Постанова № 67311924, 21.06.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.06.2017 справа №908/2393/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді при секретарі розглянувши апеляційну скаргу за участю представників сторін від позивача від відповідача від ДВС ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя Не зявився Не зявився Не зявився на ухвалу господарського суду Запорізької області від за скаргою на дії26.04.17 Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж, м.Запоріжжя державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у справі№ 908/2393/14 (суддя Смірнов О.Г.) за позовомВідкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж, м.Запоріжжя доДержавного підприємства Державний проектний інститут Запоріжцивільпроект, м.Запоріжжя простягнення 321 372,13 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулось до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у справі № 908/2393/14, в якій заявник просив:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо прийняття постанови від 22.02.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу;

- визнати недійсною постанову від 22.02.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 45696079) щодо виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20.10.2014 року у справі № 908/2393/14.

Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у відзиві на скаргу вказував, що

- виконавче провадження ВП № 45696079 з виконання наказу у справі № 908/2393/14 від 20.10.2014 року перебувало у складі зведеного виконавчого провадження № 34040904 про стягнення коштів з Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект»;

- державним виконавцем для своєчасного виконання виконавчого документа, який входив до складу зведеного виконавчого провадження № 34040904 в повному обсязі перевірено майновий стан боржника та з метою виконання вчинялись виконавчі дії;

- в ході проведення виконавчих дій уповноваженого органу або органу управління, керівництва або адміністрації боржника за адресою: м. Запоріжжя, майдан Пушкіна, 4 заходами щодо їх розшуку виявлено не було, про що складено акт державного виконавця від 15.02.2017 року;

- на підставі вказаного акту 22.02.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану за виконавчим провадженням ВП № 45696079;

- виключення повернення виконавчого документа стягувану з підстав п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у спорі, що розглядається, стосуються лише випадків, якщо боржником є фізична особа;

- ч. 3 ст. 4 Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не розповсюджується на випадок, при якому виконавчий документ повертається стягувачу з підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», відтак у державного виконавця були відсутні підстави для направлення виконавчого документу до відповідного органу державної влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування;

- вказував, що стягувач має право повторно предявити виконавчий документ до виконання у строк до 22.02.2020 року і при цьому державним виконавцем буде повторно здійснено опис, арешт та примусова реалізація майна боржника з метою погашення заборгованості.

З урахуванням викладеного, просив відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.04.2017 року у справі № 908/2393/14 скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області задоволено.

Визнані незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу № ВП 45696079 від 22.02.2017 року у справі № 908/2393/14.

Визнано недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про повернення виконавчого документа стягувачу № ВП 45696079 від 22.02.2017 року у справі № 908/2393/14.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області подана апеляційна скарга на ухвалу суду, у якій апелянт, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні скарги.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.06.2017р. по справі №908/2393/14 апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької від 26.04.2017р. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.06.2017р.

У звязку з находженням у відпустці головуючого судді Дучал Н.М. на момент дати розгляду справи відповідно до п. 2.3.49, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розпорядження від 13.06.2017 року №1007 призначено повторний автоматичний розподіл справи №908/2393/14, змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Агапов О.Л., судді: Москальова Н.О., Сгара Е.В

Дослідивши матеріали справи, пояснення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.09.2014 року у справі № 908/2393/14 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, основний борг за спожиту активну електричну енергію в сумі 306832 грн. 19 коп., заборгованість за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії в сумі 553 грн. 98 коп., пеню в сумі 15420 грн. 38 коп., три проценти річних в сумі 2991 грн. 25 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 6515 грн. 95 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

На виконання вказаного рішення у справі № 908/2393/14 судом виданий відповідний наказ від 20.10.2014 року.

Вказаний наказ Господарського суду Запорізької області переданий на виконання до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, яким 05.12.2014 року була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП 45696079.

В процесі здійснення виконавчих дій з виконання наказу № 908/2393/14 від 20.10.14р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувану від 22.02.2017 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у звязку з неможливістю зясувати місцезнаходження боржника юридичної особи.

Стягувач у справі - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (змінив найменування товариства з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб станом на 02.02.2017 року), вказану постановою Відділу Державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції вважає незаконною, а дії органу виконання щодо її прийняття неправомірними.

У направленій в порядку ст.121-2 ГПК скарзі вказував, що

- оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа від 22.02.2017 року була прийнята на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

- норма п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обов'язок державного виконавця діяти певним чином і містить виключення щодо повернення: виконавчого документу, за яким стягуються грошові кошти, з посиланням на неможливість з'ясування місцезнаходження боржника - юридичної особи;

- наголошує, що враховуючи, що виконавчим документом є наказ Господарського суду Запорізької області, за яким мають бути стягнуті грошові кошти в сумі 332313,75 грн., то у державного виконавця не було правових підстав для повернення вказаного виконавчого документа саме на підставі п. 5 ст. 37 Закону;

- з посиланням на ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» вказував, що у державного виконавця були наявні підстави для направлення виконавчого документа до відповідного органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

- дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» суперечать засадам виконавчого провадження щодо обов'язковості виконання судових рішень, справедливості, неупередженості та об'єктивності.

Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

З 05.10.2016 року набрав чинності Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-XVIII від 02.06.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Матеріали справи свідчать, що стягувач у справі - Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернувся до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції із заявою про примусове виконання наказу № 908/2393/14 від 20.10.14 р., виданого Господарським судом Запорізької області.

05.12.2014 року Жовтневим відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 45696079 з примусового виконання наказу № 908/2393/14 від 20.10.2014 року.

Як вказує, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у відзиві на скаргу, виконавче провадження ВП № 45696079 з виконання наказу у справі № 908/2393/14 від 20.10.2014 року перебувало у складі зведеного виконавчого провадження № 34040904 про стягнення коштів з боржника - Державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект».

Матеріали справи свідчать, що 22.02.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що вона винесена на підставі того, що в результаті вжитих виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи.

Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, державним виконавцем для своєчасного виконання виконавчого документа, який входив до складу зведеного виконавчого провадження № 34040904, в повному обсязі перевірено майновий стан боржника та з метою виконання зведеного виконавчого провадження вчиненні наступні виконавчі дії: винесено постанову про арешт майна боржника, згідно якої на все рухоме та нерухоме майно боржника накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження; направлено запити до реєструючих органів з метою отримання інформації щодо майнового стану боржника; накладено арешт на кошти боржника, згідно постанов про арешт коштів боржника та протягом 2013-2017 років систематично виставлялись платіжні вимоги в фінансові установи, в яких обліковуються розрахункові рахунки боржника. В ході проведення виконавчих дій направлено вимогу боржнику про надання інформації про перелік рухомого та нерухомого майна, яке не відноситься до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства. 06.06.2013 року актом опису та арешту майна державним виконавцем накладено арешт на рухоме майно боржника у кількості 26 найменувань, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя вул. Пушкіна, 4, на загальну суму 52306,40 грн. 11.07.2013 року згідно акту опису та арешту майна державним виконавцем накладено арешт на базу відпочинку «Фрегат» яка знаходиться за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова, 27. 22.07.2013 року передано пакет документів на реалізацію рухомого майна, а саме автомобілів НОМЕР_1, яка склала 17303,15 грн., та УАЗ 3303, державний номер НОМЕР_2 та Honda Stream 2.0, ІНФОРМАЦІЯ_1 державний номер НОМЕР_3. Відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів № 05/234/13/А-1 від 11.10.2013 року переможцем прилюдних торгів з продажу бази відпочинку «Фрегат» є ТОВ «ПЛАЦ». 17.10.2013 року кошти, які надійшли з реалізації бази відпочинку «Фрегат» у сумі 2028100,00 грн., розподілені та повністю задоволено вимоги 138 стягувачів з виконання виконавчих документів по стягненню заробітної плати та частково задоволено вимоги за 24 виконавчими документами,за якими стягувачем є УПФУ. 18.10.2013 року на депозитний рахунок надійшли кошти від реалізації рухомого майна, а саме Honda Stream 2.0 у сумі 38456,00 грн. 24.10.2013 року кошти розподіленні, частково задоволено вимоги стягувачів за 8 виконавчими документами. 23.12.2013 року частину майна (5 кондиціонерів) реалізовано за 3840,00 грн. Інше рухоме майно знято з реалізації в зв'язку з відсутністю купівельного попиту. Жоден стягувач не виявив бажання залишити за собою вищезазначене нереалізоване майно, у зв'язку з чим державним виконавцем проведено дії з нереалізованим майном у відповідності до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно протоколу проведення електронних торгів № 224499 від 31.12.2016 року, нежитлова будівля за адресою: майдан Пушкіна 4, у м Запоріжжі, стартова ціна якої складала 34112660,40 грн., не реалізована, у зв'язку з відсутністю допущених учасників до торгів. Так, в ході проведення виконавчих дій уповноваженого органу або органу управління, керівництва або адміністрації боржника за адресою: м. Запоріжжі майдан Пушкіна, 4, заходами щодо їх розшуку виявлено не було, про що складено акт державного виконавця від 15.02.2017р.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до абзацу 13 Постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2014 року № 9/38-10, висновок щодо «безрезультатності» та/або «неможливості» розшуку боржника буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Втім, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови під час вчинення виконавчих дій щодо арешту майна, його реалізації, опису, погашення заборгованості та ін. питань щодо неможливості зясування місця знаходження боржника у державного виконавця не виникало.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно інформації з офіційного сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців http://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch станом на 11.04.2017 року боржник - Державне підприємство «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» зареєстрований в реєстрі, не перебуває в процесі припинення, місцем знаходження юридичної особи (боржника) є: 69095, м. Запоріжжя, площа Пушкіна, буд. 4. Органом управління боржника є керівник ОСОБА_5 (в.о. директора).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, зясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, у звязку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Як вищевказане, особа боржника а саме юридична особа, вказана у судовому наказі, його місцезнаходження відомо, у звязку з чим у виконавчої служби були відсутні підстави для прийняття постанови про повернення виконавчого документу саме на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

До того ж, як було зазначено вище, протягом попередніх двох років під час вчинення дій виконавчою службою з примусового виконання судового рішення у даній справі питання щодо місця знаходження боржника у ВДВС не виникало.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В ході розгляду скарги стягувачем доведена а господарським судом встановлена неправомірність дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області при прийнятті постанови про повернення виконавчого документа стягувачу № ВП 45696079 від 22.02.2017 року, у звязку з чим судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Підпунктом 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що господарський суд за результатами розгляду скарги виносить ухвалу, в якій зокрема або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій.

Втім, стягувач у скарзі просив суд визнати дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про повернення виконавчого документа стягувачу № ВП 45696079 від 22.02.2017 року у справі № 908/2393/14 неправомірними, що фактично є тотожнім поняттю незаконні.

Таким чином, з урахуванням положень вказаного пункту постанови Пленуму Вищого господарського суду України господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність визнання незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу № ВП 45696079 від 22.02.2017 року у справі № 908/2393/14.

На підставі викладеного, керуючись ст.33, 99, 102-103, 105-106, 121-2 ГПК України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.04.2017 року у справі № 908/2393/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у 20-ти денний строк.

Головуючий суддя:О.Л.Агапов

Судді:Е.В.Сгара

ОСОБА_3