Ухвала суду № 67338984, 21.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження № 22-ц/796/ 3509/2017 р. Головуючий у 1 інстанції - Кізюн Л.І.

Справа № 760/14458/15-ц Доповідач - Мараєва Н.Є

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2017 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення (заочне) Солом'янського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 р.

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до

ОСОБА_1, ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 р. задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 27-07-Ип/11 від 06 серпня 2007 року у розмірі 2 794 070,16 грн.; стягнуто частково, в рівних долях, з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 3 654 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, що відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», Відкрите акціонерне товариство перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», яке є правонаступником щодо всіх прав та зобов'язань ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», Банку «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю, Комерційного банку «Фінанси та кредит» та Комерційного банку «Банк ділового співробітництва».

Також, судом встановлено, між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 06 серпня 2007 року було укладено кредитний договір №27-07-Ип/11, згідно умов якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 170 000,00 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 05 серпня 2022 року та сплатити проценти у розмірі 14,5 % річних за користування кредитом (а.с.а.с. 18-22). Кредитні кошти були надані відповідачу на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності.

Пунктом 3.2 кредитного договору встановлено, що позичальник взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення кредитної заборгованості відповідно до Графіка зниження розміру заборгованості, який є невід'ємним додатком до кредитного договору.

Відповідно до п. 3.4 кредитного договору банк має право зупинити видачу кредитних ресурсів, відмовити позичальнику в продовженні строку дії договору, а також вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих відсотків по них, неустойки відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/ або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2, п. 3.4, п. 4.3, п. 4.4, п. 4.6 цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

30 травня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №27-07-Ип/11 від 06.08.2007 року, відповідно до умов якої п. 2.1, п. 4.1 викладено в новій редакції та встановлено процентну ставку за користування кредитом починаючи з 30.05.2008 року у розмірі 16% річних (а.с. 26).

Додатковою угодою №4 від 11.07.2011 року до кредитного договору №27-07-Ип/11 від 6.08.2007 р., укладеної між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, встановлено процентну ставку за користування кредитом починаючи з 11.07.2011 року у розмірі 14,5% річних (а.с. 31).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 06 серпня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 і ОСОБА_1 був укладений договір поруки №27-07-П1/11, за умовами якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором (.а.с.а.с. 37-39).

Пунктом 2.1 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

30травня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №27-07-П1/11 від 6.08.2007 р., відповідно до умов якої поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №27-07-ИП/11 від 06 серпня 2007 р., укладеним між кредитором та боржником, відповідно до якого боржникові надано кредит у розмірі 170 000,00 дол.США, зі сплатою 16% річних (а.с. 41).

Додатковою угодою №2 від 11.07.2011 року до договору поруки №27-07-П1/11 від 6.08.2007, укладеною між ПАТ «банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_1 та ОСОБА_2, поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №27-07- ИП/11 від 06 серпня 2007 року, укладеним між кредитором та боржником, відповідно до якого боржникові надано кредит у розмірі 142 843,00 доларів США, зі сплатою 14,5% річних (а.с. 42).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, поручитель відповідає перед кредитором разом з боржником як солідарний боржник.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей-або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Банк свої зобов'язання за договором щодо надання кредиту виконав.

Проте, позичальником умови договору не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються.

Згідно ст.1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з Них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором та виникненням заборгованості, 20 травня 2015 року позичальнику та поручителю було направлено вимоги щодо погашення існуючої заборгованості (а.с.а.с. 35, 40). Проте заборгованість у встановлені строки повернута не була.

Наявність заборгованості підтверджується даними розрахунку заборгованості по кредиту, наданого позивачем (а.с. 8-17).

Відповідно до даних розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 05 травня 2015 року загальна сума заборгованості складає 2 794 070,16 грн.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позову.

Що стосується доводів апелянта щодо припинення поруки, то вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки, повноважень на оскарження рішення від поручителя апелянт не має, а поручителем рішення суду не оскаржується.

Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 р. - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :