Ухвала суду № 67350613, 22.06.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

22 червня 2017 р.м. ХарківКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Кролевецького районного суду Сумської області від 13.10.2016р. по справі № 579/912/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_2

про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 13.10.2016р. задоволено позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

На зазначену постанову суду Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано апеляційну скаргу.

Водночас з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку зазначено, що відповідачем своєчасно подано апеляційну скаргу до суду, але апеляційна скарга не розглянута через відсутність фінансування на сплату судового збору. Вказує про те, що згідно листа Управління Держказначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва від 13.12.2016р. №02-08-01/1439 та від 28.12.2016р. № 02-10/1459 платежі за платіжними дорученнями Держархбудінспекції за всіма кодами класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України, не проводились. Саме тому відповідач був позбавлений можливості виконати вимоги ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України та надати документ про сплату судового збору. Зазначає, що тільки 10.05.2017р.р. скаржник зміг заплатити судовий збір.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів клопотання відповідно до вимог ст.197 КАС України в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Матеріали справи свідчать, що копію постанови Кролевецького районного суду Сумської області від 13.10.2016 року отримано заявником 27.10.2016 року (а.с. 93), апеляційну скаргу на зазначену постанову було подано відповідачем 07.11.2017 року.

21.11.2017 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду зазначена апеляційна скарга була залишена без руху з підстави порушення частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Скаржнику надано строк для усунення недоліків скарги - 10 днів з моменту отриманння ухвали (а.с.103).

12.12.2016р. до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Держархбудінспекції, в якому апелянт просив суд продовжити термін виконання ухвали суду щодо сплати судового збору.

13.12.2016р. ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, а вищезазначену апеляційну скаргу було повернуто відповідачу (а.с.108, 109).

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Аналізуючи вище викладене колегія суддів не заперечує права відповідача повторно звернутись до суду з апеляційною скаргою, однак з дотриманням вимог ст. 186-187 КАС України.

Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 09.06.2017 року (а.с. 112), тобто майже через півроку після повернення апеляційної скарги.

Подаючи апеляційну скаргу повторно, відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи своє клопотання тим, що в силу об'єктивних причин (не проведення платежів за платіжними дорученнями Держархбудінспекції за всіма кодами класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України) на момент звернення да суду з апеляційною скаргою відповідач не мав можливості виконати вимоги ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України та надати документ про сплату судового збору. Зазначає, що тільки 10.05.2017р. апелянт зміг заплатити судовий збір До апеляційної скарги відповідачем надано платіжне доручення від 10.05.2017 року №2232 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі в сумі 606,32грн.

Наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.

Частиною 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до вимог Закону України Про судовий збір, з урахуванням змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, на момент первинного подання апеляційної скарги суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.

Зі змісту клопотання заявника не вбачається, що наведені підстави є достатніми для його задоволення. Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше.

При цьому, податковий орган не надав доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з апеляційною скаргою вперше.

Вищевикладене свідчить лише про відсутність у відповідача наміру своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку не є поважними.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

У даному випадку не вбачається обставин, які обєктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника та поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Кролевецького районного суду Сумської області від 13.10.2016р.

Керуючись ст..ст. 100-102, ч. 2, ч. 3 ст.167, ч. 6 ст.186, ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Кролевецького районного суду Сумської області від 13.10.2016р. по справі № 579/912/16-а за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відмовити.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5