Рішення № 6733430, 16.11.2009, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-2108/2009 р .

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Козачук О.С.,

за участю: позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки в якому вказувала, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 03 жовтня 1985 року по 24 грудня 1999 року.

Від шлюбу мають спільну доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є студенткою 3 курсу денного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2.

Строк закінчення навчального закладу 30 червня 2011 року.

ТакожОСОБА_1 вказувала на те, що дочка знаходиться на її повному матеріальному утриманні, відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу не надає.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 є працездатною особою, має змогу та зобовязаний утримувати ОСОБА_3, тому позивачка просила суд стягувати з відповідача аліменти в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подачі нею позовної заяви і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2011 року.

Позивачка ОСОБА_1в судовому засіданні свої вимоги підтримала частково в частині предявленого позову за винятком стягнення сплачених нею витрат на правову допомогу, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові. Окремо звертала увагу суду на незадовільний стан здоровя дочки, а також її потребу в періодичному стаціонарному та санітарно-курортному лікуванні.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. В обгрунтування своїх заперечень зазначав, що має незадовільний стан здоровя, за характером роботи отримує лише сезонні заробітки, на час розгляду справи перебуває на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, інших прибутків не отримує. Враховуючи ці обставини та негативне ставлення доньки до нього, не вбачав підстав для вирішення спору на користь позивачки.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_1не заперечувала.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оглянувши медичну картку ОСОБА_3, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що відповідач є батьком повнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 листопада 2008 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягувалися аліменти в розмірі ј частини його заробітку на утримання доньки ОСОБА_3, яка навчалася у Вознесенському професійному ліцеї.

В звязку з закінченням останньою навчання стягнення аліментів було припинено.

Однак на цей час ОСОБА_3. знаходиться на повному матеріальному забезпеченні позивачки та є студенткою третього курсу денного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2.

Строк закінчення навчального закладу 30 червня 2011 року (а.с. 3-6).

У відповідності зі ст. 199 СК України якщо повнолітня донька, син продовжує навчання в звязку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України за рішенням суду кошти на утримання повнолітньої дитини визначаються у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку платника аліментів з врахуванням стану здоровя та матеріального становища дитини, платника аліментів, наявності в останнього інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, тощо.

З наданих сторонами доказів вбачається те, що відповідач зобовязаний утримувати свою повнолітню доньку.

При встановленні можливості ОСОБА_2 матеріально утримувати доньку та визначенні розміру аліментів суд враховує те, щоОСОБА_3 отримує прибуток у вигляді стипендії в розмірі 400 грн., однак має незадовільний стан здоровя, неодноразово знаходилася на тривалому стаціонарному лікуванні, має потребу в подальшому профілактичному нагляді та санітарно-курортному лікуванні.

Водночас платник аліментів працює сезонно за що отримує щомісячний прибуток у вигляді заробітної плати, в інші періоди знаходиться на обліку в центрі зайнятості та є отримувачем допомоги по безробіттю (а.с 7-10, 20, 29).

Інші заперечення відповідача свого підтвердження належними доказами не знайшли.

Тому, з врахуванням вищевикладеного та розяснень Пленуму Верховного Суду України в своїй постанові від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 має змогу сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки в розмірі 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В той же час суд не погоджується з вимогами позивачки щодо визначення мінімального розміру аліментів, яке підлягає стягненню з платника, а саме 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки вказана норма може застосовуватися лише до вимог про стягнення аліментів на утримання дітей.

Разом з тим ч. 1 ст. 6 СК України вказує на те, що правовий статус дитини має особа лише до досягнення нею повноліття.

Тому, вказані вимоги не ґрунтуються на Законі.

Враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 88 ЦПК України, п. 5 ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 з відповідача на користь бюджету підлягають стягненню також 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/5 (одної пятої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07 жовтня 2009 року і до 30 червня 2011 року (дата закінчення навчання) при умові продовження нею навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 51 (пятдесят одну) гривню державного мита на користь місцевого бюджету Дорошівської сільської ради (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31410537700121).

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень на користь державного бюджету Вознесенського району: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код платежу: 22050000, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31212259700113).

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом: суддя: