Постанова № 67364511, 21.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року Справа № 925/1150/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівКорсака В.А., Швеця В.О.за участю представників: позивачане з'явився (про час і місце слухання справи повідомлено належним чином)відповідачів1)ОСОБА_4 (дов. від 29.05.2017) 2) не з'явився (про час і місце слухання справи повідомлено належним чином)розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_5на ухвалуКиївского апеляційного господарського суду від 23.03.2017у справі№925/1150/16 Господарського суду Черкаської областіза позовомКомунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирищедо1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6простягнення 4071 грн. 24 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.02.2017 (суддя Дорошенко М.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирище - 1297, 03 грн. основного боргу, 700,95 грн. пені, 34,74 грн. інфляційних нарахувань, 2,90 грн. три проценти річних і 689,00 грн. витрат на сплату судового збору. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирище - 1297,03 грн. основного боргу і 439,00 грн. витрат на сплату судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 та Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №09.08.3/2355/17.

Ухвалою Київского апеляційного господарського суду від 23.03.2017 (головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 прийнято до провадження, а вимоги апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до розгляду прийняті не були на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду мотивована тим, що відповідачі у даній справі є самостійними учасниками судового процесу, а тому судовий збір за подання апеляційної скарги сплачується кожним з них окремо. Враховуючи, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги виконані не були, зокрема, не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, апеляційну скаргу не було прийнято до розгляду.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в частині не прийняття апеляційної скарги до розгляду, а справу за апеляційною скаргою направити до апеляційного господарського суду для подальшого розгляду. В своїй скарзі Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 посилається на приписи ст.ст. 8, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий хбір", Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, а також на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 31.05.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.06.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 21.06.2017 представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу з огляду на наступне.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Конвенції визначає, що кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги та наголошує, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Приписами ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вже зазначалось, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було подано до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу №09.08.3/2355/17

Статтею 94 Господарського процесуального кодексу України визначено форму і зміст апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Сплата судового збору здійснюється в порядку та розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Приписами п. 6 ст. 6 Закону Україну "Про судовий збір" передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Відповідно до п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами, внесеними Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015 №2), у разі об'єднання позовних вимог майнового характеру відповідно до статті 58 ГПК, а також у випадках подання позовної заяви кількома позивачами до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі заявлених кожним з них вимог окремим платіжним документом (абзац перший частини шостої статті 6 Закону). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним з кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт повного надходження належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один з позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума останнього зменшується пропорційно долі заявлених ним вимог.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції вищезазначене враховано не було, а також не надано належної оцінки тому, що за подання апеляційної скарги №09.08.3/2355/17 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 сплачено судовий збір одним платіжним дорученням у розмірі 1515,80 грн., що не заборонено законом.

За таких обставин, не приймаючи до розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Київський апеляційний господарський суд обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України.

Враховуючи викладене, оскаржену ухвалу не можна визнати законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим її слід скасувати, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду зі стадії прийняття апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до розгляду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Київского апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у справі №925/1150/16 в частині не прийняття апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до розгляду скасувати.

Справу направити на розгляд до Київського апеляційного господарського суду зі стадії прийняття апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до розгляду.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді В. Корсак

В.Швець