Ухвала суду № 67350729, 20.06.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/305/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

20 червня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3

представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та за обставин викладених в ній просили суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що посадовими особами Вінницької ОДПІ проведена планова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року та дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено акт № 9/02-32/13-05/НОМЕР_1 від 20.01.2017 року, згідно якого встановлено порушення п. 176.1, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме неналежне ведення обліку доходів і витрат та включення до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013, 2014, 2015 роки перекручених даних; п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності всього 86435,23 грн., в тому числі за 2013 рік - 51233,52 грн., за 2014 рік - 343,72 грн., за 2015 рік - 34857,99 грн.; п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме неподання податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ІІІ квартал 2013 року, ІІ квартал 2014 року, ІІІ квартал 2014 року, IV квартал 2014 року; п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 2, 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого донараховано єдиний внесок в сумі 59341,15 грн., в тому числі за 2012 рік - 49978,11 грн., 2013 рік 9363,04 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 03.02.2017 року, яким ФОП ОСОБА_2 нараховано штрафні санкції в сумі 510 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, податкове повідомлення-рішення від 03.02.2017 року № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 108044,04 грн., з них 86435,23 грн. - основне зобов'язання, 21608,81 грн. - штрафні санкції, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_4 від 03.02.2017 року, яким позивачу нараховано штрафні санкції в сумі 14367,14 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000081303 від 20.01.2017 року, якою позивачу визначено 59341,15 грн. недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернулась із цим адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не повністю доведена, а позивачем не спростована, правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). При цьому, в даному випадку норми Податкового кодексу України застосовуються в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобовязань платників податків, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, що передбачено п.п. 20.1.18, 20.1.19 цього ж Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.09.2012 року у справі № 07/5026/1335/2012 позов ФОП ОСОБА_2 до ТОВ "ОСОБА_6 цукровий завод" задоволено, стягнуто на користь позивача 173193,90 грн. боргу та 3463,88 грн. судового збору. Згідно виписок по особовому рахунку АТ "Укрсиббанк" від 13.05.2013 року вказані суми перераховані позивачу ОСОБА_6 міським відділом ДВС (а.с. 38-39, 40).

Разом з тим, податковим органом в акті перевірці не зазначено суму судового збору 3463,78 грн., який повернувся на рахунок позивача, у зв'язку з чим зроблено висновок про заниження позивачем оподатковуваного доходу.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем включено до складу доходів платника податку кошти, отримані від ТОВ "ОСОБА_6 цукровий завод" в сумі 176656,68 грн., що підтверджується розрахунками, наведеними у таблицях акту, проте до складу витрат платника податків ФОП ОСОБА_2, кошти по придбанню даної меляси бурякової (патоки) у постачальників податковим органом не включено.

Так, між ПП ОСОБА_2 та ТОВ "ОСОБА_6 цукровий завод" укладено договір № 03/05-11 від 03.05.2011 року, згідно якого продавець зобов'язується продати та передати, а покупець прийняти та оплатити мелясу бурякову відповідно до умов даного договору. Строк поставки та оплати товару покупцеві здійснюється до 31.12.2011 року.

На виконання умов даного договору позивачем надано видаткові накладні № 65 від 19.07.2011 року, № 64 від 13.07.2011 року, №63 від 07.07.2011 року, товаро-транспортну накладну № 707 від 07.07.2011 року, № 709 від 13.07.2011 року, № 711 від 19.07.2011 року. Перевезення здійснювало автопідприємство СПД ОСОБА_7, про що укладено договір № 01-07/11 від 01.07.2011 року. Згідно вказаного договору виконавець забезпечує виконання транспортних робіт по перевезенню меляси бурякової в кількості 500 тонн вантажними автомобілями с.Крижопіль-Сміла, Крижопіль-Одеса та складено акт № 1 від 19.07.2011 року про надання транспортних послуг до договору № 01-07/11 від 01.07.2011 року (а.с. 47).

Крім того, між покупцем ОСОБА_2 та продавцем ПрАТ "ПК Поділля" укладено договір № 25/07 від 25.07.2011 року, згідно якого продавець продає, а покупець купляє мелясу бурякову, яка відповідає слідуючим параметрам (цукор не нижче 43%) і діючим тимчасовим нормам в кількості 2000 тонн.

Виконання умов вказаного договору підтверджується видатковою накладною № РН00-401-00950 від 30.07.2011 року, згідно якої ФОП ОСОБА_2 отримала товару на загальну суму 300000 грн., в тому числі ПДВ 50000 грн., пропуском № РН00-401-00950 від 30.07.2011 року, видатковою накладною №РН00-401-00941 від 27.07.2011 року, відповідно до якої ФОП ОСОБА_2 отримала товару на загальну суму 267714 грн., в тому числі ПДВ 44619 грн., виписками з особового рахунку та податковою накладною від 29.07.2011 року № 10006/2 (а.с. 48-50).

Також між покупцем ПП ОСОБА_2 та продавцем ТОВ "Дніпро-Сервіс плюс" укладено договір поставки № 30/06 від 30.06.2011 року, згідно якого продавець продає, а покупець купляє мелясу бурякову, яка відповідає слідуючим вимогам: цукристістю не менше 43%, сухих речовин не менше 76%, РН не нижче 6,5% в кількості 100 тонн. Ціна меляси згідно даного договору складає 1500 грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ. Загальна вартість меляси згідно даного договору складає 150000 грн., в тому числі ПДВ 25000 грн.

Виконання умов даного договору підтверджується податковою накладною від 30.06.2011 року, видатковою накладною №РН-0000697 від 30.06.2011 року та рахунком-фактурою №СФ-0000338 від 30.06.2011 року.

Крім того, між покупцем ПП ОСОБА_2 та продавцем ТОВ "Дніпро-Сервіс плюс" укладено договір поставки № 8/07 від 08.07.2011 року згідно якого продавець продає, а покупець купляє мелясу бурякову, яка відповідає слідуючим вимогам: цукристістю не менше 43%, сухих речовин не менше 76%, РН не нижче 6,5% в кількості 500 тонн. Ціна меляси згідно даного договору складає 1380 грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ. Загальна вартість меляси згідно даного договору складає 414000 грн., в тому числі ПДВ 69000 грн.

Виконання умов даного договору підтверджується податковою накладною від 08.07.2011 року, видатковою накладною №РН-0001056 від 08.07.2011 року та рахунком-фактурою №СФ-0000338 від 30.06.2011 року.

Крім того, судом встановлено, що в судовому засіданні в суді першої інстанції позивач надавала договори купівлі-продажу меляси бурякової та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні з контрагентами ПрАТ "ПК Поділля" та ТОВ "Дніпро-Сервіс плюс" по придбанню меляси бурякової. Відтак, дані документи підтверджують наявність у ФОП ОСОБА_2 меляси бурякової (патоки), що є підтвердженням правомірності віднесення ціни їх придбання до складу витрат платника податків.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо повязаних з отриманням доходів, належать, зокрема витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкта витрат.

Отже, у зв'язку з вищезазначеними нормами, сума 3463,78 грн судового збору є витратами платника податків.

Посилання апелянта на те, що для проведення перевірки ФОП ОСОБА_2 не було надано документів, які б підтверджували понесені витрати у зв'язку із отриманням доходу від ТОВ "ОСОБА_6 цукровий завод" є необгрунтованими, оскільки відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Проте жодних доказів того, що відповідач просив позивача надати відповідні документи для перевірки суду надано надано не було.

Таким чином, апелянт не довів заниження зобовязань платника податку, оскільки судом встановлено сплату в сумі 5010 грн.

Крім того, відповідач відніс до складу доходів платника суми процентів по депозитним вкладам фізичної особи громадянина України ОСОБА_2, які були нараховані та виплачені банківськими установами. Так, до складу доходу ФОП ОСОБА_2 віднесено суму 439,18 грн., згідно депозитного договору №23-Д/11/24 від 08.01.2013р. з ПАТ "Терра Банк"; 978,08 грн. від 26.11.2014р. по депозитному договору ПАТ "Укрінбанк" №18112014/1 від 18.11.14р.; та 1257,53 грн. від 08.12.2014р. за депозитним договором ПАТ "Укрінбанк" №28112014 від 28.11.2014р.; 1548,49 грн. за депозитним договором ПАТ "Укрінбанк" №20032015 від 20.03.2015р.; 1505,48 грн. за депозитним договором ПАТ "Укрінбанк" №09042015 від 09.04.2015р.; 2477,59 грн. за депозитним договором ПАТ "Укрінбанк" №29052015 від 29.05.2015р.; 948,46 грн. за депозитним договором ПАТ "Укрінбанк" №2608202015 від 26.08.2015р.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що вищезазначені суми були одночасно включені як до складу валового доходу приватного підприємця, так і до складу валових витрат, проте з такими твердженнями не можна погодитися, з огляду на наступне.

Умовами п.2.6 зазначених вище договорів, зазначено, що виплата нарахованих процентів Вкладнику здійснюється за вирахуванням податків та /або зборів, якщо утримання Банком таких податків та /або зборів передбачено чинним законодавством України. Банк виступає податковим агентом.

Ні в апеляційній скарзі, ні під час судового засідання податковим органом не було надано жодних розрахунків та не наведено доказів, які б підтверджували, що до складу інших витрат: розрахунково-касового обслуговування, електронного обігу документів, програмного забезпечення, послуг звязку увійшли саме суми виплат банківських установ за зазначеними вище депозитними вкладами.

Таким чином, вищевказані кошти не підлягають включенню податковим органом до доходів платника податків.

Також під час перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 в 2013 році відповідно до банківських виписок проведено розрахунки за посередницькі послуги в сумі 173148 грн. з ТОВ "Фаворит-Н", на підтвердження вказаних операцій надано платіжні доручення та акти виконаних робіт. Дослідивши надані акти, контролюючим органом встановлено, що в них не зазначено обсяги виконаних робіт (наданих послуг), об'єми придбаної та реалізованої меляси відповідно до яких повинна визначатись винагорода виконавця, а також перелік суб'єктів господарської діяльності, з яких за сприяння виконавця забезпечено відвантаження продукції.

Таким чином, перевіркою не встановлено зв'язку оплачених послуг ТОВ "Фаворит-Н" в сумі 173148 грн. з отриманням доходу ФОП ОСОБА_2 від здійснення підприємницької діяльності .

Однак колегія суддів не погоджується з позицією відповідача, щодо виключення з витрат позивача витрати по оплаті за послуги ТОВ "Фаворит-Н" згідно договору №01/03 від 01.03.2013р. та додаткової угоди №1 від 01.03.2013р.

Як встановлено судом першої інстанції відповідно до умов даного договору, ТОВ "Фаворит-Н", зобовязався надати послуги по придбанню та реалізації меляси бурякової у кількості 1228 т на протязі березня-травня 2013р. Відповідач в поясненнях суду не заперечив проти того, що фактично на дану кількість тонн і було надано послуг ТОВ "Фаворит-Н", відбулись господарські операції між ФОП ОСОБА_2 та ДП "Ладижинський завод "Екстра" та ТОВ "Профсервіс-Люкс", проте зазначив, що жодного звязку відвантаженої продукції на вказані підприємства з актами виконаних робіт, наданими ТОВ "Фаворит-Н" на посередницькі послуги по придбанню та реалізації меляси немає.

Колегія суддів зазначає, що у додатку №1 до вказаного договору зазначені контрагенти ТОВ "Профсервіс-Люкс" та ДП "Ладижинський завод "Екстра", з якими позивачу було влаштовано угоди. Фактичне надання послуг ТОВ "Фаворит-Н" підтверджується актами виконаних робіт №ОУ-0000770 від 01.03.2013р., №ОУ-0000771 від 04.04.2013р, №ОУ-0000772 від 14.05.2013р., актом звірки взаємних розрахунків, податковими накладними від 04.04.2013 року № 318, від 14.05.2013 року № 321, від 06.12.2013 року №238, від 01.03.2013 року № 23, рахунками-фактурами №СФ-0000103 від 04.04.2013 року, СФ-0000104 від 14.05.2013 року, №СФ-0000102 від 01.03.2013 року виписками з банку про оплату наданих послуг. Оплата проводилась частинами.

Оскільки сторонами договору про надання послуг відповідно до статті 901 ЦК України є саме замовник і виконавець, то обовязок оплатити послуги закон повязує з особою замовника, а не підписанта акта про приймання-передачу робіт (послуг).

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 8 квітня 2014 року у справі № 911/27/25/13-г, в якій зазначено, що приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, повязують обовязок замовника оплатити послуги за фактом їх надання виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акта.

Посилання апелянта на те, що в актах виконаних робіт відсутнє посилання на обсяги виконаних робіт, об'єми придбаної та реалізованої меляси є безпідставними, оскільки в чинному законодавстві відсутні особливі вимоги до оформлення актів виконаних робіт, тому сам факт його підписання сторонами свідчить про виконання вимог договору сторонами, що дає підстави платнику, тобто ФОП ОСОБА_2 справедливо віднести сплачені за послуги кошти до складу витрат платника податків.

Посилання податкового органу на те, що Додаток 1 до договору від 01.03.2013 р., укладеному між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Фаворит-Н" не надавався є також безпідставними, оскільки відповідач не надав своїм твердженням жодних належних та допустимих доказів.

Крім того посилання відповідача на те, що операції між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Фаворит" є збитковими не відповідають обставинам справи, оскільки позивач надала суду розрахунки, відповідно до яких на момент здійснення даної операції: 1) вартість придбання складає 880-900 грн з ПДВ; 2) вартість продажу - 1250 грн з ПДВ; 3) вартість перевезення - 167 грн; 4) вартість посередницьких послуг за 1 т реалізованої продукції - 1410, грн.

Отже, 1250-890-167-141=52 грн за 1 т.

Таким чином, приблизний дохід від даної операції складає: 1011 т х 52 грн (в т.ч. ПДВ)=52572 грн з ПДВ ДП "Ладижинський завод Екстра" та без перевезення по ТОВ "Профсервіс-Люкс" 1250-890-141=219; 217 т х 219 грн=47523 грн.

Разом: 52572-47523=100950 грн.

Відтак, приблизний дохід від даної операції складає 100950 грн на об'ємі 1228 т. Крім того, позивач зазначає, що після проведення даної операції вона отримала нових контрагентів.

Також, дана операція була досліджена податковим органом, про що свідчить надана ФОП ОСОБА_2 довідка про проведення позапланової виїзної документальної перевірки №2090/1701 від 01.08.2014.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією позивача про незаконність виключення зі складу витрат суми 173148,0 грн., що були перераховані ТОВ "Фаворит-Н".

Враховуючи відсутність порушень ФОП ОСОБА_2 п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, відповідно є незаконними донарахування податковим органом податку на доходи в сумі 86432,23 грн. та штрафних санкцій в сумі 21608,81 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 00044551303 від 03.02.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Як встановлено судом першої інстанції,СП "Одеські дріжджі" придбало у ФОП ОСОБА_2 мелясу бурякову 36,710 т. на суму 46988,80 грн., в тому числі 7831,47 грн. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 62 від 05.03.2013 року, товарно-транспортною накладною від 05.03.2013 року серії АКК № 25693 та податковою накладною від 05.03.2013 року № 62 (а.с. 34-35).

Однак, згідно акту перевірки, податковим органом невірно зазначено дані видаткової накладної № 62 від 05.03.2013 року, а саме зазначено більший тоннаж товару, у зв'язку з чим вказано невірну суму 48268,80 грн., внаслідок чого позивачу донараховано 1280 грн. (а.с. 17).

Відповідач визнав, що неправильно було відображено в акті суму по видатковій накладній №62 від 05.03.2013р.

Однак в апеляційній скарзі податковий орган зазначає, що вказана описка не призвела до завищення валового доходу за 2013 р., оскільки дохід визначається не за видатковими накладними, а на підставі пункту 177.2 статті 177 ПК України вираховується виручка у грошовій та негрошовій формі. До складу виручки вказана сума не включена. Дана описка призвела до неточності визначення дебіторської заборгованості СП "Одеські дріжджі" станом на 31.12.2015 р. на суму 1280 грн або 1066,67 грн без урахування ПДВ та відповідно не включення до витрат, у зв'язку із дебіторською заборгованістю покупців за 2013 рік. Ціна придбання 1 тони меляси складає 1041,67 грн без урахування ПДВ. Сума податку 177.08 грн.

У зв'язку з тим, що актом перевірки станом на 31.12.2015 р. визначена вірна дебіторська заборгованість по СП "Одеські дріжджі", вказана сума витрат врахована в наступному періоді. Сума витрат 2013 року має бути збільшена на 1041,67 грн, сума витрат 2015 р. має бути зменшена на 1041,67 грн, та відповідно сума податку на доходи фізичних осіб має бути зменшена за 2013 р. на 177,08 грн та збільшена за 2015 р. на 208,33 грн, що призводить до донарахування податку на 31,258 грн.

Однак з такими доводами апелянта колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Наведений рохрахунок не відображає правильність визначення податковим органом податкового зобов'язання, оскільки апелянт не навів жодних норм, яким керувався при здійсненні такого розрахунку.

Податковим органом враховано до складу доходу платника податку 24204368,0 грн замість 24004368,0 грн. Розбіжність складає 200 000,0 грн. Однак судом встановлено, що сплата коштів відбувалась в день укладення договору позики, як визначено п. 3.1 Договору про надання безпроцентної позики № 03-11/15 від 03.11.2015 р., укладеному між ФОП ОСОБА_2 та СП "Одеські дріжджі".

З пояснень позивача вбачається, що призначення платежу у платіжному дорученні № 1558 від 03.11.2015 р. "плата за мелясу бурякову зг. дог. № 27-10/15 від 27.10.15р." є не вірним, оскільки призначення платежу є помилково зазначеним. ФОП ОСОБА_2 не було звернуто увагу на даний факт.

В акті звірки взаємних розрахунків відсутня дана платіжка на суму 200 000,0 грн, оскільки даний платіж не стосується проведення розрахунків, згідно договорів купівлі-продажу, зокрема за мелясу бурякову.

На підтвердження того, що платіж в суммі 200 000,0 грн є поворотна фінансова допомога, позивач надала Акти звірки взаємних розрахунків на 01.01.2016 р., який складений станом на 01.01.2016 р. та Договір безпроцентної позики. Крім того, сума поворотної фінансової допомоги до складу оподатковуваного доходу не включається.

Також податковим органом зазначено, що ФОП ОСОБА_2 занижено суму доходу, на який нараховується єдиний внесок на 171012,35 грн., в т.ч. за 2012 рік на 144029,35 грн., (згідно визначеної суми чистого оподатковуваного доходу за даними акту попередньої планової перевірки №385/1721/НОМЕР_1 від 02.09.2013 року) за 2013 рік на суму 26983,00 грн., внаслідок чого донараховуванню підлягає ЄСВ в сумі 59341,15 грн. в т.ч. за 2012 рік 49978,11 грн., за 2013 рік 9363,04 грн.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Пунктом 86.3 ст. 86 ПК України визначено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Згідно п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обовязків для осіб, робота яких перевірялася. Нарахування повинно проводитися згідно первинних документів.

З урахуванням вимог ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Однак, відповідач наділений правом адміністрування даного податку лише з 01.10.2013р. Чинним ПК України не передбачено право відповідача на стягнення Єдиного соціального внеску за ті періоди, коли таке право у нього було відсутнє.

Варто зазначити, що апелянт не навів жодну норму матеріального права, яку порушив суд І інстанції, відтак твердження відповідача є необгрунтованими.

Колегія суддів вважає протиправним встановлення порушення відповідно до п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, п.2, п.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", а тому податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000081303 від 20.01.2017р. в сумі 59341,15 грн. та рішення №0004441303 від 03.02.2017р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 14367,14 грн. підлягають скасуванню.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 червня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9