Ухвала суду № 67313085, 22.06.2017, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 464/6742/16-к Провадження № 1-кп/450/65/17

УХВАЛА

судового засідання

22 червня 2017 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

суддів-Кукса Д.А., Данилів Є.О.

при секретарі Штойка С.В.

з участю прокурора Сироватко І.С.

захисника Волкун О.Р.

представника потерпілого ОСОБА_3

перекладача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходяться матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №12014140030000060 від 25.01.2014 р., відносно обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України, якому продовжено встановлений захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою до 29.06.2017 р. включно, з визначеною заставою в розмірі 1953277,72 грн.

Прокурор Сироватко І.С. в судовому засіданні 22.06.2017 р. заявив і подав клопотання, про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 терміну дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесять) днів до 20.08.2017 р. з визначенням застави 1953277,72 грн., оскільки наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились, а саме такий обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжкого, є громадянином Республіки Індії, немає стійких соціальних зв"язків, не підтримує стосунків з колишньою дружиною та дітьми, без місця постійного проживання і праці, покидав територію України 11.12.2015 р. та повернувся лише в травні 2016 р., не відшкодував завданої потерпілим шкоди, а тому може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від суду, покинути території України, незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м"яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор Сироватко І.С. подане клопотання підтримав та просить таке задовольнити.

Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 із представником ОСОБА_3, підтримали думку прокурора і просять задовольнити подане клопотання.

Захисник Волкун О.Р., з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_2, клопотання прокурора не підтримали та пояснили, що органом обвинувачення ризики наведені формально, жодного з них не існує, усі потерпілі і свідки допитані, окрім ОСОБА_8, ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання відповідно до тимчасової посвідки на постійне проживання для іноземців, отже соціальні зв"язки є сталими, після виїзду за межі України такий повернувся і від правоохоронних органів не переховувався, органом обвинувачення зібрані усі докази, а тому жодного впливу на будь-кого він не взмозі здійснювати.

Інші сторони кримінального провадження в судове засідання не з"явились, не повідомили суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомленими, однак їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання.

Розглянувши клопотання та матеріали обвинувального акту, заслухавши думку присутніх сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов"язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув"язнення. До спливу продовженого строку суд зобов"язаний повторно розглянути питання доцільності запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 197 ч.1 КПК України визначено, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З врахуванням викладеного, клопотання прокурора слід задовольнити частково та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк 60 (шістдесять) днів, а саме до 21.08.2017 р. включно, оскільки підрахунки органом обвинувачення здійснено невірно, з наступних підстав.

Особа ОСОБА_2, який не працює, обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, в тому числі особливо тяжкого за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п"яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, не відшкодував завданої шкоди, є громадянином Республіки Індії і може безперешкодно покинути територію України, яку покидав під час досудового слідства, немає стійких соціальних зв"язків, не підтримує стосунків з колишньою дружиною та дітьми, без місця постійного проживання, так як винаймав подобово квартиру у м.Тернопіль, а зареєстрований в помешканні колишньої його родини, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідка ОСОБА_8, який не допитаний судом, і потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, щодо нього є наявність обгрунтованої підозри, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, не змінились, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м"яких запобіжних заходів.

Крім цього, у відповідності до вимог ст.95 ч.4 КПК України суд може обгрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Положеннями ст.183 ч.1 та ч.3 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов"язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обгрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Суд приходить до висновку, у відповідності до вимог ст.182 ч.5 КПК України, продовжити обвинуваченому визначену заставу в розмірі 1953277,72 грн., яка є співрозмірною із аналогічним розміром заподіяної потерпілим шкоди встановленої органом обвинувачення.

Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув"язнення.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 194, 197, 331 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Клопотання органу обвинувачення - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесять) днів, а саме до 21.08.2017 р. включно, з визначеною заставою в розмірі 1953277,72 гривень, та роз"яснити, що він має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в цій ухвалі.

У випадку внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, буде покладено обов"язки прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю, визначеною слідчим, прокурором чи судом; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя Мусієвський В.Є.

Судді Кукса Д.А.

Данилів Є.О.