Вирок № 67355473, 22.06.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

22.06.2017

Справа № 263/5497/17

Провадження № 1-кп/263/446/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року м Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Масюк М.С., за участю прокурора Багликової Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження, внесене 14.03.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050770000844 відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною світою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 2.02.2017 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття призначеного покарання звільнений з випробуванням терміном на 1 рік та 6 місяців; 5.05.2017 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.3 ст.190 КК до покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, вирок суду від 2.02.2017 року визначено виконувати самостійно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

що обвинувачується за ч.3 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

19.11.2016 року, приблизно о 8 годині 48 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись за адресою мешкання свого знайомого ОСОБА_2 : АДРЕСА_2, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме використовуючи комп'ютер ОСОБА_2, який був підключений до всесвітньої мережі Інтернет, розташував безкоштовне оголошення на Інтернет-сайті «ОLХ» щодо продажу ноутбука АSUSN750JV вартістю 3900 (три тисячі дев'ятсот) гривень, в якому вказав телефон для зв'язку мобільного оператору ПрАТ «МТС Україна» № НОМЕР_1, реально не маючи вказаного товару та наміру його продати.

19.11.2016 року приблизно о 15годині 30 хвилин ОСОБА_1 на вказаний в оголошенні номер телефону зателефонував ОСОБА_3, якого ОСОБА_1 запевнив, що має у власності рухоме майно, а саме ноутбук, готовий його продати за вказану суму та направити його поштою ОСОБА_3, після перерахування ОСОБА_3 передоплати.

Того ж дня, о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_3 здійснив два платежі грошових коштів в розмірі 313 (триста тринадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок та 26 (двадцять шість) гривень, та о 15 годині 50 хвилин здійснив ще одне перерахування в розмірі 96 (дев'яносто шість) гривень. Грошові кошти за товар в сумі 435 (чотириста тридцять п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок ОСОБА_3 перерахував на банківську картку № НОМЕР_2 відкриту у ПАТ «ПУМБ» на ім'я ОСОБА_1

Однак, ОСОБА_1, не виконуючи умов домовленості, вводячи в оману потерпілого шляхом його завірення про те, що ним вчиняються усі належні дії щодо відправлення йому ноутбуку, заволодів коштами ОСОБА_3, які в подальшому витратив на свої потреби, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди у розмірі 435 (чотириста тридцять п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Він же, 22.11.2016 року приблизно о 18 годині 5 хвилин, знаходячись за адресою мешкання свого знайомого ОСОБА_2: АДРЕСА_2, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме використовуючи комп'ютер ОСОБА_2, який був підключений до всесвітньої мережі Інтернет, розташував безкоштовне оголошення на Інтернет-сайті «ОLХ» щодо продажу ноутбука АSUS К53S вартістю 2650 (дві тисячі шістсот п'ятдесят) гривень, в якому вказав телефон для зв'язку мобільного оператору ПрАТ «МТС Україна» № НОМЕР_1, реально не маючи вказаного товару та наміру його продати.

26.11.2016 приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_1 на вказаний в оголошенні номер телефону зателефонував ОСОБА_4, якого ОСОБА_1 запевнив, що має у власності рухоме майно, а саме ноутбук, готовий його продати за вказану суму та направити його поштою ОСОБА_4, після перерахування останнім передоплати.

Того ж дня, о 15 годині 50 хвилин ОСОБА_4 перерахував грошові кошти за товар в сумі 196 (сто дев'яносто шість) гривень на банківську картку № НОМЕР_2 відкриту у ПАТ «ПУМБ» на ім'я ОСОБА_1

Однак, ОСОБА_1, не виконуючи умов домовленості, вводячи в оману потерпілого шляхом його завірення про те, що ним вчиняються усі належні дії щодо відправлення йому ноутбуку, заволодів коштами ОСОБА_4, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди у розмірі 196 (сто дев'яносто шість) гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, не оспорює їх фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті, розмір завданої потерпілим матеріальної шкоди. Щиро розкаюється у скоєному, жалкує про свої дії. Дійсно він, 19.11.2016 року та 22.11.2016 року, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_2, використовуючи комп'ютер останнього, який був підключений до всесвітньої мережі Інтернет, розмістив безкоштовне оголошення на Інтернет-сайті щодо продажу ноутбуків АSUS, реально, не маючи вказаного товару та наміру його продати. Таким чином, 19.11.2016 року та 26.11.2016 року від потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримав грошові кошти в якості передоплати, які витратив на свої потреби.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд кримінального провадження у їх відсутності, цивільний позов не заявили, стосовно міри покарання обвинуваченому покладалися на розсуд суду.

У зв'язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то не було сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, погодження з кваліфікацією вчинених ним дій, підтвердженням їм їх фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз'ясненого судом положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що у випадку визнання ним змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд вважає, що події кримінальних правопорушень мали місце, умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

ОСОБА_1 раніше судимий, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання.

До пом'якшуючих обставин, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить: повне визнання своєї вини обвинуваченим, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, за результатами судового розгляду кримінального провадження, судом не встановлено.

Згідно зі ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що міра покарання обвинуваченому ОСОБА_1 має бути обрана в межах санкції ч. 3 ст. 190 КК України, тільки у вигляді позбавлення волі із застосуванням ч.4 ст.70 КК України.

За вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 5.05.2017 року, що набрав законної сили 9.06.2017 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст.190 КК України до 3 років позбавлення волі. Ним же, визначено виконувати самостійно вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 2.02.2017 року, за яким призначене ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на два роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням терміном на 1 рік та 6 місяців.

Після проголошення вироку встановлено, що обвинувачений винен у злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку від 5.05.2017 року, тому на підставі ст.70 ч.4 КК України, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

За таких обставин, вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 2.02.2017 року повинен виконуватися самостійно, про що містяться роз'яснення у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року.

Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, є попередженням вчинення нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчинених злочинів та особі винній.

Враховуючи зазначене, запобіжний захід відносно ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін.

Суд зараховує в строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_1 строк його попереднього ув'язнення у цьому кримінальному провадженні з 27.04.2017 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України (в редакції Закону, станом на 20.06.2017 року), згідно якої зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільні позови потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заявлені.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.190 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років трьох місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип визначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним покаранням поглинути покарання, призначене вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 5.05.2017 року, та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону, станом на 20.06.2017 року) зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення в межах цього кримінального провадження з 27.04.2017 року по 20.06.2017 року включно, з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 за даним вироком рахувати з 27 квітня 2017 року, зарахувавши в строк покарання час тримання під вартою.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, з утриманням останнього у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор».

Вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 2.02.2017 рок, за яким призначено покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на два роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням терміном на 1 рік 6 місяців - виконувати самостійно.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя : П.І. Папаценко