Рішення № 67348113, 08.06.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. Справа № 911/615/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТУРБОЛІНКС, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ, в особі Філії Виробничеремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс, м. Боярка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 груп стиль

за участі Прокуратури Київської області

про стягнення 118 897 346,76 грн.

Суддя Антонова В.М.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_2 (за дов)

від відповідача ОСОБА_3 (за дов)

від третьої особи не зявився

від прокуратури ОСОБА_4 (посвідчення)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/615/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТУРБОЛІНКС до Публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ, в особі Філії Виробничеремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс, за участі Прокуратури Київської області про стягнення заборгованості у розмірі 118 897 346,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявною заборгованостю за надані послуги по комплексному капітальному ремонту роторів за договором № п 6-4/НОМЕР_1 від 18.01.2013, укладеного між ТОВ ТУРБОЛІНКС та Публічним акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ, в особі Філії Виробничеремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс. Відповідно до даного договору ТОВ ТУРБОЛІНКС зобовязувалось виконати за завданням ПАТ УКРТРАНСГАЗ комплексний капітальний ремонт роторів ВК-ТВТ ГТК-10І, зазначених в специфікації, яка є невідємною частиною даного договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги по ремонту.

06 березня 2017 суддею Лопатіним А.В. подано заяву про самовідвід від розгляду справи №911/615/15.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2017 заяву судді Лопатіна А.В. про самовідвід від розгляду справи №911/615/15 задоволено.

Матеріали справи №911/615/15 передано до відділу автоматизованого документообігу для визначення складу суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2017 справу №911/615/15 передано на розгляд судді Антоновій В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2017 справу №911/615/15 прийнято до свого провадження суддею Антоновою В.М. та призначено розгляд справи на 18.05.2017.

18 травня 2017 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №1001ВИХ-17-388/1001.10 від 17.05.2017 (вх. №9959/17).

18 травня 2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Прокуратури Київської області надійшло клопотання №05/2-784вих17 від 18.05.2017 (вх. №9960/17) про фіксування судового процесу. Дане клопотання судом задоволено. Також, від прокуратури надійшло клопотання №05/2-782вих17 від18.05.2017 (вх. №9961/17) про надання судового доручення, клопотання №05/2-785вих17 від 18.05.2017 (вх. №9962/17) про витребування доказів та клопотання №05/2-783вих17 від 18.05.2017 (вх. №9963/17) про залучення третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 18.05.2017 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 груп стиль, заявлені клопотання позивача та прокуратури про витребування доказів судом задоволено, розгляд клопотання прокурора про надання судового доручення та клопотання відповідача про призначення судової експертизи відкладено на наступне судове засідання. Розгляд справи у даному судовому засіданні відкладено до 08.06.2017 року.

08 червня 2017 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. Подана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, заява про збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом до провадження та подальший розгляд справи здійснювався в контексті позовних вимог, остаточно сформульованих в заяві позивача, що була подана суду 08.06.2017.

У судовому засіданні 08.06.2017 представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник від відповідача заперечив проти позовних вимог та підтримав раніше заявлене клопотання стосовно призначення судової будівельно-технічної, товарознавчої експертизи, дав пояснення по суті спору.

Представник від прокуратури заперечив проти позовних вимог та дав пояснення по справі. Також представник від прокуратури підтримав заявлене клопотання про надання судового доручення.

Розглянувши клопотання про призначення судової будівельної-технічної, товаразнавчої експертизи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні виходячи з наступного.

Предметом розгляду даної справи № 911/615/15 є заборгованість, яка виникла з правовідносин за договором про закупівлю послуг по ремонту № п6-4/НОМЕР_1 від 18.01.2013 предметом якого був комплексний капітальний ремонт роторів ВК-ТВТ ГТК-10І, таким чином, врахувуючи, що в даній справі вже було проведено судову-економічну експертизу, результатом якої був висновок, яким підтверджено, що господарські операції між позивачем та відповідачем з надання послуг по ремонту роторів ВК-ТВТ ГТК-10І (MS 3002) в липні та листопаді 2013 року за договором № п6-4/НОМЕР_1 від 18.01.2013 року на суму 94 640 460,00 грн. документально підтверджено.

За таких обставин, суд не вбачає за доцільне призначати у справі комплексну судову будівельно-технічну товарознавчу експертизу.

Стосовно поданого від прокуратури клопотання про надання судового доручення, у якому просить направити через Міністерства юстиції України судове доручення до Центрального органу Обєднаних Арабських Еміратів про отримання доказів від іноземного субєкта господарювання компанія MJB International LTD, який знаходиться: Oil Field Supply Centre Building #54 and 58 Jebel Ali Free Zone P.O Box 11931 Dubai, United Arab Emirates, Tel: (971-4) 8836319, Fax: (971-4)8836486.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Розглянувши клопотання про надання судового доручення, суд дійшов до висновку про відмову у його задоволенні у звязку з його необґрунтованістю, оскільки прокурор не обґрунтував неможливість самостійно отримати зазначені докази, враховуючи наявність кримінального провадження №42014000000000259 від 10.04.2014.

Представник третьої особи у судове засідання 08.06.2017 року не зявився, правами наданими їй ст.22 Господарського процесуального кодексу України не скористалась, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що незявлення третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності третьої особи, за наявними у справі матеріалами. Крім того судом враховано статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи те, що встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі закінчується 08.06.2017, суд вважає за необхідне прийняти рішення у справі, клопотань від сторін про продовження строку не надходило, відповідно до ст. 82 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Турболінкс» (підрядник) та Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» ПАТ «Укртрансгаз»(покупець) був укладений договір про закупівлю послуг по ремонту № п6-4/НОМЕР_1.

Підрядник зобовязався у 2013-квітні 2014 року, на свій ризик виконати за завданням замовника комплексний капітальний ремонт (код згідно ДК 016-97 - 29.11.9) роторів ВК-ТВТ ГТК-101, зазначених в Специфікації, а замовник зобовязався прийняти та оплатити такі послуги по ремонту. Найменування послуг по ремонту, технічні вимоги і якісні характеристики послуг по ремонту, кількість виробів, що підлягають ремонту, ціна послуг по ремонту одиниці виробу обумовлюються в підписаній сторонами Специфікації.

Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна договору становить 94 640 460,00 грн., у тому числі ПДВ 15 773 410,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору, строки виконання ремонту та передача відремонтованих виробів Замовника: протягом 147 днів з моменту передачі Замовником виробу в ремонт.

Для проведення ремонту Замовник передає вироби підряднику за місцем знаходження складу Замовника в м. Гайсин Вінницької області, ремонтна база Гайсинського управління ВРТП «УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС» (п. 5.2.1 Договору).

Після виконання ремонту підрядник передає відремонтовані вироби Замовнику за місцем знаходження складу Замовника в м. Гайсин Вінницької області, ремонтна база Гайсинського управління ВРТП «УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС» (п. 5.2.2 Договору).

Згідно з пунктом 6.3.5 Договору, підрядник здійснює передачу виробу Замовнику після ремонту за актом здачі-приймання виробу з ремонту, складеному в 2-х примірниках.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником виконаних підрядником послуг по ремонту протягом 30 календарних днів після дати підписання сторонами акут здачі-приймання виробів з ремонту, який є підставою для проведення розрахунків.

На вимогу підрядника, замовник може здійснити попередню оплату (авансовий платіж) у розмірі не більше 30 відсотків від суми цього Договору.

Дата підписання Замовником представленого підрядником акта здачі-приймання виробів з ремонту, є датою виконання підрядником зобов'язань по ремонту зазначених в акті одиниць виробів.

Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень.

04.03.2013 року відповідачем було передано позивачу згідно Договору для проведення ремонту 3 ротора, що було оформлено актом передачі-приймання від 04.03.2013 та актом прийому-передачі від 04.03.2013.

Зазначені ротори після проведення Позивачем ремонту були повернуті Відповідачу 25.07.2013, згідно з Актом передачі-приймання від 25.07.2013 р. та Актом прийому-передачі від 25.07.2013. Факт передачі вказаних роторів Відповідачу також підтверджується товарно-транспортною накладною від 25.07.2013 р. (серія ЗН-Щ №001035) та довіреністю № 77 від 25.07.2013 р.

Також в день передачі роторів сторонами було підписано Акт № 1 від 25.07.2013 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 56 784 276,00 грн.та надано Відповідачу рахунок № 4від 25.07.2013 р. на оплату наданих послуг.

18.06.2013 Відповідачем було передано Позивачу для проведення ремонту ще 2 ротора, що було оформлено Актом передачі-приймання від 18.06.2013 р. та Актом прийому-передачі від 18.06.2013 р. Зазначені ротори після проведення Позивачем ремонту були повернуті Відповідачу 18.11.2013,згідно з Актом передачі-приймання від 18.11.2013 та Актом прийому-передачі від 18.11.2013. Факт передачі вказаних роторів Відповідачу також підтверджується товарно-транспортною накладною від 18.11.2013 (серія ЗН-Щ№ 001038) та довіреністю № 107 від 12.11.2013.

Водночас, в день передачі роторів сторонами було підписано Акт № 1 від 18.11.2013 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 37 856 184,00 грн. та надано Відповідачу рахунок № 1 від 18.11.2013 р. на оплату наданих послуг.

Таким чином,позивач зазначив, що на виконання умов договору ним було повністю виконано взяті на себе зобовязання за Договором, а саме: здійснено ремонт і повернуто Відповідачу 5 роторів, про що сторонами складені відповідні Акти і засвідчено вартість виконаних робіт на загальну суму 94 640 460,00 грн., однак, зі сторони відповідача жодної оплати за надані Позивачем послуги здійснено не було, у звязку з чим його заборгованість за Договором перед Позивачем становить 94 640 460.00 грн. (девяносто чотири мільйона шістсот сорок тисяч чотириста шістдесят грн. 00 коп.), у звязку з чим позивач був вимушений звернутися з даним позовом про стягнення з відповідача94 640 460.00 грн..

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 106 404 895,12 грн. інфляційних втрат та 10 333 182,49 грн. 3% річних за прострочення сплати суми основного боргу (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.06.2017).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини підряду.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Частиною першою ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач у наданих до суду запереченнях зазначив, що позивач в порушення наведених положень Договору та чинного законодавства не виконав своїх зобовязань за Договором, що підтверджується тим, що наявні у матеріалах справи акти здачі-приймання виробів з ремонту від 18.11.2013 та 25.07.2013 не оформлені згідно з умовами Договору, а саме в порушення п. 6.3.2 Договору такі акти не містять найменування ремонту та відремонтованого виробу, обсяги та вартість ремонту, виходячи з цін даного Договору, а тому такі акти не є належними та допустимими доказами надання послуг за Договором:

-наявні у матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 1 від 18.11.2013 та № 1 від 25.07.2013 не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки складання та оформлення таких актів взагалі непередбачено умовами Договору, тому такі акти не можуть підтверджувати обставини щодо надання послуг за договором;

-позивачем до неналежно оформлених актів здачі-приймання виробів з ремонту від 18.11.2013 та 25.07.2013 не додано на виконання п. п. 4.2, 6.3.1, 6.3.8 Договору сертифікат якості (інший документ, який підтверджує якість ремонту (відповідність відремонтованого виробу вимогам відповідної експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації та нормативних документів), виданий Позивачем на кожний окремий відремонтований комплект виробів, технічний звіт за результатами робіт по ремонту виробу, в якому зазначаються: всі проведені роботи по відновленню, заміні складових частин, інформація щодо дефектації деталей та вузлів, карти балансування; заповнені формуляри, що додатково підтверджує відсутність факту надання послуг за договором;

-акти здачі-приймання виробів з ремонту від 18.11.2013 та 25.07.2013 не підписані Відповідачем, оскільки особи, які такі акти підписали не були уповноваженими Відповідачем на вчинення таких дій;

-наявні у матеріалах справи товарно-транспортні накладні на доставку відремонтованих виробів від 25.07.2013 та від 18.11.2013 не є належними та допустимими доказами, які посвідчують факт транспортування виробів з ремонту, оскільки як вбачається з їх змісту такі вироби транспортувались не з місця надання послуг з ремонту (ремонтна база позивача за адресою: м. Дубай, ОАЕ (MJB INTERNATIONAL LTD) (п. 5.2 Договору) та були прийняті особами, яких Відповідач не уповноважував на такі дії (довіреності на отримання матеріально-товарних цінностей № 107 та 77, видані завідуючому складом ОСОБА_5, видані невідомими особами та без наявності відповідних повноважень на такі дії);

-позивач не виконав свого зобовязання щодо направлення Відповідачу письмового повідомлення про готовність виробу до відвантаження по завершенню ремонту по кожному окремому виробу, передбаченого п. 6.3.5 Договору;

-позивач не виконав свого зобовязання щодо письмового повідомлення Відповідача в термін необхідний для виїзду представників Відповідача на місце виконання послуг (м. Дубай, ОАЕ (MJB INTERNATIONAL LTD) про готовність виробів до прийняття, що передбачено п. 6.1.3 Договору, у звязку з чим Відповідач не мав можливості здійснити приймання виробів після ремонту по якості, як це було передбачено п. 6.1.3 Договору.

Як зазначив відповідач, наведене підтверджує, що у спірних правовідносинах відсутній передбачений п. 1.1 Договору результат Договору, яким є передача Позивачем Відповідачу відремонтованих виробів (абз. 2 п. 1.1 Договору), у звязку з чим у Відповідача не виникли відповідні зустрічні зобовязання прийняти і оплатити послуги по ремонту за Договором.

Водночас, позивач подав додаткові пояснення до матеріалів справи, в яких зазначив, що договірних відносин між ТОВ «Турболінкс» та Компанією MJB International LTD на ремонт роторів не існувало. Для виконання умов договору, укладеного між ПАТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Турболінкс» було укладено два договори на виконання послуг по ремонту роторів ВК-ТВТ ГТК-10І в кількості 5 шт. з третьою особою - ТОВ «ОСОБА_1 Стиль»:

- Договір на виконання послуг по ремонту від08.02.2013 р. № 2013/08/02-1, згідно з яким ТОВ «ОСОБА_1 Стиль» зобовязалося виконати ремонт роторів ВК-ТВТ ГТК-10І в кількості 3 шт. на загальну суму 400 000,00 грн.

- Договір на виконання послуг по ремонту від 06.05.2013 р. № 2013/06/05-1, згідно з яким ТОВ «ОСОБА_1 Стиль» зобовязалося виконати ремонт роторів ВК-ТВТ ГТК-10І в кількості 2 шт. на загальну суму 200 000,00 грн.

Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ «ОСОБА_1 Стиль» (виконавець) зобовязаний виконати ремонт з комплектуючих замовника (п. 1.1), у звязку з чим позивачем були передані ТОВ «ОСОБА_1 Стиль» комплектуючі:

За договором на виконання послуг по ремонту від 08.02.2013 р. № 2013/08/02-1 на загальну суму 65 321 075,00 (без ПДВ) згідно з Актом приймання-передачі від 01.03.2013 р. № 1.

За договором на виконання послуг по ремонту від 06.05.2013 р. № 2013/06/05-1 на загальну суму 31 372 350,00 грн. (без ПДВ) згідно з Актом приймання - передачі від 14.06.2013 р. № 1.

Таким чином, враховуючи до вищевикладене, суд дійшов висновку, що загальна сума робіт по ремонту роторів і вартості комплектуючих за договорами між ТОВ «Турболінкс» та ТОВ «ОСОБА_1 Стиль» становить 97 293 425,00 грн.,що відповідає вартості робіт за Договором про закупівлю послуг по ремонту від 18.01.2013 р. № пб-4/НОМЕР_1, укладеним між Позивачем та Відповідачем.

Вказане спростовує доводи прокуратури про можливе завищення вартості робіт за договором про закупівлю послуг по ремонту від 18.01.2013 р. № пб-4/НОМЕР_1.

Водночас, позивач додав до матеріалів справи копію договору від 10.01.2013 р. №2013/10/01-1 на підставі якого останній закупив комплектуючі, які у подальшому були використані в ремонті роторів ВК-ТВТ ГТК-10І.

Також у матеріалах справи наявний лист-відповідь Компанії МІВ International LTD від 28.03.2017 р, що видала позивачу свідоцтво, про надання дилерських повноважень від 08.03.2012 р. на запит ТОВ «Турболінкс», в якому вона підтвердила, що здійснювала поставку в 2012-2013 роках на територію України запасних частин до газових турбін MS 5002 та MS 3002 (до газоперекачувальних агрегатів типу ГТК-10І та ГТК-25І), здійснювала ремонт і постачання на територію відремонтованих роторів ВК-ТВТ ГТК- 11 і ВК-ТВТ ГТК-25І. А також підтвердила видачу ТОВ «Турботрейд» свідоцтва про надання дилерських повноважень на продаж запасних частин для газових турбін MS 5002та MS 3002.

Щодо доводів прокурора про те, що фінансовий план ДК Укртрансгаз на 2012-2014 зі сторони НАК Нафтогаз України не були затверджені в установленому законом порядку, що свідчить про перевищення посадовими особами при організації та проведення в 2012 році процедури закупівлі за державні кошти товарів, а також при укладанні договору №п6-4/НОМЕР_1 від 18.01.2013.

З цього приводу суд зазначає, що не затвердження видатків не звільняє відповідача від обовязку оплати отриманого товару та не звільняє від відповідальності за невиконання нею свого обовязку.

Вказані твердження не доведені прокурором і відповідачем належними та допустимими доказами, суду в процесі розгляду даної справи не були надані докази того, що такий фінансовий план не затверджувався.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року № 01-06/908/2012 "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів"" за змістом частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446).

Крім того, за результатами проведення експертизи 25.02.2016 за №18431/15-45 був підготовлений висновок експерта згідно якого здійснення господарських операцій між ТОВ «Турболінкс» та ПАТ «Укртрансгаз» в особі Філії Виробничеремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс за надання послуг з ремонту роторів ВК ТВТ ГКТ-10І в липні та листопаді 2013 за договором № п6-4/НОМЕР_1 від 18.01.2013 документально підтверджується на суму 94 640 460,00 грн. з ПДВ.

Стосовно заперечень відповідача та прокуратури щодо відсутності у позивача права на залучення третіх осіб для виконання робіт за договором № п6-4/НОМЕР_1 від 18.01.2013 року судом встановлено наступне:

Договір про закупівлю послуг по ремонту від 18.01.2013р. № пб-4/НОМЕР_1 за своєю правовою природою є договором підряду і підпадає під регулювання глави 61 Цивільного кодексу України «Підряд».

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням Замовника комплексний капітальний ремонт роторів.

Тобто, предмет Договору чітко відповідає визначенню договору підряду, даному законодавцем.

В додатку № 4 тендерної документації «Основні умови договору, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю» (є в матеріалах справи) чітко визначені:

а) предмет договору, який відповідає визначенню договору підряду, даному ст. 837 ЦК України;

б) сторони договору - Підрядник і Замовник.

У договорі також його сторони названі «Підрядник» та «Замовник».

Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників). залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

Договір про закупівлю послуг по ремонту від 18.01.2013р. № пб-4/НОМЕР_1 не містить заборони щодо залучення Позивачем третіх осіб для виконання робіт. передбачених Договором.

В самих «Кваліфікаційних критеріях та інших вимогах до Учасників торгів Послуги по комплексному капітальному ремонту ротора ВК-ТВТ ГТК-101, ВК-ТВТ ГТК 25І-2 лоти» (є в матеріалах справи) розмежовано кваліфікаційні критерії для:

А) учасника торгів, який являється безпосереднім виконавцем робіт (надавачем послуг),

Б) учасника торгів, який являється офіційним представником виконавця робіт (надавачем послуг),

Тобто, виходячи з вказаної тендерної документації вбачається, що замовником було передбачено можливість залучення учасником торгів для виконання робіт третіх осіб

З викладеного вбачається, що позивач мав право залучати третіх осіб для виконання робіт, передбачених договором.

Також, судом критично оцінюються доводи прокурора та відповідача про те, що триває досудове розслідування кримінального провадження №42014000000000259 від 10.04.2014 за фактами розкрадання державних коштів службовими особами ПАТ Укртрансгаз у період 2010-2013 шляхом організації закупівель товарів, робіт та послуг у підконтрольних підприємствах за значно завищеними цінами.

Суд зазначає, що зловживання з боку підписантів договору з метою заволодіння державними коштами матеріали справи можуть бути встановлені тільки у вироку суду у даному кримінальному провадженні. Порушене кримінальне провадження не може свідчити про відсутність підстав для виконання договору.

Крім того, судом враховано, що відповідачем 08.06.2017 р. надано до матеріалів справи інформацію з бухгалтерського обліку щодо існування кредиторської заборгованості за договором від 18.01.2013 року №п6-4/НОМЕР_1.

Дана інформація по рахунку 631 за період з 18.01.2013 року по 31.05.2017 року щодо розрахунків ВІРТП «УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС» з ТОВ «Турболінкс» по договору про закупівлю послуг по ремонту від 18.01.2013 року №п6-4/НОМЕР_1 підписана заступником головного бухгалтера ОСОБА_6 підтверджує наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 94 640 460,00 грн.

Враховуючи досліджені вище обставини та наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 94 640 460,00 гривень за спірним договором обгрунтована, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо решти позовних вимог суд дійшов висновку про наступне.

Позивачем заявлено до стягнення 106 404 895,12 гривень інфляційних втрат та 10 333 182,49 гривень - 3% річних за загальний період прострочення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги по комплексному капітальному ремонту роторів, є порушенням умов договору № п 6-4/НОМЕР_1 від 18.01.2013, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Зокрема, рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачають, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року № 14 визначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

За умовами пункту 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року № 14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) також не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд встановив, що позивач здійснив нарахування 3% річних невірно, а відтак, здійснивши власний розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про стягненню з відповідача на користь позивача 10325403,83 грн. за наведеним нижче розрахунком.

Сума боргу (грн.)Період просрочкиКількість днів просрочкиРозмір процентів річнихЗагальна кількість процентів56784276.0027.08.2013 - 31.05.201713743 %6408066.6537856184.0019.12.2013 - 31.05.201712603 %3917337.18

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок інфляційної складової боргу суд дійшов висновку, що він складений відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 106404895,12 грн. інфляційної складової боргу є обґрунтованими та підлягає задоволенню повністю за розрахунками позивача.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині основного боргу в розмірі 94640460,00 грн. та частковому задоволенню про стягнення 116730298,95 грн. з них: 3% річних 10325403,83 грн. та інфляційних втрат 106404895,12 грн.

Судові витрати позивача щодо сплати судового збору в розмірі 73077,31 грн. пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» (08151, Київська обл.,м. Боярка, вул. Маяковського 49, ідентифікаційний код 00156127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Турболінкс» (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 48, ідентифікаційний код 35730031) 94 640 460 (девяносто чотири мільйони шістсот сорок тисяч чотириста шістдесят) 00 коп. основного боргу, 106 404 895,12 (сто шість мільйонів чотириста чотири тисячі вісімсот девяносто пять гривень) 12 коп. інфляційних втрат, 10325403 (десять мільйонів триста двадцять пять тисяч чотириста три гривні) 83 коп. 3% річних та 73077 (сімдесят три тисячі сімдесят сім гривень) 31 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 23.06.2017 року

Суддя В.М. Антонова