Ухвала суду № 67356556, 15.06.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/5492/16-ц Номер провадження 22-ц/775/854/2017

Головуючий у 1 інстанції Капітонов В.І. Єдиний унікальний номер 242/5492/16-ц

Доповідач Новосьолова Г.Г. Номер провадження 22-ц/775/854/2017

Категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новосьолової Г.Г.,

суддів: Новосядлої В.М., Краснощокової Н.С.

за участю секретарі Марченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Український Фінансовий Світ» на заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 23 березня 2017 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Український Фінансовий Світ» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2017 року заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Український Фінансовий Світ» (далі ПАТ «КБ «УФС») до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач ПАТ «КБ «УФС», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, подали апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, мотивуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про не можливість подання при звернені до суду разом з позовною заявою письмових доказів, зокрема кредитного договору, тому що документи знаходились за юридичною адресою позивача у м. Донецьку, де зараз проводиться антитерористична операція. Невідомі особи 21 червня 2014 року протиправно заволоділи належним банку на праві власності транспортним засобом, в якому знаходились оригінали документів банку, т.ч. оригінали кредитних договорів та кредитних справ, які зберігались у м. Донецьку. Про факт злочину було повідомлено правоохоронні органи, але 11 січня 2016 року зі слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецької області надійшло повідомлення, що всі матеріали кримінального провадження знаходяться в адміністративної будівлі Куйбишевського РВ Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області, яка на даний час захоплена представниками «ДНР». Тому, це є обєктивної неможливістю надання оригіналів кредитних договорів. Банк обґрунтовує свої вимоги отриманням інформації з САБ (система автоматизації банку). Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів до програмного комплексу банку є вимогою Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ №254 від 18 червня 2003 року. Таким чином, спеціалізованим законодавством України передбачено накопичення первинної інформації відносно суті вчинених операцій за настанням форс-мажорних обставин або в разі ліквідації банку. Відповідно до даних системи автоматизації банку «SCROOGE-3» навіть за відсутності кредитного договору позивач має всі необхідні відомості про умови кредитного договору : суму кредитного договору, процентну ставку,за кредитом, дату укладення кредитного договору та дату його закінчення, а також номер банківського рахунку відповідача на якому обліковувалися кредитні кошти. Для обслуговування кредиту позичальників, банками відкриваються рахунки, які не зазначаються в умовах кредитних договорів: 2207 облік простроченого кредиту, 2627 - відображає поточні проценти за користування кредитом, 2209 - облік прострочених процентів. Факт використання ПАТ «КБ» УФС», САБ «SCROOGE-3» та відповідність організації захисту електронних банківських документів вимогам чинного законодавства України, підтверджується актом складеним за участю представників Національного банку України від 10 вересня 2014 року при проведенні перевірки.

Стосовно нарахування пені, апелянт зазначає, що відповідно до даних, які містяться в САБ «SCROOGE-3» позивачу відома інформація про наявність домовленості між сторонами щодо права банку нараховувати пеню за несвоєчасне виконання зобовязань за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В судове засіданні не зявилась відповідач ОСОБА_1, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Апеляційним судом Донецької області на офіційному веб - порталі «Судова влада України» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua) 06 червня 2017 року було розміщено оголошення про розгляд справи за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Український Фінансовий Світ», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 23 березня 2017 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Український Фінансовий Світ» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, 15 червня 2017 року о 13 год. 45 хв. Телефонний зв'язок з ОСОБА_1 відсутній (а.с.93-95).

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із розясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно всебічно зясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, ПАТ «КБ «УФС» свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що між ПАТ «КБ «УФС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 008/2318-О від 10 січня 2014 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 5 100 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних, строком до 09 січня 2015 року. Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 13 листопада 2016 року виникла заборгованість за кредитом на загальну суму 8 913,39 гривень, з яких: заборгованість за кредитом складає у сумі - 3 423,07 гривень, заборгованість по процентам у сумі - 1 900,53 гривень, пеня 3589,79 гривень, яку позивач просив стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Відповідно до інформації наданої слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Донецької області від 11 січня 2016 року вбачається, що за фактом незаконного заволодіння автомобілем належним на праві власності банку, внесено відомості до ЄРДР за №12014050840001279 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України. Але, матеріали кримінального провадження знаходяться в адміністративної будівлі Куйбишевського РВ Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області, яка на теперішній час захоплена представниками «ДНР» (а.с.18-19).

З прінтскріну автоматизованої банківської системи «SCROOGE-3» значиться, що клієнту банку ОСОБА_1 10 січня 2014 року наданий кредит у сумі 5 100 гривень, початок якого з 10 січня 2014 року по 09 січня 2015 року, зі ставкою 24% (а.с.15).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою Правління Національного банку України № 717 від 10 листопада 2014 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" прийнято рішення: відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "КБ "Український фінансовий світ"(а.с.21).

Згідно з Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 119 від 13 листопада 2014 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ " Український фінансовий світ " та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ" Український фінансовий світ" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на 1 рік з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року включно (а.с.22).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 201 від 05 листопада 2015 року продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Український фінансовий світ на два роки по 12 листопада 2017 року включно, продовжено повноваження ліквідатора ПАТ КФ УФС, визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 на два роки до 12 листопада 2017 року включно (а.с.25).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно факту укладання з відповідачем кредитного договору, невідомі умови надання кредитних коштів. Надані позивачем документи, а саме: виписки /особовий рахунок, прінтскрін (роздруківка) з автоматизованої банківської системи SCROOGE-3 не доводять факт укладення між сторонами по справі кредитного договору.

Апеляційний суд вважає висновки суду законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені в пункті 6 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», при ухваленні рішення суд відповідно до ст. 212 ЦПК України оцінює докази з урахуванням вимог ст. ст. 58 та 59 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведених правових норм, єдиним належним та допустимим доказом укладення між сторонами кредитного договору та досягнутих сторонами умов такого договору є укладений ними в письмовій формі кредитний договір, зі змісту якого суд має встановити умови надання кредиту, зокрема, суму кредиту, строк та порядок її повернення; річну відсоткову ставку за кредитом, строки та порядок її сплати; відповідальність за порушення умов кредитного договору.

Позивач на підтвердження своїх позовних вимог ні оригінал, ні належним чином посвідчену копію договору № 008/2318-О про надання відповідачу ОСОБА_1 кредиту, заборгованість за яким вимагає стягнути, не надав.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач на доведеність своїх позовних вимог не надав суду кредитний договір, який є основним доказом на підтвердження виникнення між сторонами по справі правовідносин з надання кредиту.

На підтвердження позовних вимог ПАТ «КБ «УФС» надало виписки з особового рахунку, відкритого на імя ОСОБА_1 за період з 10 січня 2014 року по 18 листопада 2016 року (а.с.6-14).

Проте, зазначені виписки не є належними та допустимими доказами укладення між сторонами кредитного договору, змісту його умов та отримання позивачем коштів за кредитним договором.

Відповідно до частини 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З виписки особового рахунку не вбачається зміст зобовязань банку та позичальника щодо умов надання кредитних коштів, їх повернення та сплати процентів за користування кредитом. Зазначена виписка не підписана посадовою особою банка, яка несе відповідальність за ведення бухгалтерського обліку та, відповідно, за достовірність зазначених в виписках відомостей.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не має можливості надати примірник кредитного договору, укладеного з відповідачем, через його відсутність у банку, оскільки вони знаходились в транспортному засобі банку, який був захоплений невідомими особами на території м. Донецька, тобто в населеному пункті, де здійснюється антитерористична операція, свідчить про обставини, через які банк не може надати доказ.

Проте наявність, в тому числі обєктивних, перешкод у наданні банком кредитного договору відповідно до ст. 61 ЦПК України не є підставою для звільнення позивача від доказування факту укладення ним з відповідачем кредитного договору в письмовій формі.

Проведення антитерористичної операції не є обставиною, яка звільняє позивача від доказування факту укладення між сторонами кредитного договору в письмовій формі та досягнутих між сторонами умов договору.

Відповідно до п. 2.16. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, під час приймання розрахункових документів відповідальний виконавець перевіряє правильність їх оформлення і засвідчує своїм підписом та відбитком штампа банку. Якщо операція потребує додаткового контролю, то документ, на підставі якого здійснена така операція, перевіряється особою, яка виконує контрольні функції (далі - контролер), і засвідчується її підписом. Електронні документи засвідчуються електронним цифровим підписом відповідних працівників під час їх створення. Контролер має засвідчувати електронні документи своїм цифровим підписом лише після того, як перевірив наявність цифрових підписів відповідальних виконавців та отримав позитивний результат.

Відповідно до цього Положення, організація операційної діяльності передбачає наявність документованих операційних процедур (правил) за всіма операціями, що здійснюються банками відповідно до законодавства України (пункт 1.5.). Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані (пункт 4.1). Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи (пункт 4.2). Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3).

Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, оформлених згідно з вимогами зазначеного Положення, щодо суми отриманого відповідачем кредиту за кредитним договором №008/2318-О від 10 січня 2014 року.

Відповідно до частини 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно долученої до позовної заяви довідки про заборгованість за кредитним договором № №008/2318-О від 10 січня 2014 року (позичальник ОСОБА_1В.) період за який нарахована заборгованість зазначений з 29 серпня 2014 року по 13 листопада 2016 року на загальну суму 8 913,39 гривень, з яких: заборгованість за кредитом складає у сумі - 3 423,07 гривень, заборгованість по процентам у сумі - 1 900,53 гривень, пеня 3 589,79 гривень (а.с.14).

В той час, як у виписках з особового рахунку, відкритого на імя ОСОБА_1 зазначений період з 10 січня 2014 року по 18 листопада 2016 (а.с.6-14)

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Будь-яких доказів щодо типу та розміру процентної ставки, порядку сплати процентів за користування кредитними коштами позивачем суду не надано.

Згідно позовної заяви плата за користування кредитом складає 24% річних.

На підтвердження позовних вимог позивачем також наданий прінтскрін (роздруківка) з автоматизованої банківської системи SCROOGE-3, в якій зазначено: реквізити позичальника ОСОБА_1; реквізити договору - №008/2318-О від 10 січня 2014 року; сума 5 100,00 (валюта не зазначена); початок 10 січня 2015 року, кінець 09 січня 2015 року; ставка 24,0% (а.с. 15).

Проте автоматизована банківська система «SCROOGE-3», яка використовується позивачем та з якої ним отримані відомості щодо суми кредиту, строку його повернення, розміру процентів за користування кредитом, є внутрішньою банківською системою, яка не містить жодного підпису відповідача, зокрема, електронного.

Відповідно до розділу 9 Положення про організацію операційної діяльності в банках України системи автоматизації банку мають мету інформаційного забезпечення операційної діяльності банків і не замінюють первинних бухгалтерських документів, якими мають оформлятися операції банку.

Враховуючи зазначене, прінтскрін (роздруківка) з автоматизованої банківської системи «SCROOGE-3» не свідчить про дотримання письмової форми кредитного договору, а відповідно не є належним доказом існування між сторонами кредитних правовідносин.

Відповідно до частини 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що в банку є лише електронний варіант кредитного договору (без підписи сторін), укладений між банком та ОСОБА_1

Позивачем на адресу апеляційного суду направлений друкований кредитний договір №008/2318-О від 10 січня 2014 року, якій не містить необхідних реквізитів, належним чином не завірений, відсутня печатка або штамп, а тому не є належним та допустимим доказом.

Також, надіслана роздруківка з САБ «SCROOGE-3», зі змісту якого вбачаються наступні дані:

реквізити позичальника ОСОБА_1; реквізити договору - №008/2284КС від 23 вересня 2013 року; сума 13 000,00 (валюта не зазначена); початок 23 вересня 2013 року, кінець 22 травня 2014 року; ставка 22,0% (а.с. 121).

В той час, як при зверненні до суду з позовом надавалась та долучалась до матеріалів справи інша роздруківка з САБ «SCROOGE-3», зі змісту якого вбачаються наступні дані:

реквізити позичальника ОСОБА_1; реквізити договору - №008/2318-О від 10 січня 2014 року; сума 5 100,00 (валюта не зазначена); початок 10 січня 2015 року, кінець 09 січня 2015 року; ставка 24,0% (а.с. 15).

Крім того, позивач ПАТ «КБ « УФС» звернувся до апеляційного суду з клопотанням про витребування доказів у приватного акціонерного товариства «Перше Всеукраїнське Бюро Кредитних Історій» для отримання інформації по кредитному договору №008/2318-О від 10 січня 2014 року, який був укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» та ОСОБА_1 (а.с.79-80).

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Тому, 25 травня 2017 року ухвалою апеляційного суду Донецької області клопотання про витребування доказів задоволено та витребувано у приватного акціонерного товариства «Перше Всеукраїнське Бюро Кредитних Історій» інформацію по кредитному договору №008/2318-О від 10 січня 2014 року, який був укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» та ОСОБА_1 (а.с.87).

«Перше Всеукраїнське Бюро Кредитних Історій» листом за №31-1/07-13 повідомило, що станом 12 червня 2017 року в кредитній історії ОСОБА_1 відсутня інформація стосовно кредитного договору №008/2318-О від 10 січня 2014 року (а.с.108).

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі і ненадання відповідачем витребуваних у нього документів не звільняє позивача від обов'язку довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором є недоведеними, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, що суд позбавлений можливості встановити наявність між сторонами кредитних правовідносин, перевірити суму кредиту та процентів, а ухвалювати судове рішення на припущеннях недопустимо.

Але, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором за наявності належних та допустимих доказів.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування або зміни рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін

Крім цього, позивач ПАТ «КБ «УФС» при зверненні з апеляційною скаргою на заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 23 березня 2017 року просив апеляційний суд відстрочити сплату судового збору.

27 квітня 2017 року ухвалою апеляційного суду Донецької області публічному акціонерному товариству комерційний банк «Український Фінансовий Світ» було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі у сумі 1515,80 гривень (а.с.64-65).

У звязку з чим, необхідно стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Український Фінансовий Світ», судовий збір, не сплачений при подачі апеляційної скарги, на користь держави в сумі 1 515 (одна тисяча пятсот пятнадцять) гривень 80 копійок, за наступними реквізитами отримувач Артемівське УК/м. Артемівськ, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37868870, код класифікації доходів бюджету 22030101, рахунок отримувача 31212206780015, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, МФО 834016, призначення платежу - *; 101; судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації, позивача, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут).

Керуючись ст..ст.308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Український Фінансовий Світ» відхилити.

Заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 23 березня 2017 року залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Український Фінансовий Світ» судовий збір, не сплачений при подачі апеляційної скарги, на користь держави в сумі 1 515 (одна тисяча пятсот пятнадцять) гривень 80 копійок, за наступними реквізитами отримувач Артемівське УК/м. Артемівськ, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37868870, код класифікації доходів бюджету 22030101, рахунок отримувача 31212206780015, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, МФО 834016, призначення платежу - *; 101; судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації, позивача, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді