Ухвала суду № 67345714, 17.05.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 травня 2017 р.Справа №804/1420/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобовязання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в якому просить:

- визнати недійсним, протиправним рішення відповідача не розглядати скаргу позивача від 04.11.2016 року по суті, не давати відповідь на неї, не пересилати до будь-якого органу, не повідомляти про це;

- зобовязати відповідача розглянути вищевказану скаргу відповідним чином, надати позивачу на неї обґрунтовану відповідь або направити до належного органу, повідомивши про це;

- стягнути із відповідача на користь позивача компенсацію моральної шкоди 2000 грн. та 20 грн. за кожний наступний день, починаючи з 23.02.2017 року (дати позовної заяви) і до винесення рішення у справі, або прийняття відповідачем належних заходів, якщо це буде здійснено раніше.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що у відповідача знаходиться скарга позивача від 04.11.2016, яка направлена прокуратурою Дніпропетровської області супровідним листом №04/2/2-Р від 07.11.16р., в якій ним зазначено про не розгляд його звернення від 17.10.2016, в якому він інформує про вчинення працівниками ПАО «Дніпрогаз» кримінального правопорушення передбаченого ст.ст.194, 356, 364, 366 КК України та просить притягнути винних осіб до відповідальності. Позивач зазначає, що відповідь на вказану скаргу він не отримував. Крім того позивач вказує, що такими діями йому було завдано моральну шкоду, що призвело до тяжких душевних страждань, а тому, вважає за необхідне стягнути в відповідача завдану йому моральну шкоду, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Від відповідача надійшли заперечення в яких він посилається на те, що після надходження до Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП скарга ОСОБА_1 від 04.11.2016 про правопорушення та злочин з боку ПАО «Дніпрогаз», які були викладені у зверненні ОСОБА_1 від 17.10.2016 відповідно до Інструкції матеріал було зареєстровано 18.11.2016 у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №37130. За результатами розгляду матеріалу та на підставі висновку від 18.11.2016, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» у місячний термін була надана відповідь ОСОБА_1 від 23.11.2016.

Згідно п.1 ч.1 ст.183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи.

Ухвалою суду від 29.03.2017р. відповідно до ст.183-2 КАС України справу призначено до розгляду у скороченому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін, копія якої була направлена сторонам.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.11.2016 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області отримано лист від прокуратури Дніпропетровської області від 07.11.2016 за вих.№ 04/2/2-р, яким направлено за належністю до ГУНП для організації розгляду звернення ОСОБА_1 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення та з інших питань.

Також у вказаному листі прокуратури Дніпропетровської області від 07.11.2016 за вих.№ 04/2/2-р, зазначено, що розгляд доводів, викладених у зверненні, в межах компетенції необхідно провести згідно з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства, у тому числі в порядку 214 КПК України.

У своїй скарзі до прокуратури Дніпропетровської області від 04.11.16р., ОСОБА_1 скаржиться на не розгляд його звернення від 17.10.2016 в якому він інформує, про вчинення працівниками ПАО «Дніпрогаз» кримінального правопорушення передбаченого ст.ст.194, 356, 364, 366 КК України, а також просить притягнути винних осіб до відповідальності.

Скарга ОСОБА_1 щодо не розгляду його звернення від 17.10.2016 про вчинення працівниками ПАО «Дніпрогаз» кримінального правопорушення було зареєстровано відділом документального забезпечення ГУНП 14.11.2016 за номером Р-9566, копія листа наявна в матеріалах справи.

Після розгляду заступником начальника ГУНП ОСОБА_2 скарги ОСОБА_1 вона була надіслана за належністю до Дніпровського відділу поліції ГУНП з накладенням резолюції: «ОСОБА_3 - для розгляду разом із вхідним від 25.10.2016 № Р-9030», копія листа-завдання з відповідною резолюцією наявна в матеріалах справи.

Скаргу позивача після розгляду керівництвом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області було направлено до органу поліції нижчого рівня, до юрисдикції якого згідно ч.1 ст.218 КПК України відноситься проведення досудового розслідування.

Скарга ОСОБА_1 була зареєстрована у Дніпровському відділі поліції ГУНП за № Р-5704 від 16.11.2016 та передана до органу поліції нижчого рівня за місцем вчинення кримінального правопорушення, а саме до Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП з резолюцією «ОСОБА_4 - прошу провести перевірку в межах компетенції. Про результати розгляду надати відповідь ініціатору звернення у встановлений законом термін, копія листа-завдання з відповідною резолюцією керівництва Дніпровського ВП ГУНП наявна в матеріалах справи.

Після надходження до Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП скарга ОСОБА_1 від 04.11.2016 про кримінальне правопорушення з боку працівників ПАО «Дніпрогаз», які були викладені у зверненні ОСОБА_1 від 17.10.2016 відповідно до Інструкції матеріал було зареєстровано 18.11.2016 у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 37130.

За результатами перевірки скарги ОСОБА_1 та розгляду матеріалу був складений висновок Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП від 18.11.2016 у якому встановлено, що в будинку № 39/41 по вул. Жуковського, вимкнули газ за борги на декілька місяців, які накопичились у квартирі № 26, після чого у будинок ввімкнули газ але квартиру № 26 обійшли змінивши прокладку газової труби. Газ дали в будинок 11.11.2016. Будь-яких скарг від мешканців будинку № 39/41 по вул. Жуковського, на час розгляду матеріалу не надходило, копія висновку наявна в матеріалах справи.

На підставі висновку, начальником Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП рапортом доповідалось заступникові начальника Дніпровського ВП ГУНП про результати розгляду матеріалу, копія рапорту наявна в матеріалах справи.

За результатами розгляду матеріалу та на підставі висновку від 18.11.2016 відповідно до Закону України «Про звернення громадян» була надана відповідь позивачеві від 23.11.2016 за № 37.3/ЄО-Р-37130, про що є відповідний запис у графі «8» журналу обліку заяв громадян 2016 Інв. № 100, копія витягу з журналу наявна в матеріалах справи.

У вказаній відповіді від 23.11.2016 за № 37.3/ЄО-Р-37130 зазначено, що сектором ПП Соборного ВП ДВП ГУНП України у Дніпропетровській області заяву ОСОБА_1 зареєстровано до ЖЕО №37130 від 18.11.2016р.

Під час розгляду заяви гр.ОСОБА_1, ознак кримінального або адміністративного характеру не виявлено. Також слідчий відділ Соборного ВП не виявив в скарзі ознак які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливості у звязку з цим внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також скарг та зауважень від мешканців навколишніх будинків за час розгляду матеріалу з приводу порушення тиші не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 2 частини 3 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, зокрема, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 зазначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Слід зазначити, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції, у звязку з чим спори, що пов'язані з такими повноваженнями не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Натомість, відповідно до статей 303, 304, Кримінального процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з вимогами статті 1, 4 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно п.10 статті 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;

Завданнями кримінального провадження відповідно до статті 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Дніпропетровської області із скаргою щодо перевірки його заяви про злочини працівниками ПАТ «Дніпрогаз», за які передбачена відповідальність ст.ст.194, 356, 364, 366 Кримінального кодексу України. Також у вказаній скарзі просив притягнути винних осіб до відповідальності.

Листом прокуратури Дніпропетровської області від 07.11.2016 за вих.№ 04/2/2-р, направлено за належністю до ГУНП для організації розгляду звернення ОСОБА_1 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення та з інших питань. Також у вказаному листі зазначено, що розгляд доводів, викладених у зверненні, в межах компетенції необхідно провести згідно з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства, у тому числі в порядку 214 КПК України.

За результатами розгляду матеріалу та на підставі висновку Соборного ВП ДВП ГУ НП у Дніпропетровській області від 18.11.2016 позивачу була надана відповідь від 23.11.2016 за № 37.3/ЄО-Р-37130, в якій зазначено, що під час розгляду заяви гр.ОСОБА_1, ознак кримінального або адміністративного характеру не виявлено. Також слідчий відділ Соборного ВП не виявив в скарзі ознак які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливості у звязку з цим внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також скарг та зауважень від мешканців навколишніх будинків за час розгляду матеріалу з приводу порушення тиші не надходило.

Таким чином, враховуючи що звернення позивача від 04.11.2016 року за змістом є заявою про скоєння кримінального правопорушення, то спір, що виник між сторонами по даній справі підлягає розгляду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Захист прав заявників, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини ч.3 ст.2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшов такий позов, перевіряти та надавати оцінку, не властивим суду адміністративної юрисдикції, дотримання відповідачем інших приписів, встановлених Кримінально-процесуальним кодексом.

Суд зазначає, що адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.

Відповідно до частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, то за приписами частини 2 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень або іншим порушенням права, свобод чи інтересів субєктів, розглядається адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Таким чином, розгляд позовної заяви з вимогою про стягнення моральної шкоди не може бути розглянутий в даному адміністративному позові, оскільки не повязаний з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Керуючись ст.ст.157, 160, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобовязання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди закрити.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В. Турлакова