Ухвала суду № 67339073, 22.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 756/8707/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/5086/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук А.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

22 червня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 2 лютого 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 2 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ «Київенерго» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове про задоволення позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що у липні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію за актом порушень №36130 від 5 травня 2014 року у розмірі 27 115 грн. 88 коп., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 10 жовтня 2013 року між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_3 укладено договір про користування електричною енергією № 5253110614 за яким останній несе відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією.

5 травня 2014 року в ході обстеження приладу обліку електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 представниками ПАТ «Київенерго» виявлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника, про що складено відповідний акт про порушення №36130 та здійснено фото фіксацію.

27 травня 2014 року на засіданні комісії по розгляду акта порушення правил користування електричною енергією для населення проведено розрахунок вартості електроенергії спожитої з порушенням ПКЕЕН за адресою: АДРЕСА_1 , що за період з 6 травня 2013 року по 6 травня 2014 року склало 27 115 грн. 88 коп.

Зазначив, що відповідач відмовився у добровільному порядку сплатити зазначену заборгованість, у зв'язку із чим просив суд стягнути з ОСОБА_3 27 115,88 грн. боргу за не обліковану енергію за актом порушень № 36130 та судові витрати.

5 травня 2014 року в ході обстеження приладу обліку електричної енергії представниками ПАТ «Київенерго» виявлено порушення, а саме самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника у квартирі АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт порушень № 36130.

В поясненнях до акту компетентними особами вказано, що порушення правил користування електричною енергією полягає у тому, що відбулося самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника без наявності договору на поставку електричної енергії шляхом підключення кабелю від опори №12 - проміжна опора (без номеру) - до будинку. До зазначеного акта надана схема та фото таблиці, які підтверджують факт самовільного підключення ОСОБА_3

З копії паспорта ОСОБА_3 та довідки ВАДР ГУ ДМС України у м. Києві від 22 липня 2015 року вбачається, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Згідно довідки №42АУ/012/1310/Г-58 від 4 лютого 2016 року виданої ПАТ «Київенерго» особовий рахунок № НОМЕР_1 для сплати за спожиту електричну енергію, що відкрито за адресою: АДРЕСА_1 не значиться за відповідачем.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» порушеннями в електроенергетиці, зокрема є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Аналогічні положення містить п. 48 Правил користування електричною енергією для населення.

Відповідно до п.1.24 Інструкції по складанню актів про порушення правил користування електричною енергією для населення, при виявленні порушення необхідно визначити метод розкрадання електроенергії, перевірити працездатність пристрою розкрадання і продемонструвати виявлене порушення споживачеві.

З огляду на зазначене, правопорушенням в електроенергетиці є не сам факт самовільного підключення до електроенергетики, а саме факт розкрадання споживачем електричної енергії у разі самовільного підключення і споживання електроенергії поза межами приладів обліку.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження самовільного підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника саме відповідача.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції не дав належної оцінки акту від 14 травня 2014 року, який підписано ОСОБА_3 без заперечень, пояснень ОСОБА_3 щодо самовільного підключення до електромережі, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_3, він дійсно буд присутнім при складанні акту, проте вважав, що його запросили як понятого, оскільки він зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2, а акт складено щодо квартири № 11, пояснення свої, викладені в письмовому вигляді заперечував, посилаючись на те, що не має будь-якого відношення до квартири 11, розкрадання електроенергії не допускав.

Як вбачається з довідки ВАДР ГУ ДМС України у м. Києві від 22 липня 2015 року, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції не дав належної оцінки договору, укладеному між ПАТ «Київенерго і ОСОБА_3 від 10 жовтня 2013 року щодо споживання електричної енергії із зазначенням місця проживання відповідача - квартири АДРЕСА_1, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, судом дана належна оцінка усім доказам в їх сукупності та взаємному зв'язку, встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований і проживає у квартирі АДРЕСА_2, згідно довідки № 42АУ/012/1310/Г-58 від 4 лютого 2016 року, виданої ПАТ «Київенерго», особовий рахунок № НОМЕР_1 для сплати за спожиту електричну енергію, що відкрито за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 не значиться.

Крім того, при розгляді апеляційної скарги, позивачу судом запропоновано надати пакет документів, на підставі яких укладено договір від 10 жовтня 2013 року між ПАТ «Київенерго і ОСОБА_3 на споживання електричної енергії за адресою - АДРЕСА_1. Проте такі докази суду не надані.

Відповідно до ст.. 10, 60 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог.

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 2 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді