Ухвала суду № 67323036, 20.06.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4046/17 Головуючий 1 інст. - Дем'яненко І.В.

Справа № 630/114/17-ц Доповідач - Бурлака І.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» червня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Каюкова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Люботинського міського суду Харківської області від 04 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и л а:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2.

У травні 2017 року ОСОБА_2 через свого представника подала заяву про зупинення провадження у справі у зв'язку з хворобою.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 04 травня 2017 року заяву ОСОБА_2 задоволено та зупинено провадження у справі на час хвороби ОСОБА_2

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 . подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому посилалася на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу суду - скасувати.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з неможливості розгляду справи у зв'язку з захворюванням ОСОБА_2

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 202 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі зупинити провадження у справі у випадках захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу.

Як вбачається з матеріалів справи в провадженні суду з березня 2017 року знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. У травні 2017 року ОСОБА_2 надала довідку, з якої вбачається, що ОСОБА_2 з 14 лютого 2017 року знаходиться на амбулаторному лікуванні у зв'язку з закритим переломом лівої стегнової кістки зі зміщенням.

Законодавство України не містить переліку захворювань, наявність яких у сторони могла б бути підставою для зупинення провадження у справі, встановлюючи лише їх кваліфікаційну ознаку - неможливість явки до суду протягом тривалого часу. Проте факт захворювання сторони обов'язково має підтверджуватися листком непрацездатності або відповідною довідкою, виданих за правилами, визначеними в Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України 13 листопада 2001 року № 455.

Пунктами 1.1., 1.2., 1.9. цієї Інструкції передбачено, що тимчасова непрацезданість працівників засвідчується листком непрацездатності. Листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах повинна бути засвідчена підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється.

Довідка Комунального підприємства «Люботинська центральна міська лікарня» поліклінічне відділення від 13 квітня 2017 року, яка міститься на аркуші справи № 64, оформлена всупереч положенням Інструкції, тому не може бути підставою для зупинення провадження у справі.

Із копії довіреності від 30 березня 2017 року ОСОБА_2 має представника ОСОБА_3, яка надає їй безоплатну вторинну правову допомогу (а. с. 31).

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 201 ЦПК, а за наявності підстав, визначених статтею 202 ЦПК, має право як на зупинення, так і на відмову в задоволенні такої заяви. Застосовуючи пункти 2, 3, 5 частини першої статті 202 ЦПК відповідно про зупинення провадження у зв'язку із захворюванням сторони, суд повинен виходити з того, що у таких випадках відповідно до змісту статті 157 ЦПК провадження у справі може бути зупинено, якщо передбачається, що зазначена відсутність сторони триватиме понад установлені строки розгляду справ. Правило частини другої статті 202 ЦПК про те, що суд не зупиняє провадження у випадках, установлених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника, не застосовується до випадків, коли суд викликає позивача або відповідача для особистих пояснень.

Матеріали справи свідчать про те, що представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 представляла її інтереси в суді та приймала участь у судових засіданнях. Судових рішень відповідно до частини 6 статті 209 ЦПК України щодо виклику ОСОБА_2 для особистих пояснень матеріали справи не містять.

Згідно з частиною 1 статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвненції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Враховуючи відсутність належних документів, які підтверджують неможливість явки до суду ОСОБА_2 протягом тривалого часу, наявність представника, відсутність судових рішень щодо виклику ОСОБА_2 для особистих пояснень та важливість предмета позову для позивача, оскільки позивач має законні очікування щодо розгляду її справи у розумні строки,судова колегія вважає, що підстав для зупинення провадження у справі не має.

Оскільки порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст.307, п.4 ч.1 ст.311, ст.313, п.2 ч.1.ст.314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Люботинського міського суду Харківської області від 04 травня 2017 року - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Судді колегії