Рішення № 67326614, 31.03.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1036/16-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

31 березня 2017 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі - Ясеновенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2016 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором про надання послуг №1-03-90Б/СТ13, суму боргу у розмірі 8 660,00 грн., неустойку у вигляді пені в розмірі 4 920,30 грн., 3% річних з простроченої суми боргу у розмірі 473,19 грн., інфляційну складову боргу в сумі 3 482,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач уклавши з позивачем договір, не виконує своїх зобов'язань, чим порушує права позивача та завдає збитків.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До суду надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та одночасно зазначив, що позов підтримує та не заперечує проти проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

На підставі статей 169, 224 ЦПК України, суд вважає за можливим провести заочний розгляд справи за відсутності сторін, та ухвалити заочне рішення по справі, на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить машиномісце АДРЕСА_1

Після введення автопаркінгу в експлуатацію, його було прийнято на обслуговування обслуговуючою організацією ТОВ «Позняки-Автосервіс».

На виконання вимог «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках», затверджених Постановою КМУ №115, від 22.01.1996 року та умов договорів, укладених з власниками стояночних місць. Позивачем укладено договори з постачальниками електроенергії, води, комунальними службами, здійснюється пропускний і внутрішній режим, постійна охорона автостоянки, прибирання території, надається цілий ряд інших послуг по обслуговуванню автопаркінгу відповідно до умов договорів та вимог правил.

01 березня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг №1-03-90Б/СТ13, предметом якого є надання виконавцем комплексу послуг по утриманню автопаркінгу та належного власнику машиномісця НОМЕР_2». Відповідно до умов даного договору, відповідач прийняв умови обслуговування машиномісця НОМЕР_2», яке належить відповідачу на праві приватної власності та зобов'язався щомісячно сплачувати вартість послуг позивачу і приймати участь у витратах по утриманню автопаркінгу та своїх машиномісць.

Статтями 319, 322 ЦК України визначено що, на власників покладений обов'язок утримувати своє майно.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 610 ЦПК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до приписів статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як випливає із змісту Цивільного кодексу України - відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлених договором.

Відповідно до пункту 5.3. Договору: «У випадку порушення зобов'язання щодо внесення платежів у строки та в розмірі передбаченому Договором, Власник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов 'язання до дати повного погашення заборгованості.

У випадку порушення виконання зобов'язання щодо внесення платежів у строки та в розмірі, передбаченому договором, більше ніж на 3 місяці, Власник крім пені (додатково), сплачує Виконавцю штраф у розмірі 10% від простроченої суми за кожен місяць прострочення платежу».

Враховуючи вимоги статті 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», Відповідачу нараховується пеня у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності.

Крім того, згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Судовим розглядом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за договором №1-03-90Б/СТ13 про надання послуг, зокрема з оплати послуг охорони майна відповідач не виконав, в зв'язку з чим у останнього станом на 01 грудня 2015 року утворилась заборгованість за цим договором в розмірі 5 495,00 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимога або заперечень.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, виходячи з вищенаведеного, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги доведені, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

На підставі статті 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 218,00 грн., що документально підтверджені.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 11, 16, 319, 322, 526, 527, 530, 625, 901, 977 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 60, 61, 169, 212, 213, 215, 224-226, 292, 294ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» (ЄДРПОУ 30183224) заборгованість у розмірі 17 535,69 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» (ЄДРПОУ 30183224) суму сплаченого судового збору у розмірі 1 218,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. А. Писанець