Рішення № 67340956, 21.06.2017, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1108/17

2/214/1595/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

21 червня 2017 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Хомініч С.В.,

за участю секретаря Соколовської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, при заочному розгляді справи, в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування предявлених вимог вказав, що 15.02.2008 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, укладено кредитний договір №KRР0GК00151052, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 21151 доларів США для придбання нерухомості строком з 15.02.2008 по 14.02.2028 зі сплатою 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, шляхом внесення щомісячних ануїтетних платежів в сумі 194,98 доларів США.

Забезпеченням виконання зобовязань позичальника виступають іпотека належного йому нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Магнітогорська, буд. 50, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, що зазначено в п.8.3 кредитного договору. Свої зобовязання за кредитним договором №KRР0GК00151052 від 15.02.2008 банк виконав належним чином, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит в обумовленому розмірі. Натомість відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору свої зобовязання не виконав, в результаті чого станом на 19.01.2017 має заборгованість в розмірі 60004,43 доларів США, з яких: 16307,83 доларів США заборгованість за кредитом; 13820,49 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 500,94 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 29375,17 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. Діючим законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, Банк користується своїм правом та просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за період з 20.11.2014 по 19.01.2017 в сумі 3826,74 доларів США.

Представник позивача в судове засідання не зявилася, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, предявлені вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач до судового засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що у справі є поштові повідомлення. Про причини неявки відповідача до судового засідання суд не має відомостей.

Керуючись ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає, що дану справу можливо вирішити на підставі наявних в ній доказів, з урахуванням думки позивача за відсутності відповідача, ухваливши заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.02.2008 між Приватбанк, правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №KRР0GК00151052 (а.с.9-14), згідно п.8.1 якого позичальник отримав кредит в розмірі 21151 доларів США для придбання нерухомого майна строком з 15.02.2008 до 14.02.2028 зі сплатою 1,00 % на місяць.

Правомірність надання банком кредиту ОСОБА_1 в іноземній валюті підтверджується наявною в ПАТ КБ «Приватбанк» банківською ліцензією НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями №22 від 05.10.2011 (а.с.19), що узгоджується з вимогами п.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 та правовою позицією Верховного Суду України у справах № 6-190цс15 та 6-1680цс15.

Як визначено в п.8.1 договору, за користування кредитом відповідач сплачує 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно п. 8.4 договору при порушені позичальником зобовязань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день просрочки, але не менше 1 гривні. Згідно п. 5.3 договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. та +5% від суми позову.

Відносно умов надання кредиту та порядку його повернення, сторонами погоджено, що позичальник зобовязаний погашати заборгованість по кредиту рівними (ануїтетними) частинами по 194,98 доларів США, щомісячно, з 15 по 19 число кожного місяця (п.8.1 кредитного договору, а.с.11 зворотній бік).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання (ст. 625 ЦК України). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Як встановлено в ході судового розгляду кредитні кошти в сумі 21151 доларів США позичальник отримав в повному обсязі шляхом видачі готівкою через касу банку, що суд розцінює як свідчення належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань.

Однак позичальник всупереч умовам договору, взятих на себе зобовязань належним чином не виконував, допускаючи періодичні прострочки по сплаті кредиту, в результаті чого станом на 19.01.2017 утворилась заборгованість в загальному розмірі 60004,43 доларів США, з яких: 16307,83 доларів США заборгованість за кредитом; 13820,49 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 500,94 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 29375,17 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 3-7).

За даних обставин наданий суду розрахунок заборгованості станом на 19.01.2017, суд вважає правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим приходить до переконання щодо доведеності розміру заявлених позивачем грошових вимог.

Керуючись принципом диспозитивності, передбаченим ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог, та приходить до висновку про стягнення з відповідача заборгованості лише за відсотками за період з 20.11.2014 по 19.01.2017 в сумі 3826,74 доларів США, яка є доведеною розрахунком заборгованості.

Згідно зі ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.ч.1,3 ст.533 ЦК України).

Відповідно до розяснень, викладених у п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України, Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993).

Отже, якщо в кредитному договорі виконання зобовязання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (ст.533 ЦК України), то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобовязання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 10.02.2016 у справі № 6-1680цс15.

Враховуючи наявність у ПАТ КБ «Приватбанк» банківської ліцензії НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями (а.с.19), правомірність надання позичальнику ОСОБА_1 кредиту в іноземній валюті в розмірі 21151 доларів США, обумовленість п. 8.1 кредитного договору (а.с. 11 зворотній бік) виконання ним своїх зобовязань шляхом здійснення плати за кредитом ануїтетними платежами по 194,98 доларів США, суд приходить до висновку про законність предявлення позивачем вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором саме в іноземній валюті, в якій його надано, в частині стягнення боргу по відсоткам, які по своїй суті є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима, що також узгоджується з вимогами ч.2 ст.533 ЦК України, правовими висновками Верховного суду України, викладеними в постанові від 16.09.2015 у справі № 6-190цс15 та п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Вирішуючи спір в межах заявлених позивачем вимог, оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість предявлених ПАТ КБ «Приватбанк» вимог та необхідність їх задоволення із стягненням з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по відсоткам за період з 20.11.2014 по 19.01.2017 за кредитним договором №KRР0GК00151052від 15.02.2008 в розмірі 3826,74 доларів США, що за курсом 27,49 відповдіно до службового розпорядження НБУ від 19.01.2017 складає 105197 грн. 08 коп.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, в силу ч.1 ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп. (а.с. 21).

Керуючись ст. ст.4-10, 15, 60, 61, 74, 79, 88 ч.1, 208 ч.1 п.2, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 20.11.2014 по 19.01.2017 за кредитним договором №KRР0GК00151052 від 15.02.2008 в розмірі 3826,74 доларів США, що за курсом 27,49 відповідно до службового розпорядження НБУ від 19.01.2017 складає 105197 грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в рахунок відшкодування сплати судового збору 1600 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційному суді Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів позивачем з моменту винесення, відповідачем після процедури перегляду заочного рішення.

Суддя Хомініч С.В.