Ухвала суду № 67316399, 21.06.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5018/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.

за участю секретаря – Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 лютого 2017 року по справі за позовом Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» звернулося до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій посилаючись на те, що відповідач, будучи власником квартири №2 у багатоквартирному будинку № 286 по вул. Нахімова в м. Ізмаїлі Одеської області, користувалася послугами КП ІМР «Житсервіс» з утримання будинків і прибудинкових територій, які у відповідності до ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» зобов’язана своєчасно та в повному обсязі оплачувати.

Проте, ОСОБА_2 порушила свої обов’язки щодо проведення щомісячних розрахунків, у зв’язку з чим, за нею станом на 01 серпня 2015 року утворилася заборгованість.

Позивач збільшив розмір позовних вимог, остаточно просив суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій в загальній сумі 3182,49 грн., яка утворилася з 01 грудня 2011 року по 14 грудня 2016 року, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 243,60 грн..

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 грудня 2015 року об’єднано в одне провадження цивільну справу за позовом КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» звернулося до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» про визнання дій неправомірними, припинення незаконних вимог. Визнання відсутності належного тарифного рішення на обслуговування будинку, визнання відсутності належного права вимоги на підставі ст. 11 ЦПК України, визнання недійсним боргу, зобовязання списати борг та зобов’язати надати аргументовану відповідь.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду одеської області від 06 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 лютого 2017 року позовні вимоги КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» заборгованість з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій в сумі 2730,19 грн.. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» витрати зі сплати судового збору в сумі 194,88 грн..

Вважаючи рішення суду незаконним ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 лютого 2017 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вважаючи рішення суду незаконним КП Ізмаїльська міська рада «Житсервіс» звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 лютого 2017 року та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов КП Ізмаїльська міська рада «Житсервіс» до ОСОБА_2 суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 за №1875-IV, житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб’єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (ст.3 Закону №1875-IV).

За змістом п.2 ч.1 ст.13 Закону №1875-IV послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) відноситься до житлово-комунальних послуг.

Власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2.

Згідно з договором №25-1/ж від 01 червня 2011 року КП ІМР «Житсервіс-2» є виконавцем функцій з утримання житлових будинків і прибудинкових територій та проведення розрахунків за надані послуги з квартиронаймачами і власниками житлових і нежитлових приміщень в житлових будинках комунальної власності, які знаходяться на балансі Управління житлово-комунального господарства.

Будинок №286 (12 квартир) по вул. Нахімова в м. Ізмаїлі Одеської області віднесено до переліку будинків щодо яких позивач надає вищезазначені послуги.

На ім’я ОСОБА_2 відкрито особовий рахунок №1089_4, згідно якого станом на 14 грудня 2016 року рахується заборгованість з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій в сумі 3182 гривні 49 копійок.

Розрахунок оплати за надані послуги з утримання будинків і прибудинкових територій проводився згідно тарифам, затвердженим рішеннями виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради за №1620 від 18.11.2010 року, №749 від 27.05.2011 року.

17.02.2014 року КП ІМР «Житсервіс-2» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій в сумі 1410 гривень 26 копійок, яка обліковувалася станом на 01.02.2014 року, та витрати зі сплати судового збору.

06.03.2014 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП ІМР «Житсервіс» заборгованості з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій в сумі 1 410 гривень 26 копійок та судового збору в сумі 121 гривня 80 копійок.

03.04.2014 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області судовий наказ Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.03.2014 року скасовано.

22.05.2014 року КП ІМР «Житсервіс-2» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій в сумі 1549 гривень 87 копійок, яка обліковувалася станом на 01.05.2014 року.

02.02.2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до КП ІМР «Житсервіс-2» про захист прав споживачів.

03.03.2015 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за заявою позивача залишені без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до КП ІМР «Житсервіс-2» про захист прав споживачів.

05.03.2015 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за заявою представника позивача залишені без розгляду позовні вимоги КП ІМР «Житсервіс-2» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій в сумі 1549 гривень 87 копійок.

07.07.2015 року КП ІМР «Житсервіс-2» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій в сумі 2 248 гривень 09 копійок, яка обліковувалася станом на 01.06.2015 року, та витрати зі сплати судового збору.

20.07.2015 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області відмовлено у прийняті заяви КП ІМР «Житсервіс-2» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій.

Відповідно до п.п.1, 5, 8 ч.1, п.п.1, 3 ч.3 ст.20 Закону №1875-IV споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п.1, 3, 6 ч.2 ст.21 Закону №1875-IV виконавець зобов’язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

При цьому факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору в розумінні ст.ст.526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином.

Так, стаття 18 Закону №1875-IV передбачає, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

Дослідженими, судом доказами встановлено, що позивач неодноразово зверталася із заявами, скаргами та актами-претензіями щодо ненадання або надання не в повному обсязі окремих житлово-комунальних послуг, зокрема заява на ім’я директора КП ІМР «Житсервіс» за вх.№Ш-287/1 від 24.03.2011 року з проханням провести перевірку та чистку вентиляційних каналів; заява на ім’я директора КП ІМР «Житсервіс» за вх.№Ш-353/1 від 07.04.2011 року з проханням здійснити зачистку дерев та ремонт покрівлі, яка була пошкоджена гілкою дерева; скарга, адресована до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури та народному депутату України ОСОБА_3 06.09.2012 року, в якій просила посприяти в облаштуванні зливовідводу з фасадної та тильної сторони будинку; укріпленні ґрунту з торцевої сторони будинку; облаштуванні повністю розбитого вимощення навколо будинку; зачистці декоративних дерев і т.і.; заява на ім’я директора КП ІМР «Житсервіс» за вх.№Ш-195 від 06.03.2014 року з проханням усунути попадання води під квартиру та привести в порядок вентиляцію; заява на ім’я директора КП ІМР «Житсервіс» за вх.№Ш-312 від 16.04.2014 року з проханням вжити заходи щодо облаштування зливовідводу та зачистки декоративних дерев; акт-претензія за вх.№Ш-734 від 02.10.2014 року щодо ненадання наступних житлово-комунальних послуг санітарної зачистки дерев; ремонту вимощення; заміни розбитого листа шиферу; поточного ремонту даху, несучих та захисних конструкцій; підготовки будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період; акт-претензія за вх.№Ш-906 від 23.11.2015 року щодо ненадання наступних житлово-комунальних послуг санітарної зачистки дерев; ремонту вимощення та цокольної частини навколо будинку; укріплення та бетонування ґрунту з торцевої частини будинку; заміни розбитого листа шиферу; облаштування зливовідводів.

За результатами розгляду вищевказаних заяв, скарг та актів-претензій КП ІМР «Житсервіс» надавало ОСОБА_2 наступні відповіді - лист за вих.№Ш-1599 від 02.10.2012 року на скаргу, адресовану до Ізмаїльської міжрайонної прокуратури, за змістом якого роботи по ремонту вимощення заплановані в графіку поточного ремонту на 2012 рік та будуть виконані до кінця жовтня поточного року; до Інспекції з благоустрою міста Ізмаїла надісланий лист з проханням провести обстеження та підгодовувати дозвільну документацію на виконання робіт із зачистки дерев, які несуть загрозу шиферній покрівлі; лист за вих.№Ш-195 від 28.03.2014 року на заяву за вх.№Ш-195 від 06.03.2014 року, за змістом якого: за результатами огляду місця потрапляння вологи під фундамент житлового будинку, виконані роботи з ущільнення ґрунту у недіючому колодязі системи холодного водопостачання; в 2014 році заплановані роботи по ремонту вимощення та цементної стяжки у верхній частині колодязя системи холодного водопостачання; 12.03.2014 року проведена перевірка технічного стану вентиляційних каналів та виконані роботи по їх прочищенню; лист за вих.№Ш-312 від 12.05.2014 року на заяву за вх.№Ш-312 від 16.04.2014 року, за змістом якого конструкцією шиферної покрівлі не передбачена наявність зливовідводу; роботи по зачистці дерев заплановані на ІІ квартал 2014 року; роботи по поточному ремонту виконуються за рахунок коштів, які надходять від споживачів; лист за вих.№Ш-734 на заяву за №Ш-734 від 02.10.2014 року, за змістом якого виконання робіт по зачистці дерев перенесені на 2015 рік; ремонт вимощення буде розглядатися при формуванні графіку поточного ремонту на 2015 рік; шиферна покрівля знаходиться у задовільному стані, місць порушень немає; на підставі актів осіннього огляду ремонті роботи виконуються згідно з графіком поточного ремонту по утриманню житлових будинків; лист за вих.№Ш-702 від 02.11.2015 року на заяву за №Ш-702 від 06.10.2015 року, за змістом якого за період 2015 року виконано наступні роботи: ремонт вимощення навколо будинку; зняття шару ґрунту перед під’їздами житлового будинку для природного стоку зливових вод з вимощення та додатковим посипанням цієї площі щебенем; санітарна зачистка дерев та обрізка кущів; установка та пофарбування лавки та урни; покіс трави; облаштування майданчику для збору сміття; прибирання прибудинкової території; виконане скління під’їзду №2; дрібний ремонт слухового вікна; ремонт перил балкону квартири №5.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1875-IV законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Частина перша статті 1 ЦК України визначає, що особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов’язань.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язані вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з частини другої статті 614 ЦК України, особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов’язання лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні такого зобов’язання.

Згідно з п.6 Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року №970, виконавці ведуть облік доходів, витрат та кількісних і якісних показників надання послуг щодо кожного будинку та кожної складової тарифу окремо.

Пункт 6 Порядку №970 передбачає, що обсяг фактично наданих послуг та виконаних робіт, пов’язаних з їх наданням, повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається у виконавця, зокрема наказами підприємства, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показними будинку тощо.

Виконавець оприлюднює склад фактично понесених витрат та обсяг запланованих і виконаних робіт та повідомляє споживачам про економію коштів і плани щодо їх використання на власному веб-сайті та/або в інший визначений ним спосіб (п.10 Порядку №970).

Пункт 11 Порядку №970 визначає, що у разі надходження від споживачів за формою згідно з додатком 1 та прийняття виконавцем рішення про їх задоволення перерахунок проводиться протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії. Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 2. Перерахунок за актом-претензією проводиться для усіх споживачів будинку, яким не були надані послуги. Невиконання певного виду робіт, пов’язаних з наданням послуг, у зв’язку із ненастанням строку їх виконання за планом або графіком, складеним виконавцем, не є підставою для проведення перерахунку за актом-претензією.

На виконання ухвали суду від 06.12.2016 року представником позивача була надана наступна документація на підтвердження обсягу фактично наданих послуг та виконаних робіт, пов’язаних з їх наданням акти періодичного обстеження технічного стану димоходів (газоходів) та вентиляційних каналів від газових приборів в експлуатованих та споруджуваних будинках від 13.10.2013 року, 26.12.2013 року, 06.05.2014 року та 17.08.2015 року, з яких лише акт від 06.05.2014 року має відношення до квартири АДРЕСА_1; акт від 16.03.2016 року з фотокартками та подяка мешканців будинків №№286, 288, 288а по вул. Нахімова в м. Ізмаїлі Одеської області за виконані наступні роботи: ремонт вимощення; планування земельного ґрунту для відводу дощових вод від житлового будинку; посипка щебенем шару на земельному ґрунті (зливовідвід); зачистка дерев; установка слухових вікон на горищі; установка лавки та урни; ремонт балконів №№6, 10, 11, 12; скління віконних отворів в під’їздах №№1, 2; капітальний ремонт електропроводки з повною заміною електромереж та апаратів (І та ІІ під’їзди); акти щодо прибирання прибудинкових територій з січня 2011 року по грудень 2016 року.

Згідно пояснень представника позивача, іншої первинної документації на підтвердження фактично наданих послуг та виконаних робіт, пов’язаних з їх наданням, за період з грудня 2011 року по грудень 2016 року, у КП ІМР «Житсервіс» не має, графіки виконання певного виду робіт за цей період не складалися, склад фактично понесених витрат та обсяг запланованих і виконаних робіт не оприлюднювався, споживачам про економію коштів і плани щодо їх використання на власному веб-сайті та/або в інший визначений ним спосіб не повідомлялося.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), який вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають ґрунтуватися передусім на ідеях соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість – одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (абз. другий і третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004).

Беручи до уваги необхідність врегулювання виниклих між сторонами правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, враховуючи численні звернення відповідача, яка є пенсіонеркою, до позивача щодо ненадання окремих житлово-комунальних послуг та відписок останнього з посиланням на ненастання строку їх виконання за графіком, який жодного разу не складався, суд правильно вважав можливим визнати ці звернення допустимими доказами невиконання позивачем певного виду робіт, пов’язаних з наданням послуг, та вирахувати їх із загальної суми заборгованості.

Розрахунок за період з 1 по 31 грудня 2011 року.

Плата за місяць: (1 гривня 45 копійок (без врахування статей затрат на обслуговування вентиляційних каналів та поточний ремонт даху, несучих і захисних конструкцій будинку) х 42, 8 кв.м = 62 гривні 06 копійок.

Фактична оплата – 0 грн, залишок до сплати - 62 гривні 06 копійок.

Розрахунок за період з 1 січня по 31 грудня 2012 року.

Плата за місяць: (1 гривня 47 копійок (без врахування статей затрат на поточний ремонт даху, несучих та захисних конструкцій будинку) х 42, 8 кв.м = 62 гривні 92 копійки, за 12 місяців – 755 гривень 04 копійки.

Фактична оплата – 0 гривень, залишок до сплати – 755 гривень 04 копійки.

Розрахунок за період з 1 січня по 31 грудня 2013 року.

Плата за місяць: (1 гривня 70 копійок х 42, 8 кв.м = 72 гривні 76 копійок, за 12 місяців – 873 гривні 12 копійок.

Фактична оплата – 481 гривня 50 копійок, залишок до сплати - 391 гривня 62 копійки.

Розрахунок за період з 1 січня по 31 грудня 2014 року.

Плата за місяць: (1 гривня 30 копійок (без врахування статей затрат на обслуговування вентиляційних каналів, поточний ремонт даху, несучих і захисних конструкцій будинку та підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період, посипка піском) х 42, 8 кв.м = 55 гривень 64 копійки, за 12 місяців – 667 гривні 68 копійок.

Фактична оплата – 239 гривень 27 копійок, залишок до сплати - 428 гривень 41 копійки.

Розрахунок за період з 1 січня по 31 грудня 2015 року.

Плата за місяць (1 гривня 47 копійок (без врахування статей затрат на поточний ремонт даху, несучих і захисних конструкцій будинку) х 42, 8 кв.м = 62 гривні 92 копійки, за 12 місяців – 755 гривень 04 копійки.

Фактична оплата – 227 гривень 79 копійок, залишок до сплати - 527 гривень 25 копійок.

Розрахунок за період з 1 січня по 14 грудня 2016 року.

Плата за місяць (1 гривня 70 копійок х 42, 8 кв.м = 72 гривні 76 копійок, за 11 місяців 14 днів – 800 гривень 36 копійок.

Фактична оплата – 234 гривня 55 копійок, залишок до сплати - 565 гривень 81 копійка.

Враховуючи викладене, загальна заборгованість відповідача з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій за період з 01.12.2011 року по 14.12.2016 року становить 2 730 гривень 19 копійок.

Доводи представника позивача про те, що послуга з утримання будинків і прибудинкових територій є однією цілісною послугою за затвердженими по ній тарифами й, відповідно, законодавство не передбачає звільнення від оплати у випадку невиконання певних робіт, пов’язаних з їх наданням, суд у відповідності до вимог пункту 5 частини першої статті 20, пункту 6 частини другої статті 21 Закону №1875-IV та пункту 11 Порядку №970 правильно вважав необґрунтованими та безпідставними.

Твердження відповідача про те, що через відсутність договору з КП ІМР «Житсервіс» вона не зобов’язана оплачувати послуги, суд обгрунтовано не взяв до уваги, оскільки за змістом ст.ст.20, 21 Закону №1875-IV укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, є обов’язками споживача.

Отже, відсутність договору не звільняє споживача від плати за надані та спожиті комунальні послуги.

Даний висновок співпадає з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові, прийнятій 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

При вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності, суд правильно виходив з наступного.

За змістом статей 256, 257 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 264 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи, що 17.02.2014 року КП ІМР «Житсервіс» зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості з оплати послуг за утримання будинків і прибудинкових територій, за наслідками розгляду якої 06.03.2014 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області був виданий судовий наказ, суд обгрунтовано дійшов до висновку про те, що позовна заява у даній справі була подана в межах строку позовної давності.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання авторів апеляційних скарг на неправильну оцінку судом доказів щодо ненадання послуг не в повному обсязі та низької якості, недотримання процедури документальної фіксації доказів, не укладення договорів між сторонами та безпідставне стягнення заборгованості з відповідача за надані послуги, невиконання позивачем будівельно-ремонтних робіт та невизнання належними доказами обставин з цього приводу, наданих позивачем, необгрнутоване визнання судом належним позивачем, порушення судом процесуальних прав відповідача, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та апеляційну скаргу КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» - відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 лютого 2017 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_4