Рішення № 6733424, 12.11.2009, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2 - 1961/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання Лукіянчиній Т.І.,

за участю - позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

В позовній заяві позивачка зазначала, що знаходиться з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 22 листопада 2008 р., від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила позов задовольнити.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 вересня 2009 р. і до досягнення ним повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Позивачка ОСОБА_1 проти цього не заперечувала.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 22 листопада 2008 р., що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1, виданим 22 листопада 2008 р. відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області (а.с.3).

Від даного шлюбу сторони мають малолітню дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 26 червня 2009 р. (а.с.2).

Згідно довідки від 14 червня 2009 р., виданої головою вуличного комітету, малолітній ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_2, на даний час проживає разом з матірю за адресою: АДРЕСА_1 та окремо від батька і знаходиться на утриманні позивачки (а.с.6).

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що батько і мати мають рівні права та обовязки щодо своїх дітей.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України враховує обставини справи, матеріальне становище дитини, матеріальне становище відповідача. Згідно ст.183 СК України, за загальним правилом, частка заробітку (доходу) матері чи батька, яка підлягає стягненню, як аліменти на дитину, визначається судом.

Отже, оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, який є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 зобовязаний до утримання дитини та має можливість сплачувати аліменти. Проте, відповідач не виконує свого обовязку щодо утримання сина, оскільки добровільно не надає матеріальної допомоги, достатньої для задоволення розумних потреб.

Згідно зі ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на утримання дитини, в якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами не укладався, тому, при вищезгаданих обставинах з відповідача можуть бути стягнуті аліменти на утримання дитини на користь позивачки.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, стягнувши з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина Євгенія у розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу), але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу предявлення позову 11 вересня 2009 р. і до досягнення дитиною повноліття.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 вересня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, судовий збір в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп. на користь держави в особі місцевого бюджету м.Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р №31415537700007).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в особі Державного бюджету м. Вознесенськ (банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р №31210259700007, МФО 826013, код платежу 22050000) в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в апеляційному порядку.

Суддя Т.В. Серебрякова