Ухвала суду № 67329623, 12.06.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/9252/17

Провадження № 1-кс/760/8263/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., при секретарі Козак К.В., за участі детектива Фурсевича В.В., адвоката Пльотки П.Ю., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши в судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Києві, клопотання старшого детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фурсевича В.В., погоджене прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Луговським О.С. про арешт майна,

в с т а н о в и в :

До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фурсевича В.В., погоджене прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Луговським О.С. про арешт майна.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017170690000027 від 20.05.2017,за фактом надання заступником начальника відділу економічної безпеки комунального підприємства «Полтавафарм» ОСОБА_5, за попередньою змовою з в.о. директора цього підприємства - депутатом Полтавської обласної Ради ОСОБА_3, неправомірної вигоди службовим особам, що займають відповідальне становище, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що що ОСОБА_3 будучи депутатом Полтавської обласної ради VII скликання та виконуючи з 24.03.2016 обов'язки директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» (далі - ПОКП «Полтавафарм»), 19.05.2017 вступив в злочину змову з заступником начальника відділу економічної безпеки ПОКП «Полтавафарм» ОСОБА_5 з метою надання пропозиції службовим особам Управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Полтавській області неправомірної вигоди за прискорення процедури обстеження та складання актів обстеження об'єктів чи приміщень, призначених для провадження діяльності, пов'язаної з придбанням, зберіганням, використанням, перевезенням, відпуском та знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, детектив вказав, що відповідно до п. п. 2, 4, 9, 11 Порядку видачі дозволу на використання об'єктів і приміщень, призначених для провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 № 469, дозвіл на використання об'єктів і приміщень, призначених для провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - дозвіл) видається юридичній особі за встановленою формою Головними управліннями Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі - територіальні органи Національної поліції) за місцезнаходженням юридичної особи.

Вказав, що для отримання дозволу юридична особа подає особисто або через уповноважений нею орган чи особу державному адміністратору або представнику структурного підрозділу територіального органу Національної поліції з питань протидії наркозлочинності заяву за встановленою формою. З метою перевірки відповідності об'єктів чи приміщень установленим вимогам проводиться їх обстеження працівниками структурного підрозділу територіального органу Національної поліції з питань протидії наркозлочинності та органу поліції охорони в Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, областях та м. Києві. За результатами обстеження об'єктів чи приміщень складаються акти обстеження за відповідними формами, у яких зазначається про можливість або неможливість використання об'єктів чи приміщень для провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Пояснив, що діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_3, ОСОБА_5 19.05.2017 під час особистої зустрічі із заступником начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи Управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_6 висунув пропозицію надання йому неправомірної вигоди за вчинення ним дій з використанням службового становища в інтересах ПОКП «Полтавафарм», а саме, за прискорення процедури обстеження та складання актів обстеження відокремлених підрозділів ПОКП «Полтавафарм», які провадять діяльність, пов'язану з придбанням, зберіганням, використанням, перевезенням, відпуском та знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Зазначив, що у ході досудового розслідування також встановлено, що наказом начальника ГУ НП в Полтавській області від 14.04.2017 № 136ос капітана поліції ОСОБА_6 призначено на посаду заступника начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Полтавській області. Відповідно до функціональних обов'язків ОСОБА_6 організовує оперативну роботу та здійснює контроль за додержанням вимог чинного законодавства України у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, у тому числі приймає участь у проведенні обстежень об'єктів чи приміщень та складанні актів таких обстежень, необхідних для надання дозволів на зберігання в них наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Детектив зазначає, що відповідно до п. 1 примітки ст. 364, п. 2 примітки до ст. 368 КК України, заступник начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_6 за своєю посадою є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Також зазначено, що 23.05.2017 під контролем правоохоронних органів під час особистої зустрічі, яка мала місце на вул. Лідова, м. Полтави, поруч адміністративної будівлі ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_6 повторно висунув пропозицію ОСОБА_7, який виконував обов'язки начальника Управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Полтавській області, тобто за своєю посадою є службовою особою, яка займає відповідальне становище, надання йому неправомірної вигоди у розмірі 34 тис. грн. за вчинення ним дій з використанням службового становища в інтересах ПОКП «Полтавафарм», а саме, за прискорення процедури обстеження та складання актів обстеження відокремлених підрозділів ПОКП «Полтавафарм», які провадять діяльність, пов'язану з придбанням, зберіганням, використанням, перевезенням, відпуском та знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, з розрахунку 1 тис. грн. за об'єкт обстеження.

Як пояснив детектив, 24.05.2017 близько о 16.30 год. ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_3 бажає зустрітись з метою вирішення питання про проведення обстежень приміщень аптечних закладів вказаного підприємства.

Також зазначено, що цього ж дня, близько 17 год., ОСОБА_6 прибув до місця знаходження ПОКП «Полтавафарм» за адресою: вул. Горбанівська, буд. 2, с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, де його зустрів ОСОБА_5 та провів до ОСОБА_3, який обговорив з ОСОБА_6 питання щодо проведення обстежень приміщень вказаного підприємства та їх черговості.

Детектив зазначає, що у кінці зустрічі ОСОБА_3 особисто запропонував ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 35 тис. грн. за невідкладне, у зв'язку із закінченням дозволів, проведення зазначених обстежень на 34 аптечних закладах ПОКП «Полтавафарм», водночас зауваживши, що вартість складає по 1 тис. грн. за одне приміщення та 1 тис. грн. додатково. При цьому ОСОБА_3 повідомив, що грошові кошти 25.05.2017 йому, ОСОБА_6, надасть ОСОБА_5

Детектив вказує, що 25.05.2017, близько 8.20 год., ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, реалізуючи злочинний умисел, перебуваючи за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, буд. 83, у приміщенні службового кабінету заступника начальника відділу оперативних розробок та організації агентурно-оперативної роботи капітана поліції ОСОБА_6 № 213, надав останньому неправомірну вигоду в розмірі 35 тис. грн. за проведення обстежень та надання на їх підставі дозволів щодо 34 аптечних закладів ПОКП «Полтавафарм».

Вказано, що 25.05.2017 ОСОБА_8 після передачі ОСОБА_6 неправомірної вигоди в розмірі 35 тис. грн. затримано в порядку ст. 208 КПК України працівниками військової прокуратури Полтавського гарнізону та Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Зазначено, що цього ж дня ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Детектив вказує, що своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, тобто надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Зазначено, що26.05.2017 Заступником Генерального прокурора України - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 складено письмове повідомлення про підозру депутату Полтавської обласної ради VII скликання ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 України.

Вказано, що 26.05.2017 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю с.Кияшки Кременчуцького району Полтавської області, українцю, громадянину України, раніше не судимому, одруженому, виконувачу обов'язків директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», депутату Полтавської обласної ради VII скликання, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

У клопотанні вказано, що 27.05.2017 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва Усатовою І.А. до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Детектив зазначив, що ході досудового даного кримінального провадження встановлено, що громадянину України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на праві власності належать:

- земельна ділянка площею 0,1462 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується декларацією ОСОБА_3 за 2016 рік в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та витягом із Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.06.2017;

- легковий автомобіль марки «Honda», моделі «Accord», білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, 2013 року випуску, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується декларацією ОСОБА_3 за 2016 рік в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та витягом з бази ДП «Національні інформаційні системи».

Вказано, що в ході досудового розслідування з'ясовано, що дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_10, з якою останнім було укладено шлюб 29.07.1995, під час шлюбу 17.06.2009 набула у власність квартиру загальною площею 123,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується декларацією ОСОБА_3 за 2016 рік в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно НОМЕР_4 від 02.06.2017.

Детектив вказує, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 ч. 3 КК України, та враховуючи корисливий мотив злочину, є підстави вважати, що він, з метою уникнення накладення стягнення на належне йому майно, може вживати дії для приховування такого майна або для його відчуження на користь третіх осіб.

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, детектив просив задоволення клопотання.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В ході судового розгляду детектив клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання. Зазначили, що на підставі документів та суджень викладених у клопотанні сторони обвинувачення, сторона захисту робить висновок, що вищевказане майно, а саме земельна ділянка та легковий автомобіль належать особисто ОСОБА_3, а квартира належить йому та його дружині на праві спільної сумісної власності. Не дивлячись на вказані твердження сторони обвинувачення щодо право власності вищевказаних об'єктів рухомого та нерухомого майна вважають їх хибними, а інформацію винесену з цього приводу у клопотання такою, що не відповідає дійсності.

Вказали, що гр. ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 не є підозрюваної/обвинуваченою у кримінальному провадженні № №42017170690000027 від 20.50.2017 р., вона навіть не є свідком у вказаному кримінальному провадженні обмеження її у праві користуватись, розпоряджатись вищевказаним майном є грубим порушенням її прав встановлених законодавством України.

Сторона захисту зазначила, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3 є неконкретним, безпідставним та таким, що порушує права та законні інтереси його дружини ОСОБА_10

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін, вивчивши клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017170690000027 від 20.05.2017,за фактом надання заступником начальника відділу економічної безпеки комунального підприємства «Полтавафарм» ОСОБА_5, за попередньою змовою з в.о. директора цього підприємства - депутатом Полтавської обласної Ради ОСОБА_3, неправомірної вигоди службовим особам, що займають відповідальне становище, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 будучи депутатом Полтавської обласної ради VII скликання та виконуючи з 24.03.2016 обов'язки директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» (далі - ПОКП «Полтавафарм»), 19.05.2017 вступив в злочину змову з заступником начальника відділу економічної безпеки ПОКП «Полтавафарм» ОСОБА_5 з метою надання пропозиції службовим особам Управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Полтавській області неправомірної вигоди за прискорення процедури обстеження та складання актів обстеження об'єктів чи приміщень, призначених для провадження діяльності, пов'язаної з придбанням, зберіганням, використанням, перевезенням, відпуском та знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

26.05.2017 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю с.Кияшки Кременчуцького району Полтавської області, українцю, громадянину України, раніше не судимому, одруженому, виконувачу обов'язків директора Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», депутату Полтавської обласної ради VII скликання, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді конфіскації майна.

В ході досудового даного кримінального провадження встановлено, що громадянину України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на праві власності належать:

- земельна ділянка площею 0,1462 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується декларацією ОСОБА_3 за 2016 рік в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та витягом із Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.06.2017;

- легковий автомобіль марки «Honda», моделі «Accord», білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, 2013 року випуску, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується декларацією ОСОБА_3 за 2016 рік в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та витягом з бази ДП «Національні інформаційні системи».

В ході досудового розслідування з'ясовано, що дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_10, з якою останнім було укладено шлюб 29.07.1995, під час шлюбу 17.06.2009 набула у власність квартиру загальною площею 123,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується декларацією ОСОБА_3 за 2016 рік в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно НОМЕР_4 від 02.06.2017.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 ч. 3 КК України, та враховуючи корисливий мотив злочину, є підстави для накладення арешту на:

- на земельну ділянку площею 0,1462 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з тимчасовим позбавленням ОСОБА_3 права на відчуження та розпорядження цим майном;

- на легковий автомобіль марки «Honda», моделі «Accord», білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, 2013 року випуску, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, з тимчасовим позбавленням ОСОБА_3 права на відчуження та розпорядження цим майном.

Щодо вимоги детектива про накладення арешту на - на квартиру загальною площею 123,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_3 і його дружини ОСОБА_10, з тимчасовим позбавленням власників права на відчуження та розпорядження цим майном, варто зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Так, спільною сумісною власністю, зокрема, є: майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 60 - 74 Сімейного кодексу України (далі - СК України); майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Для визначення члена сім'ї можуть використовуватись їх ознаки, наведені у статті З СК України, статті 1 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"; квартира (будинок), житлові приміщення у гуртожитках, передані при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно в них мешкають, у їх спільну сумісну власність (стаття 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"); майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, відповідно до закону (стаття 6 Закону України "Про особисте селянське господарство").

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина четверта статті 355 ЦЮ. тобто діє презумпція спільної часткової власності. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Отже, якщо розмір часток у такій власності не було визначено і учасники спільної власності при придбанні майна не виходили з рівності їх часток, розмір частки кожного з них визначається з урахуванням вкладу кожного із співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, шо належить їм на праві спільної сумісної власності (якшо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63. ч, 1 ст. 65 СК. Вказані висновки зокрема підтверджені і у Постанові пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року.

Разом з тим, відповідно до п. 23 вищевказаної постанови спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60. 69 СК. ч, З ст. 368ШСІ відповідно до частин 2. З ст. 325 Ш можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту). незалежно від того, на їм 'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

З огляду на вказані положення законодавства України, а також приймаючи до уваги свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до якого ОСОБА_3 та ОСОБА_10 є чоловіком та дружиною з 29.07.1995 року, майно про яке йдеться мова у клопотанні сторони обвинувачення є спільною сумісною власністю подружжя, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_10, оскільки стороною обвинувачення не було додано до подано клопотання доказів, які б стверджували про те, що вказані об'єкти рухомого та нерухомого майна можуть належати окремо кожному з членів подружжя, як про те зазначає сторона обвинувачення.

Тому, не підлягають задоволенню вимоги клопотання щодо накладення арешту на квартиру загальною площею 123,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_3 і його дружини ОСОБА_10, оскільки вказана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_10, яка не є фігурантом кримінального провадження № 42017170690000027 від 20.05.2017.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає клопотання детектива обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зокрема:

- на земельну ділянку площею 0,1462 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з тимчасовим позбавленням ОСОБА_3 права на відчуження та розпорядження цим майном;

- на легковий автомобіль марки «Honda», моделі «Accord», білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, 2013 року випуску, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, з тимчасовим позбавленням ОСОБА_3 права на відчуження та розпорядження цим майном.

В іншій частині відмовити.

Арешт на майно накласти на строк проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017170690000027 від 20.05.2017.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: