Вирок № 67340871, 22.06.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3399/15

№ 1-кп/183/19/17

В И Р О К

іменем України

22 червня 2017 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Лили В.М.,

за участю

секретаря Акавової А.В.,

прокурора Манукяна Г.Г.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 обвинувачується органами досудового розслідування в тому, що він 24 грудня 2014 р. приблизно о 21 год. 00 хв., будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком до 08.05.2019 р., та керуючи технічно справним автомобілем «FORD Eskort», реєстраційний номер 08695РВ, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РВС № 184684 належить ОСОБА_4, рухався по проїзній частині вул. Сучкова, з боку вул. Радянської в напрямку вул. Декабристів м. Новомосковська Дніпропетровської області. Під час руху по вул. Сучкова, навпроти центрального входу торгівельного комплексу «Фортуна», розташованого м. Новомосковськ, Плеханова буд. 2, ОСОБА_5 будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, у результаті чого здійснив наїзд передньою лівою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_6, яка перетинала проїжджу частину зліва на право по смузі руху по якій рухався ОСОБА_5

Своїми діями водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5., 2.3. б та 12.3. Правил дорожнього руху України, а саме п. 1.3. передбачено, що «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»; п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Порушення п. 12.3. Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходиться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої пішоходу ОСОБА_6, були спричинено тілесні ушкодження у вигляді саден у тім'яній області голови, на лівій щоці, підборідді, животі, в області колінних суглобів, синці навколо лівого ока, у проекції правої ключиці, на правій гомілці, лівому стегні, в області лівого колінного суглобу, забита рана на правій гомілці, переломи тім'яних, лівої скроневої та клиноподібної кісток черепу, груднини, правої ключиці, перших ребер справа та зліва, кісток правої гомілки (велико - та малогомілкових), крововиливи в м'яких покривних тканинах голови в тім'яній області, під м'якими мозковими оболонками в області тім'яних, потиличних, лобних та лівої скроневої долей головного мозку, в області мозочка, у речовині лівої лобної та лівої скроневої долей головного мозку, під плеврою легенів, у м'яких тканинах в області переломів, кров у шлуночках головного мозку, набряк головного мозку.

Ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів або об такі при автомобільній травмі, незадовго до смерті. Враховуючи характер та локалізацію знайдених тілесних ушкоджень, що в первинного контакту з травмуючим автомобілем, потерпіла знаходилась у вертикальному або близькому до нього положенні, та була звернута правим боком близькому до нього положенні) до травмуючого автомобіля, з подальшим її падінням на автомобіль та відкиданням на дорожнє покриття. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_7, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя та призвели до смерті ОСОБА_6, яка настала 24.12.2014 р., приблизно о 21 год. 00хв.

Слідчим дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Як на докази вини ОСОБА_2 у кримінальному правопорушенні прокурор в суді послався на надані ним докази, які суд дослідив під час судового розгляду:

- показання потерпілої ОСОБА_3, яка в суді показала, що 24.12.2014 р. їй повідомили, що загинула її мати. Вона приїхала в м. Новомосковськ, говорила з продавцем на місці пригоди, яка розповіла, що її мати в той вечір купувала продукти харчування, та з пакетом з харчами переходила дорогу. Ранком вона оглянула місце дорожньо-транспортної пригоди, та зясувала, що перешкод для уникнення наїзду водієм на матір не було.

Злочином їй завдано матеріальної та моральної шкоди, тому просить суд задовольнити її позов та стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальні збитки в сумі 29015 грн. 06 коп., як витрати на поховання, крім того вона їздила до слідчого та в судові засіданні з Харківської області, заправляла автомобіль газом, купувала собі ліки на лікування, після пережитого стресу, витрати становлять 11162 грн. 45 коп., а також просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 150000 грн., моральна шкода полягає в отриманні нею значних моральних страждань в наслідок смерті матері, втраті близької людини від чого вона сильно страждає, хвилюється, сама лікувалася у невропатолога, ліки всі купувала для себе, від стресу стан здоровя погіршився, порушений нормальний спосіб життя.

- показання свідка ОСОБА_8 який в суді показав, що був слідчим в слідчо-оперативній групі, виїхав на місце ДТП, що сталося 24.12.2014 р., на місці був труп жінки, на дворі було темно. Як було зясовано на місці, автомобіль «Форд» їхав в сторону м. Дніпропетровська, асфальт був сухим, та видно було слід від гальмування. Потім приїхали працівники обласного управління міліції та почали оформляти документи по пригоді, люди говорили, що у жінки, що померла був день народження і все так трагічно скінчилися, вона перебігала дорогу зліва на право. Початок сліду гальмування закрили автомобілем автомобільної інспекції, щоб дощ не замочив. Потерпіла лежала на асфальті, в якому була одязі не памятає, продукти харчування розкидані по дорозі. Коли приїхали на місце ДТП було сухо, а потім вже пішов дощ.

- показання свідка ОСОБА_9, який в суді показав, що 24.12.2014 р. він виїзджав на місця ДТП, як інспектор дорожньо-автомобільної інспекції, на місці був труп жінки. Освітлення на місці було в неналежному стані, темно, коли він приїхав вже була швидка допомога, патрульний автомобіль, дорога на узбіччі брудна була, а проїздна частина суха. Він поставив автомобіль над початком гальмівного сліду автомобіля, який збив жінку, яка лежала на дорозі. Дощ почався через 20 хвилин. На місці був ОСОБА_2 В районі школи №4 є пішохідний перехід за 150 м., від місця ДТП приблизно 80-100 метрів. На одежі потерпілої світлоотражаючих знаків не бачив, штани були коричневого кольору, фартух синій, кофта вязана бордового кольору.

- показання свідка ОСОБА_10, який в суді показав, що 24.12.2014 р. він, знаходився в автомобілі біля магазину «Фортуна» по вул. Сучкова в м. Новомосковську лицем до дороги. Самого моменту зіткнення він не бачив, чув лише звук зіткнення. Потім бачив, що автомобіль, який скоїв ДТП зїхав на узбіччя, а на дорозі лежала людина. Марку автомобіля він не памятає, погоду теж не памятає, збита жінка була в куртці, колір одежі не памятає,

- показання свідка ОСОБА_11, який в суді показав, що 24.12.2014р. він був на перехресті вулиць. Плеханова - Сучкова м. Новомосковська, де сталося дорожньо-транспортна пригода. Він бачив, що автомобіль був вже на узбіччі, а жінка лежала на асфальті, на вулиці було темно, швидкість автомобіля сказати не може, але рухався автомобіль не швидко. Погода була мінлива, мрячило дощем. Бачив один слід гальмування, але чи це був слід цього автомобіля він не знає. Потерпіла була одягнута в темний одяг. Пішохідного переходу на місці ДТП не було.

- показання свідка ОСОБА_12, яка в суді показала, що 24.12.2014 р. вона була на роботі приблизно о 21 год. зі ОСОБА_6 в одному магазині по вул. Сучкова б. 114а м. Новомосковська, на дворі була мряка. ОСОБА_6 вийшла з магазину, а через деякий час вона почула звук удару. Коли вийшла на вулицю та побачила збиту ОСОБА_6, яка лежала на дорозі обличчям вниз. Наїзд стався на потерпілу автомобілем, але водія вона не памятає. В цей день вона і ОСОБА_6 почали працювати в магазині з 9 год., під час роботи вона не помічала, щоб ОСОБА_6 пила горілку,

- показання свідка ОСОБА_13, яка в суді показала, що 25.12.2014 р. вона прийшла на роботу в магазин «Фортуна», де працює продавцем, та її повідомили, що недавно автомобіль збив жінку. В неї працівники міліції попросили відео з камер спостереження, які є на магазині, що слідчий і отримав. Вона розписалася в документі, що зроблена копія запису. Яка була погода в цей день не памятає,

- показання свідка ОСОБА_14, який в суді показав, що він, як учасник слідчої дії був в автомобілі при проведенні слідчих дій, дивився з автомобіля на дерево вимірюючи видимість. Також він приймав участь у встановленні місця наїзду, заміри здійснювали за допомогою рулетки. Адвокат під час проведення цих дій говорив, що умови не ті. Памятає, що частина дороги була залита водою, а інша частина ні, одна частина суха, друга мокра, одна сіра, а друга полоса була чорна. Пожежні заливали дорогу частково, для проведення слідчих дій, на сухій частині було видно манекен, а на мокрій його було б не видно, погода в той день була суха. Він писав зауваження в протоколі, був також інший понятий, жінка.

- показання свідка ОСОБА_15, який в суді показав, що приблизно о 21 год. сталося ДТП напроти магазину. Там разом з ним були ОСОБА_16, Дядюра, Скляренко. Коли вони стояли то він почув гальмування автомобіля, коли повернувся то побачив жінку, яка лежала на дорозі, але самого удару він не бачив. Автомобіль, що збив жінку був сірого кольору. Він знаходився за метрів пять від зіткнення, жінка лежала посередині дороги, на її одяг не звернув уваги. Потім приїхали швидка допомога, працівники міліції. Освітлення на місці ДТП не було, находився там приблизно 20 хв., дорога була мокрою, почався дощ, після чого він пішов,

- показання свідка ОСОБА_16, який в суді показав, що 24.12.2014 р. він знаходився біля магазину «Фортуна». Почув звук гальмування, коли повернувся то побачив, що на дорозі лежало тіло жінки, а на узбіччі стояв легковий автомобіль. Він підійшов до жінки, оглянув місце, чув, що хтось викликав швидку допомогу. Він знаходився за метрів пять від зіткнення. Дорожнє покриття було вологим, так як з вечора йшов дощ,

- показання свідка ОСОБА_17, який в суді показав, що 24.12.2014 р. йому зателефонувала жінка ОСОБА_2, та попросила з нею приїхати на пригоду, де збили пішохода. Він приїхав близько 21 -21.30 год. на місце дорожньо-транспортної пригоди, де побачив на дорозі збиту жінку, на узбіччі стояв автомобіль, поряд був ОСОБА_2,

- показаннями судового експерта ОСОБА_18 про те, що він проводив експертизу, по які склав висновок №70/27/319. Для проведення експертизи ним були використані вихідні дані, які надав слідчий. Під час проведення експертизи ним зокрема було встановлено, що видимість складала 46,6 м., видимість буває силуетна і конкретна, в даному випадку вона була конкретна, і за таких обставин час реагування водія був встановлений 0,6 сек., що відповідає вимогам методології, за якою він проводив дослідження.

- рапортом 24.12.2014 р. оперативного чергового Новомосковського міського відділу відповідно до якого на телефон чергової частини надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що він здійснив наїзд на жінку поблизу магазину «Міні-маркет» в м. Новомосковську по вул. Сучкова, від чого остання померла,

- оглядом від 24.12.2014 р. дорожньо-транспортної пригоди, де зафіксовані після зіткнення автомобіль «FORD Eskort», та труп ОСОБА_6 та схемою до протоколу огляду місця скоєння дорожньо транспортної пригоди з фотокартками,

- речовим доказом автомобілем «FORD Eskort», реєстраційний номер 08695РВ та який залишений на зберігання на спеціальному майданчику Новомосковського відділу поліції,

- довідкою від 28 січня 2015 р. відповідно до якої за даними метеостанції Губиниха Новомосковського району, найближчої до м. Новомосковська 24 грудня 2014 р. з 03:40 до 05:50 год. спостерігався слабкий дощ, кількість опадів склала 1,1 мм. з 21:00 год. до 24:00 год. відмічався серпанок, видимість при якому часом погіршувалася до 1 км.

- оглядом від 18 лютого 2015 р. цифрового носія диска ДВД, який надав ОСОБА_13 де знаходиться відеозапис з моментом зіткнення автомобіля FORD Eskort під керуванням ОСОБА_2 з пішоходом ОСОБА_6

- протоколом огляду проведеним 19 лютого 2015 р. відеозапису на диску ДВД, який визнаний речовим доказом по справі,

- протоколом огляду місця події від 18 лютого 2015 р., зі схемою та фотокартками, яка відбулася 24 грудня 2014 р. приблизно о 21 год., в м. Новомосковську по вул. Сучкова, де зафіксовано місце розташування магазину «Фортуна», розташування мінімаркету «Продукти».

- висновком судово-медичного експерта № 423/Е від 05 січня 2015 р. відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден у тім'яній області голови, на лівій щоці, підборідді, животі, в області колінних суглобів, синці навколо лівого ока, у проекції правої ключиці, на правій гомілці, лівому стегні, в області лівого колінного суглобу, забита рана на правій гомілці, переломи тім'яних, лівої скроневої та клиноподібної кісток черепу, груднини, правої ключиці, перших ребер справа та зліва, кісток правої гомілки (велико та малогомілкових), крововиливи в м'яких покривних тканинах голови в тім'яній області, під м'якими мозковими оболонками в області тім'яних, потиличних, лобних та лівої скроневої долей головного мозку, в області мозочка, у речовині лівої лобної та лівої скроневої долей головного мозку, під плеврою легенів, у м'яких тканинах в області переломів, кров у шлуночках головного мозку, набряк головного мозку. Всі знайдені тілесні ушкодження, у своїй сукупності, за ступенем тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку, привели до смерті потерпілої, виникли від дії тупих предметів або о такі, можливо при автомобільній травмі, незадовго до смерті. Смерть її настала від закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під мякі мозкові оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, які привели до набряку головного мозку. Враховуючи характер та локалізацію знайдених тілесних ушкоджень, можливо вважати, що в момент первинного контакту з травмуючим автомобілем, потерпіла знаходилася у вертикальному або близькому до нього положенні, та була звернута правим боком (або близько до нього положенні) до травмую чого автомобіля, з подальшим її падінням на автомобіль та відкидання на дорожнє покриття. При судово-токсологічному дослідженні у кров від трупа ОСОБА_6, виявлений етиловий спирт у концентрації 1,76 %, що відповідно до живих осіб може відноситися до алкогольного спяніння середнього ступеню. Не виявлені метиловий, пропілів, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти,

- висновком судово-медичного експерта № 423/Е/Д від 10 січня 2015 р. в висновках якого зазначено, що враховуючи характер та локалізацію знайдених тілесних ушкоджень, можливо вважати, що в момент первинного контакту з травмуючим автомобілем, потерпіла знаходилася у вертикальному або близькому до нього положенні, та була звернута правим боком (або близькому до нього положенні) до травмую чого автомобіля, з подальшим її падінням на автомобіль та відкиданням на дорожнє покриття,

- висновком експерта №80 згідно даних судово-медичного дослідження трупу та первинних судово-медичних експертиз, у потерпілої ОСОБА_7 мали місце наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: садна в тім'яній області по середній лінії, на лівій щоці, підборідді зліва (в кількості 3-х); 1 (один) синець навколо лівого ока; 1 (один) крововилив в товщу м'яких тканин голови з внутрішньої сторони в тім'яній області посередині; перелом лівої тім'яної кістки в області горбка; крововиливи під м'якими мозковими оболонками в тім'яній, потиличній та лівій лобній ділянках, на основі лобних, лівої скроневої та потиличній частках, в області мозочка по задній поверхні; крапкові та поодинокі дрібно вогнищеві крововиливи на основі лівої лобної та лівої скроневої частках; крововилив в шлуночки головного мозку; тупа травма тулубу; велике садно в епігастральній області, лінійний горизонтальний перелом тіла грудини у верхній третині з крововиливом в товщу м'яких тканин; перелом правої ключиці у середній третині; переломи перших ребер справа та зліва по середній пахвинній лінії без пошкодження пристінкової плеври, з крововиливами в області переломів та під пристінковою плеврою; вогнищеві крововиливи в тканину легенів; травма нижніх кінцівок: садно в області правого колінного суглобу по зовнішній поверхні, в області лівого колінного суглобу по передній поверхні; синці на правій гомілці по зовнішній поверхні у верхній третин, на лівому стегні по переднє-внутрішній поверхні в середній третині, в області лівого колінного суглобу по внутрішній поверхні; забита рана в області правої гомілки по переднє-зовнішній поверхні, з якою вистоять відламки пошкодженої кісткової тканини; переломи обох кісток правої гомілки з утворенням кісткового уламку області перелому великогомілкової кістки неправильно-трикутної форми, який основою направлений назовні та декілька ззаду, місцями з утворенням дрібних осколків та оголенням ком пакти, великий крововилив в області переломів, більше виражений по зовнішнє-задній поверхні.

Враховуючи наявність та розташування тілесних ушкоджень в області обох нижніх кінцівок у вигляді синців, саден, переломів кісток правої гомілки, саден та синців по зовнішній, передній та внутрішній лівої нижньої кінцівки, вважаємо, що в момент травмування потерпіла знаходилася в русі.

- висновком експерта №70/29-311 від 26 травня 2015 р. в якому зазначено, що з причин вказаних в дослідницькій частині висновку експерта, визначити експертним шляхом розташування місця наїзду щодо меж проїзної частини й нерухомих орієнтирів (у метрах) не надається можливим. Однак можливо стверджувати, що місце наїзду розташоване на проїздній частині, призначеній для руху транспортних засобів в сторону вул. ОСОБА_16, та на деякій відстані перед розташуванням трупу, якщо його не переміщували. Швидкість руху автомобіля «Форд Ескорт» перед початком гальмування була не менше 53,9 км/год. Покази водія ОСОБА_2 в частині того, що автомобіль «Форд Ескорт» під його керуванням рухався зі швидкістю 60,0 км/год. - спроможні з технічної точки зору,

- висновком експерта №70/27-319 від 28 травня 2015 р. відповідно якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Форд Ескорт» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.2 та 12.3 ПДР. При заданому механізмі пригоди, дії водія автомобіля «Форд Ескорт» не відповідали вимогам п.12.3 ПДР, що з технічної точки зору перебуває у причинному звязку з настанням даної ДТП. В умовах місця події, водій автомобіля «Форд Ескорт» мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до лінії пішохода. Для оцінки дій пішоходів не потрібно застосування спеціальних технічних пізнань, тому у дорожньо-транспортній ситуації що склалася дії пішохода ОСОБА_6 органи розслідування можуть самостійно стосовно до розділу 4 Правил дорожнього руху.

- висновком експерта №3386-16 від 19 квітня 2017 р. відповідно до висновків якого у заданій дорожній обстановці, при заданих ухвалою вихідних даних, водію автомобіля «Форд Ескорт» ОСОБА_2 для забезпечення безпеки дорожнього руху необхідно було діяти відповідно до вимог п. 12.2., 12.3., 19.1. Правил дорожнього руху України.

У заданій дорожньо-транспортній ситуації, виходячи з заданих ухвалою вихідних даних, водій автомобіля «Форд Ескорт» ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду (що регламентовано вимогами п. 12.3. Правил дорожнього руху України), про що викладено в дослідницькій частині.

У заданій дорожньо-транспортній ситуації, при заданих ухвалою вихідних даних, в діях водія автомобіля «Форд Ескорт» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху України. Невідповідності в діях водія автомобіля «Форд Ескорт» ОСОБА_2 вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Невідповідностей в діях водія автомобіля «Форд Ескорт» ОСОБА_2 вимогам п. 12.2., 19.1. Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, не вбачається.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_6 відносно відповідності вимог Правил дорожнього руху України не потребує використовування спеціальних автотехнічних знань і може бути виконана судом самостійно, відповідно до вимог розділу № 4 Правил дорожнього руху України.

Більше будь яких доказів вини ОСОБА_2С, у вчинені кримінального правопорушення стороною обвинувачення суду не надано.

Суд, дослідивши докази в межах предявленої підозри, зберігаючи неупередженість і обєктивність, не виходячи за межі предявлено обвинувачення, яке прокурор підтримав у суді, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 не встановленою та не доведеною, і вважає за необхідне виправдати ОСОБА_2 у звязку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Дослідженні в суді докази обвинувачення та захисту суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України.

Приймаючи рішення про виправдовування ОСОБА_2 суд виходить з того, що обєктивна сторона злочину ч. 2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, характеризується трьома ознаками: діянням, наслідками та причинним звязком між діянням та наслідками. Судом встановлено відсутність у діях ОСОБА_2 порушення пунктів 1.3, 1.5, п.б 2.3, 12.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р.

Суб'єктивна сторона даного злочину визначається складністю об'єктивної сторони, яка характеризується діянням, наслідками та причинним зв'язком між ними. У зв'язку з цим психічне ставлення особи слід визначати як по факту порушення правил, так і до наслідків цього порушення.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого, у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Винуватість - категорія кримінального процесуального права, яка означає доведеність доказами вчинення кримінального правопорушення конкретною особою. Відповідно до ст. 23 КК України злочином може визнаватися діяння лише за наявності вини, а особа може визнаватися винною лише у скоєнні злочину за наявності у неї певного психічного ставлення до вчинюваного діяння та його наслідків (у формі умислу та необережності), які, у свою чергу, знаходять прояв у двох видах: умисел прямий і не прямий.

Відповідно до ст. 92 КПК України обовязок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора. Обовязок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Суд встановив, що обвинуваченням не доведено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КПК України, і в його діях відсутній склад вказаного кримінального правопорушення, тому ОСОБА_2 підлягає виправдовування.

При винесенні рішення суд виходив з того, що допитаний в суді ОСОБА_5 винуватість у скоєному кримінальному правопорушення не визнав, та пояснив, що 24.12.2014 р. о 21-00 год. він їхав на автомобілі «FORD Eskort» по вул. Сучкова, навпроти центрального входу торгівельного комплексу «Фортуна», розташованого за адресою вул. Плеханова буд. 2 м. Новомосковська Дніпропетровської обл., збив жінку на дорозі, одразу викликав міліцію, швидку допомогу. Він їхав з м. Новомосковська в Дніпропетровськ по правій полосі, потерпіла вийшла на його смугу швидко, легким бігом йому так здалося, на відео було все зафіксовано, що вона йшла, ніяких перешкод у русі не було, однак дорога погана. Він їхав зі швидкістю 50-60 км./год., гальмував щоб обїхати, але не вдалося, тому збив пішохода, коли побачив пішохода, то намагався обїхати її праворуч, але все сталося швидко. Після скоєного ДТП був у шокі, хвилювався, викликав швидку допомогу. Потерпіла була в темній одежі, в той день йшов дощ, калюжі були на дорозі. Під час проведення слідчого експерименту погода була не така як у грудні місяці, коли була аварія, у травні, коли проводився слідчий експеримент, було ясно та сухо, він заперечував про невідповідність погодних умов.

Аналізуючи показання ОСОБА_2 суд прийшов до висновку, що він не міг обєктивно своєчасно побачити пішохода, а раптове зявлення пішохода у зоні уваги водія обвинуваченого, який почав термінове гальмування, позбавило його технічної можливості запобігти зіткненню автомобіля, яким він керував, з пішоходом ОСОБА_6

Показання ОСОБА_2 узгоджуються з висновком авто технічної експертизи №9 від 24.06.2015 р., відповідно до висновків якої встановити чи мав технічну можливість водій ОСОБА_2 зупинитися до місця наїзду на пішохода ОСОБА_6, з початку її руху про проїзній частині, якщо відстань, з якої міг водій побачити пішохода складає 46,6 м не можливо, у звязку з відсутністю обєктивних даних для такого дослідження.

З технічної точки зору дії пішохода ОСОБА_6 не відповідають вимогам п. 4.8, п. 4.14 Правил дорожнього руху України, та знаходяться у причинному звязку з дорожньо-транспортною пригодою.

Допитаний в суді експерт ОСОБА_19 підтвердив висновок експертизи, та пояснив, що при відсутності обєктивних вихідних даних для проведення експертизи, зокрема точної відстані з якої водій обєктивно побачив пішохода, врахування дощової погоди, те тільки на дорозі, але й навколо автомобіля, та слідів дощу на лобовому склі автомобіля під час руху, не встановлено точний коефіцієнт зчеплення коліс автомобіля з поверхнею дороги, не можливо зробити категоричний висновок щодо відповідності дій водія вимогам Правил дорожнього руху України. Зроблений ним висновок ґрунтується на даних, які надав йому захисник.

Також під час перегляду відеозапису дорожньо-транспортної пригоди, яка була проведена за участю учасників процесу, на 58 секунді запису видно, що пішохід ОСОБА_6 зненацька зявляється у світлі фар автомобіля, яким керував ОСОБА_2, після чого відбувається зіткнення, з чого суд робить висновок про несподівану появу пішохода на проїзній частині дороги і обєктивну відсутність у водія ОСОБА_2 технічної можливості запобігти зіткненню автомобіля з пішоходом.

Посилання прокурора, як на доказ винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, на висновок експерта №70/29-311 від 26 травня 2015 р. суд вважає недопустимим доказом обвинувачення, так як вихідні дані для проведення експертизи були взяті слідчим із показань ОСОБА_2, допитаного у якості свідка 15.12.2014 р. та 09.02.2015 р., що суд вважає порушенням вимог ст. 87 КПК України, де вказано, що згідно п. 1 ч. 3 недопустимими доказами є докази отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним у цьому кримінальному провадженні. Після допиту ОСОБА_2 09.02.2015 р. у якості свідка, слідчий призначив дві авто технічні експертизи, постанови про призначення яких прокурором суду надано не було, тому суд вважає такий доказ недопустимим, так як позбавлений можливості безпосередньо дослідити докази які були підставою для призначення експертиз. У висновках експертів вказано, що постанови були винесені слідчим 22.05.2015 р. та 26.05.2015 р., експертизи були проведені : №70/29-311 проведено 26.05.2015 р., №70/27-319 проведено 28.05.2015 р. Також судом встановлено, що при проведенні експертиз експерт посилався на вихідні дані, які були отримані слідчим під час допиту ОСОБА_2 у якості свідка, однак стороною обвинувачення не було надано суду протоколу допиту ОСОБА_2 у якості свідка.

Судом встановлено, що 25.05.2015 р. ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КПК України. Таким чином суд встановив, що докази обвинувачення авто технічні експертизи №70/29-311 від 26.05.2015 р., та №70/27-319 від 28.05.2015 р. є недопустимим доказом, так як вони були отримані з показань свідка ОСОБА_2 викладених в протоколах його допитів від 25.12.2014 р. та від 09.02.2015 р., який 25.05.2015 р. був визнаний підозрюваним у цьому кримінальному провадженні. Суд дійшов таких переконань на підставі аналізу копій протоколів допиту свідка ОСОБА_2, які надав захисник, отримавши їх при ознайомленні з кримінальним провадженням. Прокурор не надав суду оригіналів вказаних протоколів допиту свідка ОСОБА_2, однак підтвердив їх наявність у кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 9 КПК України прокурор зобовязаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують обвинуваченого, надати належну їм правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обовязок доказування обставин передбачених ст. 91 КПК України покладається в даному випадку на прокурора.

Висновок експерта №3386-16 від 19 квітня 2017 р., який був проведений на підставі ухвали суду по матеріалам кримінального провадження і вказує на порушення ОСОБА_2 ПДР України, суд не вважає доказом вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, так як у висновку підтверджено обставини обвинувачення які підтримав прокурор, і вихідні дані для експерта були надані за клопотанням прокурора такі ж як і по попереднім експертизам, які суд визнав недопустимими доказами. Постановлюючи ухвалу про залучення експерта та задовольняючи клопотання прокурора, суд давав прокуророві рівне право відповідно до ст. 22 КПК України у збиранні та поданні до суду доказів та реалізації інших процесуальних прав передбачених КПК України. Вказаний висновок як доказ обвинувачення на думку суду також спростовується доказами захисту, на які суд посилається у вироку.

Щодо аналізу інших доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, на які послалася сторона обвинувачення, то суд вважає, що показання допитаних в суді свідків ОСОБА_20, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 є доказом події кримінального правопорушення, участь у якому не оспорює і обвинувачений, які суд безпосередньо сприймав відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, як доказування події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин кримінального правопорушення), так як свідки були безпосередніми очевидцями наслідків дорожньо-транспортної пригоди і самого зіткнення автомобіля і пішохода вони не бачили, тому суд ці докази не вважає беззаперечними доказами винуватості ОСОБА_2 у правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується. Огляд місця ДТП, огляд автомобіля свідчать про саму подію кримінального правопорушення та його наслідки, які зафіксовані після зіткнення автомобіля з пішоходом, але вони на думку суду, не є беззаперечними доказами винуватості ОСОБА_2С, у вчиненні кримінального правопорушення

Також суд вважає, що докази обвинувачення спростовуються доказами захисту, які суд безпосередньо дослідив у судовому засіданні, зокрема висновком авто технічної експертизи №9 від 24.06.2015 р., показаннями експерта ОСОБА_19, обвинуваченого ОСОБА_2, які дають суду право беззаперечно встановити відсутність у діях ОСОБА_2 порушень п. 12.2, п.12.3, п.19.1 Правил дорожнього руху України і як наслідок відсутність у його діях складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Аналіз підстав для призначення авто технічних експертиз по яким було складено висновки №70/29-311 від 26.05.2015 р., та №70/27-319 від 28.05.2015 р. про порушення ОСОБА_2 ПДР України свідчить про недопустимість таких доказів, здобутих в порушення вимог ст. 87 КПК України, внаслідок істотного порушення прав та свобод ОСОБА_2 гарантованих Конституцією та Законами України міжнародними договорами, а також будь які інші докази, здобуті завдяки інформації , отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд відповідно до п.3 ч.1 ст. 373 КПК України ухвалює виправдувальний вирок в звязку з тим, що органом досудового розслідування та прокурором не доведено, що в діях ОСОБА_2 є склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не надано суду беззаперечних доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, так як згідно ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість, у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Відповідно до ч. 3 статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Виходячи з аналізу доказів обвинувачення, доказів захисту, та зібраних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення суд встановив відсутність у його діях складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, то ОСОБА_2 повинен бути виправданим та відносно нього на підставі п. 3 ч.1 ст. 373 КПК України повинен бути ухвалений виправдувальний вирок.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Sekanina v. Austria» справа №13126 погодився з тим, що національні суди постановили, що «не було можливості підтвердити підозри щодо вчинення цією особою злочину», і що особу виправдано «лише тому, що вона користувалася правом витлумачення на її користь будь-якого сумніву в доводах».

Щодо дослідження версії захисту про винуватості самої загиблої ОСОБА_6 у порушенні нею самою вимог розділу 4 Правил дорожнього руху, в тому числі і в наслідок знаходження її у стані алкогольного спяніння, то суд позбавлений такої можливості, в наслідок смерті ОСОБА_6 та визнання частини доказів обвинувачення недопустимими.

Розглянувши позовну заяву потерпілої ОСОБА_3 до ОСОБА_2, викладену нею у остаточній редакції, про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 29015 грн. 06 коп., та моральної шкоди в розмірі 150000 грн., її доводи і докази суд вважає, що позов повинно бути залишено без розгляду з тих підстав, що суд не встановив у діях обвинуваченого причинного зв'язку з наслідками, що наступили для потерпілої, та вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення, а сам він підлягає виправдовуванню.

Відповідно до ст. 129 КПК України, в звязку з виправдовування обвинуваченого ОСОБА_2 за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди повинен бути залишеним без розгляду.

Вирішуючи долю речових доказів відповідно до ст.ст. 100, 374 КПК України суд вважає, що автомобіль «FORD Eskort», реєстраційний номер 08695РВ необхідно залишити за належністю ОСОБА_2, відеозапис на диску ДВД залишити при справі.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

ухвалив :

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та виправдати його.

Речові докази по справі : автомобіль «FORD Eskort», реєстраційний номер 08695РВ необхідно залишити ОСОБА_2, відеозапис на диску ДВД залишити при справі

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку видати обвинуваченому, прокурору негайно, після його проголошення.

Суддя Лила В.М.