать про відновлення постачання електроенергії, оскільки обмеження чи припинення постачання здійснюється технічними засобами шляхом опломбування устаткування призначеного для передачі електричної енергії споживачу.

Статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" під поняттям енергія визначено електричну чи теплову енергію, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Постачанням електричної енергії є господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору, а споживачами енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Місцем приєднання (точка приєднання) електроустановки є існуюча або запроектована межа балансової належності електроустановок споживача або замовника.

Електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.

Відключення споживача (від електромережі) - припинення подачі електричної енергії споживачу за допомогою відповідної комутаційної апаратури та/або внаслідок виконання організаційних і технічних заходів, спрямованих на припинення передачі електричної енергії в електроустановку споживача.

Підсумовуючи викладений зміст норм матеріального права, обґрунтованим вбачається висновок стосовно того, що постачання електроенергії здійснюється саме на електроустановку споживача в обсягах, визначених договором, а не безпосередньо споживачу.

У справі, що переглядається, як місцевим, так і апеляційним судом встановлено, що постачання електроенергії на належну позивачу на праві приватної власності електроустановку КТП 7057 здійснювалась на підставі договору, укладеного між відповідачем та третьою особою.

Одночасно, у рішенні по справі №910/24046/15 також було встановлено, що з 10.12.2014 згідно договору №10173 від 23.09.2005 про постачання електричної енергії Публічне акціонерне товариство "Київенерго" зобов'язане здійснювати електропостачання на один об'єкт: артезіанську свердловину, що підключена до ОП № 31 ПЛ-10 кВ 1060-3078 КТП 7057 та знаходиться за адресою м. Київ, пров. Інженерний, 27.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 20.01.2015 представниками ПАТ "Київенерго" та ГО "Джерело" складено акт №4-10-000240 відключення споживача при розірванні договору, як це передбачено пунктами 7.5,7.7 ПКЕЕ. Відповідно до змісту вказаного акту енергопостачальником у присутності представника Громадської організації "Джерело" складено акт про припинення подачі електричної енергії на підставі листа №56012 від 20.01.2015 про розірвання договору (або виключення з договору) об'єкту за адресою: м. Київ, пров. Інженерний, 27, вузол обліку ОП № 31 ПЛ-10 кВ 1060-3078 КТП 7057. Водночас, у вказаному акті в графі електронна установка споживача відключена міститься прочерк та вказано, що електроустановка споживача не відключена з приводу переоформлення договору на Громадську організацію "Джерело" по існуючій схемі, без зміни потужності, без відключення.

20.01.2015 представниками відповідача та третьої особи було складено акт №04-04-000156 переукладання договору №10173016 про постачання електричної енергії без зміни потужності, категорійності та схеми електропостачання. Відповідно до означеного акту електропостачання здійснюється від КТП 7057.

Одночасно, складено акт №2012 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В, в якому визначено, що адресою точки обліку є: м. Київ, пров. Інженерний, 27; місцем встановлення засобів обліку та точкою приєднання до мереж КЕ є КТП 7057.

09.04.2015 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Громадською організацією "Джерело" було укладено договір №62808 про постачання електричної енергії, згідно до змісту додатку №4А до якого точкою продажу є КТП 7057.

05.08.2016 представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" (без участі представника Публічного акціонерного товариства "Київенерго") було складено акт про порушення, в якому зазначено, що в порушення умов договору №10173 від 23.09.2005 з 05.01.2015 по 05.08.2016 до споживача припинено електропостачання.

При цьому, жодний із наведених актів, не містить відомостей про те, що у період з 05.01.2015 до 05.08.2016 артезіанську свердловину, яка була підключена до КТП 7057 було за допомогою технічних засобів відключено (від'єднано чи відрізано) від електроустановки представниками енергопередавальної організації, тобто відповідача у справі, або ж мало місце обмеження чи переривання постачання електроенергії. Не містять матеріали справи і доказів, на підтвердження неможливості використання згаданої артезіанської свердловини з підстав обмеження електропостачання.

Отже у справі, що переглядається, місцевим судом достеменно з'ясовано, що переривання або відключення об'єкту постачання (артезіанської свердловини) від електроустановки не відбулося, що підтверджується актом від 20.01.2015 №4-10-000240.

Спростовуючи висновки місцевого суду, апеляційним судом зауважено, що про припинення постачання електроенергії позивачу у справі свідчить укладення договору про постачання електроенергії між ПАТ "Київенерго" та ГО "Джерело". Водночас, колегія суддів зауважує, що укладення договору між ПАТ "Київенерго" та ГО "Джерело" з підключенням нового споживача до електроустановки не свідчить про припинення електропостачання на об'єкт позивача, який підключений до цієї ж електроустановки, оскільки кількість споживачів, які можуть бути приєднані до однієї електроустановки визначається виключно її потужністю та технічними характеристиками. При цьому апеляційним судом не встановлено, що за усіма характеристиками, електроустановка КТП 7057 може обслуговувати лише одного споживача, і увесь обсяг потужності використаний ГО "Джерело".

Отже, оскільки судами як першої, так і апеляційної інстанцій не встановлено обставин переривання постачання електричної енергії у період дії договору про постачання електричної енергії від 23.09.2005 №10173, підстави для застосування частини 13 статті 24 Закону України "Про електроенергетику" - відсутні. Про що обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом при розгляді справи.

Додатково, колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує на такому.

Так, судами встановлено, що фактично до прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови від 09.06.2016 у справі №910/24046/15, укладений між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Джерело 1" договір від 23.09.2005 №10173 вважався розірваним. Як встановлено судами у справі №910/24046/15, ПАТ "Київенерго" не доведено обставин порушення ПКЕЕ, на які він посилається, як на підставу одностороннього розірвання Договору, що слугувало підставою для задоволення позовних вимог та визнання недійсним одностороннього розірвання договору. Отже, у разі доведення ТОВ "Джерело 1", що у зв'язку з неправомірними діями ПАТ "Київенерго" йому завдано збитків, то воно не позбавлено права звернутися із відповідним позовом до суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київенерго" підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі № 910/16636/16 - скасуванню, із залишенням без змін рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у даній справі.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на позивача.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі № 910/16636/16 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі № 910/16636/16 скасувати. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі № 910/16636/16 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 5241,74 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити місцевому господарському суду.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді М.В. Данилова

В.А. Корсак