Рішення № 67358852, 20.06.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1687/17

Провадження №2/442/1039/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Бучок М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Броницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулася ОСОБА_1 з вказаним позовом, в якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 частку земельних ділянок, загальною площею (0,3253 + 0,4071 + 0,0338) 0,7662 га, що розташовані на території Броницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, призначених для ведення особистого підсобного господарства, після смерті батька, ОСОБА_2, який помер 13.11.2015.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2, який помер 13.11.2015, та який 31.10.2014 в Першій Дрогобицькій державній нотаріальній конторі одержав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері, ОСОБА_3, яка померла 10.03.2011. Спадкове майно, на яке було видане це свідоцтво, складалося з 1/2 частки земельних ділянок, загальною площею (0,3253 +0,4071+0,0338) 0,7662 га, які розташовані на територіі Броницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області з призначенням для ведення особистого підсобного господарства на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЛВ № 936, виданого Броницькою сільською радою Дрогобицького району 27.03.1996, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 8.

31.10.2011 ОСОБА_2 було складено заповіт, що був посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу, згідно якого він все своє майно заповів позивачці.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом та була заведена спадкова справа за № 58915541 від 28.04.2016. Однак, постановою нотаріуса від 05.12.2016 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Підставою відмови було те, що після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом її батько, в порушення вимог, на той час діючої ст. 1299 ЦК України, а також ст. 182 цього ж кодексу, відповідно до якої право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, не зареєстрував право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, тобто належним чином не оформив свої спадкові права.

Враховуючи те, що позивач прийняла спадщину, вчинила дії, що були необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак з незалежних від неї причин їй було відмовлено, просить ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на спірне майно.

Сторони в судове засідання не зявилися. Позивач подала заяву про слухання справи у її відсутності та підтримання позову. Броницька сільська рада Дрогобицького району Львівської області своїх повноважних представників в судове засідання не направила та про причини їх неявки суд не повідомила, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Дрогобицька райдержадміністрація подала заяву про відкладення розгляду справи з 22.05.2017, проте в наступне судове засідання 20.06.2017 своїх повноважних представників не направила та про причини їх неявки суд не повідомила, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Представник ГУ Держгеокадастру у Львівській області надіслав суду заперечення на позовну заяву, в яких просив у задоволенні позовних вимог до ГУ Держгеокадастру у Львівській області відмовити. В запереченнях представник зазначив, що вважає ГУ Держгеокадастру у Львівській області неналежним відповідачем у справі про спадкування земельних ділянок.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю від 27.03.1996, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 8, Броницька сільська рада Дрогобицького району Львівської області рішенням сесії від 28.07.1994 передала у приватну власність земельну ділянку площею 0,7662 га в межах згідно з планом для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_3, яка мешкає в с. Брониця по вул. Гагаріна, 1.

Після смерті ОСОБА_3 її спадкоємці син ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_5 прийняли спадщину у тому числі в частині спірних земельних ділянок загальною площею 0,7662 га, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 31.10.2011 (спадкова справа № 303/2011, зареєстровано в реєстрі за реєстраційним № 1-1511).

ОСОБА_2 у порядку встановленому законом право власності на 1/2 земельних ділянок (0,3253 + 0,4071 + 0,0338) 0,7662 га зареєстровано не було.

Як вбачається з оглянутої судом спадкової справи, наданої приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_4, 05.12.2014 ОСОБА_2 було складено заповіт, яким усе своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право, заповів ОСОБА_1.

Встановлено, що 13.11.2015 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 І-СГ № 401175, яке видано 13.11.2015.

Згідно з вимогами ст. 1223 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обовязкова частка).

За померлим відкрилась спадщина 1/2 частка у праві власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; 1/2 частка у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Брониця, вул. Гагаріна, 1; 1/2 частка у праві власності на земельні ділянки, які розташовані на території Броницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області; автомобіля марки ВАЗ 2101, 1980 року випуску, реєстраційний № 640-61ТВ.

Судом встановлено, що спадкоємцями ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_8 (Свідоцтво про одруження Серії ІІ-АГ № 004540 від 29.03.1968) та його дочка ОСОБА_1 (Свідоцтво про народження на ОСОБА_8 ОСОБА_7 І-СГ № 263649 від 24.07.1971; прізвище Дмитруш залишено після розірвання шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 19.06.2009 Серія 1-СГ № 050253).

За заповітом ОСОБА_2 заповідав усе його майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, а також все те, на що він за законом буде мати право ОСОБА_1

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємці ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 для відкриття спадкової справу за померлим. При чому ОСОБА_8 подала заяву про відмову від спадщини на підставі ст. 1273 ЦК України.

Приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_4 заведена спадкова справа за № 58915541 від 28.04.2016

05.12.2016 приватним нотаріусом ТМНО ОСОБА_4 було видано:

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається з 1/2 частки у праві власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване в реєстрі за № 838;

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається з 1/2 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Брониця, вул. Гагаріна, 1, зареєстроване в реєстрі за № 840;

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається з автомобіля марки ВАЗ 2101, 1980 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов (коляска) № 21013539512, реєстраційний № 640-61ТВ, зареєстроване в реєстрі за № 841.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка складається з 1/2 частки у праві власності на земельні ділянки, загальною площею (0,3253 + 0,4071 + 0,0338) 0,7662 га, що розташовані на території Броницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, призначених для ведення особистого підсобного господарства, приватним нотаріусом було відмовлено, про що 05.12.2016 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Підставою відмови було те, що після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом її батько, в порушення вимог, на той час діючої ст. 1299 ЦК України, а також ст. 182 цього ж кодексу, відповідно до якої право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації не зареєстрував право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, тобто належним чином не оформив свої спадкові права.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При цьому, положеннями ст. 1225 ЦК України та п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 № 7 встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. „г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України право власності на землю громадяни України набувають на підставі прийняття спадщини.

Крім того, ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Разом з тим, судом встановлено, що після смерті баби позивача ОСОБА_3 її спадкоємці ОСОБА_2 (син) та ОСОБА_5 (дочка) прийняли спадщину у тому числі в частині спірних земельних ділянок загальною площею 0,7662 га, чим набули права отримати у власність дану земельну ділянку, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 31.10.2011 (спадкова справа № 303/2011, зареєстровано в реєстрі за реєстраційним № 1-1511). При цьому, суд вважає, що обставина не звернення до відповідних реєстраційних органів для реєстрації права власності на земельні ділянки не припиняє існування підстав набуття ними права власності у порядку спадкування.

Так, після смерті ОСОБА_2 його право на набуття у власність земельної ділянки не припинило існувати і перейшло до складу спадщини, яку прийняла його дочка ОСОБА_1 Однак, реалізувати набуте право ОСОБА_1 так і не змогла, у звязку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Проте, суд вважає, що право спадкоємця на набуття у власність земельної ділянки у порядку спадкування після смерті свого батька ОСОБА_2 є похідним від його нереалізованого права на набуття у власність даних земельних ділянок у порядку спадкування після смерті своєї матері ОСОБА_3, яка мала їх на праві власності на підставі Державного акту про право власності на землю від 27.03.1996 року.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а його позовні вимоги є такими, що ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Броницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом підлягає задоволенню.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (320 грн). Оскільки позивачем було подано заяву про витребування спадкової справи, проте не було оплачено її судовим збором, то з позивача підлягає стягненню в дохід спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 320 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 частку земельних ділянок, загальною площею (0,3253 + 0,4071 + 0,0338) 0,7662 га, що розташовані на території Броницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, призначених для ведення особистого підсобного господарства, після смерті ОСОБА_2, який помер 13 листопада 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (82200, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасували, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.С. Кучаковський