Постанова № 67312279, 15.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2017 р. Справа № 910/7508/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

У судовому засіданні взяли участь представники сторін:

- позивача (апелянта): Слободяник О.П., довіреність № 580 від 30.12.2015

- відповідача: не з'явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі № 910/7508/17 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон», м. Миколаїв

до публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця», м. Київ

про стягнення 850 996,87 грн.,

З результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі № 910/7508/16 (суддя Сташків Р.Б.) повернуто без розгляду позовну товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» з доданими до неї документами на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, скільки порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (надалі- апелянт/ ТОВСП «Нібулон») звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржувану ухвалу скасувати та справу № 910/7508/17 направити до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Апеляційна скарга мотивована порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВСП «Нібулон» на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі № 910/7508/17 та призначено до розгляду на 15.06.2017.

У судовому засіданні представник позивача (апелянта) підтримав вимоги апеляційної скарги, з викладених у ній підстав.

Встановлено, що представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив. Відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи відповідача, та те, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 явка представника відповідача не визнавалась обов'язковою , а також враховуючи обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

В якості підстави для повернення без розгляду позовної заяви ТОВ СП «Нібулон» господарський суд міста Києва посилався на п. 5 ч. 1 ст. 63 Гоподарсьокго процесуального кодексу України, відповідно до якої підставою є порушення правил об'єднання вимог або об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, а також оригінал поданої позовної заяви, яка була додана апелянтом до поданої ним апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду із застосуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України (надалі- ГПК України) встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Дозволяється об'єднувати вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відповідачів за умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

В пункті 3.6 постанови № 18 від 26 грудня 2011 року пленум Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК України). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Право об'єднати вимоги в одній позовній заяві надається позивачу, а також третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, і відповідачу, який подає зустрічний позов.

Системне тлумачення ст. 58 сукупно з п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК дає можливість дійти висновку, що не допускається об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Господарському суду не надано права роз'єднувати поєднані в одне провадження позовні вимоги. Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Як вже зазначалось вище, підставою позову є невиконання публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» у повному обсязі поданих ТОВ СП «Нібулон» на підставі чотирьох окремих договорів про організацію перевезення вантажів від 25.03.2014 №1438072, від 01.04.2015 № 2192, від 29.01.2009 № 04596 та від 22.08.2016 № ДФ/30119 заявок на подачу вагонів, тобто ТОВ СП «Нібулон» об'єднано вимоги про стягнення сум штрафу, які виникли з різних договорів, що може суттєво утруднити вирішення спору.

З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги про встановлення дійсного обсягу виконаних та невиконаних ПАТ «Українська залізниця» зобов'язань, а отже наявності чи відсутності підстав для покладення на ПАТ «Українська залізниця» заявлених ТОВ СП «Нібулон» санкцій, потребуватимуть з'ясування обставин наявності або відсутності виконання обов'язків по кожному з договорів окремо щодо поданих та не виконаних по ньому заявок, а саме, чи відповідали заявки по обсягам та строкам умовам договорів, чи отримувалися вони ПАТ «Українська залізниця» чи були у останнього обґрунтовані підставі не виконувати ті чи інші заяви, як то - невідповідність їх договорам, неналежне оформлення, несвоєчасне подання тощо, чи мали місце попередження про неможливість виконання заявок, і на підставі наведеного - встановлення кількості не поданих вагонів у порушення умов кожного з договорів з боку ПАТ «Українська залізниця» та обґрунтованості розміру заявлених ТОВ СП «Нібулон» санкцій. а тому сумісний розгляд цих позовних вимог суттєво утруднить вирішення даного судового спору.

Доводи заявника апеляційної скарги про відсутність посилання (не зазначення) судом першої інстанції на ст. 58 ГПК України в оскаржуваній ухвалі не є підставою для скасування обґрунтованого судового акту.

Крім того, даний недолік судом може бути виправити на підставі ст. 89 ГПК України.

На підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги інші твердження апелянта, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України, що судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 15.05.2017 у справі № 910/7508/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна