Ухвала суду № 67325806, 22.06.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Шимківа С.С.,

суддів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

секретар судового засідання Москалик Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2017 року задоволено позов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто солідарно зі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" суму заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 від 18 вересня 2006 року у розмірі 18042,33 швейцарських франків та 41,40 гривень пені.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що із системного аналізу банківського законодавства, чинного на дату укладення кредитного договору та положень паспорту "Кредитування фізичних осіб у швейцарських франках", затвердженого наказом АКІБ "УкрСиббанк" № 814 від 26.06.2006 року, вбачається, що валютний кредит у швейцарських франках міг бути виданий позичальнику в безготівковій формі шляхом переказу банком швейцарських франків на поточний рахунок позичальника у швейцарських франках, відкритий у цьому ж банку, подальшого продажу на МВРУ та зарахування коштів від продажу іноземної валюти на МВРУ на поточний рахунок позичальника з національній валюті, відкритий в банку.

Висновки суду про видачу банком кредиту у швейцарських франках ґрунтуються на розрахунку заборгованості та виписці по поточному рахунку позичальника №2626053321700 за 18.09.2006 рік, які не являються первинними документами здійснення банківських операцій по видачі кредиту.

_____________________

Справа № 569/3477/16-ц Головуючий в суді І інстанції ОСОБА_6

Провадження № 22-ц/787/739/2017 Суддя-доповідач ОСОБА_7

Окрім того, судом взято до уваги меморіальний ордер № НОМЕР_2 від18.09.2006 року, який не містить обов'язкових реквізитів, зокрема, підпису особи, відповідальної за здійснення операції та правильність її оформлення (електронного коду або електронного підпису), а відтак, є недійсним.

Судом залишено поза увагою надання представником банку вказаного меморіального ордеру без належного завірення її копії.

Також судом безпідставно залишено поза увагою, надану банком на виконання ухвали суду про витребування письмових доказів, копію платіжного доручення №75331 від 18.09.2006 року, згідно якого на рахунок №26206053321700 було перераховане 29900,00 грн., призначенням платежу вказано - надання кредиту згідно угоди 11042178000 від 18.09.2006 року.

Висновки суду про технічну помилку при оформленні вказаного платіжного доручення, спростовуються вимогами Положення про організацію операційної діяльності в банках України. Так, відповідно до вказаного Положення, у банках здійснюється внутрішній контроль за рухом платіжного доручення, який включає попередній, первинний (поточний) і подальший контроль. Контроль здійснюється не вибірковим методом а методом повної перевірки всіх без виключення платіжних доручень. А відтак, технічна помилка у таких документах, якщо і була допущена, то мала бути виправлена того ж дня.

Право кредитора на дострокове повернення кредиту, у тому числі і на примусове задоволення своїх вимог та інше, виникає з (дати) дня отримання позичальником письмової вимоги банку, яка має бути направлена листом (цінний з описом вкладення та повідомленням про вручення).

У випадку відсутності належних доказів у вигляді опису вкладення листа та доказів отримання особою позичальником та іншими особами такого листа вважається, що особи не повідомлені належним чином, а письмова вимога банку не направлялась.

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що банк надав суду, в якості доказу про направлення вимоги позичальнику список згрупованих рекомендованих відправлень та повідомлення про вручення рекомендованих листів.

Однак, зазначений список згрупованих рекомендованих відправлень та повідомлення про вручення, не підтверджує що саме письмові вимоги банку про дострокове повернення кредиту, на які посилається позивач, були надіслані відповідачам та не містить опису вкладення таких відправлень.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 18 серпня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 11042178000, відповідно до якого їй надано кредит у сумі 29900,00 швейцарських франків, строком до 17.09.2026 року зі сплатою 7,99% річних за користування коштами, шляхом сплати ануїтетних платежів в розмірі 125 швейцарських франків (а.с. 5).

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами було укладено договір поруки № 42809 від 18.09.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_5, відповідно до якого останній зобов'язався перед позивачем відповідати солідарно за виконання ОСОБА_3 усіх її зобов'язань, що виникли з кредитних договорів в повному обсязі (а.с. 10).

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, у неї виникла заборгованість за кредитним договором, що підтверджується наявними у справі розрахунками заборгованості та виписками по рахунку, розмір якої, станом на 15.03.2016 року, становить 18042,33 швейцарських франків та 41,40 грн пені, з яких:

16579,35 швейцарських франків заборгованість за кредитом;

1462,98 швейцарських франків заборгованість за процентами;

7,26 грн пеня за прострочення сплати кредиту;

34,14 грн пеня за прострочення сплати процентів.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредиту проведений відповідно до вимог чинного законодавства та умов кредитного договору (п. 9.9 кредитного договору).

Належних та допустимих доказів, які спростовували б правильність розрахунку заборгованості ОСОБА_3 не надано, а судом не здобуто.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Як правильно встановлено місцевим судом, позичальник своїх зобовязань за договором не виконала, допустила порушення строків погашення заборгованості перед ПАТ АБ "Укргазбанк".

ПАТ "УкрСиббанк" свої зобовязання за кредитним договором виконало у повному обсязі.

Факт видачі кредитних коштів в сумі 29900 саме швейцарських франків підтверджується, крім розрахунку заборгованості (а.с.24-35), випискою по поточному рахунку позичальника № 26206053321700 за 18.09.2006 року (а.с.188), копією меморіального ордеру по поточному рахунку позичальника № НОМЕР_2 за 18.09.2006 року (а.с. 210).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про не направлення банком вимог про дострокове повернення кредиту спростовуються наявними у матеріалах справи копіями вимог, рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та конвертів, направлених на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с. 177-181).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів із дня набрання нею чинності.

ОСОБА_8 ОСОБА_7

Судді: Н.В. Бондаренко

ОСОБА_2